---

Швидкість фунтової корозії металу трубопроводу (корозійна активність фунту)____________

Швидкість залишкової корозії металу трубопроводу в дефекті захисного покриття: ________________________________________________________________________________

Оператор, що проводив обстеження_________________________________________________

Дата____________

ДОДАТОК П

(довідковий)

КОНТРОЛЬ СТАНУ ЗАХИСНОГО ПОКРИТТЯ ТРУБОПРОВОДІВ МЕТОДОМ

КАТОДНОЇ ПОЛЯРИЗАЦІЇ

Суть методу полягає в катодній поляризації побудованої і засипаної ділянки трубопроводу та визначання якості захисного покриття за зміщенням потенціалу трубопроводу з омічною та поляризаційною складовими і сили струму, що спричиняє це зміщення. Силу струму визначають, виходячи з регламентованого таблицями 5 та 6 мінімальним та максимальним значеннями захисного потенціалу.

П.1 Метод контролю стану захисного покриття на закінчених будівництвом ділянках трубопроводу

П.1.1 Засоби контролю та допоміжні пристрої

Для визначання перехідного питомого електричного опору захисного покриття використовують пересувну дослідницьку лабораторію електрохімічного захисту (ПЕЛ. ЕХЗ), апаратура і прилади якої мають бути підключені за схемою (рисунок П.1). Джерело постійного струму б повинно бути обладнано переривачем, а мультиметр 9 повинен працювати у режимі вимірювання поляризаційного потенціалу згідно з додатком М.2.1.

1 — трубопровід; 2 — неізольований край трубопроводу; 3 — контакти; 4 — резистор;

5 — амперметр; 6 — джерело постійного струму; 7 — тимчасове анодне заземлення;

8 — мідносульфатний електрод порівняння; 9 — мультиметр.

Рисунок П.1 — Схема контролю стану захисного покриття на закінчених будівництвом ділянках трубопроводів

П.1.2 Підготовка до проведення контролю

П.1.2.1 Ділянка трубопроводу, яку контролюють, не повинна мати контакту неізольованої поверхні труби з ґрунтом, електричних і технологічних перемичок з іншими спорудами, за винятком особливих випадків, регламентованих НД.

П.1.2.2 Вимірювання на ділянці, яку контролюють, виконують у разі відсутності промерзання фунту.

П.1.2.3 Тимчасове анодне заземлення з гвинтових заземлювачів, що входять у комплект лабораторії ПЕЛ. ЕХЗ, обладнують на відстані 200—400 м від ділянки трубопроводу в місцях з можливо меншим питомим опором фунту (допускається використання заземлювачів іншого типу або сусіднього підземного трубопроводу як заземлення відповідно до НД).

П.1.3 Проведення контролю

П.1.3.1 Вимірюють потенціал корозії металу Е_кор* трубопроводу діаметром D на ділянці завдовжки L за допомогою мультиметра 9 відносно мідносульфатного електрода порівняння 8. Під час вимірювання джерело постійного струму 6 мусить бути вимкнено.

П.1.3.2 Включають джерело постійного струму 6 і підбирають таку силу струму I (А), за якої в кінці ділянки трубопроводу, що контролюють, не менше ніж через 3 год встановиться захисний потенціал E_зах у діапазоні між мінімальним та максимальним значеннями згідно з таблицями 5 і 6.

П.1.3.3 За допомогою мультиметра 9 у режимі переривання струму поляризації вимірюють середнє значення поляризаційного потенціалу на ділянці трубопроводу, що контролюють, згідно з додатком М.2.1.

П.1.3.4 Залежно від питомого опору грунту ρ_ґ, (Ом • м), біля кожної i-ої ділянки трубопровід довжиною L розподіляють на п ділянок завдовжки L_i, м, кожна. У цьому разі ρ_ґ, вимірюють згідно з додатком Н.1.

П.1.4 Обробка результатів контролю

П.1.4.1 Перехідний питомий електричний опір захисного покриття ρ_пок (Ом • м²) на ділянці, яку контролюють, обчислюють за формулою:

_(П.1)

де ∆Е_ом — омічна складова захисного потенціалу, В, що обчислюють за формулою:

(П.2)

j — густина струму, А/м², що обчислюють за формулою:

(П.3)

ρ_{без пок} — перехідний питомий електричний опір трубопроводу без покриття (Ом • м²), що обчислюють за формулою:

(П.4)

де ρ_ґ — середній питомий електричний опір ґрунту, Ом•м;

Н — глибина залягання трубопроводу, м;

ρ_T — питомий поздовжній опір металу трубопроводу, Ом/м.

