6.2.25 Ділянки зварного шва з недопустимими дефектами підлягають виправленню шляхом місцевої вибірки і наступної підварки (як правило, без переварювання всього зварного з'єднання), якщо сумарна довжина вибірок після видалення дефектних ділянок не перевищує сумарної довжини згідно з ГОСТ 23055 для 7-го класу.
Виправлення дефектів у стиках слід проводити дуговим зварюванням.
Підрізи повинні виправлятися наплавленням ниткових валиків висотою не більше 2 мм, 3 мм. Тріщини довжиною менше 50 мм насвердлюють по кінцях, вирубують, ретельно зачищають і заварюють у кілька шарів.
6.2.26 Результати перевірки якості зварних стиків сталевих трубопроводів фізичними методами контролю слід оформляти актом (протоколом).
6.3.1 Монтаж чавунних труб, що випускаються відповідно до ГОСТ 9583 та іншої чинної нормативно-техничної документації, затвердженої (погодженої) у встановленому порядку центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері будівництва, архітектури та містобудування, слід переважно здійснювати з ущільненням розтрубних з'єднань гумовими манжетами, що постачаються комплектно з трубами. Допускається застосування інших засобів герметизації стиків згідно з рекомендаціями виробника труб та робочим проектом.
6.3.2 Чавунні труби для напірної та безнапірної каналізації повинні мати на внутрішній поверхні виготовлений у заводських умовах захисний полімерний шар для захисту внутрішньої поверхні від впливу агресивних газів.
6.3.3 Величину зазору між внутрішньою поверхнею розтруба і торцем приєднуваної труби (незалежно від матеріалу закладення стику) слід приймати: для труб діаметром до 300 мм - 5 мм, понад 300 мм - 8 мм - 10 мм.
6.3.4 Розміри елементів закладення стикового з'єднання чавунних напірних труб повинні відповідати величинам, наведеним у таблиці 1.
Таблиця 1
|
Умовний діаметр труб Dу, мм |
Глибина загортання, мм |
||
|
при застосуванні конопляного пасма |
при влаштуванні замка |
при застосуванні тільки герметика |
|
|
65-200 |
35 |
30 |
50 |
|
250-400 |
45 |
30-35 |
60-65 |
|
600-1000 |
50-60 |
40-50 |
70-80 |
6.4.1 Трубопроводи з термопластичних полімерних матеріалів (поліетилену, поліпропілену, непластифікованого полівінілхлориду (НПВХ)
6.4.1.1 Монтаж труб та фасонних виробів із термопластичних полімерних матеріалів слід проводити згідно з ДСТУ Б В.2.5-40 та іншою чинною нормативно-технічною документацією, затвердженою (погодженою) у встановленому порядку центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері будівництва, архітектури та містобудування.
6.4.1.2 Основні параметри труб та фасонних виробів із термопластичних полімерних матеріалів (номінальний зовнішній діаметр, номінальна товщина стінки, стандартне розмірне відношення (SDR), серійне число (S), номінальна кільцева жорсткість (SN), їх фізико-механічні характеристики та умови експлуатації (максимальний робочий тиск, максимальна робоча температура, довгострокова кільцева жорсткість, коефіцієнт запасу міцності, прогнозований строк експлуатації тощо) повинні відповідати ДСТУ Б В.2.5-32 та іншій чинній нормативно-технічній документації, затвердженій (погодженій) у встановленому порядку центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері будівництва, архітектури та містобудування.
6.4.1.3 Труби та фасонні вироби з термопластичних полімерних матеріалів, призначених для зовнішніх мереж водопостачання та каналізації, повинні з'єднуватися залежно від виду та типу полімерного матеріалу, їх типорозмірів, конструкції та параметрів експлуатації:
- зварюванням нагрітим інструментом в стик (переважно), врозтруб та (або) терморезисторним зварюванням (труби поліетиленові згідно з ДСТУ Б В.2.7-151, фасонні вироби з поліетилену згідно з ДСТУ Б В.2.7-178, труби з поліпропілену згідно з ДСТУ Б В.2.7-144 та фасонні вироби з поліпропілену згідно з ДСТУ Б В.2.5-18);
- в розтруб із використанням гумових ущільнювальних (переважно з фіксацією у розтрубі) манжет (труби та фасонні вироби з НПВХ згідно з ДСТУ Б В.2.7-141, труби каналізаційні з поліетилену, поліпропілену та НПВХ та фасонні вироби до них згідно з ДСТУ Б В.2.7-32, труби поліетиленові спірально-виті зі структурованими стінками);
- в розтруб із використанням клею (труби та фасонні вироби з НПВХ згідно з ДСТУ Б В.2.7-141).
6.4.1.4 Зварювання труб з термопластичних полімерних матеріалів повинно проводитись згідно з ДСТУ Б В.2.5-40.
