4.3.1 Температура нагрівання кам'яних матеріалів та бітуму при приготуванні суміші і суміші на виході із змішувача повинна відповідати вимогам таблиці 12.
4.3.2 Температура початку ущільнення асфальтобетонних сумішей в залежності від їх типу і марки бітуму повинна відповідати вимогам таблиці 13. Температура холодних сумішей після ущільнення повинна бути вищою 5°С навесні та вищою 10°С восени.
4.3.3 Товщина ущільненого шару асфальтобетону повинна бути не меншою двох з половиною діаметрів максимального розміру зерна щебеню.
4.3.4 Ущільнення зразків у лабораторних умовах здійснюється:
піщаних - у формах діаметром 50,5 мм;
дрібнозернистих (з максимальним розміром зерен 10-20 мм) - у формах діаметром 71,4 мм;
крупнозернистих (з максимальним розміром зерен 40 мм) - у формах діаметром 101 мм.
Формування зразків у лабораторних умовах із сумішей із вмістом щебеню більше або рівним 35 % виконується при тиску 30 МПа, а при меншому - при 40 МПа протягом 3 хв.
4.3.5 При призначенні марки бітуму необхідно дотримуватися правила, згідно з яким асфальтобетону з підвищеним вмістом щебеню відповідає бітум з меншою глибиною занурення голки у межах рекомендацій таблиць Б-1 і Б-2 додатка Б.
4.3.6 Допустима похибка дозування компонентів при приготуванні сумішей не повинна перевищувати для щебеню і піску 3 %, мінерального порошку і бітуму 1,5 % від маси відповідних компонентів.
Таблиця 12 - Температура нагрівання складових при приготуванні асфальтобетонних сумішей
Марка бітуму |
Температура, °С |
||
бітуму, що подається у змішувач |
мінеральних матеріалів на виході із сушильного барабана |
асфальтобетонної суміші на виході із змішувача |
|
БНД 40/60 |
145-160 |
175-190 |
150-165 |
БНД 60/90 |
140-155 |
175-185 |
150-160 |
БНД 90/130 |
135-145 |
165-175 |
145-155 |
БНД 130/200 |
125-135 |
155-165 |
135-145 |
МГО 130/200 |
90-110 |
125-145 |
100-120 |
МГ 130/200 |
90-110 |
125-145 |
100-120 |
СГ 130/200 |
80-105 |
115-140 |
90-115 |
МГО 70/130 |
80-90 |
115-125 |
90-100 |
МГ 70/130 |
80-90 |
115-125 |
90-100 |
СГ 70/130 |
75-90 |
110-125 |
85-100 |
Примітка. У випадку використання катіонних поверхнево-активних речовин (ПАР) температура суміші і температура нагрівання кам'яних матеріалів та в'язкого бітуму може бути зменшена на 15°С. |
Таблиця 13 - Температура асфальтобетонних сумішей на початку ущільнення
Клас суміші |
Марка бітуму |
Температура, °С, на початку ущільнення асфальтобетонних сумішей |
|
із вмістом щебеню більше 45 % за масою |
із вмістом щебеню менше 45 % за масою |
||
Гаряча |
БНД 40/60 |
150-155 |
130-140 |
БНД 60/90 |
145-150 |
115-130 |
|
БНД 90/130 |
135-145 |
105-115 |
|
БНД 130/200 |
120-135 |
90-105 |
|
Примітка. Більші значення температури початку ущільнення приймають при низьких температурах повітря, більшій швидкості вітру і товщині шару суміші менше 5 см. |
5.1.1 Для приготування гарячих асфальтобетонних сумішей необхідно використовувати в'язкі нафтові дорожні бітуми марок БНД 40/60; БНД 60/90; БНД 90/130 і БНД 130/200 згідно з ДСТУ 4044.
Для приготування холодних сумішей необхідно використовувати рідкі нафтові бітуми марок СГ 70/130, СГ 130/200, МГ 70/130, МГ 130/200, МГО 70/130, МГО 130/200 за ГОСТ 11955.
Для холодних сумішей, що застосовуються для асфальтобетонів І марки, необхідно використовувати бітуми класу СГ. Використання бітумів класу МГ і МГО допускається за умови попередньої активації мінеральних матеріалів.
