---

9.2.3 Повне функційне випробовування

Випробовування складається з усіх 9 видів функційних випробовувань із різними комбінаціями величин напруги і вихідного струму, які зазначені у таблиці 1. Виміряні значення вихідної напруги і результати випробування треба зареєструвати.

Під час випробовування 1 проводити вимірювання і реєструвати температуру компонентів УЕЖ із великою потужністю, яка розсіюється, тобто трансформаторів, випрямлячів і стабілізаторів напруги.

9.2.4 Скорочене функційне випробовування

Випробовування складається з випробовувань 7 і 8, зазначених у таблиці 1. Виміряні значення вихідної напруги і результати випробувань треба зареєструвати.

9.2.5 Вимоги

1. Під час випробовування відповідно до 9.2.3 і 9.2.4 отримані значення вихідної напру
   ги і результати випробування не повинні виходити за межі діапазону, зазначеного виробником
   УЕЖ, і вимог цього стандарту.

2. Під час випробовування 1 відповідно до 9.2.3 значення температури компонентів УЕЖ
   не повинні перевищувати максимальний рівень температур, зазначений їхніми виробниками.

9.3 Випробовування заряджального пристрою і резервного джерела живлення

9.3.1 Методика випробовування

9 .3.1.1 Акумуляторну батарею треба розрядити до значення її кінцевої напруги струмом, розряду /_d= С/20 А для свинцево-кислотної акумуляторної батареї або l_d = С/10 А для нікель-кад-

⁷

ДСТУ EN 544:2003

м ієвої акумуляторної батареї, де С — номінальна ємність акумуляторної батареї в ампер-годинах, яку вказує виробник. Для інших типів акумуляторних батарей струм її розряду треба визначати від її номінальної ємності, яку вказує виробник акумуляторної батареї.

9.3.1.2 Протягом 72 год акумуляторну батарею треба заряджати за допомогою заряджального
пристрою УЕЖ, підімкненого до електромережі з номінальною напругою (V_n).

Протягом цього часу треба забезпечувати такий режим, щоб УЕЖ було навантажено як струмом заряду акумуляторної батареї, так і робочим струмом системи пожежної сигналізації у її нормальному робочому режимі.

Примітка. Величина цього струму повинна бути зазначена виробником УЕЖ.

3. Повторити дії відповідно до 9.3.1.1 і виміряти час розряду акумуляторної батареї (Т1)
   у годинах

4. Акумуляторну батарею треба знову заряджати протягом 24 год за напруги мережі елек-
   троживлення V_n мінус 15 %.

Протягом цього часу треба забезпечити такий режим, щоб УЕЖ було навантажено як струмом заряду акумуляторної батареї, так і робочим струмом системи пожежної сигналізації у її нормальному робочому режимі.

Примітка. Величина цього струму повинна бути зазначена виробником УЕЖ.

9.3.1.5 Акумуляторну батарею треба знову розрядити до значення її кінцевої напруги струмом
розряду відповідно до 9.3.1.1 і виміряти час розряду (Т2) у годинах.

9.3.2 Вимоги

Добуток часу розряду ΤΊ і струму розряду l_d повинен бути не менше номінальної ємності акумуляторної батареї (С).

Добуток часу розряду 72 і струму розряду l_d повинен бути не менше ніж 0,8 номінальної ємності акумуляторної батареї (С).

9.4 Випробовування на впливання довкілля

9.4.1 Загальне положення

Для випробовування на впливання довкілля можуть бути надані один, два або три зразки.

Якщо УЕЖ розташовано в одному корпусі з ППКП, то випробовують на впливання довкілля відповідно до розділу 15 EN 54-2. Однак, у цьому випадку крім функційного випробовування, відповідно до вимог EN 54-2, треба виконувати ще і функційні випробовування, передбачені в 9.4.5 EN 54-2.

Якщо УЕЖ розташовано окремо від ППКП, то необхідно проводити випробовування, перелік яких наведено у таблиці 2.

Таблиця 2 — Випробовування на впливання довкілля

8

ДСТУ EN 544:2003

9.4.2 Випробовування одного зразка

Якщо для випробовування на впливання довкілля надано один зразок, то його треба у довільній послідовності піддавати всім випробовуванням на стійкість. Після випробування на стійкість у довільній послідовності треба проводити випробовування на тривкість

9.4.3 Випробовування двох зразків

Якщо для випробовування на впливання довкілля надано два зразки, то перший зразок треба у довільній послідовності піддавати всім випробовуванням на стійкість, після цього – одному з вип.- робовувань на тривкість. Другий зразок треба піддавати іншому випробовуванню на тривкість.

9.4.4 Випробовування трьох зразків

Якщо для випробовування на впливання довкілля надано три зразки, то один зразок треба підда-

вати всім випробовуванням на стійкість у довільній послідовності. Другий зразок треба піддавати од-

ному з випробовувань на тривкість, а третій зразок — іншому випробовуванню на тривкість.

9.4.5 Вибір функційних випробовувань

Функційне випробовування треба проводити перед, після і у разі необхідності, під час проведення кожного випробовування на впливання довкілля, як зазначено в методиках випробування. Для кожного зразка початкове функційне випробовування (перед першим випробуванням на впливання довкілля для цього зразка) та завершальне функційне випробовування (після останнього випробовування на впливання довкілля для цього зразка) повинні бути повними функційними випробовуваннями відповідно до 9.2.3; проміжні функційні випробовування повинні бути скороченими відповідно до 9.2.4.

Примітка. Функційне випробовування після одного випробування на впливання довкілля можна вважати функційним випробовуванням перед подальшим випробовуванням на впливання довкілля.

