- установку знешкодження відходів гальванічних виробництв, що включає:
- ємнісні споруди для прийому відходів;
- систему відновлення Сг+6 і Мп+7 до стабільних елементів розчином сірчаної кислоти і залізного купоросу або іншими ефективними методами відновлення;
- систему осадження іонів важких металів вапняним молоком шляхом електрокоагуляції або іншими ефективними методами осадження і зв'язування;
- систему фільтрації осаду;
- прийому осаду фільтрату для захоронения у контейнери.
Примітка. Можливе застосування нових систем регенерації гальваностоків та гальваношламів, що пройшли відповідні погодження та дозволені до застосування в Україні.
- установку знешкодження миш'якововміщуючих відходів, що включає:
- ємнісні споруди для прийому відходів;
- систему переведення сполук тривалентного і трихлористого миш'яку в стабільні нерозчинні сполуки або переробку з отриманням товарної продукції: миш'якової кислоти, арсенату натрію, нітрооксифеніл-арсенової кислоти тощо;
- систему фільтрації осаду;
- систему очищення фільтрату;
- прийому осаду фільтрату для захоронения у контейнери.
- На ділянці знешкодження ртутних і люмінесцентних ламп необхідно передбачити:
- складське приміщення для прийому ламп;
- агрегати для знешкодження люмінесцентних і ртутних ламп;
- систему очищення технологічних газів від ртуті;
- систему очищення промивних вод від ртуті;
- складське приміщення для зберігання контейнерів з ртутьвмісними відходами, що спрямовуються на подальшу переробку.
Примітка. Склад основних технологічних допоміжних будівель і споруд може бути змінений залежно від конкретної номенклатури відходів, що надходять до полігона.
9 ЗАХОРОНЕНИЯ ТОКСИЧНИХ ВІДХОДІВ
- На всі партії токсичних відходів, які вивозяться на полігон, повинні бути оформлені необхідні дозвільні документи згідно з вимогами до перевезення небезпечних вантажів.
Рідкі відходи І-ІІІ класів небезпеки перед вивезенням на полігон необхідно доводити до пастоподібної або твердої консистенції.
Пастоподібні відходи, що містять водорозчинні речовини І класу небезпеки, повинні надходити на захоронения в металевих, пластикових контейнерах, сертифікованих для даного виду або групи речовин і дозволених для довгострокового зберігання, або в литих шлакових контейнерах.
Спосіб захоронения відходів залежить від їх токсичності (класу небезпеки), агрегатного стану, водорозчинності, класу небезпеки речовин і їх компонентів.
- Захоронения відходів різного класу небезпеки здійснюється окремо в спеціальні карти, розташовані на ділянці. Поводження з відходами здійснюється згідно з рекомендаціями окремо для кожного класу небезпеки відходів. Відходи I класу небезпеки захоронюють тільки у контейнерах з подальшим пакуванням у більші ємності та укладанням їх шарами, з обов'язковою ізоляцією (перекриттям) інертними речовинами.
- Розміри карт та їх кількість визначаються залежно від кількості відходів, що надходять, і розрахункового терміну дії ділянки. Захоронения в одній карті різнойменних відходів допускається, якщо при спільному захороненні вони не утворять більш токсичних, вибухо- і пожежонебезпечних речовин, а також у тому випадку, якщо при цьому не відбувається газоутворення.
- Розміри карт для захоронения відходів не регламентуються. Глибина карт розраховується з умови балансу земляних робіт з урахуванням вимог 5.4. Потужність карти повинна забезпечувати прийом відходів на захоронения протягом не більше двох років.
- При розміщенні карт для захоронения відходів !V класу небезпеки в ґрунті, що характеризується коефіцієнтом фільтрації більше ніж 10-2 м/доб, потрібно передбачити протифільтраційний екран із коефіцієнтом фільтрації не більше ніж 10-11 м/с.
Ущільнення глиняного шару здійснювати згідно з ДБН В 2.3-4.
- При розміщенні карт для захоронения нерозчинних у воді відходів ІІ і ІІІ класів небезпеки в ґрунті, що характеризується коефіцієнтом фільтрації більше ніж 10-4 м/доб, необхідно передбачити протифільтраційний екран. Облаштування карт захоронения відходів повинно здійснюватись з ізоляцією дна і бічних стінок котлованів з ізолюючого матеріалу з коефіцієнтом фільтрації не більше ніж 10-12 м/с. Повинні бути передбачені дренажні системи відведення поверхневих вод для запобігання їх проникненню в тіло карт.