Для холодних сумішей, що застосовуються для асфальтобетонів II марки, поряд з бітумами класу СГ, допускається використання бітумів класу МГ і МГО.
Для асфальтобетонів І марки за умови технічного обгрунтування рекомендується використання бітумів, модифікованих полімерами.
У випадку незадовільного зчеплення бітуму з поверхнею кислих кам'яних матеріалів, яке не дозволяє забезпечити необхідне значення коефіцієнта водостійкості, потрібно використовувати катіонні поверхнево-активні речовини, активацію поверхні кам'яних матеріалів або інші технологічні способи.
5.2.1 Для приготування сумішей необхідно використовувати щебінь із природного каменю, що отримують подрібненням гірських порід або гравію (ДСТУ Б В.2.7-75), щебінь з гірських порід та відходів сухого магнітного збагачення залізистих кварцитів (ДСТУ Б В.2.7-34), щебінь із металургійних шлаків (ГОСТ 3344) і гравій (ДСТУ Б В.2.7-75).
5.2.2 Для приготування сумішей необхідно використовувати щебінь (щебінь із гравію) таких фракцій: від 5 (3) до 10 мм, від 5 до 15 мм, від 10 до 15 мм, від 10 до 20 мм, від 15 до 20 мм, від 20 до 40 мм. Допускається використання суміші суміжних фракцій за умови виконання вимог цього ДСТУ відносно гранулометричного складу (таблиці 3 та 4).
5.2.3 Вміст зерен пластинчастої форми у щебені не повинен перевищувати для сумішей: типу А - 10 %, Б і Бх - 20 %, В і Вх - 30 % за масою.
5.2.4 Марка щебеню і гравію за міцністю та інші показники їх властивостей у залежності від марки, типу і виду сумішей повинні відповідати вимогам таблиці 14.
5.2.5 Для асфальтобетонів із сумішей типу А і Б, Бх І і II марки з метою підвищення їх щільності рекомендується використовувати щебінь, що забезпечує дозування вузьких фракцій: 5-10 мм; 10-15 мм; 15-20 мм.
Розмір зерен, який виходить за межі крупності суміші, що нормується в таблицях 4 та 5, не може перевищувати розмір максимального нормованого зерна більше ніж на 5 мм, а маса таких зерен не повинна перевищувати 5 % від загальної маси мінеральної частини суміші.
5.2.7 У випадку використання для приготування асфальтобетонних сумішей гравійно-піщаних сумішей гравій, що входить до їх складу, повинен відповідати вимогам таблиці 14.
5.2.8. Допускається використання щебенево-піщаних сумішей, якщо їх гранулометричний склад відповідає вимогам таблиць 4 та 5, їх якість - всім вимогам до мінеральних складових, що наведені у цьому стандарті. Показники фізико-механічних властивостей одержаного асфальтобетону також повинні відповідати всім вимогам цього стандарту.
5.3.1 Для приготування сумішей необхідно використовувати щільні природні та природні подрібнені піски, властивості яких відповідають вимогам ДСТУ Б В.2.7-32 та ДСТУ Б В.2.7-76, пісок кварцево-залізистий (ДСТУ Б В.2.7-33).
5.3.2 Допускається використання зерен дрібніше 0,071 мм, що містяться у відсівах подрібнення вивержених гірських порід у кількості не більше 50 % від необхідного загального вмісту цієї фракції у суміші. Решта цієї фракції повинна бути представлена зернами мінерального порошку, що відповідає цьому стандарту.
5.3.3 Вміст зерен крупніше 5 мм у відсівах подрібнення гірських порід не повинен перевищувати 5 % за масою. Вміст зерен крупніше 10 мм не допускається.
5.4.1Мінеральний порошок, що використовується для приготування сумішей, повинен відповідати вимогам ГОСТ 16557.
