---

5 КРЕСЛЕННЯ РОЗПЛАНУВАННЯ

5.1 На кресленні розпланування (плані розташування будівель і споруд) наносять та вказують:

а) будівельну геодезичну сітку або базис розпланування, який її замінює, а для житлово-
цивільних об'єктів, крім того, міську геодезичну сітку (що має рівень "ДСК"), яка повинна пере-
кривати весь план;

б) "червону" лінію, яка відокремлює територію магістралі, вулиці, проїзду та площі від території,
що призначена під забудову;

в) огорожі з воротами та хвіртками або умовну межу території. Якщо огорожа збігається з
"червоною" лінією чи з умовною межею території, тоді наносять тільки огорожу з відповідним
поясненням на кресленні;

г) свердловини та шурфи інженерно-геологічних вишукувань, що не вказані на інженерно-
топографічному плані;

д) будівлі та споруди, в тому числі комунікаційні (естакади, тунелі);
е) майданчики виробничі та складські;

ж) автомобільні шляхи та майданчики з шляховим покриттям;

и) залізничні колії;

к) елементи благоустрою (тротуари, майданчики спортивні та для відпочинку), зображені контуром;

л) елементи та споруди планувального рельєфу (укоси, підпірні стінки, пандуси);

м) водовідвідні споруди;

н) покажчик напрямку на північ стрілкою з літерою "П" біля вістря (у лівому верхньому куті аркуша).

2. Креслення розпланування виконують з координатною чи розмірною прив'язкою.

3. Будівельну геодезичну сітку наносять на все креслення розпланування у вигляді квадратів
   зі сторонами 10 см.

Початок координат приймають у нижньому лівому куті аркуша.

Осі будівельної геодезичної сітки позначають арабськими цифрами, що відповідають числу сотень метрів від початку координат, та великими літерами українського алфавіту.

Приклади

1. ОА (початок координат); 1 А; 2А; ЗА - горизонтальні осі;

2. ОБ (початок координат); 1Б; 2Б; ЗБ - вертикальні осі.

На кресленнях, що виконуються у масштабі 1:500, осі будівельної геодезичної сітки позначають у відповідності з наведеними прикладами.

Приклади

1. ОА (початок координат); ОА+50; 1А; 1А+50; 2А; 2А+50 - горизонтальні осі;

2. ОБ (початок координат); ОБ+50; 1 Б; 1Б+50; 2Б; 2Б+50 - вертикальні осі.
   Допускається, за необхідності, застосування від'ємних значень осей будівельної геодезичної

сітки.

Приклади

1. ОА (початок координат); ОА-50; -1А; -1А-50; 2А; -2А-50 - горизонтальні осі;

2. ОБ (початок координат); ОБ-50; -1Б; -1Б-50; -2Б; -2Б-50 - вертикальні осі.

5

ДСТУ Б А.2.4-6:2009

Допускається при розширенні, реконструкції та технічному переоснащенні діючих підприємств зберігати раніше прийняті познаки осей будівельної геодезичної сітки.

5.4 Розмірну прив'язку здійснюють від базису розпланування.

Базисом розпланування може бути будь-яка пряма лінія, що проходить через дві закріплені на місцевості точки, які позначають великими літерами українського алфавіту.

Приклад

А; Б.

5. Будівлі та споруди на плані наносять у масштабі креслення із зазначенням прорізів воріт
   та дверей, крайніх осей та, за необхідності, координат осей воріт або прив'язки воріт до коор-
   динаційних осей будівлі.

6. У середині контуру будівлі (споруди) вказують:

а) номер будівлі, споруди у нижньому правому куті;

б) абсолютну відмітку, що відповідає умовній нульовій відмітці, прийнятій у будівельних робо-
чих кресленнях будівлі, споруди, яку розміщують на полиці лінії-винесення та позначають знаком
(для житлово-цивільних об'єктів за необхідності).

5.7 На контурі будівлі, споруди вказують:

а) координати точок перетину координаційних осей будівлі, споруди у двох її протилежних
кутах, а при складній конфігурації будівлі, споруди чи розташуванні її не паралельно осям буді-
вельної геодезичної сітки - в усіх кутах. Для центричних споруд - координати центра та однієї
характерної точки, а також діаметр, для лінійних споруд - координату осі або координати початку та
кінця окремих ділянок;

б) розмірну прив'язку координаційних осей будівлі, споруди до базису розпланування та роз-
міри будівлі, споруди між осями за відсутності будівельної геодезичної сітки;

в) познаку координаційних осей будівлі, споруди у координованих точках.

8. Навколо контуру будівлі, споруди показують вимощення та в'їзні пандуси, зовнішні сходи
   та майданчики біля входів.

