5.5.2 Проектування систем СДК необхідно здійснювати з можливістю приєднання проектованої системи до діючих систем ОДК запланованих у майбутньому.
У якості основного сигнального провідника використовується провідник, розташований праворуч у напрямку подачі води до споживача на обох трубопроводах. Другий сигнальний провідник є транзитним.
Всі бічні відгалуження повинні включатися в розрив основного сигнального провідника. Забороняється підключати бічні відгалуження до мідного провідника, розташованого ліворуч по ходу подачі води до споживача (транзитного провідника).
5.5.5 Стаціонарний детектор має забезпечувати безперервний контроль стану ізоляції. За відсутності можливості підключення стаціонарного детектора періодичний контроль може проводитися з використанням переносного детектора.
5.5.6 У місцях контролю на кінцях трубопроводу мають бути встановлені кінцеві термінали, один із яких може мати вихід на стаціонарний детектор.
5.5.7 Місця контролю необхідно встановлювати на відстані не більше 300 м один від одного. В зазначених місцях улаштовуються проміжні термінали.
5.5.8 На початку бічних відгалужень завдовжки від 30 м до 40 м ставиться проміжний термінал незалежно від розташування інших місць контролю на основному трубопроводі.
5.5.9 На межах з'єднання ділянок теплових мереж, побудованих за різними проектами, у місцях з'єднання між собою необхідно передбачати місця контролю й установлювати подвійні кінцеві термінали, що дозволяють об'єднати або роз'єднати системи ОДК цих ділянок.
5.5.10 При послідовному з'єднанні провідників системи ОДК у місцях закінчення ізоляції (прохід трубопроводів через теплові камери, підвали будинків тощо) з'єднання провідників потрібно виконувати тільки через термінали.
5.5.11 Максимальна довжина кабелю від трубопроводу до терміналу не повинна перевищувати 10 м.
Якщо буде потреба застосування кабелю з більшою довжиною, потрібна установка додаткового терміналу якнайближче до трубопроводу.
5.5.12 Для з'єднання сигнальних провідників і підключення контрольних приладів рекомендовано використання терміналів наступних типів:
кінцевий термінал – у місцях контролю на кінцях трубопроводу;
кінцевий термінал з виходом на стаціонарний детектор – у місцях контролю на кінці трубопроводу, в яких має бути встановлений стаціонарний детектор;
проміжний термінал – у проміжному місці контролю трубопроводу;
подвійний кінцевий термінал – у місці контролю на межі ділянки;
об'єднуючий термінал – у тих місцях контролю, де необхідно об'єднати в єдину петлю дві ділянки трубопроводу;
прохідний термінал – для підключення з'єднувальних кабелів у місцях відсутності ізоляції (у теплових камерах, у підвалах будинків тощо) і при довжині з'єднувального кабелю більше 10 м.
Наведені типи терміналів повинні бути виготовлені за технологічною і конструкторською документацією, яка затверджена у встановленому порядку.
5.5.13 Установка терміналів із зовнішніми з'єднувачами для сигнальних проводів у приміщенні з підвищеною вологістю (теплові камери, підвали будинків тощо) не допускається.
5.5.14 Установка терміналів у проміжних і кінцевих місцях контролю здійснюється в надземних або настінних покриттях згідно з технологічною та конструкторською документацією, яка затверджена у встановленому порядку. У кінцевих місцях трубопроводу допускається установка терміналів у ЦТП.
Конструкція покриття терміналу повинна виключати процес утворення конденсату на елементах терміналу, проникнення вологи й забезпечувати вентиляцію внутрішнього об'єму покриття. Внутрішній об'єм покриття повинен бути засипаний сухим піском від основи до рівня 0,2 м до верхнього краю покриття.
Під час улаштування покриттів на трубопроводах, що прокладаються в насипних ґрунтах необхідно передбачати додаткові заходи щодо захисту покриття від осідання ґрунту.
З'єднувальний кабель від трубопроводу з герметичним кабельним виводом до терміналу повинен прокладатися в захисній трубі з оцинкованої сталі зовнішнім діаметром 50 мм. Зварювання (паяння) захисної оцинкованої труби із прокладеним у ній кабелем забороняється.
Прокладання з'єднувального кабелю усередині будинків (споруд) до місця установки терміналів або в місці розриву теплової ізоляції (у тепловій камері тощо) також необхідно здійснювати в захисній оцинкованій трубі зі сталі з умовним проходом 50 мм, що закріплюється до стіни скобою. Усередині будинків допускається застосування захисних гофрованих шлангів зі сталі або з алюмінію. за нормативною та конструкторською документацією, яка затверджена у встановленому порядку.