5.4.2 Як мінеральний порошок допускається використовувати:
для щільних асфальтобетонів І марки - цемент низької активності не вище марки «300» згідно з ДСТУ Б В.2.7-46 за умови відповідності його гранулометричного складу вимогам до складу мінерального порошку;
для щільних асфальтобетонів II марки із гарячих та холодних сумішей, гарячих пористих і високопористих асфальтобетонів І і II марки із гарячих сумішей - молоті основні металургійні шлаки, а також низькоактивні цементи не вище марки «300». При відповідному техніко-економічному обгрунтуванні можливе використання цементів високої активності;
для щільних асфальтобетонів II марки із гарячих сумішей, пористих і високопористих асфальтобетонів І і II марки - порошкоподібні відходи промисловості. Порошкоподібні відходи промисловості і порошки із молотих металургійних шлаків повинні відповідати вимогам таблиці 16.
5.4.3 До складу асфальтобетонів І і II марки із холодних сумішей та сумішей для пористих і високопористих асфальтобетонів І і II марки, що містять відсіви подрібнення карбонатних гірських порід, допускається не вносити мінеральний порошок, якщо вміст глини в них не виходить за межі вимог таблиці 15.
Таблиця 14 - Показники властивостей щебеню і гравію
Найменування показників |
Норми для сумішей та асфальтобетонів марок |
|||||||||||
І |
ІІ |
|||||||||||
Гарячі типів |
Холодні типів |
Пористі і високо-пористі |
Гарячі типів |
Холодні типів |
Пористі і високо-пористі |
|||||||
А |
Б |
В |
Бх |
Вх |
А |
Б |
п |
Бх |
Вх |
|||
1 . Марка щебеню за дробильністю при роздавлюванні в циліндрі: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- із вивержених і метаморфічних гірських порід, не нижче |
1200 |
1200 |
1000 |
1000 |
800 |
800 |
1000 |
1000 |
800 |
800 |
600 |
600 |
- із осадових гірських порід, не нижче |
1200 |
1000 |
800 |
800 |
600 |
600 |
1000 |
800 |
600 |
800 |
600 |
400 |
- із металургійних шлаків, не нижче |
- |
1000 |
800 |
1000 |
800 |
800 |
1000 |
800 |
600 |
800 |
600 |
600 |
- Із гравію, не нижче |
- |
1000 |
800 |
1000 |
800 |
600 |
1000 |
800 |
600 |
800 |
600 |
400 |
Гравію, не нижче |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
600 |
800 |
600 |
400 |
2. Марка щебеню за зносом у поличному барабані, не нижче: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- із вивержених і метаморфічних гірських порід |
СТ-І |
СТ-І |
СТ-ІІ |
СТ-ІІ |
СТ-ІІІ |
|
СТ-ІІ |
СТ-ІІ |
СТ-ІІІ |
СТ-ІІІ |
СТ-ІV |
|
|
- |
СТ-ІІ |
СТ-ІІІ |
СТ-ІІІ |
СТ-ІV |
Не нор- |
СТ-ІІ |
СТ-ІІІ |
СТ-ІV |
СТ-ІІІ |
СТ-ІV |
Не нор- |
|
- |
СТ-І |
СТ-ІІ |
СТ-ІІ |
СТ-ІІ |
мують |
СТ-І |
СТ-ІІ |
СТ-ІІІ |
СТ-ІІІ |
СТ-ІV |
мують |
- із гравію |
- |
СТ-І |
СТ-ІІ |
СТ-І |
СТ-ІІ |
|
СТ-І |
СТ-ІІ |
СТ-ІІІ |
СТ-ІІ |
СТ-ІІІ |
|
Гравію, не нижче |
- |
- |
- |
- |
- |
|
- |
- |
СТ-ІІІ |
СТ-ІІ |
СТ-ІІІ |
|
3. Кількість дроблених зерен у щебені із гравію, % за масою, не менше |
- |
100 |
80 |
100 |
80 |
80 |
80 |
70 |
70 |
80 |
60 |
60 |
4. Марка за морозостійкістю для всіх видів щебеню і гравію, не нижче: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
а) у районах А-1 , А-2, А-3, А-6 |
F50 |
F50 |
F50 |
F50 |
F50 |
F25 |
F50 |
F50 |
F25 |
F25 |
F25 |
F15 |
б) у районах А 4, А-5, А-7 |
F25 |
F25 |
F25 |
F25 |
F25 |
F25 |
F25 |
F15 |
F15 |
F15 |
F15 |
F15 |