---

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи

КОНСТРУКЦIЇ З ЦЕГЛИ ТА БЛОКIВ

(Збірник 8)

(ÄÁÍ Ä.2.2-8-99, ÌOD)

ДСТУ Б Д.2.2-8:2012

Видання офіційне

Київ

МІНРЕГІОН УКРАЇНИ

2012

ПЕРЕДМОВА

1 Внесено: Департамент розвитку будівельної діяльності,

ціноутворення та економіки будівництва,

ТОВ «Науково-виробнича фірма «Інпроект»,

Технічний комітет ТК 311 «Ціноутворення та

кошторисне нормування у будівництві»

2 ПРИЙНЯТО ТА наказ Міністерства регіонального розвитку,

НАДАНО ЧИННОСТІ: будівництва та житлово-комунального

господарства України від 28.12.2012 № 667,

чинний з 2014-01-01

3 Національний стандарт відповідає ДБН Д.2.2-8-99 «Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи. Збірник 8. Конструкції з цегли та блокiв».

4 На заміну: ДБН Д.2.2-8-99

5 Цей стандарт згідно з ДБН А.1.1-1:2009 належить до комплексу «Д.2.2» – «Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи»

_____________________________________________________________________________

Право власності на цей документ належить державі Україна.

Цей документ не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований і

розповсюджений як офіційне видання без дозволу Міністерства регіонального
розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

Мінрегіон України, 2012

ВСТУП

Цей національний стандарт розроблено на заміну ДБН Д.2.2-8-99 «Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи. Збірник 8. Конструкції з цегли та блокiв» методом перевидання (передруку) з актуалізацією нормативних посилань.

Підставою для розроблення цього національного стандарту є Закони України «Про стандартизацію», «Про будівельні норми» постанова Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 471 «Про затвердження Програми перегляду державних будівельних норм і правил на період до 2015 року».

До цього стандарту внесено Додаток А «Зміни та доповнення до ДБН Д.2.2-8-99 «Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи. Збірник 8. Конструкції з цегли та блокiв».

Цей стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству.

ДБН Д.2.2-8-99

Збірник: 8. Конструкції з цегли та блоків

1 Технічна частина

1.1 Загальні вказівки

1.1.1 Даний збірник містить ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи (витрати труда робітників-будівельників та машиністів, норми часу експлуатації будівельних машин і механізмів, кошторисні норми витрат будівельних матеріалів), необхідні для визначення потреби у ресурсах при виконанні робіт із зведення конструкцій з цегли та блоків.

1.1.2 Норми даного збірника передбачають роботи із зведення кам'яних і цегляних конструкцій промислових, житлових, громадських і сільськогосподарських будівель. Крім того, до збірника включені норми на роботи з установлення інвентарних риштувань, гідроізоляції фундаментів і стін будівель, улаштування сміттєпроводів, установлення перегородок з плит і скляних блоків, мурування печей і опалювальних грубок.

1.1.3 Нормами 1-6 групи 6 і нормами груп 10, 13 передбачене мурування зовнішніх стін з цегли і каменів керамічних або силікатних залежно від їх складності відповідно до такої класифікації:

• стіни прості – з ускладненими частинами, що займають площу, яка не перевищує 10% площі лицьової сторони зовнішніх стін;

• стіни середньої складності – з ускладненими частинами, що займають площу, яка не перевищує 20% площі лицьової сторони зовнішніх стін;

• складні стіни – з ускладненими частинами, що займають площу, яка не перевищує 40% площі лицьової сторони зовнішніх стін;

• стіни з ускладненими частинами, що займають більше 40% площі лицьової сторони зовнішніх стін, відносяться до особливо складних стін і нормами даного збірника не передбачені.

Складність зовнішніх стін установлюється у вигляді вираженого в процентах відношення площі, зайнятої ускладненими частинами мурування (з двох сторін всіх зовнішніх стін), до загальної площі лицьової сторони зовнішніх стін без відрахування прорізів. При цьому до ускладнених частин мурування відносяться виконувані з цегли і каменів керамічних або силікатних карнизи, пояски, сандрики, русти, контрфорси, пілястри, напівколони, еркери, лоджії, обрамлення прорізів криволінійного окреслення, а також улаштування ніш.

1.1.4 Нормами даного збірника передбачене застосування цегли керамічної, порожнистої, силікатної звичайної або лицьової розміром 250х120х65 мм; каменів керамічних або силікатних (звичайних і лицьових) розміром 250х120х138 мм. При застосуванні цегли розміром 250х120х88 витрати матеріалів слід коректувати відповідно за п.1.3.1, а при застосуванні цегли або каменів інших розмірів витрати матеріалів коректуються за виробничими нормами.

Нормами враховане установлення дерев'яних пробок.

1.1.5 Нормами 1, 2, 4-9 групи 2 врахована горизонтальна ізоляція фундаментів і стін. Витрати на улаштування горизонтальної ізоляції масивів слід визначати за нормами 1-3 групи 4. Улаштування ізоляції по стінах вище рівня землі слід визначати додатково за нормами 4-6 групи 4.