П.1.4.2 Середній питомий електричний опір ґрунту обчислюють за формулою:

(П.5)

П.1.4.3 Питомий повздовжній опір стального трубопроводу ρ_T (Ом/м), що має стандартні розміри в практиці будівництва магістральних трубопроводів, обчислюють за формулою:

(П.6)

де ρ_ст — питомий опір трубної сталі, Ом•м,

δ — товщина стінки трубопроводу, м.

П1.5 Оформлення результатів контролю

Запис результатів вимірювання виконують за формою П.1.

* Значення Екор використовують в розрахунках замість поляризаційного потенціалу як

виняток за умови неможливості вимірювання .

П.2 Метод контролю стану захисного покриття під час експлуатації

П.2.1 Засоби контролю та допоміжні пристрої

Апаратура і прилади вказані в П.1.1. Як джерело постійного струму використовують УКЗ. Силу поляризуючого струму I(А) вимірюють амперметром УКЗ. Підключення мультиметра, який працює у режимі вимірювання поляризаційного потенціалу, до трубопроводу здійснюють у пунктах вимірювання.

П.2.2 Порядок підготовки до контролю

П.2.2.1 Ділянка трубопроводу, яку контролюють, має бути обладнана достатньою кількістю пунктів вимірювання з електродами порівняння тривалої дії та датчиками поляризаційного потенціалу (додаток М.2.2).

П.2.2.2 Не менше як за добу до вимірювання вимикають усі УКЗ, що впливають на потенціал ділянки трубопроводу, яку контролюють. Як правило вимикають 4—6 установок катодного захисту: по 2—3 з кожного боку від ділянки трубопроводу, яку контролюють.

П.2.3 Проведення випробування

П.2.3.1 Вимірюють потенціал корозії металу трубопроводу Е_кор у разі вимкнених УКЗ по всій довжині ділянки, яку контролюють.

П.2.3.2 Вмикають одну УКЗ на ділянці трубопроводу, яку контролюють, і не раніше ніж через 3 год поляризації вимірюють силу струму установки I. Вимірюють потенціал Е та поляризаційний потенціал E_пол трубопроводу у всіх пунктах вимірювання зони дії цієї УКЗ. Залежно від конструкції пунктів вимірювання поляризаційний потенціал вимірюють згідно з додатками М.2.1 чи М.2.2.

П.2.3.3 Після закінчення випробування усі відключені УКЗ вмикають і встановлюють необхідні захисні струми,

П.2.4 Обробка результатів випробування

П.2.4.1 Перехідний питомий електричний опір покриття ρ_пок (Ом•м²) на ділянці, яку контролюють, обчислюють за формулою;

(П.7)

де — середнє значення омічної складової захисного потенціалу, В, на довжині зони дії однієї УКЗ, яке обчислюють за формулою:

(П.8)

де L — довжина трубопроводу, що визначається довжиною зони дії однієї УКЗ, м;

L₁ — довжина I-ділянки, м, з потенціалом , В, що розраховують за формулою:

(П.9)

де Е_i — потенціал трубопроводу на i-й ділянці, виміряний після включення УКЗ, В;

E_полi— поляризаційний потенціал трубопроводу на i-й ділянці, В;

k — кількість пунктів вимірювання на ділянці, яку контролюють;

j — густина струму, А/м², яку обчислюють за формулою:

(П.10)

де I — сила струму УКЗ, А;

D — діаметр трубопроводу, м;

ρ_{без пок} — перехідний питомий електричний опір трубопроводу без покриття, Ом•м², що обчислюють за формулою (П.4).

П.2.5 Оформлення результатів контролю

Запис результатів вимірювання виконують за формою П.1.

Форма П.1

Усі графи обов'язкові до заповнення

________________________________

назва приймальної організації

АКТ

оцінювання стану завершеної будівництвом (експлуатованої*)

ділянки трубопроводу

Найменування трубопроводу_________________________________________________

Ділянка трубопроводу: початок, км____________ , кінець, км_____________________

протяжність L, м___________________________________________________________

Діаметр труби D, м_______________, товщина стінки, мм________________________

Конструкція захисного покриття_______________________________

Необхідний перехідний питомий електричний опір захисного покриття рпок, Ом•м²_

Середній питомий електричний опір ґрунту , Ом•м ____________________________

Дата початку ________________і закінчення______________________засипки

Перехідний питомий електричний опір трубопроводу без покриття рбезпою Ом•м²,____________

Питомий поздовжній опір металу трубопроводу ρ_т, Ом/м_________________________

Місце підключення УКЗ, км__________________________________________________

Сила поляризуючого струму на виході УКЗ I, А__________________________________

Напруга на виході УКЗ V, В___________________________________________________

Стан захисного покриття ділянки трубопроводу________________________________________

