Дверні блоки підлягають приймально-здавальним, періодичним і типовим випробуванням, а їх складові деталі чи елементи поопераційному контролю.
Поопераційному контролю в обсязі 5.2.10, 5.3.6 у частині розмірів та розташування підлягають деталі чи елементи згідно з технологічним регламентом виробника.
До приймально-здавальних випробувань дверні блоки пред'являються в остаточно складеному вигляді відповідно до вимог цього стандарту та конструкторської документації.
Приймально-здавальні випробування суцільним контролем здійснюються в обсязі 5.2.2 - 5.2.8; 5.3.5; 5.4.1 - 5.4.13; 5.5.1 - 5.5.3; 5.5.5 - 5.5.8; 5.6.1 - 5.6.4; 5.7.1 - 5.7.3; 5.8.1 - 5.8.5.
Результати приймально-здавальних випробувань оформляються документом про якість і затверджуються керівником підприємства-виробника.
7.10 Періодичним випробуванням підлягають дверні блоки, які витримали приймально-здавальні випробування. Періодичні випробування на відповідність вимогам 5.3.1 (опір теплопередачі, повітропроникність, звукоізоляцію, надійність, опір статичним навантаженням, опір ударним навантаженням, опір пробиванню), 5.3.2, 5.3.3, 5.3.6.1, 5.3.7, 5.5.4 проводять на одному зразку раз у три роки в акредитованих лабораторіях. Масу вантажного місця 5.8.6 перевіряють один раз на рік.
Міцність кутових з'єднань полотен і коробок 5.3.4 проводять раз у квартал на трьох зразках
При отриманні незадовільних результатів періодичних випробувань здійснюють повторний контроль на подвійній кількості зразків, відібраних від тієї ж партії. У разі незадовільних результатів повторного контролю партія виробів прийманню не підлягає. Виробництво дверних блоків призупиняють, проводять аналіз та усунення причин невідповідності. Виробництво відновлюють при позитивних результатах періодичних випробувань.
Результати періодичних випробувань оформлюються протоколом і затверджуються керівником підприємства-виробника.
Протоколи вимірювань та випробувань повинні зберігатися у ВТК підприємства-виробника.
Контроль дверних блоків на відповідність вимогам 5.3.1, 5.4.15, 5.4.16 проводять на двох зразках дверних блоків при постановці їх на виробництво, при заміні конструкції чи матеріалів і комплектуючих, які використовуються при виробництві дверей.
Споживач має право здійснювати контрольну перевірку відповідності дверних блоків вимогам цього стандарту, дотримуючись при цьому наведеного порядку відбору виробів та застосовуючи вказані методи контролю.
Випробування дверних блоків згідно зі всіма пунктами розділу 5 проводять при постановці на виробництво та при типових випробуваннях, при зміні технології, конструкції чи заміні матеріалів.
Вимоги безпеки та охорони довкілля перевіряють при постановці дверних блоків на виробництво та при їх виготовленні, у подальшому - у порядку, передбаченому органами державного нагляду.
Методи випробувань при вхідному контролі якості матеріалів і комплектуючих деталей 5.4.6 встановлюють у технологічній документації, виходячи з вимог НД на ці матеріали і деталі.
Вимірювання з метою визначення відхилів геометричних розмірів від номінальних 5.2.2; 5.2.3; 5.2.5 5.2.10 виконують згідно з ГОСТ 26433.1 та додатком В.
Відхил від площинності дверного блока 5.2.4 виконується згідно з додатком В.
Приведений опір теплопередачі 5.3.1 визначають згідно з ДСТУ Б В.2.6-17.
Повітропроникність 5.3.1 визначають згідно з ДСТУ Б В.2.6-18.
Звукоізоляцію 5.3.1 визначають згідно з ДСТУ Б В.2.6-19.
Надійність, опір статичним навантаженням 5.3.1 визначають згідно з ГОСТ 24033 та додатками Г, Д, Е.
Опір ударним навантаженням, пробиванню дверей 5.3.1 визначають згідно з додатками Ж, К, Л.
Опір статичним навантаженням 5.3.3, що діють на замикаючі прилади та ручки, визначають згідно з ГОСТ 24033.
Зусилля відчинення-зачинення 5.3.2 визначається згідно з методикою, наданою у додатку Б.
Міцність зчеплення (адгезію) лакофарбових покриттів з поверхнею 5.4.14, яка оздоблюється, визначають методом ґратчастих надрізів згідно з ГОСТ 15140 з доповненнями, які встановлюють у стандартах на конкретні види дверей.
Опір обертальному моменту сили при повороті ручок запірних пристроїв 5.5.4 визначається згідно з ДСТУ Б В.2.6-29.