Зварювання труб та фасонних виробів із поліетилену різного типу (РЕ 63, РЕ 80, РЕ 100) або таких, що відрізняються за стандартними розмірними відношеннями (наприклад, SDR 11, SDR 17) повинно проводитись згідно з додатком А ДСТУ Б В.2.7-178.
Зварювальні роботи можуть проводитися за температури навколишнього повітря від мінус 15 °С до + 45 °С з урахуванням експлуатаційних характеристик зварювального обладнання.
Монтажні й зварювальні роботи за температури зовнішнього повітря нижче мінус 10 °С повинні проводитись у спеціальних кабінах, де температура повітря в зоні зварювання повинна підтримуватися не нижче 0 °С.
Зона зварювання також повинна бути захищена від атмосферних опадів, вітру, пилу й піску, а в літню пору й від інтенсивного сонячного випромінювання.
При зварюванні вільний кінець труби повинен бути закритий для запобігання протягам усередині труб, що зварюються.
За інших температур навколишнього середовища зварювальні роботи повинні проводитись у приміщеннях (укриттях), що забезпечують дотримання заданих вище умов та температурного інтервалу.
Зварювальне обладнання та персонал (зварники поліетиленових трубопроводів) повинні бути атестованими у встановленому порядку.
6.4.1.5 Роботи зі склеювання слід проводити за температури зовнішнього повітря від 5 °С до 35 °С. Місце роботи повинне бути захищене від впливу атмосферних опадів і пилу. Склеєні стики протягом 15 хв не повинні піддаватися механічним впливам. Трубопроводи з клейовими з'єднаннями протягом 24 год не повинні підлягати гідравлічним випробуванням.
6.4.1.6 Колодязі і ревізійні камери для мереж каналізації, водовідведення та водопостачання з НПВХ, поліпропілену та поліетилену згідно з ДСТУ Б ЕN 13598-2 з'єднуються з трубами із використанням гумових ущільнювальних манжет переважно без упору для забезпечення теплового руху труб у процесі експлуатації.
6.4.1.7 З'єднання труб із різнорідних полімерних матеріалів (модифікованих, композитних тощо), що не склеюються й не зварюються, здійснюється з використанням механічних з'єднань, конструкція й технологія застосування яких установлюються за даними їх виготовлювачів і постачальників для конкретного полімерного матеріалу.
При будівництві трубопроводу водопостачання та каналізації слід уникати в рамках одного трубопроводу з'єднань між собою елементів з різних полімерних матеріалів (наприклад, труб поліетиленових з трубами та (або) фасонними виробами з НПВХ тощо).
Для приєднання пластмасових труб до арматури і сталевих та чавунних труб треба використовувати пластмасові буртові втулки, вільні металеві або полімерні фланці та (або) нерознімні з'єднання - переходи полімерметалу згідно з ДСТУ Б В.2.7-177, ДСТУ Б В.2.7-178.
З'єднання пластмасових труб із трубами з інших матеріалів (сталевими, чавунними, бетонними тощо) доцільно виконувати із застосуванням рознімних фланцевих з'єднань. При підземному прокладанні такі фланцеві з'єднання варто встановлювати в оглядових колодязях згідно з чинною нормативною документацією.
6.4.2 Трубопроводи армовані на основі термопластичних полімерних матеріалів (поліетилену, поліпропілену)
6.4.2.1 Монтаж труб та фасонних виробів, армованих на основі термопластичних матеріалів згідно з ДСТУ Б ЕN 14364, слід проводити згідно з інструкціями виробника.
6.4.2.2 Основні параметри труб та фасонних виробів, армованих металевим дротом, смугами або скловолокном на основі з термопластичних полімерних матеріалів (зовнішній діаметр, товщина стінки, кільцева жорсткість), їх фізико-механічні характеристики та умови експлуатації (максимальний робочий тиск, максимальна робоча температура, довгострокова кільцева жорсткість, коефіцієнт запасу міцності, прогнозований строк експлуатації тощо) є величинами виключно емпіричного характеру і повинні бути визначені їх виробником для кожного типорозміру продукції експериментальним шляхом на основі довгострокових випробувань кожного типорозміру продукції, відповідати чинним нормативно-технічним документам щодо можливості використання при будівництві та бути представленими виробником або його уповноваженим представником проектній та монтажній організації до початку будівельних робіт.
