---

5.2 Проведення випробування

5.2.1 Перед випробуванням мірну посудину зважують з похибкою не більше 1 г.

5.2.2 Бетонну суміш розміщують у посудині і ущільнюють відповідно до ГОСТ 10180, у залежності від легкоукладальності суміші.

5.2.3 Після ущільнення надлишок суміші зрізають сталевою лінійкою і поверхню ретельно вирівнюють врівень з краями мірної посудини. Потім посудину з бетонною сумішшю зважують з похибкою не більше 1 г.

5.2.4 Середню густину бетонної суміші _см, кг/м³, обчислюють за формулою

5.2 Проведение испытания

5.2.1 Перед испытанием мерный сосуд взвешивают с погрешностью не более 1 г.

5.2.2 Бетонную смесь помещают в сосуд и уплотняют в соответствии с ГОСТ 10180, в зависимости от удобоукладываемости смеси.

5.2.3 После уплотнения избыток смеси срезают стальной линейкой и поверхность тщательно выравнивают вровень с краями мерного сосуда. Затем сосуд с бетонной смесью взвешивают с погрешностью не более 1 г.

5.2.4 Среднюю плотность бетонной смеси _см, кг/м³, вычисляют по формуле

, (1)

де т - маса мірної посудини з бетонною сумішшю, г;

m₁ - маса мірної посудини без суміші, г;

V - місткість мірної посудини, см³.

5.2.5 Середню густину бетонної суміші визначають двічі для кожної проби суміші і обчислюють з округленням до 10 кг/м³, як середньоарифметичне значення результатів двох визначень з однієї проби, які відрізняються між собою не більше ніж на 5 % середнього значення. При більшій розбіжності результатів визначення повторюють на новій пробі бетонної суміші.

6 ВИЗНАЧЕННЯ ПОРИСТОСТІ БЕТОННОЇ СУМІШІ

Пористість бетонної суміші оцінюють такими показниками: об'ємом повітря або газу, що міститься в ущільненій бетонні суміші, і об'ємом міжзернових порожнин.

где т - масса мерного сосуда с бетонной смесью, г;

m₁- масса мерного сосуда без смеси, г;

V - вместимость мерного сосуда, см³ .

5.2.5 Среднюю плотность бетонной смеси определяют дважды для каждой пробы смеси и вычисляют с округлением до 10 кг/м³, как среднеарифметическое значение результатов двух определений из одной пробы, отличающихся между собой не более чем на 5 % среднего значения. При большем расхождении результатов определение повторяют на новой пробе бетонной смеси.

6 ОПРЕДЕЛЕНИЕ ПОРИСТОСТИ БЕТОННОЙ СМЕСИ

Пористость бетонной смеси оценивают следующими показателями: объёмом воздуха или газа, содержащегося в уплотненной бетонной смеси, и объемом межзерновых пустот.

ДСТУ Б В.2.7-114-2002 (ГОСТ 10181-2000) с.12

Об'єм втягнутого повітря визначають у бетонах на щільних і пористих заповнювачах, об'єм міжзернових порожнин - в бетонах на пористих заповнювачах.

Об'єм втягнутого повітря визначають експериментальним або розрахунковим методом.

Об'єм втягнутого повітря у суміші на щільному заповнювачі визначають об'ємним або компресійним методом (з допомогою об'ємо-міра або пороміра відповідно), а на пористому заповнювачі - тільки об'ємним методом.

6.1 Засоби випробування

Для визначення об'єму втягнутого повітря у бетонну суміш застосовують:

- об'ємомір (рисунок 4);

- поромір (рисунок 5);

- ваги лабораторні за ГОСТ 24104;

- вібромайданчик лабораторний;

- лист;

- кельму типа КБ за ГОСТ 9533;

- посуд мірний скляний за ГОСТ 1770;

- металевий стрижень завдовжки 600 мм і діаметром 16мм.

6.1.1 Місткість циліндричної посудини об'ємоміра встановлюють у залежності від найбільшої крупності зерен заповнювача за таблицею 3.

Объем вовлеченного воздуха определяют в бетонах на плотных и пористых заполнителях, объем межзерновых пустот- в бетонах на пористых заполнителях.

Объем вовлеченного воздуха определяют экспериментальным или расчетным методом.

Объем вовлеченного воздуха в смеси на плотном заполнителе определяют объёмным или компрессионным методом (при помощи объёмомера или поромера соответственно), а на пористом заполнителе - только объёмным методом.

6.1 Средства испытания

Для определения объема вовлеченного воздуха в бетонную смесь применяют:

- объёмомер (рисунок 4);

- поромер (рисунок 5);

- весы лабораторные по ГОСТ 24104;

- виброплощадку лабораторную;

- противень;

- кельму типа КБ по ГОСТ 9533;

- посуду мерную стеклянную по ГОСТ 1770;

- металлический стержень длиной 600 мм и диаметром 16 мм.

