---

6.16.4 Проведение испытания

Из стеклопакета, заполненного газом, в соответствии с инструкцией по эксплуатации газоанализатора отбирают пробу, которую затем помещают в газоанализатор и определяют в ней содержание кислорода.

6.16.5 Оценка результата

Стеклопакеты считают прошедшими испы­тание, если содержание кислорода в пробе не превышает 2 %.

6.16.6 Приведенный метод вводится в дей­ствие с 01.07.2002 г., до этого срока порядок определения газонаполнения указывают в технологической документации изготовителя.

6.17 Эффективность влагопоглотителя по методу максимальной влагоемкости определяют в соответствии с ГОСТ 3956.

6.18 Определение эффективности влагопог­лотителя методом повышения температуры

6.18.1 Сущность метода заключается в опре-делении величины повышения температуры влагопоглотителя при добавлении воды.

6.18.2 Аппаратура

Стакан стеклянный по ГОСТ 25336.

Весы лабораторные по ГОСТ 24104.

Вода дистиллированная по ГОСТ 6709. Термометр стеклянный по ГОСТ 28498.

6.18.3 Проведение испытания

В стакан вместимостью 100 мл отмеряют (20±1) мл дистиллированной воды с температу­рой (20-22)°С, измеряют температуру воды t₁. Взвешивают второй стакан, всыпают в него (20±1) г влагопоглотителя и измеряют его темпе­ратуру. Разность между температурами воды и влагопоглотителя не должна превышать 2°С. Пе­ресыпают взвешенный влагопоглотитель в ста­кан с водой и плотно закрывают пробкой с уста­новленным в ней термометром. При возрастании температуры записывают наивысшую отмечен­ную температуру Т₂.

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99) С.23

6.18.4 Оцінка результату

За результат випробування приймають різ­ницю між температурами Т, і Т₂, яка повинна бути не менше 20 °С для силікагелів та 35°С для молекулярного сита.

6.19 Визначення адгезійної здатності герме­тика першого (внутрішнього) герметизуючого шару

6.19.1 Суть методу полягає у контролі харак­теру руйнування шару герметика, що не твердіє і з’єднує скло і дистанційну рамку.

6.19.2 Підготовка до випробування Випробування проводять на трьох зразках, ви­готовлених у відповідності з рисунком 8, для чого беруть пластини скла розміром (100 х 200) мм і (100 х 250) мм, два відрізки дистанційної рамки довжиною 200 мм і герметик, який застосовують для внутрішнього шару герметизації.

Наносять герметик на відрізки рамки і скле­юють зразок, як показано на рисунку 8. Мате­ріали, які застосовують для виготовлення зраз­ків, і тиск при склеюванні повинні відповідати прийнятій технології виробництва склопакетів.

6.19.3 Проведення випробування

Розрізають скло (100 х 250) мм посередині

вздовж довгої сторони і переводять обидві його

частини у положення 2 (рисунок 8).

6
.18.4 Оценка результата

За результат испытания принимают раз­ность между температурами Т₁ и Т₂, которая дол­жна быть не менее 20 °С для силикагелей и 35°С для молекулярного сита.

6.19 Определение адгезионной способности герметика первого (внутреннего) герметизирую­щего слоя

6.19.1 Сущность метода заключается в конт­роле характера разрушения слоя нетвердеющего герметика, соединяющего стекло и дистанцион­ную рамку.

6.19.2 Подготовка к испытанию

Испытания проводят на трех образцах, изго­товленных в соответствии с рисунком 8, для чего берут пластины стекла размером (100 х 200) мм и (100 х 250) мм, два отрезка дистанционной рамки длиной 200 мм и герметик, применяемый для внутреннего слоя герметизации.

Наносят герметик на отрезки рамки и склеи­вают образец, как показано на рисунке 8. Приме­няемые для изготовления образцов материалы и давление при склейке должны соответствовать принятой технологии производства стеклопакетов.

6.19.3 Проведение испытания

Разрезают стекло (100 х 250) мм посередине вдоль длинной стороны и переводят обе его час­ти в положение 2 (рисунок 8).

1 – скло; 2 – герметик першого шару герметизації; 3 –дистанційна рамка

Рисунок 8 – Випробування герметика першого гер-

метизуючого шару

1 – стекло; 2 – герметик первого слоя герметизации;

З – дистанционная рамка

Рисунок 8 – Испытание герметика первого гермети­-

зирующего слоя

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99) С.24

6.19.4 Оцінка результату

Вважають, що зразки пройшли випробу­вання, якщо характер руйнування герметика ко-гезійний (не виявлено відриву герметика від скла і дистанційної рамки, при цьому допускається відрив герметика на відстані не більше 10 мм від торцевих країв рамки).

