Страница 2: ДСТУ EN 54-4:2003. Системи пожежної сигналізації. Частина 4. Устатковання електроживлення (59855)

Примітка. Вимоги щодо сумісності автономного УЕЖ з іншим усталюванням, наприклад, із ППКП, буде викладено в стандарті EN 54-13 System Requirements (Вимоги щодо систем) (стандарт буде видано).

5 ФУНКЦІЇ

5.1 Живлення від основного джерела електроживлення

Під час живлення від основного джерела електроживлення, УЕЖ:

1. повинно функціювати відповідно до його опису, наданого виробником, незалежно від ста-
   ну резервного джерела електроживлення. Це стосується будь-якого ступеня зарядженості акуму-
   ляторної батареї, обриву або короткого замикання лінії зв'язку з акумуляторною батареєю;

2. додатково повинно бути здатним забезпечувати необхідний зарядний струм для акумуля-
   торної батареї або акумуляторних батарей;

3. може мати можливість обмеження або переривання заряду акумуляторної батареї у випад-
   ку короткочасного споживання від УЕЖ максимального вихідного струму навантажування (див.
   таблицю 1).

5.2 Живлення від резервного джерела електроживлення (акумуляторної батареї)

5.2.1 У разі живлення від резервного джерела електроживлення УЕЖ повинне функціювати відповідно до наведених виробником технічних характеристик незалежно від стану основного джерела живлення.

Примітка. Тривалість режиму спокою і режиму тривоги в кожному конкретному випадку застосування повинно відпо-

відати настановам з експлуатування (ΕΝ 54-14), які будуть видані.

Н аціональна примітка.

П ід «режимом спокою» треба розуміти «черговий режимі».

3

ДСТУ EN 54-4:2003

5.2.2 Акумуляторна батарея повинна:

1. бути перезарядною;

2. бути придатною до підтримування її у повністю зарядженому стані;

3. бути призначеною для стаціонарного застосовування;

4. мати марковання із зазначенням типу і дати випуску.

Якщо акумуляторну батарею установлюють у корпусі, де розміщують інше устатковання по- жежної сигналізації, то вона повинна бути герметичного типу і установлювати її необхідно відповідно до вказівок виробника.

5.3 Заряджальний пристрій

5.3.1 Заряджальний пристрій повинен бути спроектований і розрахований так, щоб забезпечувати:

1. можливість автоматичного підзаряджання акумуляторної батареї;

2. у випадку розряджання акумуляторної батареї до її кінцевої напруги, можливість її заряд-
   жання, принаймні, на 80 % від її номінальної ємності протягом 24 год і до її номінальної ємності
   протягом подальших 48 год;

3. зарядні характеристики в зазначеному виробником акумуляторної батареї діапазоні тем-
   ператур довкілля.

5.3.2 У випадку, якщо заряджальна напруга нижча напруги акумуляторної батареї, то акуму-
ляторна батарея не повинна розряджатися через заряджальний пристрій, за винятком розряджаль-
ного струму, який пов'язаний з контролюванням стану акумуляторної батареї.

5.4 Несправності

УЕЖ повинно виявляти та сигналізувати про такі несправності:

1. відмова основного джерела живлення за час, не пізніше ніж 30 хв після цієї події;

2. відмова резервного джерела живлення за час, не пізніше ніж 15 хв після цієї події;

3. зниження напруги акумуляторної батареї нижче ніж 0,9 значення кінцевої напруги за час
   не пізніше ніж 30 хв після цієї події;

4. відмова заряджального пристрою за час, не пізніше ніж 30 хв після цієї події.

Якщо УЕЖ установлено окремо від ППКП, необхідно передбачити, принаймні, один загаль- ний вихід несправності для спільного використовування з метою сигналізування про зазначені вище стани несправності.

У разі розміщення УЕЖ в одному корпусі з ППКП, індикація зазначених вище станів несправ- ності повинна бути відповідно до розділу 8 EN 54-2 на ППКП або на самому УЕЖ.

6 МАТЕРІАЛИ, КОНСТРУКЦІЯ І ВИГОТОВЛЯННЯ

6.1 Декларація виробника

Для спрощення перевіряння конструкції, виробник повинен зробити письмову заяву такого змісту:

1. що проектування здійснювалося відповідно до системи управління якістю, що містить набір
   правил проектування всіх елементів УЕЖ;

2. що компоненти УЕЖ обирали за цільовим призначенням та умови їх експлуатування відпо-
   відають умовам довкілля поза корпусом УЕЖ згідно з класом ЗК5 стандарту І EC 60721-3-3.

6.2 Механічна конструкція

1. Конструкція корпусу УЕЖ повинна бути міцною та відповідати рекомендованому в до-
   кументації способу її установлювання. Повинні, принаймні, задовольнятися вимоги ступеня захи-
   сту ІР30 ІЕС 60529.

2. УЕЖ можна розміщувати в окремому корпусі або в корпусах з іншим устаткованням си-
   стеми пожежної сигналізації.

3. За розміщення УЕЖ у корпусі ППКП органи ручного керування, запобіжники, елементи
   калібрування тощо, для відімкнення і регулювання джерел живлення, повинні бути доступні тільки
   за 3-го рівня доступу, згідно з EN 54-2.

4

ДСТУ EN 54-4:2003

6.2.4 За розміщення УЕЖ поза корпусом ППКП органи ручного керування, запобіжники, елементи калібрування тощо, для відімкнення і регулювання джерел живлення, повинні бути доступні тільки у разі використовування інструмента або ключа.