9. На кресленні розпланування, що стосується автомобільних шляхів, наносять та вказують:

а) переїзди через залізничні колії;

б) транспортні розв'язки;

в) координати або прив'язки осей автомобільних шляхів та, за необхідності, їх номери;

г) ширину автомобільних шляхів;

д) радіуси кривих по краю проїжджої частини автомобільних шляхів у місцях їх взаємного
перетину та примикання;

е) укоси насипів та виїмок (за необхідності).

10. За відсутності основного комплекту робочих креслень автомобільних шляхів (марки АД)
    креслення розпланування виконують з урахуванням вимог ДСТУ Б А.2.4-29.

10. На кресленні розпланування, що стосується залізничних колій, наносять та вказують:

а) номери колій;

б) стрілочні переводи;

в) упори;

г) укоси насипів та виїмок (за необхідності).

12. За відсутності основного комплекту робочих креслень залізничних колій (марки ЗК) крес-
    лення розпланування виконують з урахуванням вимог ДСТУ Б А.2.4-33. При цьому відмітки дна та
    величину ухилів водовідвідних споруд та ухилопокажчики не вказують.

13. На кресленні розпланування наводять відомість водовідвідних споруд відповідно до
    форми 5.

Приклад оформлення відомості водовідвідних споруд наведений у додатку Д.

5.14 Приклад оформлення креслення розпланування виробничого підприємства з корди-
натною прив'язкою наведений у додатку Е.

6

ДСТУ Б А.2.4-6:2009

6 ПЛАН ОРГАНІЗАЦІЇ РЕЛЬЄФУ

1. План організації рельефу виконують на основі креслення розпланування без зазначення і
   нанесення: координаційних осей будівель та споруд, координат, розмірів та розмірних прив'язок.

2. На плані організації рельєфу наносять та вказують:

а) абсолютні відмітки у середині контуру будівель і споруд - відповідно до 5.6 (перелік б);

б) проектні відмітки та ухилопокажчики по "червоних" лініях (якщо червоні лінії збігаються з
елементами креслення, що фактично формують рельєф);

в) проектні горизонталі або проектні відмітки опорних точок планування з зазначенням нап-
рямку ухилу проектного рельєфу;

г) відмітки низу та верху укосів, сходів, підпірних стінок, пандусів;

д) відмітки дна у місцях переломів поздовжнього профілю, напрямок та величину ухилів
водовідвідних споруд;

е) дощоприймальні грати у знижених точках проектного рельєфу з відмітками верху ґрат;

ж) проектні відмітки планування та фактичні відмітки рельєфу місцевості по зовнішньому контуру вимощення у кутах будівель та споруд або за відсутності вимощення відмітки у місцях перетину зовнішніх граней стін з рельєфом у кутах будівель та споруд - у вигляді дробу з проектною відміткою у чисельнику та фактичною - у знаменнику;

и) проектні відмітки планування та фактичні відмітки рельєфу місцевості (за необхідності) по верху майданчиків різного призначення у місцях перетину їх країв з рельєфом по кутах та у характерних точках;

к) лінії перелому проектного рельєфу - при виконанні плану у проектних відмітках опорних точок планування;

л) напрямок ухилу проектного рельєфу бергштрихами - при виконанні плану у проектних горизонталях та стрілками при виконанні плану у проектних відмітках.

6.3 На плані організації рельєфу, що стосується автомобільних шляхів, наносять та вказують:

а) проектні горизонталі - при виконанні плану у проектних горизонталях;

б) контури поперечного профілю автомобільних шляхів - при виконанні плану у проектних
відмітках;

в) точки перелому повздовжнього профілю з проектними відмітками;

г) ухилопокажчики по осі проїжджої частини автомобільних шляхів;

д) водовідвідні споруди - кювети, лотоки з відмітками дна у місцях переломів поздовжнього
профілю та величиною ухилів дна споруд;

е) дощоприймальні грати у знижених точках поздовжнього профілю з відмітками верха ґрат.

6.4 На плані організації рельєфу, що стосується залізничних шляхів, наносять та вказують:

а) ухилопокажчики;

б) відмітки дна водовідвідних споруд у місцях переломів поздовжнього профілю та величину
ухилів дна споруд.

5. План організації рельєфу слід, як правило, виконувати у проектних горизонталях.

6. При виконанні плану організації рельєфу у проектних горизонталях їх проводять з перерізом
   рельєфу через 0,10 м або 0,20 м по всій території, що підлягає плануванню (земляній поверхні,
   автомобільних шляхах, майданчиках). Допускається на ділянках з одноманітним ухилом рельєфу
   наносити проектні горизонталі з перерізом рельєфу через 0,50 м.

