---

Після циклу випробування (числа обертів відповідно до таблиці 1), на якому виявлено перше пошкодження, яке видно, або зміну лицьової поверхні зразка, випробування припиняють.

10.4 Обробка результатів

За циклом випробування, на якому виявлено перше пошкодження, яке видно, або зміну лицьової поверхні, встановлюють ступінь зносостійкості партії плиток у відповідності з таблицею 1.

10.2 Подготовка образцов

Из каждой плитки, отобранной для контроля, выпиливают по одному квадратному образцу с размерами сторон (100 ± 1) мм. Если плитка имеет указанный размер, то ее испытывают целиком. Для плиток с номинальными размерами 400 мм  400 мм и более выпиливают от каждого изделия, отобранного для контроля, по два образца, один из которых подвергают испытанию, а другой является контрольным.

Для определения износостойкости используют шестнадцать образцов, из них восемь подвергают испытанию, а восемь являются контрольными для визуального сравнения.

10.3 Проведение испытания

Восемь образцов, очищенных от пыли и высушенных по 3.5, укрепляют на несущей плите установки. В шайбы помещают подготовленную шлифовальную смесь следующего состава:

• смесь стальных шариков массой 175 г, в том числе:

диаметром 1 мм - 8,7 г ( 5 %)

“ 2 мм - 43,8 г (25 %)

“ 3 мм - 52,5 г (30 %)

“ 5 мм - 70,0 г (40 %);

• искусственный корунд - 3,0 г;

• вода - 20 см³.

Несущую плиту установки приводят во вращение, а затем последовательно после 150, 300, 450,600,900,1200,1500 и 1800 оборотов плиты извлекают по одному образцу.

Образцы промывают в проточной воде и помещают в сушильный шкаф примерно на 30 мин для подсушки лицевой поверхности, затем последовательно после каждого цикла помещают по одному образцу в середину квадрата, составленного из восьми контрольных образцов. Получившийся квадрат из девяти образцов рассматривают с расстояния 2 м с высоты человеческого роста при освещенности 300-400 лк в закрытом помещении.

После цикла испытания (числа оборотов в соответствии с таблицей 1), на котором обнаружено первое видимое повреждение или изменение лицевой поверхности образца, испытание прекращают.

10.4 Обработка результатов

По циклу испытания, на котором обнаружено первое видимое повреждение или изменение лицевой поверхности, устанавливают степень износостойкости партии плиток в соответствии с таблицей 1.

ДСТУ Б В.2.7-118-2002 (ГОСТ 27180-2001) с.16

Таблиця 1

Таблица 1

11 ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІЧНОЇ СТІЙКОСТІ ГЛАЗУРІ

11.1 Засоби контролю

Шафа сушильна лабораторна з перфорованими полицями, яка дозволяє автоматично підтримувати температуру 125 і 150°С з похибкою ± 5°С.

Підставка (касета) для установлення зразків таким чином, щоб вони не дотикались один до одного.

Ємкість для охолодження зразків у воді.

Тканина м'яка.

Розчин органічного барвника (чорнило).

11.2 Зразки

Для визначення термічної стійкості глазурі використовують цілі плитки.

11.3 Проведення випробування

Зразки, підготовлені за 3.5, ставлять у касету і разом з нею розміщують у нагріту до заданої температури сушильну шафу.

Зразки всіх плиток, крім плиток для внутрішнього облицювання стін, які покриті білою глазур'ю, витримують у сушильній шафі при температурі 125°С, плитки для внутрішнього облицювання стін, покриті білою глазур'ю, -при температурі 150°С протягом 30 хв. Потім плитки видаляють і відразу розміщують у ємкість для охолодження проточною водою з температурою (15 ± 5)°С так, щоб плитки були повністю покриті водою.

Після охолодження плитки видаляють з води, на їх глазуровану поверхню наносять кілька крапель органічного барвника, а потім протирають м'якою тканиною і оглядають.

11 ОПРЕДЕЛЕНИЕ ТЕРМИЧЕСКОЙ СТОЙКОСТИ ГЛАЗУРИ

11.1 Средства контроля

Шкаф сушильный лабораторный с перфорированными полками, позволяющий автоматически поддерживать температуру 125 и 150°С с погрешностью ± 5°С.

Подставка (кассета) для установки образцов таким образом, чтобы они не соприкасались друг с другом.

Емкость для охлаждения образі.юв в воде.

Ткань мягкая.

Раствор органического красителя (чернила).

11.2 Образцы

Для определения термической стойкости глазури используют целые плитки.

