ДСТУ Б CEN/TR 196-4:2009
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
Частина 4
КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧАННЯ СКЛАДНИКІВ
(СЕN/ТR 196-4:2007, IDT)
ДСТУ Б СЕN/ТR 196-4:2009
Введено: «ИМЦ» (г. Киев, просп. Краснозвездный, 51; т/ф. 391-42-10)
Київ
2009
ПЕРЕДМОВА
1 ВНЕСЕНО: Державне підприємство "Орган з сертифікації цементів "СЕПРОЦЕN"
ПЕРЕКЛАД ТА НАУКОВО-ТЕХНИЧНЕ РЕДАГУВАННЯ:
М. Бабіч (науковий керівник); Т. Раденко; О. Холодний; І. Меркулова; Л. Полонська
2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ:
наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 12.05.2009 № 184
3 Національний стандарт відповідає СЕN/ТR 196-4:2007 Methods of testing cement – Part 4: Quantitative determination of constituents (Методи випробування цементу - Частина 4: Кількісне визначання складників)
Ступінь відповідності - ідентичний (IDT)
Переклад з англійської (еn)
4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ
ЗМІСТ
с.
Національний вступ IV
Передмова V
1 Сфера застосування 1
2 Нормативні посилання 2
3 Загальні вимоги до випробувань 2
3.1 Кількість визначень 2
3.2 Визначання сталої маси 3
3.3 Наведення маси та результатів 3
3.4 Збіжність та відтворюваність 3
4 Підготування проби цементу 3
5 Реактиви 3
6 Визначання складників цементу 4
6.1 Загальні положення 4
6.2 Метод селективного розчинення 4
7 Визначання складників у цеmенті з трьома складниками 8
7.1 Загальні положення 8
7.2 Визначання шлаку 8
7.3 Визначання силікатної золи-винесення 14
7.4 Визначання природних пуцоланів 15
Додаток НА
Перелік нормативних документів, які пов'язані з цим стандартом та чинні в україні 20
Цей національний стандарт ідентичний СЕN/ТR 196-4:2007 "Methods of testing cement – Part 4: Quantitative determination of constituents" (Методи випробування цементу - Частина 4: Кількісне визначання складників).
Відповідальний за супровід цього стандарту - Державне підприємство "Орган з сертифікації цементів "СЕПРОЦЕN".
Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству України.
До стандарту внесені такі редакційні зміни:
слова "цей європейський технічний звіт" замінено на "цей стандарт";
структурні елементи цього стандарту - "Титульний аркуш", "Передмову", "Зміст", "Національний вступ", першу сторінку, додаток НА "Перелік нормативних документів, які пов'язані з цим стандартом та чинні в Україні" та "Бібліографічні дані"- оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;
долучені структурні елементи "Національний вступ", додаток НА "Перелік нормативних документів, які пов'язані з цим стандартом та чинні в Україні";
до розділу 1 "Сфера застосування" подана "Національна примітка" щодо термінів "звичайні цементи" та "складники цементу";
до розділу 2 "Нормативні посилання" долучено "Національне пояснення", що містить переклад українською мовою нормативних документів, наведених в СЕN/ТR 196-4:2007, а також подана інформація, що стосується впровадження цих стандартів в Україні;
-до розділу 3 подана "Національна примітка" щодо доцільності застосування терміну "аналіт";
-до розділу 5 подана "Національна примітка" щодо перевірки реактивів, їх розчинів та води, які застосовують для випробувань;
-до розділу 6 (6.2.3) подана "Національна примітка" щодо нормативних документів на скляний мірний посуд;
- до розділу 7 (7.2.1.1, 7.2.1.4.1) подані "Національні примітки" про кількість цементу для просіювання та пояснення терміну "чистота" фракцій клінкеру та гранульованого доменного шлаку при визначанні вмісту гранульованого доменного шлаку методом розділення за густиною;
- назви хімічних сполук наведені відповідно до ДСТУ 2439-94 "Елементи хімічні та речовини прості. Терміни та визначення основних понять. Умовні позначення" та систематичної номенклатури ІЮПАК (ІUРАС – Іnternetional Union of the Pure and Applied Chemistry - Міжнародний союз теоретичної і прикладної хімії). Назви хімічних речовин та кислот в дужках - це традиційні назви і подані при першому згадуванні як довідкові, наприклад, кислота нітратна (азотна), аналіт (компонент, що визначають) тощо.
Міжнародні документи, на які є посилання у тексті стандарту, а саме ЕN 196-2, ЕN 197-1, ІSO 3534 впроваджені в Україні як національні стандарти, а ЕN 196-7 в Україні не чинний. Необхідна інформація щодо чинності нормативних документів зазначена в національних поясненнях та примітках.