6.4.2.3 Труби та фасонні вироби, армовані на основі термопластичних полімерних матеріалів, призначені для зовнішніх мереж водопостачання та каналізації, повинні з'єднуватися залежно від виду та типу полімерного матеріалу, їх типорозмірів, конструкції та параметрів експлуатації:
- терморезисторним зварюванням (переважно з інтегрованим терморезисторним розтрубом), зварюванням нагрітим інструментом в стик та в розтруб за умов видалення армування із зони зварювання (труби напірні та безнапірні, армовані на основі поліетилену, або поліпропілену);
- в розтруб із використанням гумових ущільнювальних (переважно з фіксацією у розтрубі) манжет (труби армовані поліетиленові (поліпропіленові) спірально-виті зі структурованими стінками згідно з технічними свідоцтвами та технічними умовами виробника);
- механічним способом із застосуванням рознімних фланцевих з'єднань (не рекомендовано) згідно з інструкцією виробника.
6.4.3 Трубопроводи з термореактивних полімерних матеріалів - ненасичених поліестерових (поліефірних) смол (GRP)
6.4.3.1 Характерною відмінністю труб та фасонних виробів, армованих скловолокном на основі термореактивних ненасичених поліефірних смол з мінеральним наповнювачем - піском (далі за текстом - труби та фасонні вироби GRP, трубопроводи GRP) згідно з ДСТУ Б ЕN 14364 від трубопроводів з термопластичних матеріалів, є відсутність чіткої кореляції між загальною товщиною стінки труби (фасонного виробу) GRP та основними експлуатаційними параметрами: здатністю до опору внутрішньому тиску (номінального робочого тиску трубопроводу) та (або) опору до зовнішнього навантаження (номінальної кільцевої жорсткості трубопроводу).
Визначальними факторами для умов експлуатації трубопроводів GRP є конструкція стінки труби включно із частковим масовим співвідношенням скляного ровінгу, подрібнених скляних волокон, в'яжучої термореактивної смоли, термопластичного внутрішнього шару на внутрішній (та або зовнішній) поверхні та піску у погонному метрі труби GRP.
6.4.3.2 Фізико-механічні характеристики трубопроводів з термореактивних полімерних матеріалів - ненасичених поліестерових (поліефірних) смол (GRP) та умов експлуатації (максимальний робочий тиск, максимальна робоча температура, довгострокова кільцева жорсткість, коефіцієнт запасу міцності, прогнозований строк експлуатації тощо) є величинами виключно емпіричного характеру і повинні бути визначені виробником елементів трубопроводів GRP для кожного виду і кожного типорозміру продукції експериментальним шляхом згідно з ДСТУ Б ЕN 14364 на основі довгострокових випробувань кожного типорозміру продукції та бути задекларованими і представленими виробником до проектної та монтажної організації до початку будівельних робіт.
6.4.3.3 Трубопроводи GRP не зварюються. З'єднання елементів трубопроводів проводяться із використанням гумових ущільнювальних манжет, механічним способом або шляхом обмотування зони з'єднання елементів трубопроводів GRP склотканим полотном з одночасним просочуванням його термореактивною смолою, наступним отвердінням з'єднання та його механічною обробкою.
Монтажні роботи необхідно проводити згідно з інструкцією виробника елементів трубопроводів GRP.
6.5.1 Величину зазору між опорною поверхнею розтруба і торцем приєднуваної труби слід приймати:
- для залізобетонних напірних труб діаметром не більше 1000 мм - 12 мм - 15 мм, діаметром більше 1000 мм - 18 мм - 22 мм;
- для залізобетонних і бетонних безнапірних розтрубних труб діаметром не більше 700 мм -8 мм - 12 мм, більше 700 мм - 15 мм - 18 мм;
- для фальцевих труб - не більше 25 мм.
6.5.2 Стикові з'єднання труб, що поставляються без гумових кілець, слід ущільнювати просмоленим прядивом або бітумінізованим пасмом, або бітумінізованим пасмом із закладенням полісульфідних (тіоколових) герметиків. Допускається використання інших засобів герметизації згідно з рекомендаціями виробника труб та робочого проекту. Глибина загортання наведена в таблиці 2, при цьому відхилення по глибині загортання пасма і замка не повинні перевищувати ± 5 мм.
Зазори між внутрішньою поверхнею розтрубів і торцями труб у трубопроводах діаметром 1000 мм і більше слід зсередини закладати цементним розчином. Марка цементу визначається проектом.
Для водостічних трубопроводів допускається у розтрубі робочу щілину на всю глибину закладати цементним розчином марки М100 (В7,5), якщо інші вимоги не передбачені проектом.
Таблиця 2
|
Діаметр умовного проходу, мм |
Глибина загортання, мм |
||
|
Величина зазору між опорною поверхнею розтруба і торцем при застосуванні конопляного або сізальського пасма |
при облаштуванні замка |
при застосуванні тільки герметика |
|
|
100-150 |
25(35) |
25 |
35 |
|
200-250 |
40 (50) |
40 |
40 |
|
400-600 |
50(60) |
50 |
50 |
|
800-1600 |
55(65) |
55 |
70 |
|
2400 |
70 (80) |
70 |
95 |