11.3 Проведение испытания

Образцы, подготовленные по 3.5, ставят в кассету и вместе с ней помещают в нагретый до заданной температуры сушильный шкаф.

Образцы всех плиток, кроме плиток для внутренней облицовки стен, покрытых белой глазурью, выдерживают в сушильном шкафу при температуре 125°С, плитки для внутренней облицовки стен, покрытые белой глазурью, - при температуре 150°С в течение 30 мин. Затем плитки извлекают и сразу помещают в емкость для охлаждения проточной водой с температурой (15 ± 5)°С так, чтобы плитки были полностью покрыты водой.

После охлаждения плитки извлекают из воды, на их глазурованную поверхность наносят несколько капель органического красителя, а затем протирают мягкой тканью и осматривают.

ДСТУ Б В.2.7-118-2002 (ГОСТ 27180-2001) с.17

11.4 Обробка результатів

Плитки вважають термічно стійкими, якщо після випробування не буде знайдено пошкодження їх глазурованої поверхні.

Партію плиток вважають термічно стійкою, якщо всі зразки витримали випробування.

12 ВИЗНАЧЕННЯ

МОРОЗОСТІЙКОСТІ

12.1 Засоби контролю

Камера морозильна з примусовою циркуляцією повітря, що забезпечує підтримання температури повітря у камері від мінус 15 до мінус 20°С.

Термостат або інший прилад, що забезпечує підтримання температури води від 15 до 20°С.

Ємкість для насичення зразків водою.

Контейнер для зразків.

12.2 Зразки

Для визначення морозостійкості використовують цілі плитки. Для плиток номінальними розмірами 400 мм  400 мм і більше допускається проводити випробування на зразках. Від кожного виробу, відібраного для контролю, випилюють по одному зразку розміром 300 мм  300 мм.

12.3 Проведення випробування

Зразки насичують водою одним з двох способів.

Перший спосіб - зразки насичують водою кип'ятінням відповідно до 7.3.2.1.

Другий спосіб - зразки розміщують на решітці у ємкості з водою так, щоб рівень води був вище зразків не менше ніж на 50 мм. Зразки витримують у воді з температурою 15-20°С протягом 48 год, після чого їх протирають вологою тканиною.

Насичені водою зразки розміщують у контейнері так, щоб вони не дотикалися один до одного. При розміщенні зразків у кілька рядів за висотою окремі ряди плиток розділяють прокладками завтовшки не менше 20 мм. Загальний об'єм контейнера (контейнерів) із зразками не повинен перевищувати 50% об'єму морозильної камери.

Проводять поперемінне заморожування і відтавання зразків за такою схемою:

• заморожування протягом (2 ± 0,2) год при температурі повітря у морозильній камері від мінус 15 до мінус 20°С;

• відтавання протягом (1 ± 0,1) год у воді з температурою 15-20°С.

11.4 Обработка результатов

Плитки считают термически стойкими, если после испытания не будет обнаружено повреждение их глазурованной поверхности.

Партию плиток считают термически стойкой, если все образцы выдержали испытания.

12 ОПРЕДЕЛЕНИЕ

МОРОЗОСТОЙКОСТИ

12.1 Средства контроля

Камера морозильная с принудительной циркуляцией воздуха, обеспечивающая поддержание температуры воздуха в камере от минус 15 до минус 20°С.

Термостат или другой прибор, обеспечивающий поддержание температуры воды от 15 до 20°С.

Емкость для насыщения образцов водой.

Контейнер для образцов.

12.2 Образцы

Для определения морозостойкости используют целые плитки. Для плиток номинальными размерами 400 мм  400 мм и более допускается проводить испытание на образцах. От каждого изделия, отобранного для контроля, выпиливают по одному образцу размером 300 мм  300 мм.

12.3 Проведение испытания

Образцы насыщают водой одним из двух способов.

Первый способ - образцы насыщают водой кипячением в соответствии с 7.3.2.1.

Второй способ - образцы помещают на решетку в емкость с водой так, чтобы уровень воды был выше образцов не менее чем на 50 мм. Образцы выдерживают в воде с температурой 15-20°С в течение 48 ч, после чего их протирают влажной тканью.

Насыщенные водой образцы помещают в контейнер так, чтобы они не соприкасались друг с другом. При размещении образцов в несколько рядов по высоте отдельные ряды плиток разделяют прокладками толщиной не менее 20 мм. Общий объем контейнера (контейнеров) с образцами не должен превышать 50% объема морозильной камеры.