Відповідність деревини, комплектуючих виробів 5.4.1, 5.5.1 - 5.5.3, 5.5.5 - 5.5.8 перевіряють за документами підприємств-виробників.
Перевірку використаної деревини 5.4.2-5.4.4, 5.4.6 , 5.4.7, 5.4.9-5.4.13, 5.4.15 проводять візуально та за документацією постачальників.
Вологість деревини 5.4.5 визначають згідно з ГОСТ 16588 не менше ніж на п'яти деталях (заготовках) перед операцією склеювання. Кожну деталь (заготовку) перевіряють не менше ніж у трьох точках. Результат кожного вимірювання повинен задовольняти нормативні вимоги.
Товщину лакофарбового покриття 5.4.16 проводять згідно з методом, встановленим у технічній документації
Шорсткість поверхні деревини 5.4.8 визначається згідно з ГОСТ 15612 не менше ніж на п'яти деталях.
Перевірку комплектності, маркування, пакування 5.6, 5.7, 5.8 здійснюють візуально відповідно до вимог цього стандарту.
Контроль маси брутто 5.8.6 здійснюється при пакуванні дверей у тару на вагах згідно з ГОСТ 29329.
Відповідність склопакетів, ущільнювальних прокладок, клейових з'єднань, непрозорих лакофарбових покриттів 5.3.1 визначають за документами підприємств постачальників.
Міцність клейового з'єднання деревини за товщиною і шириною при сколюванні деревини вздовж волокон 5.3.6.1 визначають на трьох зразках згідно з ГОСТ 15613.1, склеєних за режимами, встановленими у технологічній документації.
Міцність зубчастого клейового з'єднання при статичному вигині 5.3.6.1 визначають на трьох зразках згідно з ГОСТ 15613.4, склеєних за режимами, встановленими у технологічній документації.
Міцність клейового з'єднання при відриві облицювання від каркаса полотна 5.3.7 визначають згідно з ГОСТ 15867 або ГОСТ 25885.
Міцність кутового з'єднання 5.3.4 визначають з заокруглюванням до 0,1 МПа за формулою:
(1)
де Р - максимальне навантаження при руйнуванні зразка Н, визначене з точністю до 1% від руйнівного навантаження;
F - площа перерізу деталі, м2, визначена з точністю до 0, 00001 м2.
Навантаження прикладають згідно зі схемою, наведеною на рисунку 1.
1 - точка прикладення навантаження; 2 - зразок; 3 - підпора; 4 - опора
Рисунок 1 - Схема випробування міцності кутового з'єднання
Оцінювання відповідності дверних блоків вимогам Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд (далі - Технічний регламент) здійснюється шляхом сертифікації призначеним в установленому порядку органом з оцінки відповідності (далі - орган оцінки) за показниками, вказаними у таблиці 4, крім довговічності, а також пунктами 5.3.3, 5.3.4, 5.3.7 цього стандарту.
Оцінювання відповідності дверних блоків для будівель і споруд здійснюється відповідно до запроваджених положень Технічним регламентом, ДСТУ Б А. 1.2-1, ДСТУ-Н Б А. 1.1-83, розділом 9 цього стандарту.
Сертифікація дверних блоків здійснюється із застосуванням наступних процедур оцінки відповідності та з урахуванням вимог "Технічного регламенту модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються в технічних регламентах із підтвердження відповідності", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2003 р. №1585:
випробування виробником дверного блока певної марки;
здійснення контролю за виробництвом на підприємстві;
випробування виробником зразків дверного блока, відібраних на підприємстві відповідно до програми випробувань;
подальше випробування виробником зразків дверного блока, відібраних на підприємстві відповідно до програми випробувань;
випробування органом оцінки зразків дверного блока, відібраних на підприємстві відповідно до програми випробувань;
проведення органом оцінки перевірки та оцінки системи контролю за виробництвом;
перевірка органом оцінки системи якості виробництва;
проведення органом оцінки постійного нагляду, аналізу та оцінки системи контролю за виробництвом;
проведення органом оцінки постійного нагляду, аналізу та оцінки системи якості виробництва;
10) випробування органом оцінки зразків виробу, відібраних на підприємстві, ринку або будівельному майданчику відповідно до програми аудиту.
Процедури оцінки відповідності 1-4 реалізуються виробником, а 5-10 - органом оцінки.
Сертифікація продукції може здійснюватись також з використанням модуля В (перевірка виробу певного типу) у комбінації з модулем D (забезпечення належної якості виробництва) або модулем F (перевірка продукції).