6.2.5 Усі органи ручного керування, запобіжники, елементи калібрування і кабельні з'єднувачі необхідно чітко маркувати (наприклад, указавши їхню функцію, паспортні дані або посилання на відповідні кресленики).

6.2.6 Якщо обов'язкові індикатори, які вимагають згідно з EN 54-2, повторені на УЕЖ, виконаному в окремому корпусі, тоді ці індикатори повинні відповідати вимогам EN 54-2.

6.3 Електротехнічне виконання

1. Щоб унеможливити займання, пов'язане з виділянням тепла у разі короткого замикан-
   ня зовнішніх кіл, на всіх виходах повинно бути забезпечено відповідне обмеження потужності.

2. УЕЖ повинно відповідати характеристикам безпеки згідно з ІЕС 60950 щодо захисту від
   прямого і непрямого дотику, щодо ізоляції низьковольтних кіл постійної напруги від низьковольт-
   них кіл змінної напруги, а також щодо заземлення металевих частин.

6.4 Інтерфейс джерел живлення

Якщо УЕЖ знаходиться в окремому корпусі, повинні бути передбачені, принаймні, дві лінії зв'язку з ППКП, щоб коротке замикання або обрив в одній лінії не впливали на працездатність іншої.

7 ДОКУМЕНТАЦІЯ

7.1 Документація користувача

Виробник повинен підготувати документацію щодо установлювання та використовування і надати її разом з УЕЖ випробовувальній організації. До складу цієї документації, принаймні, повинні входити:

1. загальний опис устатковання;

1. технічні характеристики входів і виходів УЕЖ, що дають можливість оцінити механічну та
   електричну сумісність з іншими компонентами системи (відповідно до опису, наведеного у EN 54-1),
   охоплюючи:

1. споживану потужність у рекомендованому режимі експлуатування;

2. максимальні і мінімальні електричні параметри кожного входу і виходу;

3. дані про параметри передавання даних по лініям зв'язку;

4. паспортні дані запобіжників;

5. типи, а також максимальну і мінімальну ємність акумуляторних батарей, придатних до
   спільної роботи з УЕЖ;

6. максимальне споживання струму УЕЖ від акумуляторної батареї у разі відімкнення ос-
   новного джерела живлення;

c) відомості щодо розміщування і монтування, охоплюючи:

1. придатність до експлуатування в різних умовах довкілля;

2. інструкції з монтування;

3. інструкції з підімкнення входів і виходів;

d) інструкції з введення в експлуатування;
є) інструкції з експлуатування;

f) інформація з технічного обслуговування.

7.2 Конструкторська документація

Виробник повинен підготувати конструкторську документацію і надати її разом з УЕЖ випробовувальній організації. До складу цієї документації повинні входити кресленики, переліки деталей, принципові схеми, блок-схеми й опис принципу дії обсягом, що дозволяє перевірити дотримання вимог цього стандарту і дати загальну оцінку механічних, електричних і конструктивних параметрів.

5

ДСТУ EN 54-4:2003

8 МАРКОВАННЯ

УЕЖ повинно мати чітке марковання із зазначенням інформації такого змісту:

1. номер цього стандарту (тобто EN 54-4:1997);

2. назву або товарний знак виробника або постачальника;

3. серійний номер або іншу познаку УЕЖ;

4. познаку або код, що вказують на дату виготовлення УЕЖ.

Якщо УЕЖ розташовано в окремому корпусі, то в цьому випадку, принаймні, інформацію а). Ь) і с) треба наносити на зовнішню поверхню цього корпуса.

Якщо УЕЖ розташовано в одному корпусі з іншим устаткованням пожежної сигналізації, то в цьому випадку, принаймні, інформацію а) і Ь) треба наносити на зовнішню поверхню цього спільного корпуса.

9 ВИПРОБОВУВАННЯ

9.1 Загальні положення

9.1.1 Нормальні атмосферні умови під час випробовування

Якщо методика випробовування не передбачає іншого, випробовування треба проводити після того, як випробний зразок стабілізувався за нормальних атмосферних умов, згідно з ІЕС 60068-1, а саме:

1. температура — від 15 °С до 35 °С;

2. відносна вологість — від 25 % до 75 %;

3. атмосферний тиск — від 86 кПа до 106 кПа.

Температура і відносна вологість повітря під час кожного випробовування, яке проводять в нормальних атмосферних умовах, повинні бути постійні.

9.1.2 Установлювання і положення в просторі

Якщо в методиці випробовування немає інших вказівок, то випробний зразок установлюють у своєму нормальному робочому положенні і закріплюють за допомогою стандартних засобів кріплення, зазначених виробником.

9.1.3 Електричне з'єднання

Якщо відповідно до методики випробовування, зразок треба випробовувати в робочому стані, і якщо в методиці немає інших зазначень, то:

1. зразок підмикають до мережі і до акумуляторної батареї з максимальною ємністю;

2. усі входи і виходи повинні бути з'єднані відповідними кабелями з устаткованням електро-
   живлення або з еквівалентами навантажування (їх навантажування максимальне), дотримуючись
   вказівок виробника.

9.2 Функційне випробовування

9.2.1 Мета випробовування

Метою функційного випробовування є перевірити відповідність випробного зразка кожній вимозі стандарту.

9.2.2 Перелік функційних випробовувань

Перелік функційних випробовувань наведено у таблиці 1.

Таблиця 1 — Функційні випробовування

6

ДСТУ EN 54-4:2003

Кінець таблиці 1