Номер і назва міжнародного стандарту |
Номер і назва міжнародного стандарту |
ЕN 196-2:2005 Меthods of testing cement -Раrt 2: Chemical analysis of cement (Методи випробування цементу - Частина 2: Хімічне аналізування цементу) |
ДСТУ Б ЕN 196-2:2008 Методи випробування цементу. Частина 2. Хімічне аналізування цементу (ЕN 196-2:2005, IDT) |
ЕN 197-1:2000 Cement - Part 1: Composition, specifications and conformity criteria for common cements (Цемент - Частина 1: Склад, технічні умови та критерії відповідності для звичайних цементів) |
- ДСТУ Б ЕN 197-1:2008 Цемент. Частина 1. Склад, технічні умови та критерії відповідності для звичайних цементів (ЕN 197-1:2000, IDT); - ДСТУ Б В.2.7-112-2002 Будівельні матеріали. Цементи. Загальні технічні умови (в частині пунктів 8.1-8.5) |
ISO 3534 Statistics - Vocabulary and symbols (Статистика - словник визначень та символів) |
ДСТУ ISO 3534-3:2005 Статистика. Словник термінів і позначення. Частина 3. Планування експерименту (ISO 3534-3:1999, IDT) |
Копію ЕN 196-7 можна отримати в Головному фонді нормативних документів.
Цей документ (СЕN/ТR 196-4:2007) був підготовлений Технічним комітетом СЕN/ТС 51 "Цемент та будівельне вапно", секретаріат якого знаходиться в NBN.
Увага привертається до можливості того, що деякі елементи цього документа можуть бути об'єктом патентних прав. СЕN [та/або СЕNЕLЕС] не несуть відповідальності за ідентифікацію будь-якого з цих патентних прав.
Цей документ замінює ЕNV 196-4:1993.
Технічний звіт був складений Технічним комітетом СЕN/ТС 51 "Цемент та будівельне вапно", секретаріат якого знаходиться в NBN. Він базується на перегляді Європейського пробного стандарту ЕNV 196-4 від липня 1993.
Головна мета цього документа - кількісне визначання складу (аналіз складників) всіх цементів, на які поширюється ЕN 197-1:2000 (Цементи - Частина 1: Склад, технічні умови та критерії відповідності для звичайних цементів), як наведено в таблиці 1 "27 видів цементів, що відносяться до звичайних цементів".
Також із цією метою були визначені еталонні методи аналізу, спочатку для цементів із трьома складниками, а потім - еталонний метод для цементів з більшою кількістю складників. Паралельно з роботою над ЕN 197-1 послідовно були досліджені цементи з доменним шлаком, силікатною золою-винесенням та природними пуцоланами. У результаті в грудні 1989 р. був опублікований перший проект ЕN 196-4 з наступною публікацією ЕNV 196-4 в липні 1993 р.
Головна мета перегляду цього попереднього стандарту - пристосовування еталонного методу так, щоб він був якісно і кількісно незалежним від складників матеріалів, включаючи доменний шлак (який не було включено в проект ЕNV 196-4). Це включало перегляд аналітичної процедури та розрахунку складників.
У той же час була використана можливість переглянути попередній стандарт, що містить різні методи, еталонні та альтернативні, прагнучи до стандартизації національних символів, щоб уникнути будь-яких невизначеностей у тлумаченні формул для обчислень.
В ЕNV 197-1:1992 в таблиці 1 було наведено нові матеріали як складники цементу. Один з них, силікатний пил, міг бути традиційно визначений еталонним методом, в той час як вапняна зола-винесення та випалений сланець, які містять різні мінерали, реагують частково подібно до інших складників, які можуть бути визначені еталонним методом. У випадку, коли ці матеріали є складниками цементу, визначити масовий склад цементу виявилось неможливим, можна було здійснити лише повний масовий аналіз.
Майже всі цементи, вироблені в Європі, можуть бути вірно охарактеризовані та кількісно визначені за допомогою еталонного методу. Однак для цементів, що містять випалений сланець (СЕM ІІ/А-Т та В-Т) або вапняну золу-винесення (СЕM ІІ/А-W та В-W), було б необхідно провести подальше дослідження для отримання придатного еталонного методу.
Для цементів, що містять складники, які можна аналізувати чинним еталонним методом, як визначено в розділі 1 "Сфера застосування", цей метод є придатним. Коли відомі або припускаються інші складники, для кількісного визначання цих конкретних складників необхідно буде розробити альтернативні методи.
