Для виробництва цементу застосовують:

  • клінкер портландцементний і клінкер глиноземний (високоглиноземний), виготовлені згідно з вимогами, технологічного регламенту підприємства-виробника. Клінкер повинен відповідати вимогам чинних нормативни документів. Клінкер нормованого складу застосовують при виготовленні цементів спеціального призначення, якщо це передбачено нормативними документами на ці цементи;

  • камінь і щебінь гіпсові і гіпсоангідритові (ДСТУ Б В.2.7-104). Допускається застосовувати інші матеріали, що містять у своєму складі сульфат кальцію, за відповідними нормативними документами;

  • добавки до цементу - активні мінеральні, добавки-наповнювачі, добавки спеціальні, що регулюють властивості цементу, і технологічні добавки, які не знижують якість цементу, за відповідними нормативними документами.

  1. Пакування

    1. Цемент відвантажують в упаковці або без неї. При відвантаженні цементу насипом повинні використовуватись спеціалізовані транспортні засоби.

    2. Для упаковки використовують:

  • при розфасуванні цементу по 25 кг - три-, чотиришарові паперові мішки зазначених нижче характеристик за ГОСТ 2226;

  • при розфасуванні цементу по 50 кг - паперові пятишарові або шестишарові мішки за ГОСТ 2226, зшиті або склеєні з закритою горловиною з клапаном марок НМ, БМ або БМП, а також за узгодженням зі споживачем - чотиришарові паперові мішки і комбіновані з поліетиленовою плівкою.

Допускається використовувати інші паперові мішки вітчизняного або імпортного виробництва, показники якості яких не нижчі, ніж у мішків за ГОСТ 2226. Якість таких мішків перевіряється підприємством-споживачем, оформлюється актом;

  • м'які контейнери з водонепроникним вкладишем або інша упаковка, що надійно зберігає цемент, за відповідними нормативними документами.

    1. Цемент при прісному розфасуванні пакують у поліетиленові пакети, банки або в іншу упаковку, що забезпечує його зберігання за відповідними нормативними документами.

    2. Гранична маса брутто мішка з цементом при розфасуванні по 25 кг повинна бути не більше 25,5 кг, при розфасуванні по 50 кг - не більше 51 кг.

    3. Відхилення середньої маси нетто цементу в мішках даної партії від маси нетто, що зазначена на упаковці, не повинно перевищувати ± 0,5 кг при розфасуванні по 50 кг і = 0,25 кг при розфасуванні по 25 кг.

    4. Середню масу нетто цементу в мішку визначають, віднімаючи від середньої маси брутто мішка з цементом середню масу мішка. Для визначення середньої маси брутто мішка з цементом зважують 20 мішків, відібраних вибірково з партії, і результат ділять на 20. Середню масу порожнього мішка визначають, зважуючи 20 мішків, відібраних вибірково з партії одержаних мішків, і результат ділять на 20.

    5. Відхилення маси нетто окремого мішка цементу від зазначеної на упаковці не повинно перевищувати = 2 %.

    6. Відхилення середньої маси нетто цементу в м'якому контейнері або у відповідній іншій стандартній упаковці не повинно бути більше ± 1 % від зазначеної на упаковці. Середню масу нетто цементу в таких упаковках визначають, віднімаючи від середньої маси брутто упаковки з цементом середню масу упаковки. Методика проведення визначень аналогічна 5.4.6.

    7. Маса нетто окремої упаковки при дрібному розфасуванні повинна бути (3; 5) ± 0,05 кг, (10; 20) ± 0,3 кг.

  1. Маркування

    1. Маркування цементу в мішках виконують, на кожному мішку в будь-якій частині його зовнішньої поверхні. При пакуванні цементу в м'які контейнери або іншу відповідну упаковку маркування наносять на етикетку, яку вкладають в спеціальний карман (на м'якому контейнері) або наклеюють на упаковку.


Допускається наносити маркування незмивною фарбою безпосередньо на поверхню упаковки.