- Відходи І класу небезпеки (розчинні і нерозчинні) і розчинні відходи ІІ й ІІІ класів небезпеки підлягають захоронению тільки в упакованому вигляді і при їх захороненні у ґрунтах, що характеризується коефіцієнтом фільтрації більше ніж 10-5 м/доб, необхідно передбачити штучний протифільтраційний екран із коефіцієнтом фільтрації 10-12 м/с.
Тверді та пастоподібні відходи ІІ і ІІІ класів небезпеки, які містять токсичні розчинні у воді інгредієнти, підлягають захоронению в контейнерах або спеціальних упаковках, які слід захоронювати в картах з ізоляцією дна і бічних стінок протифільтраційним екраном з геомембрани з коефіцієнтом фільтрації не більше ніж 10-12 м/с. Слід передбачити дренажні системи для відведення поверхневих вод, які спроможні просочуватись у тіло карт.
- Вибір конструкції протифільтраційних екранів карт здійснюється при відповідному тех- ніко-економічному обґрунтуванні і за умови їх довговічності та стійкості проти агресивного впливу відходів. Типи екранів та їх конструкції наведені в додатку Б.
- Заповнення карт відходами IV класу небезпеки необхідно передбачити пошарово з розрівнянням і ущільненням кожного шару. Рівень відходів у центрі карти необхідно приймати вище гребеня дамб обвалування, а по периметру - на 0,5 м нижче гребенів дамб. Нахил поверхонь від середини до периметру при цьому повинен бути не більше ніж 10 %. Заповнену відходами карту необхідно ізолювати ущільненим шаром місцевого ґрунту завтовшки 0,5 м з додаванням 10 % рослинного ґрунту у верхньому шарі завтовшки 0,2 м.
- Заповнення карт нерозчинними у воді відходами I, II і III класів небезпеки необхідно передбачати за принципом "від себе" відразу на повну висоту. При цьому засипана до проектної поверхні ділянка котловану повинна відразу покриватися захисним шаром ґрунту завтовшки не менше ніж 0,5 м, по якому повинно здійснюватися подальше підвезення відходів. Проїзд автотранспорту необхідно передбачити по тимчасовому настилі, розташованому на захисному шарі ґрунту. Найвищий рівень зазначених відходів у центрі карти повинен бути нижче гребеня дамби, що обгороджує її, не менше ніж на 0,5 м, а в місцях спряження з укосами карти по периметру рівень повинен бути нижче гребеня не менше ніж на 2 м.
- При захороненні пилоподібних відходів необхідно передбачити заходи, що гарантують виключення розносу цих відходів вітром у момент вивантаження із транспорту і при захороненні.
- Заповнені нерозчинними у воді відходами I, II і III класів небезпеки карти необхідно ізолювати (засипати) шаром місцевого ґрунту з наступною обробкою верхньої частини цього шару.
Товщина ізолюючого шару приймається в кожному конкретному випадку залежно від властивостей забруднюючих речовин на підставі результатів дослідно-промислових випробувань, але повинна бути не менше ніж 2 м, включаючи первісний захисний шар.
Засипка повинна мати опуклу поверхню. На середині карти верх засипки повинен підніматися не менше ніж на 1,5 м над гребенями дамб, а по контуру - стикуватися з ними. При цьому необхідно передбачити обробку верхнього шару засипки завтовшки не менше ніж 0,15 м рідкими бітумами з одночасним додаванням і перемішуванням цементу та ущільненням його гладкими котками. Кількість бітуму, а також кількість активних домішок необхідно приймати відповідно до таблиці 9.1.
Таблиця 9.1 - Рекомендована кількість домішок первісного захисного шару
|
Вид ґрунтів
|
Число
пластичності
|
Витрати рідкого бітуму,
%
|
Кількість активних домішок,
%
|
|
|
|
І 2
кг/м
|
І 2
кг / м
|
|
|
|
без активних домішок
|
з активними домішками
|
цементу
|
вапна активного (СаО)
|
|
Супіски важкі пилуваті
|
3-7
|
5 - 8
|
4 - 5
|
3 - 4
|
2 - 3
|
|
|
|
1,0-1,6
|
О
ОО
1
О
|
О
Ь
1
О
ОО
|
0,4 - 0,6
|
|
Суглинки легкі і легкі пилуваті
|
7-12
|
6-8
|
4 - 6
|
3 - 4
|
2 - 3
|
|
|
|
1,2 -1,6
|
0,8-1,2
|
0,6 -0,8
|
0,4 - 0,6
|
|
Суглинки важкі і важкі пилуваті
|
12-17
|
8-10
|
6 - 8
|
4-5
|
3 - 4
|
|
|
|
1,6 -2,0
|
1,2 -1,6
|
О
ОО
1
О
|
0,6 - 0,8
|
Полюючий шар повинен виходити за габарити карт (на гребені дамб) не менше ніж на 2 м по всьому контуру, включаючи зливовідвідні лотки, що влаштовують після консервації карти. За відсутності між картами постійного проїзду ізолюючий шар між сусідніми картами повинен передбачатися єдиним.