Відмітки проектних горизонталей надписують зі сторони підвищення рельєфу. Відмітки проектних горизонталей, що кратні 1,00 м, вказують повністю, проміжні - у вигляді цілого числа, що відповідає двом знакам після коми.

6.7 При виконанні плану організації рельєфу у проектних відмітках опорних точок планування
за опорні точки, як правило, приймають:

а) кути будівель, споруд та майданчиків;

б) підвищені та знижені точки проектного рельєфу;

7

ДСТУ Б А.2.4-6:2009

в) перетин осей автомобільних шляхів;

г) точки перелому поздовжнього профілю автомобільних шляхів та залізничних колій.

6.8 На плані організації рельєфу вказують проектні відмітки входу та виходу по дну труб та
міжшпальних лотків, а також відмітки переломних точок по дну водовідвідних канав та лотоків. На
полиці лінії-винесення водовідвідних канав та лотоків наводять їх скорочене найменування.

Приклади

1. Д. л.-дно лотока;

2. Д. к. -дно канави.

6.9 Приклади оформлення планів організації рельєфу у проектних горизонталях та проектних
відмітках опорних точок планування наведені відповідно у додатках Ж та И.

7 ПЛАН ЗЕМЛЯНИХ МАС

7.1 Підрахунок об'ємів земляних мас виконують, як правило, методом квадратів.
Допускається виконувати план земляних мас із використанням інших методів. Зміст та форму

плану визначають методом підрахунку об'ємів земляних мас та умовами виконання робіт.

7.2 На плані земляних мас наносять та вказують:

а) будівельну геодезичну сітку або базис розпланування, що її замінює;

б) сітку квадратів для підрахунку об'ємів земляних мас із проектними, фактичними та робочими
відмітками у кутах квадратів, лінію "нульових" робіт з виділенням площі виїмок штриховкою під
кутом 45° до основи сітки та зазначенням об'єму земляних мас у межах кожного квадрата чи іншої
фігури, що створена контуром планування;

в) будівлі та споруди;

г) огорожу або умовну межу території;

д) укоси, підпірні стінки.

7.3 Сітку квадратів, як правило, вписують у будівельну геодезичну сітку, приймаючи сторону
квадрата 20 м. Допускається прив'язка сітки квадратів до "червоної" лінії або до базису роз-
планування, а також застосування сітки квадратів зі сторонами, що дорівнюють 10 м, 25 м, 40 м або
50 м, в залежності від характеру рельєфу та забезпечення потрібної точності підрахунку об'єму
земляних мас.

Допускається, в залежності від конфігурації планованої території, для підрахунку об'єму земляних мас застосовувати фігури, що відрізняються від квадрата. У цих випадках розміри фігур вказують на кресленні.

4. Під кожною колонкою квадратів плану земляних мас наводять таблицю відповідно до
   форми 6, у відповідних колонках якої вказують сумарні об'єми насипу та виїмки по колонці квад-
   ратів, а у рядках сумарних об'ємів справа - загальні об'єми насипу та виїмки по всій планованій
   території.

5. У випадку залягання у межах планованої території грунтів, що підлягають видаленню
   (родючий шар грунту, торф, грунт, який непридатний як основа для будівель, споруд), до розробки
   плану земляних мас для всієї території виконують план видалення грунтів у межах контуру заля-
   гання грунтів, що підлягають видаленню, оформлюючи його аналогічно плану земляних мас.

На плані видалення грунтів за проектні відмітки приймають відмітки низу грунту, що підлягає зрізуванню, які при наступному виконанні плану земляних мас розглядають як фактичні відмітки.

За наявності на території будівництва різнорідних ґрунтів допускається виконувати плани для кожного виду грунту, присвоюючи кресленню відповідне найменування.

Приклади

1. "План земляних мас. Зрізування будівельного сміття";

2. "План земляних мас. Розробка скельних ґрунтів".

У випадку залягання грунтів, що підлягають видаленню, шаром однієї потужності план видалення грунтів може не виконуватись.

8

ДСТУ Б А.2.4-6:2009

При цьому за фактичні відмітки для плану земляних мас приймають відмітки низу грунтів, що підлягають видаленню, а обчислений об'єм грунтів, що видаляються, вносять у відповідні рядки та колонки відомості відповідно до форми 7.

7.6 На плані земляних мас наводять:

а) відомість об'ємів земляних мас відповідно до форми 7;

б) текстові вказівки про необхідність коригування робочих відміток у місцях улаштування
газонів, корита під покриття доріг, майданчиків та верхньої будови залізничних колій.

7.7 Приклади оформлення плану земляних мас та відомості об'ємів земляних мас наведені
відповідно у додатках К та Л. Приклади розроблені для випадку виконання вертикального плану
вання до початку зведення будівель і споруд.