Після монтажу системи ОДК варто виконати її виконавчу схему, включаючи:
графічне зображення схеми з'єднання сигнальних провідників;
характерні точки, що відповідають монтажній схемі відгалуження від магістралі теплотраси, кути поворотів, нерухомі опори, переходи діаметрів, місця контролю (наземні й настінні покриття);
таблицю даних по характерних місцях із вказівкою параметрів: номер місця, діаметр труб на ділянці; довжина трубопроводу між місцями за проектною документацією (для подавального зворотного трубопроводів); довжина трубопроводу між місцями за схемою стиків (для основного транзитного сигнальних провідників подавального та зворотного трубопроводів);
маркування на терміналах (на алюмінієвих бирках);
специфікацію застосовуваних приладів і матеріалів.
6.1 Загальні положення
6.1.1 Будівельні роботи при прокладанні трубопроводів ПТПУ повинні проводитись згідно з стандартом, вимогами НПАОП 0.00-1.11, СНиП 3.05.03, робочим проектом на трубопровід і включати наступні основні процеси
розбивку траси;
земляні роботи1);
транспортування елементів трубопроводу ПТПУ заводського виготовлення і зберігання їх поблизу місця проведення робіт;
розкладку труб та фасонних виробів по трасі;
перевірку цілісності провідників і стану ізоляції системи ОДК2);
зварювання (з'єднання) провідних труб та провідних елементів фасонних виробів та арматури;
улаштування нерухомих, ковзних опор та, в разі потреби, теплових камер, дренажних засобів, тощо3);
улаштування компенсаційних пристроїв, включаючи, у разі потреби, осьові сильфонові компенсатори й стартові компенсатори4);
з'єднання провідників системи ОДК у місцях стиків труб, фасонних виробів та арматури5);
ізоляція стиків труб, фасонних виробів та арматури,
засипання труб, крім місць стиків труб, фасонних виробів та арматури6);
попередній пуск теплопроводу і заварювання стартових компенсаторів7);
ізоляцію стиків на стартових компенсаторах8);
гідравлічні випробування трубопроводу;
встановлення контрольних приладів;
зворотне засипання трубопроводу9);
здавання системи ОДК10);
здавання трубопроводу в експлуатацію
Примітка. Крім 2), 3), 4), 5), 7), 8), 10) – при підземному прокладанні трубопроводів виду РЕ‑Х/ПЕ;
крім 2), 5), 7), 8), 10) – при підземному прокладанні трубопроводів виду ПП/ПЕ;
крім 1), 6), 9) – при надземному прокладанні трубопроводів виду СТ/НМ;
крім 1), 2), 5), 6), 7), 8), 9),10) – при надземному прокладанні трубопроводів виду ПП/НМ.
6.1.2 Розбивка траси проводиться згідно зі СНиП 3.01.03, проектом організації будівництва, проектом виконання робіт, проектно-конструкторською документацією та чинними нормативно-правовими актами та законами України.
6.1.3 Земляні роботи
6.1.3.1 Розробка траншей і котлованів і роботи з улаштування основи для безканального прокладання трубопроводів ПТПУ мають проводитись згідно з вимогами СНиП 3.02.01 і СНиП III-42.
6.1.3.2 При безканальному прокладанні додатково повинні бути виконані наступні вимоги:
риття траншеї повинне виконуватися без порушення природної структури ґрунту в основі. Розробка траншеї виконується з недобором по глибині (0,1 + 0,05) м. Зачищення робиться вручну. У випадку розробки ґрунту нижче проектної відмітки на дно повинен бути підсипаний пісок до проектної оцінки з ретельним ущільненням при коефіцієнті ущільнення не менше 0,98 на глибину більше 0,5 м.
Має бути здійснене:
улаштування приямків – не менше 1 м у кожну сторону від трубопроводів для установки фасонних виробів (осьових компенсаторів, арматури, відводів, трійників) для зручності зварювання й ізоляції стиків труб і не менше 2м – для установлення стартових компенсаторів;
риття розширеної траншеї за розмірами, наведеними у проектній документації, для установки демпферних подушок, улаштування теплових камер, дренажної системи тощо;
забезпечення достатнього простору для укладання, підтримки й складання труб на заданій глибині, а також для зручності ущільнення матеріалу при зворотному засипанні навколо теплопроводів;
на дні траншеї слід передбачати піщане підсипання завтовшки 100-150 мм. Перед улаштуванням піщаної основи або пластового дренажу слід провести огляд дна траншеї, вирівняних ділянок перебору ґрунту, перевірку відповідності проекту ухилів дна траншеї.