Для кожного окремого виробництва блоків дверних орган оцінки на підставі аналізу факторів, наведених у пункті 20 Технічного регламенту, конкретизує перелік процедур оцінки відповідності, зазначених у 9.3. Всі застосовані при сертифікації продукції процедури оцінки відповідності документуються виробником.
Відсутність на підприємстві, що виготовляє дверні блоки, контролю за виробництвом згідно з ДСТУ-Н Б А.1.1-83, унеможливлює наявність позитивного висновку щодо видачі сертифіката відповідності.
Наявність системи якості виробництва дверних блоків не є обов'язковою вимогою при сертифікації продукції. Відповідність системи контролю за виробництвом вимогам ДСТУ ISO 9001 є достатньою для позитивної оцінки цієї системи.
Для випробувань дверних блоків, які виготовляються за однією документацією в однакових технологічних умовах (далі згідно з ДСТУ Б А.3.1 -6 - однорідна продукція), при достатньому обґрунтуванні, можливий відбір зразків - марок-представників. Такий підхід можливий у випадку, якщо марка - представник / марки-представники може охоплювати кілька марок продукції за умови, що різниця між марками не впливає на рівень безпеки та інші вимоги щодо використання продукції. Роботи з визначення зразків-представників здійснюються органом оцінки. Матеріали з обґрунтування використання марок-представників зберігаються органом оцінки протягом 10 років після закінчення робіт із сертифікації продукції.
Вибір марок-представників однорідної продукції залежить від конструктивних рішень і полягає у визначенні такого параметра/параметрів, який є найбільш чутливим до найменших коливань у технології виготовлення продукції.
Для випробувань згідно з 9.1 відбираються марки-представники/марка-представник, які мають мінімальні (максимальні) величини зазначеного параметра/параметрів.
Випробування згідно з 9.1 марок-представників однорідної продукції не звільняє від випробувань інших марок зазначеної продукції, що заявлена на сертифікацію, неруйнівними методами контролю.
Вимоги до зберігання і транспортування комплектуючих деталей, а також правила транспортування дверних блоків установлюють у НД на конкретні види дверних блоків.
Дверні блоки транспортують будь-яким видом транспорту за дотримання правил та вимог, чинних на даному виді транспорту. Для перевезення дверних блоків рекомендується застосовувати контейнери.
Умови транспортування та зберігання дверних блоків повинні відповідати ГОСТ 15150 та цьому стандарту.
Умови транспортування та зберігання повинні відповідати в залежності від дії кліматичних чинників зовнішнього середовища групам 3(ЖЗ) та 2(С) відповідно до ГОСТ 15150.
При зберіганні і транспортуванні дверних блоків не допускається ставити їх один на одного, між ними рекомендується встановлювати прокладки з еластичних матеріалів.
Дверні блоки зберігають у тарі або у вертикальному положенні під кутом від 10 град, до 15 град, до вертикалі на дерев'яних підкладках.
10.6 У випадку окремого транспортування склопакетів вимоги до їх упакування і транспортування встановлюють згідно з ДСТУ Б В.2.7-107.
Вимоги до монтажу дверних блоків, включаючи конструкцію та розміри монтажних вузлів примикання дверних блоків до стін, встановлюють у проектній документації на будівництво з урахуванням прийнятих у проекті варіантів виконання вузлів примикань у стінових конструкціях, розрахованих на задані кліматичні та інші навантаження.
Монтаж дверних блоків повинен здійснюватись спеціалізованими будівельними організаціями. Закінчення монтажних робіт повинне підтверджуватись актом здавання-приймання, оформленим у встановленому порядку.
На вимогу споживача виробник дверних блоків повинен представити йому "Типову інструкцію з монтажу дверних блоків", яка містить:
креслення (схеми) типових монтажних вузлів примикання дверного блока до дверного прорізу;
перелік матеріалів, які застосовують при монтажі (з наведенням відомостей про їх сумісність) і температурних режимах;
послідовність технологічних операцій із монтажу дверного блока.
При проектуванні і виконанні вузлів примикання слід дотримуватись вимог цього стандарту.
Правила експлуатації дверей встановлюють у "Інструкції з експлуатації", яка затверджена керівником підприємства-виробника.
Інструкція з експлуатації повинна включати у себе правила догляду за дверима, встановлювати вимоги до галузі їх застосування і безпечної експлуатації.
Гарантії підриємства-виробника встановлюють у стандартах на конкретні види дверних блоків. Виробник гарантує відповідність дверних блоків вимогам цього стандарту і стандартів на конкретні види дверних блоків при дотриманні умов транспортування, зберігання, монтажу та експлуатації.
Гарантійний строк експлуатації дверей встановлюють у договорах на поставку, але він повинен складати не менше п'яти років із моменту введення дверей в експлуатацію.
