---

Обладнання для проведення випробувань:

- прес або машина випробувальна універ­сальна, що забезпечує вимірювання навантаження з похибкою не більше 1 %;

- шарнірні опори.

Величину руйнівного навантаження визна­чають з точністю до 10 Н.

1 - съемные хомуты крепления; 2 - точка приложения нагрузки; 3 - образец; 4 - упор (для схемы В - ролики); 5 - опора.

Рисунок 7 - Определение прочности (несущей спо­собности) угловых соединений

Порядок проведения испытаний образцов по схеме В

Уголки центрируют в шарнирных опорах. Нагружение производят равномерно со скорос­тью (1200±125) кгс/мин до достижения контрольной нагрузки.

Оборудование для проведения испытаний:

- пресс или машина испытательная уни­версальная, обеспечивающая измерение нагрузки с погрешностью не более 1 %;

- шарнирные опоры.

Величину разрушающей нагрузки определяют с точностью до 10 Н.

ДСТУ Б В.2.6-24-2001 (ГОСТ 24700-99) с.28

Обробка результатів випробувань (за схемами А і В)

Результати випробувань признають позитив­ними, якщо всі зразки витримали контрольне навантаження без зруйнування і утворення тріщин. Рекомендується доводити навантаження до зруйнування зразка з метою аналізу характеру руйнування клейового шва.

7.1.10 Міцність клейового з'єднання деревини за товщиною і шириною визначають на трьох зразках типу А за ГОСТ 15613.1 склеєних за режимами, встановленими у технологічній документації.

Склеєні зразки витримують у воді при тем­пературі 16-24°С не менше трьох годин. Випро­бування проводять ударом дерев'яного молотка (киянки) по частині зразка, яка виступає. Якщо площа сколювання на клейових швах кожного зразка не перевищує 20 % від загальної площі склеювання, результат випробувань визнають позитивним.

7.1.11 Міцність зубчастого клейового з'єд­нання визначають на трьох зразках деталей зав­довжки (600±10) мм. Зразок встановлюють на двох опорах з відстанню між ними (500±5) мм. Клейовий шов повинен розташовуватись на се­редині зразка. Клейовий шов навантажують зу­силлям не менше 20 Н на 1 см² перерізу зразка. Навантаження прикладають за шириною зразка вздовж осі клейового шва через брусок пере­різом 20 мм х 20 мм.

Результат випробування визнають позитив­ним, якщо кожний зразок витримав випробуван­ня без зруйнування.

7.1.12 Роботу віконних приладів перевіря­ють п'ятиразовим відчиненням-зачиненням стулкових елементів виробу. У разі виявлення відхилень у роботі віконних приладів проводять їх налагодження і повторну перевірку.

7.2 Методи контролю при проведенні періодичних випробувань

7.2.1 Міцність клейових з'єднань деревини за довжиною на зубчасті шипи при статичному вигині визначають за ГОСТ 15613.4.

Міцність клейових з'єднань деревини за товщиною і шириною при сколюванні вздовж волокон визначають за ГОСТ 15613.1.

Для перевірки відбирають по 10 зразків, які випиляні з різних заготовок (деталей). Оцінку результатів випробувань проводять за їх середнім значенням, при цьому результат кожного випробування не повинен бути нижче ніж на 20 % від встановленого у 5.35.

Обработка результатов испытаний

(по схемам А и В)

Результаты испытаний признают положи­тельными, если все образцы выдержали конт­рольную нагрузку без разрушения и образования трещин. Рекомендуется доводить нагрузку до разрушения образца с целью анализа характера разрушения клеевого шва.

7.1.10 Прочность клеевого соединения дре­весины по толщине и ширине определяют на трех образцах типа А по ГОСТ 15613.1, склеен­ных по режимам, установленным в технологи­ческой документации.

Склеенные образцы выдерживают в воде при температуре 16-24°С не менее трех часов. Испытания проводят ударом деревянного молотка (киянки) по выступающей части образца. Если площадь скалывания по клеевому шву каждого образца не превышает 20 % от общей площади склеивания, результат испытаний признают положительным.

7.1.11 Прочность зубчатого клеевого соеди­нения определяют на трех образцах деталей длиной (600±10) мм. Образец устанавливают на двух опорах с расстоянием между ними (500±5) мм. Клеевой шов должен располагаться по середине образца. Клеевой шов нагружают усилием не менее 20 Н на 1 см² сечения образца. Нагрузку прикладывают по ширине образца вдоль оси клеевого шва через брусок сечением 20 мм х 20 мм.

Результат испытания признают положительным, если каждый образец выдержал испытание без разрушения.

7.1.12 Работу оконных приборов проверяют пятиразовым открыванием-закрыванием створчатых элементов изделия. В случае обнаружения отклонений в работе оконных приборов произ­водят их наладку и повторную проверку.

7.2 Методы контроля при проведении пе­риодических испытаний

7.2.1 Прочность клеевых соединений древесины по длине на зубчатые шипы при статичес­ком изгибе определяют по ГОСТ 15613.4.