1.1.6 Нормами 5, 6 групи 4 передбачене улаштування бокової ізоляції по поверхні, що вирівнюється розчином, цегляних, бетонних і бутових стін. Улаштування захисної стінки та інших захисних конструкцій при обклеювальній ізоляції нормами 5, 6 групи 4 не передбачене. Ресурси на виконання таких робіт у необхідних випадках визначаються додатково. При улаштуванні бокової ізоляції по невирівняних бутових стінах ресурси на часткове обколювання мурування і вирівнювання поверхні розчином визначаються за нормою 8 групи 4.

1.1.7 У нормах 1-6 групи 6, груп 8, 10, 13, 15, 19, 20, нормах 1-10 групи 22 і нормах 1-6, 9-14 групи 23 враховане мурування звичайних поясків, карнизів і подібних елементів фасаду з матеріалів, передбачених цими нормами. Ресурси на мурування вказаних елементів фасаду з облицюванням цеглою і каменями керамічними лицьовими профільними слід визначати за нормами груп 16, 17.

1.1.8 У нормах 1-6 групи 6 і нормах груп 10, 13 передбачене мурування зовнішніх стін без облицювання; у нормах груп 15, 18, у нормах 5-10 групи 22 і в нормах 9, 10 групи 23 – з облицюванням; у нормах групи 20 – із повітряним прошарком і утепленням теплоізоляційними плитами. Мурування внутрішніх стін із цегли в таких випадках слід визначати за нормами 7, 8 групи 6, а з каменів керамічних або силікатних – за нормами 1, 2 групи 13 із застосуванням розчину цементно-вапняного марки 50 замість марки 25.

1.1.9 У групах 19, 20 передбачені комплексні норми на мурування зовнішніх цегляних стін полегшеної конструкції і внутрішніх цегляних стін як полегшеної, так і звичайної конструкції.

1.1.10 Нормами 1-10 групи 22 передбачене мурування стін як із суцільних, так і з порожнистих легкобетонних каменів без засипання порожнин. У випадку необхідності засипання порожнин у каменях приймається за нормою 11 групи 22.

1.1.11 При муруванні стін, передбачених нормами груп 19 - 23, ресурси на улаштування цоколя, поясків і подібних елементів, що виконуються суцільним муруванням з цегли, слід визначати за нормами 1, 2 групи 6, а карнизів та інших архітектурних деталей з цегли – за нормами 7, 8 групи 8.

1.1.12 У нормах групи 23 передбачена така класифікація мурування стін із природних каменів:

• звичайне – під штукатурку;

• рядове – без додаткової обробки лицьової поверхні каменю з підбором каменів і підтісуванням по висоті ряду;

• чисте – з розшивкою швів (із каменів чистого тесання або пиляних), з обробкою зовнішнього верстового каменю під терку.

1.1.13 У нормах передбачене розшивання швів із лицьової сторони зовнішніх стін. У випадку, якщо проектом передбачене розшивання швів із внутрішньої сторони або при муруванні під штукатурку або облицювання, зменшення або збільшення затрат праці слід приймати за нормами 1, 2 групи 11.

1.1.14 При армуванні мурування (перемичок, простінків, з'єднань і т.п.) слід застосовувати норму 1 групи 12.

1.1.15 Нормами передбачене установлення, перестановка і розбирання помостів для мурування стін висотою до 4 м. При муруванні окремо стоячих стін, заповнень каркасів і фахверків і муруванні підпірних стін висотою більше 4 м, а також стін і перегородок будівель з поверхами висотою більше 4 м, ресурси на улаштування риштувань слід визначати додатково за нормами груп 35, 36.

1.1.16 Вказані у нормах марки розчину передбачені для будівель висотою до 9 поверхів. Для будівель більше 9 поверхів у відповідних нормах марку розчину слід приймати 50 замість 25 і 75 замість 50.

1.1.17 У нормах даного збірника передбачене мурування з товщиною швів згідно з СНиП 3.03.01-87 (п.2.20). При муруванні (за теплотехнічними вимогами) із розширеним внутрішнім вертикальним швом на кожні 10 мм збільшення товщини мурування норми витрат цегли зменшувати на 7 шт., а розчину – збільшувати на 0,014 м3 на 1 м3 мурування.

1.1.18 Норми груп 28-34 поширюються на роботи з улаштування сміттєпроводів у стінах, спеціальних шахтах і сходових клітках житлових і громадських будівель із стволом з азбестоцементних безнапірних труб діаметром 400 мм і враховують весь комплекс робіт, включаючи установлення обладнання і антикорозійне фарбування металевих деталей. При необхідності визначення ресурсів на фарбування металевих деталей сміттєпроводу окремо слід користуватися нормами груп 32 - 34. Загальнобудівельні і санітарно-технічні роботи з улаштування сміттєзбірних камер слід нормувати додатково.