Основні розміри траншеї – згідно з 5.2.1.
Результати огляду дна траншеї оформляються актом на приховані роботи.
При бетонній основі або небезпеці підтоплення під час монтажу в траншеях труби зовнішнім діаметром провідної труби менше 400 мм необхідно укладати на подушки з піску, що забезпечують відстань не менше 200 мм від оболонки труби до бетонної плити, а при діаметрі більше 400 мм – на відстані не менше 300 мм. Укладання повинно здійснюватись на попередньо втрамбовану подушку з піску з коефіцієнтом ущільнення не менше 0,98.
Зворотне засипання при безканальному прокладанні повинно виконуватися пошарово з сучасним ущільненням кожного шару.
У місцях установки стартових і осьових сильфонових компенсаторів у зоні найбільшого руху теплопроводів при температурних деформаціях необхідно вести пошарове ущільнення ґрунту з коефіцієнтом ущільнення не менше 0,97 при зворотному засипанні як між трубопроводами, так і між трубопроводами та стінками траншеї.
Над верхом поліетиленової оболонки ізоляції труб, стартових і осьових компенсаторів має бути передбачений захисний шар з піщаного ґрунту завтовшки не менше 150 мм. Засипний матеріал не повинен містити каміння, щебеню, гранул з розміром зерен більше 16 мм, залишків рослин, сміття, глини. Стики засипають після гідравлічних випробувань та ізоляції. Над кожною трубою на захисний шар необхідно укладати маркувальну стрічку. Засипання мерзлим ґрунтом забороняється.
На поверхні необхідне відновлення тих же шарів покриття, газонів, тротуарів, які були до початку робіт. До влаштування асфальтового покриття необхідно укладати стабілізуючий шар з гравію за нормативною документацією, що затверджена у встановленому порядку.
У тих місцях, де глибина виїмки ґрунту, ґрунтові характеристики або нетипові умови прокладання не дозволяють вирити звичайну траншею з укосами й приямками для розміщення компенсаторів, має бути проведено вертикальне кріплення траншеї й приямків.
При високому рівні ґрунтових вод (вище глибини дна траншеї) у період будівництва трубопроводів повинне бути проведене їх відкачування.
6.1.4 Транспортування та зберігання елементів трубопроводів ПТПУ поблизу місця проведення робіт.
6.1.4.1 Транспортування та зберігання елементів трубопроводів ПТПУ поблизу місця проведення робіт має проводитись згідно з ДСТУ Б В.2.5-31 та цим стандартом.
Перевозити елементи трубопроводів ПТПУ необхідно автотранспортом з подовженим причепом або іншим транспортом, пристосованим для перевезення труб. У транспорті повинне бути передбачене пристосування, що запобігає скочуванню й переміщенню продукції в кузові під час перевезення.
При навантаженні елементів трубопроводів ПТПУ необхідно вжити заходів, що забезпечують схоронність оболонок і ізоляції.
Розвантаження труб ПТПУ та інших елементів має проводитись з використанням підйомних транспортних засобів, оснащених м'якими стропами.
При використанні траверс і високоміцних м'яких рушників або сталевих стропів із торцевими захватками їх довжина повинна бути підібрана так, щоб кут між ними в місці приєднання до гака не більше 90°.
При проведенні вантажно-розвантажувальних робіт забороняється розвантажувати автотранспорт з трубами ПТПУ самоскиданням, скиданням, а також пересувати труби волоком.
6.1.5 Розкладання труб та фасонних виробів по трасі.
Роботи повинні проводитись за температури навколишнього повітря не нижче мінус 15 °С. Якщо температура зовнішнього повітря нижче мінус 15 °С, переміщення й монтаж трубопроводів в відкритому повітрі не рекомендуються.
Перед укладанням труб ПТПУ в траншею проводиться візуальний контроль зовнішнього вигляду оболонки і цілісності сигнальних проводів системи ОДК і окремих елементів. Всі елементи ретельно оглядають з метою виявлення тріщин, відколів, глибоких надрізів поліетиленової оболонки.
При виявленні надрізів і тріщин оболонки завдовжки більше 300 мм і завглибшки більше 1/3 товщини стінки вироби відбраковують. Дрібні дефекти й проколи зашпаровуються на місці шляхом екструзійного зварювання або іншим способом.