Прочность клеевых соединений древесины по толщине и ширине при скалывании вдоль волокон определяют по ГОСТ 15613.1.

Для проверки отбирают по 10 образцов, выпиленных из различных заготовок (деталей). Оценку результатов испытаний производят по их среднему значению, при этом результат каждого испытания не должен быть ниже чем на 20 % от установленного в 5.35.

ДСТУ Б В.2.6-24-2001 (ГОСТ 24700-99) с.29

7.2.2 Міцність кутових з'єднань визначають у відповідності з 7.1.9, доводячи навантаження до зруйнування зразка. За результат приймають середнє арифметичне результатів випробувань за кожним зразком, при цьому кожний резу-льтат не повинен бути нижче значення контро-льного навантаження більше ніж на 15 %.

7.2.3 Водостійкість клейових з'єднань виз­начають за ГОСТ 17005 з таким режимом впливу на зразки перед випробуванням:

- 1 доба на повітрі при температурі (20±4)°С;

- 6 год у киплячій воді;

- 2 год у воді при температурі (20±4)°С;

- 1 доба на повітрі при мінусовій темпе­ратурі мінус 8 (±4)°С;

- 2 доби на повітрі при температурі (20±4)°С.

Результат випробувань повинен бути не нижче такого, що установлений для групи "середня Б".

7.2.4 Міцність зчеплення лакофарбових покриттів з оздоблюваною поверхнею визнача­ють методом ґратчастих надрізів за ГОСТ 15140 з такими добавленнями:

- лакофарбові матеріали наносять на по­верхню дерев'яного бруска з вологістю і шорсткістю поверхні, які відповідають нормативним вимогам;

- сушіння покриттів проводять за режи­мом сушіння, що прийнятий у виробниц­тві;

- якість покриття повинна відповідати нормативним вимогам;

- розмір одиничного квадрата решітки 2 мм х 2 мм;

- видалення шматочків покриття, що від­шарувались, проводять з допомогою лип­кої стрічки (наприклад, скотчу).

7.2.5 Приведений опір теплопередачі виробу визначають за ДСТУ Б В.2.6-17 (ГОСТ 26602.1).

7.2.6 Повітропроникність виробів визнача­ють за ДСТУ Б В.2.6-18 (ГОСТ 26602.2).

7.2.7 Звукоізоляцію визначають за ДСТУ Б В.2.6-19 (ГОСТ 26602.3).

7.2.8 Коефіцієнт загального світлопропус-кання визначають за ДСТУ Б В.2.6-20 (ГОСТ 26602.4).

7.2.9 Опір статичним навантаженням визна­чають за ГОСТ 24033.

7.2.2 Прочность угловых соединений опре­деляют в соответствии с 7.1.9, доводя нагрузку до разрушения образца. За результат принима-ют среднее арифметическое результатов испы-таний по каждому образцу, при этом каждый результат не должен быть ниже значения кон-трольной нагрузки более чем на 15 %.

7.2.3 Водостойкость клеевых соединений определяют по ГОСТ 17005 со следующим ре­жимом воздействия на образцы перед испыта­нием:

- 1 сутки на воздухе при температуре (20±4)°С;

- 6 ч в кипящей воде;

- 2 ч в воде при температуре (20±4)°С;

- 1 сутки на воздухе при отрицательной температуре минус 8 (±4)°С;

- 2 суток на воздухе при температуре

(20±4)°С.

Результат испытаний должен быть не ниже установленного для группы "средняя Б".

7.2.4 Прочность сцепления лакокрасочных покрытий с отделываемой поверхностью оп­ределяют методом решетчатых надрезов по ГОСТ 15140 со следующими добавлениями:

- лакокрасочные материалы наносят на поверхность деревянного бруска с влаж­ностью и шероховатостью поверхности, соответствующим нормативным требо­ваниям;

- сушку покрытий производят по режиму сушки, принятому в производстве;

- качество покрытия должно соответство­вать нормативным требованиям;

- размер единичного квадрата решетки 2 мм х 2 мм;

- удаление отслоившихся кусочков пок­рытия производят при помощи липкой ленты (например, скотча).

7.2.5 Приведенное сопротивление теплопе­редаче изделия определяют по ГОСТ 26602.1.

7.2.6 Воздухопроницаемость изделий опре­деляют по ГОСТ 26602.2.

7.2.7 Звукоизоляцию определяют по ГОСТ 26602.3.

7.2.8 Коэффициент общего светопропуска-ния определяют по ГОСТ 26602.4.

7.2.9 Сопротивление статическим нагрузкам определяют по ГОСТ 24033.

ДСТУ Б В.2.6-24-2001 (ГОСТ 24700-99) с.30

7.2.10 Довговічність, безвідмовність вікон­них приладів, зусилля, які прикладаються до віконних приладів, визначають за методиками, затвердженими у встановленому порядку.

