---

ДСТУ ISO 4190-5-2001

ДСТУ ISO 4190-5-2001

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

УСТАНОВКА ЛІФТОВА

(ЕЛЕВАТОРНА)

Частина 5. Пристрої керування, сигналізації

та додаткові пристрої

(ISO 4190-5:1996, IDT)

Введено: «ИМЦ» ( г. Киев, ул. М. Кривоноса, 2а; т/ф. 249-34-04 )

Київ

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ

З ПИТАНЬ ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

ТА СПОЖИВЧОЇ ПОЛІТИКИ

2002

ПЕРЕДМОВА

1. ВНЕСЕНО Технічним комітетом з стандартизації ТК 104 «Ліфти»

2. НАДАНО ЧИННОСТІ наказом Держстандарту України від 28 грудня 2001 р. № 656 з 2003-01-01

3. Стандарт відповідає ISO 4190-5:1996 Lifts and service lifts (USA: Elevators and dumbwaiters) – Part 5: Control devices, signals and additional fittings (Ліфти і службові ліфти (елеваторні і кухонні). Частина 5. Пристрої керування, сигналізації та додаткові пристрої)

Ступінь відповідності – ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (en)

4. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ (зі скасуванням в Україні ГОСТ 28911-91)

5. ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: М. Пономаренко, Б. Лоначевський, В. Величко, К. Ущенко, I. Сікоренко

ЗМІСТ

Національний вступ

4

1 Сфера застосування 5

2 Нормативні посилання 6

3 Визначення і специфікації відносно органів керування 6

3.1 Типи систем керування 6

3.2 Пристрої керування 7

3.3 Індикатори 9

3.4 Індикатори-опції 11

4 – 7 Пункти вільні 11

8 Поручні 11

8.1 Стандартні вимоги 11

8.2 Специфічні вимоги 11

Таблиця 1 – Загальні кнопки, сигнали і пристрої внутрішнього зв'язку 12

Таблиця 2 – Характерні символи 13

Таблиця 3 – Робоча панель кабіни. 13

Додаток НА Перелік національних стандартів України, ідентичних міжнародним
стандартам 14

Додаток НБ Характерні символи 14

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт ідентичний ISO 4190-5:1996 Lifts and service lifts (USA: Elevators and dumbwaiters) – Part 2: Control devices, signals and additional fittings ((Ліфти і службові ліфти (елеваторні і кухонні). Частина 5. Пристрої керування, сигналізації та додаткові пристрої).

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, є ТК 104 «Ліфти».

Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

а) слова «цей міжнародний стандарт», «ця частина ISO 4190» замінено на «цей стандарт»;

б) структурні елементи стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Зміст», «Національний вступ», «Бібліографічні дані» – оформлено згідно з ДСТУ 1.5-93, ДСТУ 1.7‑2001;

в) назву стандарту замінено згідно з останньою редакцією ISO 4190-1:1999, в якій наведено всі частини стандартів ISO 4190 з новими назвами;

г) до розділу 2 внесено та виділено рамкою «Національне пояснення», в якому наведено назви міжнародних стандартів українською мовою;

д) перелік національних стандартів України, ідентичних міжнародним стандартам, посилання на які є в цьому стандарті, наведено в додатку НА;

е) стандарт доповнено бібліографічними данними;

ж) з тексту стандарту вилучено «Передмову», як попередній довідковий матеріал;

з) у переліку е) підпункту 3.2.2.2 замість «див. інформаційний додаток» зазначено
«див. таблиці 1 – 3»;

и) у таблиці 2 замість «див. додаток» зазначено «див. таблицю 3»;

к) до тексту стандарту внесено національний додаток НБ, в якому надані характерні символи таблиці 2, які наведені за ISO 4190-5:1987 з причини відсутності їх у ISO/DIS 4190‑5:1996.

Копії міжнародних стандартів, на які е посилання у цьому стандарті, можуть бути замовлені у Національному фонді нормативних документів.

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

УСТАНОВКА ЛІФТОВА (ЕЛЕВАТОРНА)

Частина 5. Пристрої керування, сигналізації

та додаткові пристрої

УСТАНОВКА ЛИФТОВАЯ (ЭЛЕВАТОРНАЯ)

Часть 5. Устройства управления, сигнализации и дополнительные устройства

LIFT (ELEVATOR) INSTALATION

Part 5. Control devices, signals and additional fittings

Чинний від 2003-01-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1 Цей стандарт визначає основні пристрої керування, кнопки та індикатори, що використовують під час конструювання та виготовлення ліфтів, приймаючи до уваги тип керування ліфтом, а також забезпечення легкого доступу для інвалідів (двигун і/або датчики).

Необхідно враховувати два рівні вимог:

Рівень 1: У розділі стандарту «Стандартні вимоги». Мінімум застосування.

Рівень 2: У розділі стандарту «Специфічні вимоги».

