---

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

З ахист від пожежі

ПОВІТРОВОДИ

Метод випробування на вогнестійкість (EN 1366-1:1999, NEQ)

ДСТУ Б В.1.1-16:2007

Введено: «ИМЦ» ( г. Киев, ул. М. Кривоноса, 2а; т/ф. 249-34-04 )

Київ

Мінрегіонбуд України 2007

ДСТУ Б В.1.1-16:2007

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО:

Український науково-дослідний інститут пожежної безпеки (УкрНДіПБ) МНС України;

Державний центр сертифікації (ДЦС) МНС України; Львівський державний університет

безпеки життєдіяльності

РОЗРОБНИКИ: О. Абрамов; П. Іллюченко; Є. Козін, канд. техн. наук; Л. Нефедченко;

С. Новак, канд. техн. наук (керівник розробки); І. Харченко, канд. техн. наук;

А. Половко, Т. Юзьків, канд. техн. наук.

2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ:

наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 22 червня 2007 р. № 61

3 Стандарт відповідає європейському стандарту EN 1366-1:1999 Fire resistance tests for service
installations - Part 1: Ducts (Випробування на вогнестійкість інженерних обслуговуючих систем -
Частина 1: Повітроводи) в частині розділів 5 (Умови випробувань); підрозділів 6.2 (Кількість
зразків); 6.3.5 (З'єднання у горизонтальних повітроводах); 6.3.6 (З'єднання у вертикальних
повітроводах); 7.1 (Загальні вимоги до встановлення зразка у печі); 9.1.2 (Встановлення тер-­
мопар з боку зразка, що не обігрівається); 10.2.1 (Надлишковий тиск або розрідження у зразку);
11 (Критерії граничних станів)

Ступінь відповідності - нееквівалентний (NEQ) Переклад з англійської (en).

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

Право власності на цей документ належить державі. Цей документ не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований

і розповсюджений як офіційне видання без дозволу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України

© Мінрегіонбуд України, 2007

Офіційний видавець нормативних документів у галузі будівництва і промисловості будівельних матеріалів

Мінрегіонбуду України Державне підприємство "Укрархбудінформ"

II

ДСТУ Б В.1.1-16:2007 ЗМІСТ

с.

1. Сфера застосування 1

2. Нормативні посилання 1

3. Терміни та визначення понять 1

4. Сутність методу випробування 1

5. Засоби випробування 1

1. Перелік засобів випробування 1

2. Випробувальна піч 1

3. Засоби вимірювальної техніки 2

4. Обладнання для встановлення зразка в печі 2

5. Вентилятор 2

6. Обладнання для проведення фото- та відеозйомок 2

6. Умови випробування З

7. Зразки повітроводу для випробування на вогнестійкість З

1. Виготовлення зразків З

2. Перевірка зразків на відповідність технічній документації 4

8 Підготовка та проведення випробування 4

1. Установлення зразка в печі 4

2. Установлення термопару печі та на зразку 4

3. Початок випробування 5

4. Вимірювання та спостереження в процесі випробування 5

5. Припинення випробування 5

9 Граничні стани з вогнестійкості та класи вогнестійкості 5

1. Граничний стан за ознакою втрати цілісності 5

2. Граничний стан за ознакою втрати теплоізолювальної здатності 5

3. Класи вогнестійкості повітроводів 5

10. Оцінка результатів випробування 5

11. Правила оформлення результатів випробування 6

12. Вимоги безпеки під час проведення випробування 6

Додаток А

Вимоги щодо розташування термопар на зразку 7

III

ДСТУ Б В.1.1-16:2007

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

З ахист від пожежі

ПОВІТРОВОДИ

Метод випробування на вогнестійкість

Защита от пожара

ВОЗДУХОВОДЬІ

Метод испытания на огнестойкость

Fire protection

VENTILATION DUCTS

Fire resistance test method

Чинний від 2008-01-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт установлює метод випробування повітроводів на вогнестійкість за умови вогнево­го впливу ззовні за стандартним температурним режимом та/або додатковими (альтернативними) температурними режимами згідно з ДСТУ Б В. 1.1-4.

Цей стандарт застосовують для визначення межі вогнестійкості повітроводів, які використову­ються в припливно-витяжних системах загальнообмінної вентиляції, в системах аварійної протидим-ної вентиляції, в системах кондиціювання повітря, технологічної вентиляції, в тому числі газоходів різного призначення.