7.2.11 Методи випробувань при вхідному контролі якості матеріалів і комплектуючих ви­робів встановлюють у технологічній докумен­тації у відповідності з вимогами НД на ці ма­теріали і деталі.

7.2.12 Методи випробувань при проведенні виробничого операційного контролю встанов­люють у технологічній документації з урахуванням вимог даного стандарту.

8 УПАКУВАННЯ, ТРАНСПОРТУ­ВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ

Упакування, транспортування і зберігання виробів - за ДСТУ Б В.2.6-23 (ГОСТ 23166).

9 РЕКОМЕНДАЦІЇ 3 МОНТАЖУ

9.1 Вимоги до монтажу виробів установлю­ють у проектній документації на об'єкти будів­ництва з урахуванням прийнятих у проекті ва­ріантів виконання вузлів примикання виробів до стін, розрахованих на задані кліматичні та інші навантаження.

9.2 Монтаж виробів повинен здійснюватись спеціалізованими будівельними фірмами. Закін-чення монтажних робіт повинне підтверджува-тись актом здавання-приймання, який містить гарантійні зобов'язання виконавця робіт.

9.3 За вимогою споживача (замовника) ви­готовлювач (постачальник) виробів повинен представляти йому Типову інструкцію з монта­жу віконних блоків, яка затверджена керівником підприємства-виготовлювача і містить:

- креслення (схеми) типових монтажних вузлів примикання;

- перелік матеріалів, які застосовуються, (з урахуванням сумісності і температурних режимів застосування);

- послідовність і вміст технологічних опе­рацій з монтажу віконних блоків.

9.4 При проектуванні і виконанні вузлів примикання повинні виконуватись такі умови:

- замазування монтажних зазорів між ви­робами і укосами прорізів стінових кон­струкцій повинне бути по всьому пери­метру віконного блока щільним, герме-

7.2.10 Долговечность, безотказность окон­ных приборов, усилия, прилагаемые к оконным приборам, определяют по методикам, утверж­денным в установленном порядке.

7.2.11 Методы испытаний при входном контроле качества материалов и комплектую­щих изделий устанавливают в технологической документации в соответствии с требованиями НД на эти материалы и детали.

7.2.12 Методы испытаний при проведении производственного операционного контроля устанавливают в технологической документа­ции с учетом требований настоящего стандарта.

8 УПАКОВКА, ТРАНСПОРТИРО­ВАНИЕ И ХРАНЕНИЕ

Упаковка, транспортирование и хранение изделий - по ГОСТ 23166.

9 РЕКОМЕНДАЦИИ ПО МОНТАЖУ

9.1 Требования к монтажу изделий устанав­ливают в проектной документации на объекты строительства с учетом принятых в проекте ва­риантов исполнения узлов примыкания изделий к стенам, рассчитанных на заданные климатические и другие нагрузки.

9.2 Монтаж изделий должен осуществлять­ся специализированными строительными фирмами. Окончание монтажных работ должно подтверждаться актом сдачи-приемки, включающим в себя гарантийные обязательства производителя работ.

9.3 По требованию потребителя (заказчика) изготовитель (поставщик) изделий должен пре­доставлять ему Типовую инструкцию по монтажу оконных блоков, утвержденную руководителем предприятия-изготовителя и содержащую:

- чертежи (схемы) типовых монтажных узлов примыкания;

- перечень применяемых материалов (с учетом их совместимости и температур­ных режимов применения);

- последовательность и содержание техно­логических операций по монтажу окон­ных блоков.

9.4 При проектировании и исполнении узлов примыкания должны выполняться следующие условия:

• заделка монтажных зазоров между изделиями и откосами проемов стеновых конструкций должна быть по всему периметру оконного блока плотной,

ДСТУ Б В.2.6-24-2001 (ГОСТ 24700-99) с.31

тичним, розрахованим на витримування кліматичних навантажень зовні і умов експлуатації всередині приміщень. Приклад виконання монтажного вузла віконного блока наведений на рисунку 8;

- конструкція вузлів примикання (вклю­чаючи розташування віконного блока за глибиною прорізу) повинна заважати утворенню мостиків холоду (теплових мос-тиків), які приводять до утворення конденсату на внутрішніх поверхнях віконних прорізів;

- експлуатаційні характеристики конст­рукцій вузлів примикання (опір теплопередачі, звукоізоляція, повітро- і водопроникність) повинні відповідати вимогам, встановленим у будівельних нормах;

- пароізоляція швів зі сторони приміщень повинна бути не менш щільною, ніж за­хист від кліматичних впливів зовні;

- конструкція вузлів примикання повинна забезпечувати надійне відведення дощо­вої води і конденсату назовні. Не допус­кається проникнення вологи всередину стінових конструкцій і приміщень.

9.5 Як елементи закріплювання для монтажу застосовують:

- будівельні дюбелі (спосіб закріплюван­ня, якому надається перевага);

герметичной, рассчитаной на выдерживание климатических нагрузок снаружи и условий эксплуатации внутри помещений. Пример исполнения монтажного узла оконного блока приведен на рисунке 8;