Європейський стандарт щодо методів випробування цементів включає наступні стандарти:
EN 196-1 Methods of testing cement - Part 1: Determination of strength
EN 196-2 Methods of testing cement - Part 2: Chemical analysis of cement
EN 196-3 Methods of testing cement - Part 3: Determination of setting time and soundness
EN 196-5 Methods of testing cement - Part 5: Pozzolanicity test for pozzolanic cement
EN 196-6 Methods of testing cement - Part 6: Determination of fineness
EN 196-7 Methods of testing cement - Part 7: Methods of taking and preparing samples of cement
EN 196-8 Methods of testing cement - Part 8: Heart of hydration - Solution method
EN 196-9 Methods of testing cement - Part 9: Heart of hydration - Semi-adiabatic method.
НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ
ЕN 196-1 Методи випробування цементу - Частина 1: Визначення міцності
ЕN 196-2 Методи випробування цементу - Частина 2: Хімічне аналізування цементу
ЕN 196-3 Методи випробування цементу - Частина 3: Визначення строків тужавлення та рівномірності зміни об'єму
ЕN 196-5 Методи випробування цементу - Частина 5: Випробування для визначання пуцолану для пуцоланового цементу
ЕN 196-6 Методи випробування цементу - Частина 6: Визначення тонкості помелу
ЕN 196-7 Методи випробування цементу - Частина 7: Методи відбирання та готування зразків цементу
ЕN 196-8 Методи випробування цементу - Частина 8: Теплота гідратації - Метод розчинювання
ЕN 196-9 Методи випробування цементу - Частина 9: Теплота гідратації- Напівадіабатичний метод.
Примітка. Частину стандарту - ЕN 196-21 Методи випробування цементу - Частина 21. Визначання вмісту хлориду, діоксиду вуглецю та лужних складників цементу - було переглянуто та включено до ЕN 196-2.
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
МЕТОДИ ВИПРОБУВАННЯ ЦЕМЕНТУ
Частина 4. Кількісне визначання складників
МЕТОДЫ ИСПЫТАНИЯ ЦЕМЕНТА
Часть 4. Количественное определение компонентов
METODS OF TESTING CEMENT
Part 4. Quantitative determination of constituents
У цьому стандарті описані методи визначання вмісту більшості складників цементів, які застосовують в цементах згідно з ЕN 197-1.
Метод, описаний в розділі 6, придатний для всіх цементів, незалежно від кількості та властивостей складників, але на практиці його використовують тільки для цементів, що наведені в таблиці 1.
Метод за розділом 6 слід вважати еталонним методом; він базується на послідовному селективному розчиненні складників цементу, кількість яких, як правило, невідома, якщо їх неможливо окремо проаналізувати в той же час, що власне цемент.
Цей метод дозволяє провести кількісне визначання вмісту (за масою) портландцементного клінкеру, доменного шлаку, силікатної золи-винесення, природних пуцоланів, вапняку, силікатного пилу та регуляторів тужавлення в деяких типах цементів згідно з таблицею 1. Таблиця 1 базується на даних таблиці 1 ЕN 197-1.
Таблиця 1 -Типи звичайних цементів, що наведені в ЕN 197-1
Тип цементу |
Назва |
Позначення |
Що виключає1) |
СЕM І |
Портландцемент |
І |
|
СЕM II |
Портландцемент зі шлаком (з доменним шлаком) |
ІІ/А-S ІІ/В-S |
|
Портландцемент із силікатним пилом |
ІІ/А-D |
|
|
Портландцемент із пуцоланами (з природними пуцоланами) |
ІІ/А-Р ІІ/В-Р |
|
|
Портландцемент із золою-винесення (з силікатною золою-винесення) |
ІІ/А-V ІІ/В-V |
|
|
Портландцемент із вапняком |
ІІ/А-L або LL* ІІ/В-L або LL* |
|
|
Композиційний портландцемент |
ІІ/А-М ІІ/В-М |
Вапняк Випалений сланець |
|
СЕM III |
Шлаковий цемент |
ІІІ/А III/В ІІІ/С |
|
СЕM IV |
Пуцолановий цемент |
ІV/А ІV/В |
і |
СЕM V |
Композиційний цемент |
V/А V/В |
|
Примітка 1. В тих випадках, коли цементи містять вапняну золу-винесення, випалений сланець та/ або складники, які частково містять мінеральні фази, подібні до присутніх в клінкері, перед тим, як можна буде застосувати цей метод, необхідно провести подальше випробування характеристик цих складників. * Цей метод не дозволяє визначити різницю між вапняками типів І. та І.І-. |
Цей еталонний метод має обмеження, як було вказано раніше, і не може розглядатись як метод, за допомогою якого можна просто визначити вміст клінкеру окремо від будь-якого іншого складника. Вміст клінкеру визначають "за різницею", і якщо інші складники містять частково мінеральні фази, подібні до присутніх у клінкері, то це може створювати перешкоди, які призводять до труднощів при тлумаченні результатів.