6.20 Визначення адгезійної здатності (міц­ності) герметика другого герметизуючого шару

6.20.1 Суть методу полягає у розтягуванні заданим навантаженням двох склеєних герметиком пластинок скла і визначенні характеру і ве­личини зусилля при руйнуванні шару герметика.

6.20.2 Підготовка до випробування Випробування проводять на двох зразках скла розміром [(30 х 20)±1] мм, які не мають вад зовнішнього вигляду і склеєні один з одним шну­ром герметика розміром [(12 х 20 х 25)±1] мм. Форма зразка і схема випробування наведені на рисунку 9.

6
19.4 Оценка результата

Образцы считают выдержавшими испыта­ние, если характер разрушения герметика коге-зионный (не обнаружено отрыва герметика от стекла и дистанционной рамки, при этом допус­кается отрыв герметика на расстоянии не более 10 мм от торцевых краев рамки).

6.20 Определение адгезионной способности (прочности) герметика второго герметизирую­щего слоя

6.20.1 Сущность метода состоит в растяже­нии заданной нагрузкой двух склеенных герме-тиком пластинок стекла и определении харак­тера и величины усилия при разрушении слоя герметика.

6.20.2 Подготовка к испытанию

Испытания проводят на двух образцах стек­ла размером [(30 х 20)±1] мм, не имеющих поро­ков внешнего вида и склеенных друг с другом шнуром герметика размером [(12 х 20 х 25)±1] мм. Форма образцов и схема испытания приведены на рисунке 9.

1 - скло; 2 - герметик; 3 - захват розривної машини

або пристрій

Рисунок 9 – Випробування герметика другого герметизуючого шару

6.20.3 Апаратура

Розривна машина або пристрій, які доз­воляють створити напругу на гранях зразка (0,3_-0,05) МПа протягом не менше 10 хв.

Годинник з похибкою не більше 5 с на добу.

6.20.4 Проведення випробування

Два листа скла промивають і сушать у відповідності з технологічним регламентом на виробництво склопакетів, прикладають до двох дерев'яних брусків, обгорнутих

1 - стекло; 2- герметик; 3 - захват разрывной машины или приспособление

Рисунок 9 - Испытание герметика второго гермети-зирующего слоя

6.20.3 Аппаратура

Разрывная машина или приспособление, позволяющие создать напряжение на гранях образца (0,3_-0,05) МПа в течение не менее 10 мин.

Часы с погрешностью не более 5 с в сутки

6.20.4 Проведение испытания

Два листа стекла промывают и сушат в соответствии с технологическим регламентом на производство стеклопакетов, прикладывают к двум деревянным брускам, обернутым поли-

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99) С.25

поліетиленовою плівкою і фіксують стрічкою. Розміри брусків і відстань між ними повинні відповідати розмірам перерізу шнура герметика. Зазор між стеклами заповнюють герметиком. Після затвердіння герметика (час твердіння приймають відповідно до технологічного регламенту виробництва склопакетів) бруски видаляють, зразок поміщають у розривну машину або пристрій. Прикладають до зразка навантаження, яке створює у ньому напругу (0,3_-0,05) МПа і витримують при цьому навантаженні протягом (10±0,1) хв.

6.20.5 Оцінка результату

Вважають, що зразок витримав випробу­вання, якщо після випробування не стався розрив або відшарування герметика від скла.

7 ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ

7.1 Контейнери або ящики зі склопакетами транспортують будь-яким видом транспорту у відповідності з Правилами перевезення ванта­жів, а розміщення і кріплення у транспортних за­собах -–у відповідності з Технічними умовами навантаження і кріплення вантажів, які діють на даному виді транспорту.

Універсальні і спеціалізовані контейнери зі склопакетами перевозять на залізничних плат­формах або у напіввагонах з урахуванням най­більш раціонального використння вантажопід­йомності і місткості рухомого складу. Ящики зі склопакетами перевозять у критих транспортних засобах або напіввагонах за умови забезпечення захисту від атмосферних опадів.

При транспортуванні, навантажуванні і роз­вантажуванні склопакетів повинні виконуватись вимоги ГОСТ 22235.

При транспортуванні авіатранспортом скло-пакети перевозять у герметизованих відсіках при нормальному тиску навколишнього повітря.

При тривалому транспортуванні (в тому числі при від’ємних температурах) умови транс­портування установлюють в договорі на постав­ку виробів.

7.2 При транспортуванні спеціалізовані контейнери або ящики зі склопакетами повинні бути встановлені вертикально, торцями у напрямку руху транспорту і закріплені так, щоб виключити можливість їх переміщення і коливання у проце­сі транспортування.

Этиленовой пленкой, и фиксируют лентой. Размеры брусков и расстояние между ними должны соответствовать размерам сечения шнура герметика. Зазор между стеклами заполняют герметиком. После затвердевания герметика (время отвердения принимают в соответствии с технологическим регламентом производства стеклопакетов) бруски удаляют, образец помещают в разрывную машину или приспособление. Прикладывают к образцу нагрузку, создающую в нем напряжение (0,3_-0,05) Мпа, и выдерживают при этой нагрузке в течение (10±0,1)мин.

6.20.5 Оценка результата

Образец считают выдержавшим испытание, если после испытания не произошел разрыв или отслоение герметика от стекла.

7 ТРАНСПОРТИРОВАНИЕ И ХРАНЕНИЕ

7.1 Контейнеры или ящики со стеклопаке-тами транспортируют любым видом транспорта в соответствии с Правилами перевозок грузов, а размещение и крепление в транспортных сред­ствах – в соответствии с Техническими условия­ми погрузки и крепления грузов, действующими на данном виде транспорта.

Универсальные и специализированные кон­тейнеры со стеклопакетами перевозят на желез­нодорожных платформах или в полувагонах с учетом наиболее рационального использования грузоподъемности и вместимости подвижного состава. Ящики со стеклопакетами перевозят в крытых транспортных средствах или полуваго­нах при условии обеспечения защиты от атмос­ферных осадков.

При транспортировании, погрузке и разгруз­ке стеклопакетов должны соблюдаться требова­ния ГОСТ 22235.

При транспортировании авиатранспортом стеклопакеты перевозят в герметизированных отсеках при нормальном давлении окружающе­го воздуха.

При длительном транспортировании (в том числе при отрицательных температурах) усло­вия транспортирования устанавливают в дого­воре на поставку изделий.

7.2 При транспортировании специализиро­ванные контейнеры или ящики со стеклопакетами должны быть установлены вертикально, торцами по направлению движения транспорта и закреплены так, чтобы исключить возможность их перемещения и качания в процессе транспортирования.

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99) С.26

7.3 Склопакети повинні зберігатися у виготовлювача і споживача у закритих сухих приміщеннях, які опалюються, у розпакованому вигляді.

При зберіганні склопакети повинні бути встановлені торцем на стелажі або піраміди перпендикулярно до їх основи. Основа стелажа або піраміди повинна бути обклеєна повстю або гумою і мати нахил 5-15° до горизонталі.

Між скопакетами повинні бути встановлені прокладки з пробки або еластичних полімерних матеріалів.

На стелажі або піраміді рекомендується збе­рігати склопакети однакових розмірів і одного виду.

Допускається зберігати склопакети у ящи­ках за умови, якщо тара і прокладочні матеріали не піддавались зволоженню у процесі транспор­тування і зберігання.

8 РЕКОМЕНДАЦІЇ 3 ВИГОТОВЛЕН­НЯ, ПРОЕКТУВАННЯ, МОНТАЖУ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ

8.1 Склопакети проектують з урахуванням вимог чинних будівельних норм з природного освітлення приміщень, теплоізоляції, звукоізо­ляції і механічної міцності конструкції.

При проектуванні склопакетів слід урахову­вати температурні напруження, які виникають при експлуатації склопакетів (у тому числі за рахунок поглинання сонячної енергії), а також вплив від'ємних температур і перепадів тиску на відхилення від площинності (лінзоутворення) склопакетів.

Встановлені у даному стандарті вимоги до відхилень від площинності листів скла у склопакеті дійсні при температурі повітря (газу) все­редині склопакета (10-30)°С і атмосферному тиску повітря (730-770) мм рт.ст.

Склопакети повинні витримувати експлуа­таційні навантаження, у тому числі вітрові. При розрахунку склопакетів на міцність кожне скло у склопакеті розраховують окремо у залежності від діючого на нього навантаження.

Розрахунковий опір листового скла на роз­тягування при вигині рекомендується приймати 15 МПа (150 кг/см²) або за НД на конкретні види стекол.

8.2 Виготовлення склопакетів повинно проводитись відповідно до вимог технологічного регламенту.

7.3 Стеклопакеты должны храниться у изготовителя и потребителя в закрытых сухих отапливаемых помещениях в распакованном виде.

При хранении стеклопакеты должны быть установлены торцом на стеллажи или пирамиды перпендикулярно к их основанию. Основание стеллажа или пирамиды должно быть оклеено войлоком или резиной и иметь наклон 5-15° к горизонтали.

Между стеклопакетами должны быть уста­новлены прокладки из пробки или эластичных полимерных материалов.

На стеллаже или пирамиде рекомендуется хранить стеклопакеты одинаковых размеров и одного вида.