6.1.1 Вместимость цилиндрического сосуда объёмомера устанавливают в зависимости от наибольшей крупности зерен заполнителя по таблице 3.

Таблиця 3

Таблица 3

Відношення висоти посудини до його діаметра повинне бути від 1 до 2.

Привантажувальний пуансон 5 повинен бути виконаний у вигляді металевого кільця заввишки 20 мм і зовнішнім діаметром на 3 мм менше внутрішнього діаметра посудини і мати дно з сітки з чарунками розміром 1,2 мм і дротяну петлю для підняття його з посудини.

Металева пластина 1 повинна мати ширину 15 мм, товщину 5 мм, відстань між обмежувачами повинна бути такою, що дорівнює зовнішньому діаметру посудини. Стрілка 3 завдовжки 22 мм повинна мати конусоподібну форму з гострим кінцем.

6.1.2 Градуювання об'ємоміра

Градуювання об'ємоміра полягає у встановленні об'єму його посудини (сталої об'ємоміра).

Отношение высоты сосуда к его диаметру должно быть от 1 до 2.

Пригружающий пуансон 5 должен быть выполнен в виде металлического кольца высотой 20 мм и наружным диаметром на 3 мм меньше внутреннего диаметра сосуда и иметь дно из сетки с ячейками размером 1,2 мм и проволочную петлю для поднятия его из сосуда.

Металлическая пластина 1 должна иметь ширину 15 мм, толщину 5 мм, расстояние между ограничителями должно быть равно наружному диаметру сосуда. Стрелка 3 длиной 22 мм должна иметь конусообразную форму с острым концом.

6.1.2 Градуировка объёмомера

Градуировка объёмомера заключается в установлении объёма его сосуда (постоянной объёмомера).

ДСТУ Б В.2.7-114-2002 (ГОСТ 10181-2000) с.13

6.1.2.1 У порожню циліндричну посудину розміщують привантажувальний пуансон, встановлюють на посудину металеву пластину зі стрілкою і наливають воду до тих пір, поки їх поверхня не стане дотикатися до вістря стрілки, що фіксують за моментом дотикання вістря стрілки з його відображенням у воді.

Сталу об'ємоміра V_о обчислюють за формулою

6.1.2.1 В пустой цилиндрический сосуд помещают пригружающий пуансон, устанавливают на сосуд металлическую пластину со стрелкой и наливают воду до тех пор, пока ее поверхность не придет в соприкосновение с острием стрелки, что фиксируют по моменту соприкосновения острия стрелки с его отражением в воде.

Постоянную объёмомера V_о вычисляют по формуле

, (2)

де т_в- маса влитої води, г, що визначається з похибкою не більше 1 г;

_в - густина води, яка приймається такою, що дорівнює 1,0 г/см³

6.1.3 Градуювання пороміра

Градуювання пороміра полягає у вимірюванні місткості чаші і ціни поділки приладу.

6.1.3.1 Чаша і кришка пороміра повинні мати жорстку конструкцію, яка не допускає зміну об'єму приладу при прикладанні тиску до 200 кПа. З'єднання кришки і чаші повинне мати ущільнення, яке забезпечує герметичність приладу. Внутрішня поверхня кришки повинна мати кут до площини її основи не менше 30°, чаша - плоске дно.

Відношення діаметра чаші до її висоти повинне складати 1 ± 0,25.

где т_в- масса влитой воды, г, определяемая с погрешностью не более 1 г;

_в- плотность воды, принимаемая равной 1,0 г/см³.

6.1.3 Градуировка поромера

Градуировка поромера заключается в измерении вместимости чаши и цены деления прибора.

6.1.3.1 Чаша и крышка поромера должны иметь жесткую конструкцию, не допускающую изменение объема прибора при приложении давления до 200 кПа. Соединение крышки и чаши должно иметь уплотнение, обеспечивающее герметичность прибора. Внутренняя поверхность крышки должна иметь угол к плоскости ее основания не менее 30°, чаша - плоское дно.

Отношение диаметра чаши к ее высоте должно составлять 1 ± 0,25.

1 - металева пластина; 2 - обмежувачі; 3 - стрілка; 4 - петля; 5 - навантажувальний пуансон; 6 - циліндрична посудина

Рисунок 4 - Об'ємомір

1 - металлическая пластина;2 - ограничители; З - стрелка; 4 - петля; 5 - пригружающий пуансон; 6 - цилиндрический сосуд

Рисунок 4 - Объёмомер

ДСТУ Б В.2.7-114-2002 (ГОСТ 10181-2000) с.14

1 - чаша; 2 - накидний болт; 3 - кришка; 4 - водомірна труба; 5 - манометр; 6 - вхідний вентиль; 7 - ручний насос; 8 - зливний вентиль

Рисунок 5 - Поромір

1 - чаша; 2 - накидной болт; 3 - крышка; 4 - водомерная труба; 5 - манометр; 6 - входной вентиль; 7 -ручной насос; 8 - сливной вентиль

Рисунок 5 - Поромер

Місткість чаші приймають у залежності від найбільшої крупності зерен заповнювача за таблицею 4.