(відповідає, не відповідає потрібному значенню)

______________________________________ __________________ _____________________

(посади осіб, що проводили визначання) (особистий підпис) (розшифровка підпису)

___________

(дата)

ДОДАТОК Р

(довідковий)

ВИЗНАЧАННЯ МІСЦЬ ПОШКОДЖЕННЯ У ЗАХИСНОМУ ПОКРИТТІ

Р.1 Метод шукача пошкоджень (метод Пірсона)

Р.1.1 Під час роботи за методом Пірсона використовують генератор змінного струму звукової частоти, що дозволяє вимірювати напруженість поля біля пошкодженого покриття з використанням металевих електродів.

Р.1.2 Роботу виконують в такій послідовності:

— в пункті вимірювання або в шурфі приєднують генератор змінного струму звукової частоти до трубопроводу і до заземлення, розташованого на відстані не менше ніж 20 м від трубопроводу, настроюють його на оптимальний режим роботи згідно з інструкцією з експлуатації.

— збирають двохелектродну прийомну установку з відстанню між електродами 2—10 м;

— розміщують один електрод над трубопроводом, другий відносять перпендикулярно на довжину установки і вимірюють величину сигналу. Дані записують в журнал;

— переносять прийомну установку на наступну точку вимірювання;

— відстань між точками вимірювання (крок вимірювання) повинна бути 2,5—10 м. Точність визначання місця дефекту залежить від якості покриття й кроку вимірювання — чим якісніше покриття й менше крок, тим точніше визначають місце пошкодження захисного покриття;

— місце пошкодження покриття орієнтовно визначають за максимальним відхиленням стрілки індикатора приймача-підсилювача;

— якщо з віддаленням від точки, де приєднаний генератор, затухання вимірюваного сигналу відчутне, генератор переносять в наступне місце на відстань, яка дозволила б провести вимірювання сигналів на ділянці, на якій під час стоянки генератора на попередній точці сигнал був недостатнім. У цьому разі треба повторити вимірювання в кількох точках, де вимірювані сигнали були надійними у разі розміщення генератора на попередній стоянці.

Р.1.3 На підставі вимірювання по трасі складають графік сигналів струму звукової частоти, відповідно до якого визначають місця пошкодження захисного покриття.

1 — трубопровід; 2 — пункт вимірювання, через який генератор приєднано до труби;

3 — з'єднувальний провід; 4 — генератор; 5 — електрод заземлення;

6 — телефони-навушники; 7 — приймач-підсилювач.

Рисунок Р.1 — Схема визначання пошкодження в захисному покритті трубопроводу шукачем пошкодження

P.2 Метод поперечного градієнта потенціалу

Р.2.1 Вимірювання проводять у разі працюючих УКЗ.

Р.2.2 Під час вимірювання використовують двохелектродну установку з відстанню між електродами 5—20 м.

Р.2.3 Роботу виконують в такій послідовності. Один мідносульфатний електрод порівняння М, приєднаний до плюсової клеми приладу, встановлюють над віссю труби, а другий електрод N, приєднаний до мінусової клеми, встановлюють збоку перпендикулярно трубопроводу. За наявності суміжних комунікацій відстань між електродом N і цими комунікаціями має бути не менше двох відстаней між електродами М і N. Вимірювання виконують з кроком не більше ніж 10 м.

Р.2.4 При виявленні аномальних ділянок виконується деталізація з кроком 2—5 м. Під аномалією розуміють збільшення значень потенціалу (або сигналу звукової частоти) на величину, що перевищує значення похибки вимірювань в 2—3 рази не менше ніж в двох точках, тобто на інтервалі, що перевищує трикратний крок вимірювання.

Р.2.5 Центр пошкодження покриття визначають за максимальним значенням градієнта потенціалу.

Р.2.6 Місця пошкодження захисного покриття визначають за графіком потенціалу трубопроводу або за графіком градієнтів, отриманих між пунктами вимірювання.

Р.2.7 Оформлення результатів контролю

Запис результатів вимірювання виконують за формою Р.2.

Форма Р.2

Всі графи обов'язкові до заповнення

__________________________________

назва приймальної організації

АКТ

визначання місць пошкодження захисного покриття

Найменування трубопроводу_________________________________________________

Ділянка трубопроводу: початок, км___________, кінець, км_______________________

протяжність, L, м___________________________________________________________

Діаметр труби D, м________________, товщина стінки, мм________________________

Конструкція захисного покриття______________________________________________

Дата початку_________________і закінчення______________________засипки

Місце підключення УКЗ, км__________________________________________________

Сила поляризуючого струму на виході УКЗ I, А_______