1.1.19 Норми груп 35, 36 враховують улаштування, розбирання і амортизацію інвентарних риштувань і передбачають висоту зовнішніх риштувань: трубчастих для мурування і облицювання – до 40 м, трубчастих для інших оздоблювальних робіт – 60 м, підвісних – до 18 м.

1.1.20 Норми 4, 5 групи 35, а також норма 2 групи 36 застосовуються також і при збільшенні висоти приміщення на неповні 4 м.

1.1.21 Указаний в даному збірнику розмір "до" включає в себе цей розмір.

1.2 Правила обчислення об’ємів робіт

1.2.1 Об’єм робіт з бутового мурування стін з облицюванням цеглою слід обчислювати з урахуванням облицювання.

1.2.2 Горизонтальна ізоляція бутових фундаментів і стін підвалів (крім масивів) включена до норм групи 2, об’єм робіт з гідроізоляції бутових масивів слід обчислювати окремо за площею поверхні, що ізолюється. Якщо проектом передбачене улаштування ізоляції двічі - по фундаментах і по стінах вище рівня землі, другий шар ізоляції слід враховувати додатково.

1.2.3 Об’єм мурування стін слід обчислювати з відрахуванням прорізів за зовнішнім обводом коробок. При наявності у прорізі двох коробок площу прорізу обчислювати за обводом зовнішньої коробки.

1.2.4 Об’єм мурування архітектурних деталей (пілястри, напівколони, карнизи, парапети, еркери, лоджії, пояски і т.п.), що виконуються з матеріалу, передбаченого нормами, слід включати в загальний об'єм мурування стін. Дрібні архітектурні деталі (сандрики, пояски і т.п.) висотою до 25 см нормами враховані і в об'єм мурування окремо не включаються.

1.2.5 Об’єм конструкцій з матеріалів, що відрізняються від матеріалу мурування (залізобетонні колони, підкладні плити, перемички, фундаментні балки, санітарно-технічні і теплові панелі і т.п.), слід виключати з об’єму мурування. Гнізда або борозни для закладення кінців балок, панелей перекриття, плит, а також об’єм ніш для опалення, вентиляційних і димових каналів, сходів і т.п. із об’єму мурування не виключаються. Об’єм ніш для вбудованого обладнання в обсяг мурування не включається.

1.2.6 Об’єм робіт з мурування стін з облицюванням у процесі мурування керамічними плитами обчислюється за проектною площею стін з відрахуванням прорізів за зовнішнім обводом коробок.

1.2.7 При муруванні стін із цегли з повітряним прошарком об'єм повітряного прошарку не виключається.

1.2.8 Мурування стін із цегли з утепленням із внутрішньої сторони термоізоляційними плитами визначається без урахування товщини плит утеплювача.

1.2.9 Норми груп 16, 17 подані на 1 м3 мурування за обміром ділянок стіни разом із виступаючими на ній карнизами, поясками та іншими елементами фасаду в межах ділянок стін, облицьованих лицьовою профільною цеглою або лицьовими профільними керамічними каменями.

1.2.10 Об’єм робіт із улаштування перегородок слід обчислювати за проектною площею з відрахуванням прорізів за зовнішнім обводом коробок.

1.2.11 Об’єм робіт із розшивання швів слід визначати за площею стін, що розшиваються, без відрахування площі прорізів.

1.2.12 Об’єм робіт із мурування циліндричних склепінь обчислюється за площею горизонтальної проекції перекриття або покриття у просвіті між капітальними стінами, на які вони обпираються.

1.2.13 Об’єм робіт із улаштування ганків слід обчислювати за повною площею горизонтальної проекції ганку, включаючи східці.

1.2.14 Об’єм робіт з укладання підвіконних плит слід обчислювати з урахуванням закладення їх у стіни.

1.2.15 Установлення і розбирання зовнішніх інвентарних риштувань обчислюється за площею вертикальної проекції їх на фасад будівлі, внутрішніх – за горизонтальною проекцією на основу. Якщо внутрішні риштування установлюються тільки для оздоблення стін (уздовж стін) і не мають суцільного настилу по всьому приміщенню для оздоблення стелі, то площа їх обчислюється за вертикальною проекцією риштувань на стіни, а затрати на їх установлення визначаються за нормою 2 групи 35 як зовнішніх риштувань для оздоблювальних робіт.

1.2.16 Об’єм робіт з мурування печей, опалювальних грубок і димових труб слід обчислювати без відрахування порожнин. При цьому об'єм вертикальних і горизонтальних обробок і холодних чвертей враховувати не слід. Об’єм мурування печей, що облицьовуються кахлями, визначається за розмірами мурування без урахування облицювання. Площа печей при обчисленні їх об'єму приймається за перерізом на рівні топки, а висота – від основи до верху печі. Площа облицювання печей кахлями приймається за зовнішнім розміром облицьованих граней.