Вместимость чаши принимают в зависимости от наибольшей крупности зерен заполнителя по таблице 4.

Таблиця 4

Таблица 4

Місткість водомірної трубки повинна складати (6 ± 1) % місткості чаші. Довжина шкали водомірної трубки повинна бути не менше 100 мм, число поділок - не менше 100.

У порожньому приладі тиск (100 ± 20) кПа не повинен знижуватись більше ніж на 5 кПа протягом 1 хв. Шкала манометра приладу повинна мати верхню границю 200 кПа.

Матеріал чаші і кришки приладу повинен бути стійкий до дії лугів цементу.

6.1.3.2 Поромір має таке додаткове обладнання: воронку для наливання води у прилад, посудину для води місткістю не менше 3000 см³, сталеву пластину розмірами 5 мм  20 мм  500 мм.

Вместимость водомерной трубки должна составлять (6 ± 1) % вместимости чаши. Длина шкалы водомерной трубки должна быть не менее 100 мм, число делений - не менее 100.

В пустом приборе давление (100 ± 20) кПа не должно снижаться более чем на 5 кПа в течение 1 мин. Шкала манометра прибора должна иметь верхний предел 200 кПа.

Материал чаши и крышки прибора должен быть устойчив к действию щелочей цемента.

6.1.3.2 Поромер имеет следующее дополнительное оборудование: воронку для налива-ния воды в прибор, сосуд для воды вместимостью не менее 3000 см, стальную пластину размерами 5 мм  20 мм  500 мм.

ДСТУ Б В.2.7-114-2002 (ГОСТ 10181-2000) с.15

6.1.3.3 Для визначення місткості чаші на її фланець наносять тонкий шар солідолу або іншого жиру, чашу накривають скляним листом і зважують усе разом з похибкою не більше 1 г. Потім знімають лист, наливають у чашу воду до утворення випуклого меніска і знову накривають скляним листом. Після стікання надлишків води чашу обтирають тканиною і чашу з листом і з водою зважують з похибкою не більше 1 г.

Місткість чаші V_ч, см³, обчислюють з округленням до 1 см³ за формулою

6.1.3.3 Для определения вместимости чаши на ее фланец наносят тонкий слой солидола или другого жира, чашу накрывают стеклянным листом и взвешивают все вместе с погрешностью не более 1 г. Затем снимают лист, наливают в чашу воду до образования выпуклого мениска и вновь накрывают стеклянным листом. После отекания излишков воды чашу обтирают тканью и чашу с листом и водой взвешивают с погрешностью не более 1 г.

Вместимость чаши V_ч, см³, вычисляют с округлением до 1 см³ по формуле

, (3)

де т₂- маса чаші зі склом і водою, г;

т₁- маса чаші зі склом без води, г;

_в - густина води, яку приймають такою, що дорівнює 1,0 г/см³.

Для визначення ціни поділки шкали приладу наливають воду у чашу пороміра, накривають її кришкою, затягують накидні болти, закривають зливний вентиль і через воронку доливають воду трохи вище рівня верхньої (нульової) поділки шкали. Відкривши зливний вентиль, встановлюють рівень води на нульовій поділці. Потім, підставивши попередньо зважений з похибкою не більше 1,0 г стакан, відкривають зливний вентиль і зливають воду до відмітки від 30 до 60 % шкали водомірної трубки. Зважують стакан з водою з похибкою не більше 1 г.

Ціну поділки шкали приладу С обчислюють за формулою

где т₂- масса чаши со стеклом и водой, г;

т₁- масса чаши со стеклом без воды, г;

_в - плотность воды, принимаемая равной 1,0 г/см³.

Для определения цены деления шкалы прибора наливают воду в чашу поромера, накрывают ее крышкой, затягивают накидные болты, закрывают сливной вентиль и через воронку доливают воду немного выше уровня верхнего (нулевого) деления шкалы. Открыв сливной вентиль, устанавливают уровень воды на нулевом делении. Затем, подставив предварительно взвешенный с погрешностью не более 1,0 г стакан, открывают сливной вентиль и сливают воду до отметки от 30 до 60 % шкалы водомерной трубки. Взвешивают стакан с водой с погрешностью не более 1 г.

Цену деления шкалы прибора С вычисляют по формуле

, (4)

де m₄, m₃- маса стакана з водою і без води, г;