Вимоги, що застосовують за потреби замовників або національних норм для елеваторів, спеціально розроблених для інвалідів у колясках. Цей рівень стосується ліфтів із номінальною вантажопідйомністю 630 кг.

В описі органів керування визначають тільки кнопки та індикатори. Стандарт не містить повного опису цих пристроїв керування і не стандартизує їх. У таблиці 1 наведені основні або довільні пристрої для кожного описаного випадку.

У цьому стандарті також наведені вимоги до поручнів, якщо вони встановлені в кабіні.

2. Цей стандарт поширюється на ліфти класів від І до IV, як це визначено в ISO 4190-1 і ISO 4190-2.

3. Група ліфтів загального призначення має загальні органи керування і електрично з'єднана з метою кращого обслуговування та економії. Система може бути більш-менш комплексною відповідно до кількості ліфтів і інтенсивності руху. Внаслідок цього у цьому стандарті не розглядають додаткові сигнали, які виробник може вважати потрібними (наприклад, «наступна кабіна», «не притулятися до дверей» і т. ін.).

4. У цей стандарт не внесено також:

1. спеціальні характеристики (і їхні відповідні сигнали), наприклад, деякі характеристики для поліпшення роботи ліфтів, у яких перевозять лікарняні койки;

2. будь-які пристрої для прискорення руху у випадках з автоматичними дверима (перемінні витримки часу залежно від різних критеріїв, світлопроменевий пристрій і т. ін.)

Навіть для цих окремих випадків вимоги цього стандарту необхідно дотримувати для органів керування і основних сигналів і слід прийняти як керівництво для розробки додаткових сигналів.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Положення цього стандарту відповідають положенням наведених нормативних документів, на які є посилання у тексті. На час опублікування зазначені видання були чинними. Усі нормативні документи підлягають перегляду, і відповідно до угод, прийнятих на міжнародному рівні, розробники стандартів повинні використовувати найновіші видання документів, зазначених далі:

ISO 4190-1 Passenger Lifts installation – Part 1: Lifts of classes I, II and III

ISO 4190-2 Passenger Lifts installation – Part 2: Lifts of class IV

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

ISO 4190-1 Установка ліфтова пасажирська. Частина 1. Ліфти класів І, II і III

ISO 4190-2 Установка ліфтова пасажирська. Частина 2. Ліфти класу IV

(Замість цих стандартів діють ISO 4190-1:1999, ISO 4190-2:2001 зі зміненою назвою)

3 ВИЗНАЧЕННЯ І СПЕЦИФІКАЦІЇ ВІДНОСНО ОРГАНІВ КЕРУВАННЯ

3.1 Типи систем керування

3.1.1 Керування однією кнопкою

Керування однією кнопкою є самий простий тип автоматичного керування, під час якого кабіна відповідає на виклик, тільки коли вона не виконує ніякої операції (кабіна стоїть, двері шахти закриті) і здатна перевозити пасажирів.

Система простого автоматичного керування однією кнопкою непридатна для обслуговування інвалідів. Вона забезпечує реєстрацію виклику від натиснутої кнопки з відповіддю на виклик, коли ліфт вільний.

Простий пристрій, що працює за часом, дає можливість пасажирам зареєструвати їхні виклики і потім виходити з кабіни за своїм розсудом.

Цей тип керування особливо придатний для малих житлових будинків із помірним перевезенням пасажирів або для спеціалізованих вантажних ліфтів (клас IV).

3.1.2 Збірне керування під час руху вниз

Під час збірного керування рухом вниз виклики можуть бути зареєстровані з поверхової площадки або з доступної кабіни.

Виклики реєструються натисканням кнопок виклику, що встановлені на кожній поверховій площадці. Якщо кабіна вільна або рухається вниз, вона відповідає на виклики з верхнього поверху і потім на інші виклики послідовно в міру наближення до основного поверху.

Виклики, зареєстровані в кабіні, будуть зафіксовані в будь-який час і виконані в логічній послідовності відповідно до напрямку руху.

Це керування може бути використане тоді, коли немає руху пасажирів між поверхами вище основного (тобто пасажири використовують ліфт від основного поверху до потрібного поверху або навпаки) і немає рівня, що обслуговується, нижче основного поверху. Воно може бути використане для одиночного ліфта або групи ліфтів загального призначення (див. 1.3).

Альтернатива: У разі обслуговування одного або більше рівнів нижче основного поверху, керування повинне бути збірним під час руху вниз для рівнів вище основного поверху, і збірним під час руху вверх для рівнів нижче основного поверху.

3.1.3 Збірне керування в двох напрямках

Для цього керування потрібно дві кнопки виклику на кожній поверховій площадці: одну для підйому і одну для спуску, так щоб пасажири могли вказувати напрямок, в якому їм потрібно рухатися (на кінцевих поверхових площадках – по одній кнопці).