- Захоронения твердих і пастоподібних негорючих водорозчинних відходів I класу небезпеки необхідно передбачити в спеціальних герметичних контейнерах (металевих і різного роду штучних матеріалів: з поліетилену, склопластику тощо), дозволених до застосування для відповідних видів відходів. Товщина стінки контейнера повинна бути не менше ніж 10 мм. Контейнери повинні підлягати подвійному контролю на герметичність до і після заповнення відходами. Розміри контейнерів не регламентуються, маса заповненого контейнера повинна бути не більше ніж 2 т.
Конструкційний матеріал контейнера повинен мати корозійну стійкість стосовно відходів, швидкість корозії не повинна перевищувати 0,1 мм/рік.
Контейнери з відходами треба захоронювати у залізобетонних спорудах (сховищах) зі стінками завтовшки не менше ніж 0,4 м з важкого бетону класу за міцністю на стиск В15, марки за водонепроникністю W8 із зовнішнім торкретуванням цементним розчином і затиранням завтовшки не менше ніж 20 мм. Має бути передбачений розподіл споруд (сховищ) на відсіки. Обсяг кожного відсіку має забезпечувати прийом контейнерів із відходами протягом до двох років.
У сховищі слід передбачити не менше п'яти відсіків. Крім того, необхідно передбачити гідроізоляцію всієї поверхні сховища, що стикається з ґрунтом. Підтоплення сховища ґрунтовими водами не допускається.
Для захисту відсіків від потрапляння зливових вод необхідно передбачити навіс із бічною огорожею над всім сховищем.
- Найвищий рівень складування контейнерів із відходами у відсіках сховищ повинен бути нижче верхньої крайки цих сховищ не менше ніж на 2 м. Необхідно передбачити перекриття заповнених відсіків сховищ залізобетонними плитами, наступне засипання шаром ущільненого ґрунту завтовшки 2 м, після чого передбачити водонепроникні покриття, які повинні підніматися над прилеглою територією і виходити за габарити сховища не менше ніж на 2 м з кожної сторони.
- Потужність готових карт і сховищ при здачі полігона в експлуатацію та подальший їх заділ повинні забезпечувати прийом відходів на захоронения в картах протягом двох років, а в залізобетонних сховищах - протягом п'яти років.
- Утилізація обладнання, механізмів, транспортних засобів ПТВ передбачається в додатковій карті полігона з ізоляцією дна і стінок за аналогією з картами для твердих і пастоподібних відходів II і III класів небезпеки.
10 МЕХАНІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ
- У проекті майданчика зі знешкодження токсичних відходів для запобігання контакту працюючого персоналу з відходами і захисту навколишнього природного середовища необхідно передбачити:
- прийом рідких відходів у ємнісні апарати з пристроями для перемішування;
- подачу рідких відходів на знешкодження з ємнісних апаратів насосами або передавлюванням інертним газом по трубопроводах;
- прийом пастоподібних відходів у ємнісні апарати з підготовкою для транспортування в установку термічного знешкодження відходів;
- транспортування пастоподібних горючих відходів;
- завантаження установки твердими відходами гвинтовим конвеєром з регулюванням контролю за допомогою системи АСК;
- обладнання установки дозуючими пристроями, які забезпечать безперервність подачі твердих відходів, а також пристроєм для подачі в установку пастоподібних відходів;
- автоматизацію роботи механізмів, дозаторів технологічного циклу знешкодження відходів, контролю температури та інших параметрів;
- при розташуванні на одному майданчика ділянки знешкодження ТВ (за наявності процесу їх термічного знешкодження) і полігона захоронения транспортування золи і шлаків можливе пневмотранспортом, на різних майданчиках - у закритих ємностях (контейнерах).
- При проектуванні ділянки захоронения відходів повинна бути передбачена максимальна механізація розвантаження та розподілу відходів у картах, їх консервація.
Транспортування відходів I, II і III класів небезпеки передбачають у спеціальних контейнерах, обладнаних пристосуваннями для дистанційного вивантаження відходів у карти. Для відкачування відкачки зливових і талих вод із карт під час будівництва мають передбачатися пересувні мотопомпи або насоси.
Поряд з машинами і механізмами для захоронения відходів необхідно передбачити машини і механізми для улаштування нових карт і водонепроникних покриттів при консервації заповнених карт (екскаватори, бульдозери, грейдери, котки, глиномішалки, автосамоскиди, машини для розливу бітуму, дискові борони тощо).