Цей стандарт не застосовний для вентиляційних каналів, що виконані в пустотах конструкцій стін і перекриттів, а також для димових витяжних каналів, що виконані в огороджувальних будівельних конструкціях.

Стандарт придатний для цілей визначення відповідності.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

ДСТУ Б В. 1.1-4-98*

Захист від пожежі. Будівельні конструкції. Методи випробувань на вогнестійкість. Загальні вимоги

ДСТУ 2837-94 (ГОСТ 3044-94)

Перетворювачі термоелектричні. Номінальні статичні характеристики

перетворення

СНиП 2.04.05-91*

Отопление,вентиляция и кондиционирование

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Терміни, вжиті в цьому стандарті, та визначення позначених ними понять відповідають ДСТУ Б В.1.1-4 та СНиП 2.04.05.

4 СУТНІСТЬ МЕТОДУ ВИПРОБУВАННЯ

Сутність методу випробування полягає у визначенні проміжку часу від початку вогневого вип­робування за температурним режимом згідно з ДСТУ Б В.1.1-4 до настання одного з нормованих для повітроводів граничних станів з вогнестійкості в умовах, що регламентуються цим стандартом.

5 ЗАСОБИ ВИПРОБУВАННЯ

5.1 Перелік засобів випробування

До засобів випробування входять такі, що регламентовані ДСТУ Б В.1.1-4, а також вентилятор зі з'єднувальними трубопроводами та регулювальними заслінками.

5.2 Випробувальна піч

5.2.1 Конструкція печі повинна відповідати вимогам ДСТУ Б В.1.1-4.

1

ДСТУ Б В. 1.1-16:2007

2. Конструкцією випробувальної печі (далі - піч) має бути забезпечено створення темпе-­
   ратурного режиму та надлишкового тиску в печі відповідно до 6.1 цього стандарту, можливість
   встановлення зразка у горизонтальному та/або вертикальному напрямках з урахуванням 7.1 та 8.1
   цього стандарту, умови кріплення зразка відповідно до 6.2 цього стандарту, а також нагрівання
   частини зразка, яка знаходиться у вогневій камері печі, з чотирьох боків.

3. Розміри вогневої камери печі мають бути такими, щоб відстань від верхнього краю гори­-
   зонтально розташованого зразка до покриття печі та відстань від нижнього краю зразка до підлоги
   печі була не менше ніж 500 мм. Відстань від бокової поверхні вертикально розташованого зразка до
   стін печі має бути не менше ніж 500 мм.

5.3 Засоби вимірювальної техніки

5.3.1 Засоби вимірювальної техніки, які необхідні під час випробувань, мають бути такі, що
визначені у ДСТУ Б В. 1.1-4, а також:

• пристрій для вимірювання величини витрати газів;

• пристрій для контролю тиску всередині зразка.

5.3.2 Інструментальна похибка засобів вимірювальної техніки для вимірювання температури в
печі та на поверхні зразка з боку, який протилежний вогневому впливу (далі - необігрівна поверхня
зразка), та температури навколишнього середовища, а також надлишкового тиску у печі - згідно з
ДСТУ Б В.1.1-4.

Інструментальна похибка інших засобів вимірювальної техніки не повинна перевищувати, %:

• при вимірюванні витрати газів у зразку ±5;

• при вимірюванні надлишкового тиску або розрідження усередині зразка ±2,5.

3. Вимоги до конструкції систем вимірювання температури в печі та на необігрівній поверхні
   зразка, температури навколишнього середовища, надлишкового тиску в печі, а також пристроїв для
   оцінки цілісності - згідно з ДСТУ Б В.1.1-4.

4. Для вимірювання витрати газів за температури газів, яка змінюється під час випробувань,
   використовують пристрій діафрагмового або іншого типу. Пристрій для вимірювання витрати газів
   повинен мати діапазон вимірювання витрати від 0 м³хгод^-1 х м^-2 до 100 м³ х год^-1 х м^-2. Для
   визначення температури газів цей пристрій має бути оснащений термопарою типу ТХА за ДСТУ 2837
   (ГОСТ 3044) з діаметром дротів не більше ніж 0,5 мм.

5. Для вимірювання надлишкового тиску (розрідження) всередині зразка використовують
   диференційні манометри з діапазоном вимірювання від 0 Па до 400 Па.