Проводят попеременное замораживание и оттаивание образцов по следующей схеме:

• замораживание в течение (2 ± 0,2) ч при температуре воздуха в морозильной камере от минус 15 до минус 20°С;

• оттаивание в течение (1 ± 0,1) ч в воде с температурой 15-20°С.

ДСТУ Б В.2.7-118-2002 (ГОСТ 27180-2001) с.18

Цикл випробування - сукупність одного періоду заморожування і відтавання зразків.

Число циклів установлюють у стандартах або технічних умовах на конкретні вироби. Початком заморожування зразків вважають температуру повітря у камері мінус 15°С.

У разі тимчасового припинення випробування зразки після відтавання повинні зберігатися у воді.

Зразки оглядають після кожного циклу випробування незалежно від загального числа циклів випробувань. Виявлення пошкоджень зразків (руйнування, утворення відколків, тріщин, розшарування тощо) проводять після відтавання.

12.4 Обробка результатів

Зразки вважають морозостійкими, якщо після встановленого числа циклів не виявлено їх пошкодження як з лицьової, так і з монтажної поверхні. Якщо пошкодження зразків відбулось раніше, то вказують цикл, на якому було знайдено це пошкодження.

Партію плиток вважають морозостійкою, якщо всі випробувані зразки витримали встановлене число циклів випробувань.

13 ВИЗНАЧЕННЯ ХІМІЧНОЇ СТІЙКОСТІ ГЛАЗУРІ

13.1 Засоби контролю

Шафа сушильна за 7-1.

Циліндр з хімічно стійкого скла діаметром від 30 до 50 мм і висотою не менше 50 мм.

Мастика ущільнювальна за ГОСТ 14791. Розчинники органічні (для знежирення лицьової поверхні), наприклад, ацетон за ГОСТ 2768, метанол за ГОСТ 2222, спирт етиловий за ГОСТ 17299 або ГОСТ 18300 тощо.

Розчинники для випробувань:

№1 - розчин соляної кислоти, приготовлений із 30 см³НСl за ГОСТ 3118 густиною 1,19 г/см³ і 970 см³ дистильованої води за ГОСТ 6709;

№ 2 - розчин гідроокису калію, приготовлений із ЗО г КОН марки х.ч. за ГОСТ 9285 на 1 дм³ дистильованої води за ГОСТ 6709;

№ 3 - стандартний розчин, приготовлений із 10 г сухої речовини на 1 дм³ розчину; суха речовина являє собою висушену при температурі 105°С суміш таких компонентів:

Цикл испытания - совокупность одного периода замораживания и оттаивания образцов.

Число циклов устанавливают в стандартах или технических условиях на конкретные изделия. Началом замораживания образцов считают температуру воздуха в камере минус 15°С.

В случае временного прекращения испытания образцы после оттаивания должны храниться в воде.

Образцы осматривают после каждого цикла испытания независимо от общего числа циклов испытаний. Выявление повреждений образцов (разрушение, образование сколов, трещин, расслоение и т.п.) проводят после оттаивания.

12.4 Обработка результатов

Образцы считают морозостойкими, если после установленного числа циклов не обнаружено их повреждения как с лицевой, так и с монтажной поверхности. Если повреждение образцов наступило раньше, то указывают цикл, на котором было обнаружено это повреждение.

Партию плиток считают морозостойкой, если все испытанные образцы выдержали установленное число циклов испытаний.

13 ОПРЕДЕЛЕНИЕ ХИМИЧЕСКОЙ СТОЙКОСТИ ГЛАЗУРИ

13.1 Средства контроля

Шкаф сушильный по 7 1.

Цилиндр из химически стойкого стекла диаметром от 30 до 50 мм и высотой не менее 50 мм.

Мастика уплотняющая по ГОСТ 14791.

Растворители органические (для обезжиривания лицевой поверхности), например, ацетон по ГОСТ 2768, метанол по ГОСТ 2222, спирт этиловый по ГОСТ 17299 или ГОСТ 18300 и т.п.

Растворы для испытания:

№1 - раствор соляной кислоты, приготовленный из 30 см³НСl по ГОСТ 3118 плотностью 1,19 г/см³ и 970 см³ дистиллированной воды по ГОСТ 6709;

№ 2 - раствор гидроокиси калия, приготовленный из 30 г КОН марки х.ч. по ГОСТ 9285 на 1 дм³ дистилированной воды по ГОСТ 6709;

№ 3 - стандартный раствор, приготовленный из 10 г сухого вещества на 1 дм³ раствора;

сухое вещество представляет собой высушенную при температуре 105°С смесь следующих компонентов: