---

Таблиця 6

Таблица 6

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99) С.15

5.4 Періодичні випробування

5.4.1 Для проведення періодичних випро­бувань за показниками точки роси, коефіцієнта направленого пропускання світла, класу захисту, об’єму заповнення камер газом відбирають не менше двох зразків з числа прийнятих за 5.3.1.

Число зразків для випробувань герметич­ності, довговічності опору теплопередачі, зву­коізоляції встановлюють відповідно до НД на ці види випробувань.

5.4.2 При невідповідності хоча б одного зразка вимогам даного стандарту за будь-яким з показників 5.4.1 випуск продукції забороняють до усунення технологічних або конструктивних недоробок, яке повинно бути підтверджено по­зитивним результатом випробувань не менше ніж двох. Партій виробів за відповідним показ­ником.

5.5 При постановці склопакетів на вироб­ництво проводять кваліфікаційні випробування виробів за усіма вимогами даного стандарту. В обгрунтованих випадках допускається суміщу-вати проведення кваліфікаційних та сертифіка­ційних випробувань виробів.

5.6 Порядок проведення виробничого опера­ційного контролю якості склопакетів, а також вхідного контролю матеріалів, які застосовують при їх виготовленні, встановлюють у техноло­гічній документації.

Ефективність вологопоглинача контролю­ють не рідше 1 раз за зміну і при одержанні кож­ної нової партії вологопоглинача (методи ви­пробувань за 6.17, 6.18).

Герметики контролюють при одержанні кожної нової партії матеріалу (методи випро­бувань за 6.19, 6.20).

5.7 Споживач має право проводити конт­рольну перевірку якості склопакетів, виконуючи при цьому правила приймання і методи випро­бувань, вказані у даному стандарті.

5.8 Приймання склопакетів споживачем не звільняє виготовлювача від відповідальності при виявленні прихованих дефектів, які привели до порушення експлуатаційних характеристик ви­робів протягом гарантійного терміну служби.

5.9 Кожну партію склопакетів супроводжу­ють паспортом, у якому вказують:

• найменування та/або товарний знак під­приємства-виготовлювача:

• умовне позначення склопакетів;

• кількість ящиків або контейнерів у партії;

• кількість склопакетів, м² (шт.);

5.4 Периодические испытания

5.4.1 Для проведения периодических испы­таний по показателям точки росы, коэффициента направленного пропускания света, класса защи­ты, объема заполнения камер газом отбирают не менее двух образцов из числа принятых по 5.3.1.

Число образцов для испытаний герметич­ности, долговечности, сопротивления теплопе­редаче, звукоизоляции устанавливают согласно НД на эти виды испытаний.

5.4.2 При несоответствии хотя бы одного образца требованиям настоящего стандарта по любому из показателей 5.4.1 выпуск продукции запрещают до устранения технологических или конструктивных недоработок, которое должно быть подтверждено положительным результа­том испытаний не менее чем двух партий изде­лий по соответствующему показателю.

5.5 При постановке стеклопакетов на произ­водство проводят квалификационные испытания изделий по всем требованиям настоящего стан­дарта. В обоснованных случаях допускается сов­мещать проведение квалификационных и серти­фикационных испытаний изделий.

5.6 Порядок проведения производственного операционного контроля качества стеклопаке­тов, а также входного контроля применяемых при их изготовлении материалов устанавливают в технологической документации.

Эффективность влагопоглотителя контро­лируют не реже чем 1 раз в смену и при полу­чении каждой новой партии влагопоглотителя (методы испытаний по 6.17, 6.18).

Герметики контролируют при получении каждой новой партии материала (методы испы­таний по 6.19, 6.20).

5.7 Потребитель имеет право проводить контрольную проверку качества стеклопакетов, соблюдая при этом правила приемки и методы испытаний, указанные в настоящем стандарте.

5.8 Приемка стеклопакетов потребителем не освобождает изготовителя от ответственности при обнаружении скрытых дефектов, приведших к нарушению эксплуатационных характеристик изделий в течение гарантийного срока службы.

5.9 Каждую партию стеклопакетов сопро­вождают паспортом, в котором указывают:

• наименование и/или товарный знак пред­приятия-изготовителя;

• условное обозначение стеклопакетов;

• число ящиков или контейнеров в партии;

• количество стеклопакетов, м² (шт.);

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99) С.16

- номер і дату видачі документа;

- основні технічні характеристики склопа-кетів: коефіцієнт направленого пропускання світла, опір теплопередачі, точку роси, звукоізоляцію, клас захисту (для ударостійких пакетів);

- дані про сертифікацію;

- відмітку про приймання продукції.