  1. При дрібному розфасуванні цементу маркування наносять безпосередньо на упаковку або на етикетку, яку наклеюють на упаковку - пакет чи банку. Допускається вкладати етикетку в пакет між прозорим зовнішнім і внутрішніми шарами пакета.

  2. Маркування повинне бути чітким і містити:

  • найменування підприємства-виробника та/або його товарний знак;

  • умовне позначення цементу згідно з вимогами нормативного документа на нього, а при відсутності цих вимог - повне найменування;

  • позначення нормативного документа, за яким поставляють цемент;

  • гарантовану масу нетто цементу в упаковці;

  • знак відповідності при поставці сертифікованого цементу.

  1. При поставці цементу в дрібному розфасуванні в роздрібну торгівлю крім етикетки на кожній упаковці наклеюють етикетку також на тару, в яку укладають окремі упаковки для здійснення поставки. На цій етикетці додатково зазначають кількість упаковок в тарі. Кожна упаковка з цементом повинна мати коротку інструкцію щодо його застосування, яку наводять безпосередньо на упаковці або до неї додають. При поставці декоративного цементу на упаковці наносять смужку відповідного кольору.

  2. При пакетуванні мішків з цементом верхній ряд мішків в кожному пакеті укладають так, щоб було чітко видно маркування на мішках. Додатково на мішки верхнього ряду пакета наносять транспортне маркування за ГОСТ 14192.

  3. Маркування цементу, що поставляється без упаковки, виконують на ярлику, який прикріплюють до транспортного засобу будь-яким способом, що забезпечує його зберігання при транспортуванні. На ярлику зазначають дані, наведені в 5.5.3, і додатково вказують номер партії цементу і дату відвантаження.

6 Вимоги безпеки і охорони навколишнього середовища


  1. Ефективна сумарна питома активність природних радіонуклідів в цементах повинна відповідати вимогам ДБН В.1.4-1.01.

  2. Інші вимоги безпеки і охорони навколишнього середовища - згідно з нормативним документом на конкретний вид цементу і технологічним регламентом на його виробництво.


7 Правила приймання


  1. Відповідність цементу вимогам нормативного документа щодо його властивостей оцінюють на основі аналізу даних виробничого контролю і результатів приймально-здавальних випробувань. Властивості цементу, методи випробувань і оптимальну періодичність випробувань, що виконуються виробником, визначає відповідний нормативний документ на конкретний вид цементу і технологічний регламент підприємства на його виробництво.

  2. Приймання цементу здійснюють партіями. Кожна партія повинна складатися із цементу одного виду і марки (класу міцності), виготовленого підприємством при незмінній технології з одних вихідних матеріалів і оформленого одним документом про якість. Об'єм партії, за винятком відвантаження в суднах, не повинен перевищувати 2500 т. При відвантаженні цементу в суднах розмір партії встановлюється за узгодженням зі споживачем.

  3. Відбір і підготовку проб для проведення випробувань і приймання цементу виробником, а також для перевірки якості цементу споживачем та органами контролю якості продукції проводять за ДСТУ Б В.2.7-44.

  4. Приймання цементу здійснюється службою технічного контролю підприємства-виробника на основі даних виробничого контролю і приймально-здавальних випробувань.

  5. Виробничий контроль здійснюють в об'ємах і в строки, що вста­новлені діючою на підприємстві технологічною документацією. За даними виробничого контролю визначають вид і марку (клас міцності) цементу, що гарантується виробником.





  1. Для цементів загальнобудівельного призначення (типи І, II, III, IV, V за ДСТУ Б В.2.7-46) на основі середніх результатів випробувань при пропарюванні партій цементу даного виду і марки (класу міцності) за попередній місяць або за результатами випробувань при пропарюванні даної партії, що поставляється споживачеві, визначають групу цієї партії цементу за ефективністю пропарювання згідно з додатком Б.

  2. Приймально-здавальні випробування включають випробування цементу кожної партії за всіма показниками якості, що передбачені нормативним документом на цемент цього виду, за винятком визначення ефективної сумарної питомої активності природних радіонуклідів. Радіаційний контроль проводять згідно з ДБН В. 1.4-2.01.