5.4 Обладнання для встановлення зразка в печі

1. Обладнання для встановлення зразка в печі має відтворювати реальні умови роботи повіт-­
   роводу.

2. Для встановлення зразка в печі застосовують конструкцію (далі - опорна конструкція), що
   складається зі сталевої рами та заповнення. Як заповнення може використовуватися кам'яна або
   цегляна кладка, залізобетонні блоки тощо. Матеріал заповнення і товщина опорної конструкції,
   розміри прорізу в ній мають бути такими, щоб забезпечити встановлення зразка так, як це перед-­
   бачено у технічній документації на повітропровід.

Межа вогнестійкості опорної конструкції повинна бути більша ніж очікувана межа вогнестійкості повітроводу.

5.4.3 Для закріплення частин зразків всередині і ззовні вогневої камери печі застосовують засоби
підвішування і фіксації відповідно до технічної документації на зразок повітроводу.

5.5 Вентилятор

Вентилятор повинен мати продуктивність, віднесену до площі внутрішньої поверхні повітроводу в печі, не менше ніж 100 м³ х год^-1 х м^-2 та забезпечувати розрідження або надлишковий тиск у зразку не менше ніж 400 Па.

5.6 Обладнання для фото- та відеозйомок

Для проведення фото- та відеозйомок можуть застосовуватись кіно- і відеокамери, фото­апарати.

2

ДСТУ Б В. 1.1 -16:2007

6 УМОВИ ВИПРОБУВАННЯ

1. Створення стандартного температурного режиму та/або додаткових (альтернативних) режи-­
   мів і надлишкового тиску у печі - згідно з ДСТУ Б В.1.1-4.

2. Встановлюють зразок в печі і закріплюють його до опорної конструкції так, як при перети-­
   нанні повітроводом перешкоди (стіни, перегородки, перекриття, покриття) згідно з технічною доку-­
   ментацією.

Приклад розташування зразка у печі наведено на рисунку А1.

3. Умови навколишнього середовища в лабораторії - згідно з ДСТУ Б В.1.1 -4.

4. Значення надлишкового тиску або розрідження усередині зразка має бути 300 Па ± 15 Па про-­
   тягом всього випробування. Інше значення надлишкового тиску або розрідження встановлюють,
   якщо це вказано в технічній документації на повітровід.

7 ЗРАЗКИ ПОВІТРОВОДУ ДЛЯ ВИПРОБУВАННЯ НА ВОГНЕСТІЙКІСТЬ

7.1 Виготовлення зразків

1. Конструкцію зразка, спосіб закріплення його на елементах печі під час випробувань має
   визначати замовник випробувань (за участю проектних організацій, базових організацій науково-
   технічної діяльності центрального органу виконавчої влади з питань будівництва тощо) відповідно до
   вимог технічної документації на повітровід з урахуванням вимог цього стандарту до розмірів зразка.
   Зразок повинен містити також у частині, що знаходиться у вогневій камері печі, одне конструктивне
   з'єднання (фланцеве, зварне тощо), та одне з'єднання у частині, що знаходиться ззовні печі. Якщо
   повітровід має вогнезахисне покриття або облицювання, то не менше ніж по одному стику у вогне-
   захисному покритті або облицюванні необхідно виконати на частині зразка, яка знаходиться у вогневій
   камері печі і ззовні печі.

2. Замовник (за участю проектної організації) розробляє технічну документацію на зразок, в
   якій має бути надано:

• опис та креслення (конструктивні рішення) конструкції повітроводу, вогнестійкість якого має
  бути підтверджена під час випробувань; клас вогнестійкості конструкції;

• опис та технічні рисунки зразка для випробувань, який моделює конструкцію, вогнестійкість якої
  має бути підтверджена. В описі та технічних рисунках, зокрема, мають бути обов'язково вказані
  перелік використаних матеріалів та їх основні характеристики; спосіб з'єднання зразка з опорною
  конструкцією печі та схема кріплення зразка ззовні та всередині печі. Спосіб з'єднання зразка з
  опорною конструкцією печі і матеріали, що використовують для ущільнення проміжків між нею та
  зразком, мають відповідати технічній документації на конструкцію, а саме з'єднання розглядають як
  частину зразка.

У разі виникнення розбіжностей під час розроблення технічної документації на зразок для їх усунення замовник має звернутися до базових організацій науково-технічної діяльності центрального органу виконавчої влади з питань будівництва тощо для прийняття остаточного рішення.