9.4.6 Вимоги

Усі зразки, які піддають функційному випробовуванню повинні задовольняти вимогам 9.2.5. Результати вимірювання вихідної напруги (вихідних напруг) під час випробовування на впливання довкілля повинні відповідати значенням, зазначеним виробником у технічній документації.

9.5 Холод (стійкість)

9.5.1 Мета випробовування

Підтвердити здатність устатковання правильно функціювати за низьких температур довкілля, які можливі під час експлуатування.

9.5.2 Методика випробовування

9.5.2.1 Загальні положення

Треба використовувати методику випробовування із поступовою зміною температури згідно з ІЕС 60068-2-1. Випробовування Ad треба проводити для зразків, які розсіюють тепло (як зазначено в ІЕС 60068-2-1), випробовування АЬ — для зразків, що не розсіюють тепло.

9.5.2.2 Початкове перевіряння

Перед впливанням провести функційне випробовування зразка відповідно до вимог 9.4.5.

9.5.2.3 Стан зразка під час впливання

Зразок установити відповідно до вимог 9.1.2, підімкнути відповідно до вимог 9.1.3. Під час впливання зразок повинен бути в робочому стані.

9.5.2.4 Умови впливання

Задати такі умови випробовування:

1. температура — (-5 ± 3) °С;

2. тривалість — 16 год.

9.5.2.5 Контролювання під час впливання

Під час випробовування необхідно контролювати вихідну напругу зразка, яка повинна бути в межах його технічних характеристик. Протягом останньої години впливання провести скорочене функційне випробовування.

9.5.2.6 Завершальне перевіряння

Після періоду відновлення піддати зразок функційному випробовуванню відповідно до 9.4.5 і оглянути його з метою виявлення внутрішніх і зовнішніх механічних ушкоджень.

9

ДСТУ ЕN 54-4:2003

9.6 Вологе тепло, постійний режим (стійкість)

9.6.1 Мета випробовування

Підтвердити здатність устатковання правильно функціювати за високої відносної вологості повітря (без конденсації), яка на короткий час може виникнути під час експлуатування.

9.6.2 Методика випробовування

9.6.2.1 Загальні положення

Треба використовувати методику випробовування, описану в ІЕС 60068-2-3.

9.6.2.2 Початкове перевіряння

Перед впливанням провести функційне випробовування зразка відповідно до 9.4.5.

9.6.2.3 Стан зразка під час впливання

Зразок установити відповідно до 9.1.2, підімкнути відповідно до 9.1.3. Під час впливання зразок повинен бути в робочому стані.

9.6.2.4 Умови впливання

Задати такі умови випробовування:

1. температура — (40 ± 2) °С;

2. відносна вологість — (93_-3⁺²) %;

3. тривалість — 4 доби.

Щоб уникнути випадання конденсату на випробному зразку, перед впливанням зразок витримати за температури (40 ± 2) °С до сталого теплового режиму.

9.6.2.5 Контролювання під час впливання

Під час випробовування необхідно контролювати вихідну напругу зразка, яка повинна бути в межах його технічних характеристик. Протягом останньої години впливання провести скорочене функційне випробовування.

9.6.2.6 Завершальне перевіряння

Після періоду відновлення зразок піддати функційному випробовуванню відповідно до 9.4.5 і оглянути його з метою виявлення внутрішніх і зовнішніх механічних ушкоджень.

9.7 Удар (стійкість)

9.7.1 Мета випробовування

Переконатися в стійкості устатковання до механічних ударів по його поверхні, які воно може витримувати за нормальних умов експлуатування, та яким воно може відповідним чином протистояти.

9.7.2 Процедура випробовування

9.7.2.1 Загальні положення

Треба використовувати випробовувальне устатковання і методику випробовування, зазначені в ІЕС 60817.

9.7.2.2 Початкове перевіряння

Перед впливанням провести функційне випробовування зразка відповідно до 9.4.5.

9.7.2.3 Стан зразка під час впливання

Зразок установити відповідно до 9.1.2, підімкнути відповідно до 9.1.3. Під час впливання зразок повинен бути в робочому стані.

9.7.2.4 Умови впливання

Ударам треба піддавати всі поверхні зразка, доступ до яких можливий без застосовування спеціальних інструментів.

По всім таким поверхням потрібно нанести по три удари в будь-яку точку(-и), де найвірогідніше ушкодження чи порушення функціювання зразка.

Потрібно забезпечити, щоб результати серії з трьох ударів не впливали на подальші серії ударів.

У випадку сумнівів, ушкодження не треба приймати до уваги, а подальші три удари виконати в це саме місце, але на новому зразку.

Задати такі умови випробовування:

1. енергія удару — (0,5 ± 0,04) Дж;

2. кількість ударів в одній точці — 3.

10

ДСТУ ЕN 54-4:2003

9.7.2.5 Контролювання під час впливання

Під час випробовування необхідно контролювати вихідну напругу зразка, яка повинна бути в межах його технічних характеристик, і переконатися, що результати серії з трьох ударів не впли-вають на подальші серії ударів.

9.7.2.6 Завершальне перевіряння

Після періоду відновлення зразок піддати функційному випробовуванню від повно до 9.4.5 і оглянути з метою виявлення внутрішніх і зовнішніх механічних ушкоджень.

9.8 Вібрація, синусоїдна (стійкість)

9.8.1 Мета випробовування

Переконатися в стійкості устатковання до вібрацій з рівнями, які відповідають його умовам екс-

плуатування.

9.8.2 Методика випробовування

9.8.2.1 Загальні положення

Треба використовувати методику випробовування, зазначену в ІЕС 60068-2-6

Примітка. Випробовування на стійкість щодо вібрації можна комбінувати з випробовуванням на тривкість щодо вібрації так, щоб зразок після випробування на стійкість уздовж кожної осі піддавати випробовуванню на тривкість.