  3. Результати приймально-здавальних випробувань заносять в журнал за формою B.1 додатку В. Журнал приймально-здавальних випробувань пови­нен бути пронумерований, прошнурований і опечатаний печаткою підпри­ємства.

Журнал приймально-здавальних випробувань є офіційним документом, який засвідчує якість продукції.

  1. Допускається приймання і відвантаження партії цементу до закінчення випробувань на міцність на основі даних виробничого контролю і попередньої оцінки якості цементу з урахуванням критерія відповідності для одиничних результатів (див. 8.5).

  2. Партія цементу може бути прийнята при відхиленні результатів випробувань від вимог нормативного документа, якщо це відхилення не виходить за межі прийнятих граничних значень для одиничних результатів.

Партії, що були прийняті із зазначеними відхиленнями, знаходяться на обліку. Кількість їх не повинна перевищувати 5 % від загальної кількості партій, що були прийняті протягом кварталу.

В таблиці 1 наведено перелік граничних значень для одиничних результатів випробувань цементів загальнобудівельного призначення за ДСТУ Б В.2.7-46.


Таблиця 1 - Граничні значення для одиничних результатів випробувань цементів загальнобудівельного призначення






Найменування показника






Граничні значення для одиничних результів


марки цементу






300


400


400Р


500


500Р


550


600


Рання міцність, МПа, нижнє граничне значення


2 доби


-


-


13,0


13,0


23,0


18,0


23,0


7 діб


13,0


18,0


-


-


-


-


-


Стандартна міцність, МПа, нижнє граничне значення


28 діб


28,5


38,0


38,0


47,5


47,5


52,5


57,5


Початок тужавлення, хв, нижнє граничне значення

50




40


Рівномірність зміни об’єму

(за методом Ле Шательє), мм верхнє граничне значення



10








Вміст ангідриду

сірчаної кислоти

SO3, %,

верхнє

граничне значення


тип І




4,0
































4,5











4 5 '>-'










тип II


тип IV


тип V


тип III


4,5









7.11 При відсутності в нормативному документі на той чи інший вид цементу визначених граничних значень для одиничних результатів до внесення необхідних уточнень в нормативний документ допускається вважати граничним значенням для міцності в кінцеві строки випробувань величину її, зменшену на 5 % від регламентованої нормативним документом.

7.12 Якщо в результаті випробувань партії цементу у відповідні строки буде виявлено відхилення показника міцності, яке виходить за межі граничних значень для одиничних результатів, ця партія вважається такою, що не відповідає вимогам нормативного документа за міцністю. Підприємство-виробник повинно провести зниження марки (класу міцності) цементу або змінити його найменування (якщо партія відвантажена як цемент з високою міцністю в ранньому віці, а відповідний норматив не дотримано) і негайно повідомити про це споживача.

  1. Кожна партія цементу або її частина, що поставляється на одну ад­ресу, повинна супроводжуватися документом про якість, в якому зазначають:

  • найменування та адресу підприємства-виробника та/або його товарний знак;

  • повне найменування та умовне позначення цементу згідно з вимогами нормативного документа на нього;

  • позначення нормативного документа;

  • номер партії і дату відвантаження;

  • номери вагонів або найменування судна;

  • вид і кількість добавки;

  • середню активність при пропарюванні за результатами приймально-здавальних випробувань цементу даного виду за попередній місяць або активність при пропарюванні даної партії (для цементів загальнобудівельного призначення за ДСТУ Б В.2.7-46);

  • нормальну густоту цементного тіста;

  • середню міцність при стиску в ранньому віці (2 або 7 діб) за резуль­татами приймально-здавальних випробувань за попередній місяць або відпо­відну ранню міцність даної партії (для цементів загальнобудівельного призна­чення);

  • гарантійний строк;

  • клас використання за даними радіаційного контролю;

  • знак відповідності при наявності зареєстрованого сертифіката відпо­відності.