Пікнометр охолоджують до кімнатної температури у ванні з водою. Температуру пікнометра визначають за температурою води у ванні, яку вимірюють з точністю до ±0,5 °С термометром, розташованим у середній частині ванни між пікнометрами.

6.10.2.4 Після охолодження пікнометра виправляють положення меніска води в ньому, додаючи із крапельниці дистильовану воду. У пікнометрі з мірною позначкою низ меніска повинен збігатися з нею. Можливі краплі води вище позначки видаляють фільтрувальним папером. Пікнометр із капіляром доливають приблизно до середини шийки пікнометра, закривають пробку та видаляють воду, що виступила з капіляра, фільтрувальним папером. Перевіряють відсутність бульбашок повітря під пробкою та при їх наявності знову доливають воду.

Пікнометр витирають зовні й зважують.

5. Далі виливають вміст пікнометра, обполіскують його, наливають у нього дистильовану воду й витримують у ванні з водою за тієї самої температури. Потім виконують операції відповідно до 6.10.2.4 і зважують пікнометр із водою.

6. При великій кількості випробувань необхідно заздалегідь визначити об'єми пікнометрів (до мірної позначки) та їх вагу з водою за різних температур, що знаходяться в температурному інтервалі випробувань.

Об'єм пікнометра V_n в кубічних сантиметрах обчислюють за формулою:

6.11 Визначення щільності часток ґрунту пікнометричним методом з нейтральною рідиною

6.11.1 Підготовка до випробування

1. Підготовку проби ґрунту виконують згідно з 6.10.1.1 та 6.10.1.2.

2. Нейтральна рідина (наприклад, гас) має бути зневоднена та профільтрована. Гас збезводнюють шляхом збовтування його із силікагелем (згідно з ГОСТ 3956), прожареним у муфельній печі за температури 500 °С упродовж 4 год. Силікагель беруть із розрахунку 250 г на 1 л гасу.

Щільність гасу після зневоднювання й очищення встановлюють за допомогою ареометра.

2. Випробування проводять згідно з 6.10.2.1 - 6.10.2.4, застосовуючи зневоднений гас замість дистильованої води і вакуумування замість кип'ятіння: ступінь розрядження при вакуумуванні визначають за початком виділення бульбашок повітря; вакуумування продовжують до припинення виділення бульбашок, але не менше ніж 1 год. При всіх зважуваннях температура гасу повинна бути постійною у межах ± 1 °С.

2. Обробка результатів випробування

Щільність часток засоленого або набухаючого ґрунту p_s в грамах на кубічний сантиметр обчислюють за формулою:

де m₀ - маса сухого ґрунту, г;

m₁ - маса пікнометра з гасом і ґрунтом, г;

т₂- маса пікнометра з гасом, г;

ρ_nl - щільність гасу за температури випробування, г/см³.

6.12 Визначення щільності часток засолених ґрунтів у воді

Підготовку зразків ґрунту до випробувань проводять згідно з 6.10.1.1 та 6.10.1.2.

6.12.1 Проведення випробування

6.12.1.1 Виконують операції відповідно до 6.10.2.1 -6.10.2.3.

6.12.1.2 За допомогою гумової груші обережно відсмоктують освітлену рідину з верхньої частини пікнометра в малий пікнометр, об'єм якого не повинен перевищувати об'єму основного пікнометра від 60 % до 80 %. Положення меніска в малому пікнометрі встановлюють згідно з 6.10.2.4, додаючи в нього по краплях освітлений сольовий розчин з великого пікнометра, при цьому не допускаючи каламучення осаду у великому пікнометрі.

Малий пікнометр із рідиною витирають насухо та зважують.

3. Сольовий розчин із малого пікнометра та суспензію з великого пікнометра виливають, прополіскують їх дистильованою водою, наливають дистильовану воду і витримують у ванні з водою.

4. Далі виконують операції згідно з 6.10.2.4 і зважують пікнометри з водою.

6.12.2 Обробка результатів випробування

Щільність часток засоленого ґрунту ρ_sz в грамах на кубічний сантиметр обчислюють за формулою:

де M₀- маса ґрунту в пікнометрі, г;

M₁- маса великого пікнометра (порожнього), г;

M₂- маса великого пікнометра з водою та ґрунтом, г;

M₃ - маса великого пікнометра з водою, г;

m₁ - маса малого пікнометра (порожнього), г;

m₃ - маса малого пікнометра з водою, г;

m₄ - маса малого пікнометра із сольовим розчином, г;

ρ_z- щільність розчинних солей (допускається приймати ρ_z = 2,20 г/см³);

ρ_w- щільність води за температури випробування, г/см³.

7 ОЦІНЮВАННЯ ПОХИБКИ ВИМІРЮВАНЬ

7.1 Оцінювання похибки вимірювань фізичних властивостей ґрунтів проводять за обов'язковою для використання таблицею 7.1.

Таблиця 7.1 - Допустимі різниці Л результатів паралельних визначень

2. При обробці результатів випробувань щільність обчислюють із точністю до 0,01 г/см³, вологість до 30 % - з точністю до 0,1 %, вологість 30 % і вище - з точністю до 1 %.

2. Похибка вимірювань маси (зважування) не має перевищувати при масі:

від 10 до 1 000 г 0,02 г

від 1 до 5 000 г 5 г.

7.4 Похибка вимірювань внутрішнього діаметра та висоти кільця-пробовідбірника не більше ніж 0,1 мм.

8 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

1. До самостійної роботи з лабораторного визначення фізичних властивостей допускаються особи не молодше 18 років, що пройшли медичну комісію, навчання та атестовані за правилами технічної безпеки, пожежної безпеки, електробезпеки та охорони праці.

2. Виконувати лабораторну роботу дозволяється за наявності засобів індивідуального захисту (респіратор, бавовняний халат, гумові рукавички, захисні окуляри) та витяжної вентиляції.

3. На всіх ділянках робіт повинні бути попереджувальні написи та інструкції з експлуатації приладів.

1. При роботі зі ртутними термометрами необхідно додержуватись вимог СанПиН 4607.

ДОДАТОК А

(довідковий)

ЖУРНАЛ ВИЗНАЧЕННЯ ВОЛОГОСТІ ҐРУНТУ

Виконавець

посада, підпис, ініціали, прізвище

Перевірив

посада, підпис, ініціали, прізвище

ДОДАТОК Б

(довідковий)

ЖУРНАЛ ВИЗНАЧЕННЯ СУМАРНОЇ ВОЛОГОСТІ МЕРЗЛОГО ҐРУНТУ МЕТОДОМ СЕРЕДНЬОЇ ПРОБИ

Виконавець

посада, підпис, ініціали, прізвище

Перевірив

посада, підпис, ініціали, прізвище

ДОДАТОК В

(довідковий)

ЖУРНАЛ ВИЗНАЧЕННЯ ГРАНИЦЬ ТЕКУЧОСТІ ТА РОЗКОЧУВАННЯ ПИЛУВАТО-ГЛИНИСТИХ ҐРУНТІВ

Виконавець

посада, підпис, ініціали, прізвище

Перевірив

посада, підпис, ініціали, прізвище

ДОДАТОК Г