6 МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

6.1 Випробування склопакетів проводять при температурі повітря (20±4)⁰С, перед випробуваннями склопакети витримують при цій же температурі не менше 4 годин, якщо немає інших вказівок.

Найменший час між проведенням випробу­вань і виготовленням склопакета встановлю-ють у технологічній документації у залежності від матеріалів і технологій, які застосовують.

6.2 Висоту, ширину і довжину діагоналей склопакетів вимірюють металевою рулеткою за ГОСТ 7502 з ціною поділки не більше 1 мм із застосуванням металевих косинців за ГОСТ 3 749 відповідно до рисунка 5.

Порядок контролю розмірів склопакетів складної конфігурації встановлюють у технічній документації.

Висоту і ширину вимірюють паралельно кромкам склопакета між двома точками, розта­шованими на відстані 50 мм від кромок і посе­редині склопакета. Результати кожного вимірювання повинні знаходитись у межах відхилень, що допускаються.

6.3 Товщину склопакета вимірюють у чоти­рьох точках у середині кожної сторони скло­пакета штангенциркулем за ГОСТ 166 з ціною поділки не більше 0,1 мм або мікрометром за ГОСТ 6507 з ціною поділки не більше 0,01 мм.

-
номер и дату выдачи документа;

- основные технические характеристики стеклопакетов: коэффициент направлен­ного пропускания света, сопротивление теплопередаче, точку росы, звукоизоля­цию, класс защиты (для ударостойких стеклопакетов);

- сведения о сертификации;

- отметку о приемке продукции.

6 МЕТОДЫ КОНТРОЛЯ

6.1 Испытания стеклопакетов проводят при температуре воздуха (20±4)⁰С, перед испытания­ми стеклопакеты выдерживают при этой же тем­пературе не менее 4 часов, если нет других ука­заний.

Наименьшее время между проведением ис­пытаний и изготовлением стеклопакета устанав­ливают в технологической документации в за­висимости от применяемых материалов и техно­логий.

6.2 Высоту, ширину и длину диагоналей стеклопакетов измеряют металлической рулет­кой по ГОСТ 7502 с ценой деления не более 1 мм с применением металлических угольников по ГОСТ 3749 в соответствии с рисунком 5.

Порядок контроля размеров стеклопакетов сложной конфигурации устанавливают в технической документации.

Высоту и ширину измеряют параллельно кромкам стеклопакета между двумя точками, расположенными на расстоянии 50 мм от кромок и посредине стеклопакета. Результаты каждого измерения должны находиться в пределах до­пускаемых отклонений.

6.3 Толщину стеклопакета измеряют в че­тырех точках в середине каждой стороны стек­лопакета штангенциркулем по ГОСТ 166 с ценой деления не более 0,1 мм или микрометром по ГОСТ 6507 с ценой деления не более 0,01 мм.

1 - склопакет; 2 - рулетка; 3 - косинець; / - розмір, що контролюється

Рисунок 5 - Вимірювання розмірів склопакета

1 - стеклопакет; 2 - рулетка; 3 - угольник; / -

контролируемый размер

Рисунок 5 - Измерение размеров стеклопакета.

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99) С.17

Результат кожного вимірювання повинен знаходитись у межах відхилень, що допускають­ся. За товщину склопакетів приймають середнє арифметичне значення результатів вимірювань.

6.4 Відхилення від площинності поверхні склопакета визначають у вертикальному поло­женні склопакета (кут відхилення від вертикалі не повинен перевищувати 15°) накладанням ме­талевої лінійки за ГОСТ 427 довжиною не менше 0,7 ширини склопакета у поздовжньому і попе­речному напрямках у центрі склопакета. При проведенні випробування склопакет не повинен бути закріплений у будівельній конструкції.

Відстань від поверхні склопакета до лінійки вимірюють щупом за НД. Перед випробуван­нями склопакети повинні бути витримані не менше 12 год.

6.5 Відхилення від прямолінійності кромок сторін склопакета визначають прикладанням металевої лінійки за ГОСТ 427 вздовж кромки сторони склопакета, яку вимірюють, та вимірю­ванням максимального зазору між лінійкою та кромкою склопакета щупом. Максимальний за­зор (товщина щупа) повинен знаходитись у полі допуску на розмір.

6.6 Вади зовнішнього вигляду скла у скло-пакетах визначають за нормативною документа­цією на відповідний вид скла.

Чистоту поверхонь стекол у склопакетах, щерблення краю скла, відколки, виступи краю скла, пошкодження кутів контролюють візуаль­но при освітленості не менше 300 лк з відстані 0,6-0,8 м.

6.7 Оптичні викривлення склопакетів конт­ролюють відповідно до ГОСТ 111.

6.8 Глибину герметизуючого шару склопаке­тів вимірюють металевою лінійкою за ГОСТ 427 або рулеткою за ГОСТ 7502 з ціною поділки не більше 1 мм.

Безперервність герметизуючих шарів пере­віряють візуально при освітленості робочого місця не менше 300 лк.

6.9 Визначення герметичності склопакетів

6.9.1 Суть методу полягає у визначенні зміни розміру прогину скла склопакета, яке на­вантажують, при зміні тиску у його внутрішній порожнині у випадку негерметичності склопа­кета.

6.9.2 Відбирання зразків

Випробування проводять на зразках склопа­кетів розміром не менше 350 мм  350 мм.

Результат каждого измерения должен нахо­диться в пределах допускаемых отклонений. За толщину стеклопакетов принимают среднее ариф­метическое значение результатов измерений.

6.4 Отклонение от плоскостности поверхнос­ти стеклопакета определяют в вертикальном по­ложении стеклопакета (угол отклонения от вер­тикали не должен превышать 15°) наложением металлической линейки по ГОСТ 427 длиной не менее 0,7 ширины стеклопакета в продольном и поперечном направлениях в центре стеклопакета. При проведении испытания стеклопакет не дол­жен быть закреплен в строительной конструкции.

Расстояние от поверхности стеклопакета до линейки измеряют щупом по НД. Перед испы­таниями стеклопакеты должны быть выдержаны не менее 12 ч.

6.5 Отклонение от прямолинейности кромок сторон стеклопакета определяют прикладывани­ем металлической линейки по ГОСТ 427 вдоль измеряемой кромки стороны стеклопакета и из­мерением максимального зазора между линей­кой и кромкой стеклопакета щупом. Максималь­ный зазор (толщина щупа) должен находиться в поле допуска на размер.

6.6 Пороки внешнего вида стекла в стекло-пакетах определяют по нормативной документа­ции на соответствующий вид стекла.

Чистоту поверхностей стекол в стеклопаке-тах, щербление края стекла, сколы, выступы края стекла, повреждения углов контролируют визу­ально при освещенности не менее 300 лк с рас­стояния 0,6-0,8 м.

6.7 Оптические искажения стеклопакетов контролируют в соответствии с ГОСТ 111.

6.8 Глубину герметизирующего слоя стеклопакетов измеряют металлической линейкой по ГОСТ 427 или рулеткой по ГОСТ 7502 с ценой деления не более 1 мм.

Непрерывность герметизирующих слоев проверяют визуально при освещенности рабоче­го места не менее 300 лк.

6.9 Определение герметичности стеклопа­кетов

6.9.1 Сущность метода заключается в опре­делении изменения размера прогиба нагружае­мого стекла стеклопакета при изменении давле­ния в его внутренней полости в случае негерме­тичности стеклопакета.

6.9.2 Отбор образцов

Испытания проводят на образцах стеклопа­кетов размером не менее 350 мм  350 мм.

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99) С.18

6.9.3 Апаратура

Стенд для перевірки герметичності. Схема стенда показана на рисунку 6.

Термометр скляний рідинний за ГОСТ 28498.

Індикатор годинникового типу за ГОСТ 577.

6.9.4 Проведення випробування

Герметичність склопакетів контролюють не раніш, ніж через добу після їх виготовлення. Перед випробуванням склопакети витримують у приміщенні для випробування не менше 24 годин. Під час випробування допускається зміна температури у приміщенні не більше ніж на 1°С.

Склопакет розміщують на опорах 6 так, щоб його геометричний центр (точка перетину діагоналей) співпадав з осями навантажувальних гвинтів 1 і 7. Між пружиною 3 і склопакетом 5, а також між навантажувальним гвинтом 7 і склопакетом 5 розміщують прокладки 2 (з органічно­го скла, текстоліту та ін.) діаметром (50±5) мм і товщиною 2-3 мм. Обертанням шкали верхнього індикатора 4 стрілку встановлюють на нульовій поділці. З допомогою навантажувального гвинта 1 та пружини 3 навантажують верхнє скло так, щоб розмір його прогину L, визначений за індикатором 4, відповідав значенню L=0,002a, де а - довжина меншої сторони склопакета у міліметрах.

Обертанням шкали нижнього індикатора 4 стрілку встановлюють на нульову поділку. На­вантажувальним гвинтом 7 навантажують нижнє скло так, щоб розмір його прогину відповідав розміру прогину верхнього скла.