Обидва виклики, зареєстровані на поверховій площадці і в кабіні, виконують в логічній послідовності відповідно до напрямку руху кабіни.

Цю систему встановлюють, коли під час міжповерхового руху відбувається рух вверх і вниз. Вона може бути використана для одиночного ліфта або для групи ліфтів (див. 1.3).

3.1.4 Група ліфтів

Група ліфтів формується із взаємно з'єднаних ліфтів, що мають загальне керування за викликами з поверхової площадки.

Груповий режим може застосовуватися для всіх типів керування. Група ліфтів найбільше підходить для систем збірного керування під час руху вниз і збірного керування в обох напрямках.

3.2 Пристрої керування

3.2.1 На кожній поверховій площадці

3.2.1.1 Керування однією кнопкою виклику

Поверхова площадка оздоблена однією кнопкою виклику (маркування не потрібне).

3.2.1.2 Збірне керування руху вниз

3.2.1.2.1 Загальне

Поверхова площадка оздоблена: кнопкою виклику, позначеною на поверхах вище основного і на основному поверсі.

3.2.1.2.2 Альтернатива у випадку 3.1.2.

Кнопка виклику на кожній поверховій площадці нижче основного поверху позначається . На основному поверсі:

1. одна кнопка, позначена , якщо передбачуваний напрямок руху – від основного поверху на поверхи вище основного;

2. або дві кнопки, одна позначена і друга позначена , якщо від основного поверху можливий рух на нижчі рівні (наприклад, паркування в підвалі).

3.2.1.3 Контроль роботи вибірково-збірного режиму в двох напрямках

На кожному поверсі, поверхова площадка обладнана двома кнопками виклику, одна з яких позначена , а інша позначена .

Кожна кінцева поверхова площадка обладнана однією кнопкою, позначеною або .

3.2.1.4 Група ліфтів

Поверхова площадка кожного поверху обладнана постами (має тільки одну або дві кнопки виклику), мінімальна кількість постів на поверхових площадках:

• один пост на поверховій площадці для ліфтів, розташованих протилежно (протилежні ліфти);

• один пост на поверховій площадці для максимум трьох суміжних ліфтів.

3.2.1.5 Стандартні вимоги

1. Для реєстрації виклику необхідне робоче зусилля на активну частину кнопки повинне бути: мінімум 2,5 Н, максимум 5 Н.

2. Мінімальний розмір активної частини:

Мінімальна площа 490 мм² і довжина більшої сторони повинна бути не менше 20 мм. У випадку двох кнопок вертикальний зазор між активними частинами повинен бути від 10 до 15 мм, кнопки повинні бути встановлені одна над другою, у цьому разі кнопка повинна бути верхньою.

3. Реєстрація виклику повинна бути видимою і супроводжуватися звуковим сигналом (регульованим від 35 до 55 дБА). Додатково дозволяється встановлення механічного зворотного зв'язку для реєстрації викликів. Звуковий сигнал повинен бути підтверджувальною операцією, навіть коли виклик вже зареєстровано.

4. Висота від підлоги до центральної лінії будь-якої кнопки повинна бути від 900 до 1100 мм.

5. Активна частина кнопки повинна визначатися візуально і на дотик до панелі.

6. Поверхня панелі кнопки, розташованої на поверховій площадці, повинна відрізнятися від навколишніх поверхонь.

g) Для пасажирських ліфтів, пристосованих для використання інвалідами в колясках, мінімальна відстань від вертикальної осі кнопки до будь-якого боку повинна бути мінімум 500 мм ± 10 мм;

h) За необхідності маркування розмір будь-якого символу повинен бути: мінімум
15 мм – максимум 40 мм, символ має бути рельєфного виконання з висотою рельєфу 1мм, поверхня символів повинна відрізнятися від навколишньої поверхні.

Символ повинен знаходитися зліва від активної частини кнопки на відстані від 10 до 15 мм (цей розмір повинен бути виміряний від краю активної частини кнопки до краю рельєфу) або на активній частині кнопки.

3.2.1.6 Специфічні вимоги

1. Для реєстрації виклику необхідне робоче зусилля на активну частину кнопки повинне бути: мінімум 2,5 Н, максимум 5 Н.

2. Мінімальний розмір активної частини: 50 мм х 50 мм або діаметром 50 мм.

3. Інформація про реєстрацію виклику повинна бути видимою і супроводжуватися звуковим сигналом, регульованим від 35 до 55 дБА.

4. Висота від підлоги до нижньої кнопки повинна бути 850 мм ± 5 мм і до верхньої кнопки 1000 мм ± 5 мм.

5. Активна частина кнопки повинна визначатися візуально і на дотик до поверхні панелі.

6. Поверхня панелі кнопки, розташованої на поверховій площадці, повинна відрізнятися від навколишніх поверхонь.