матерiалiв по геологiчнiй вивченостi територiї i по родовищах пiс-
ку та гравiю, що розвiданi ранiше. Крiм того, належить вивчити до-
свiд роботи дiючих кар'єрiв пiску i гравiю.
6.1.2 По детально розвiданому родовищу треба мати топографiч-
ну основу у масштабi, що забезпечує досить високу дозволяючу спро-
можнiсть планiв (звичайно 1:1000-1:5000). Всi розвiдувальнi i ек-
сплуатацiйнi виробки повиннi бути iнструментально прив'язанi.
6.1.3 Геологiчна будова родовища повинна бути детально вiд-
творена на графiчних матерiалах для обгрунтування пiдрахунку запа-
сiв за формою i внутрiшньою будовою покладiв, умовами їх залягання
т.i фацiальною мiнливiстю.
Перспективи подальшого приросту запасiв повиннi бути обгрун-
тованi геологiчною картою району родовища.
6.1.4 Розвiдування родовищ пiску i гравiю виконується перева-
жно свердловинами, а також у поєднаннi з шурфами або свердловинами
великого дiаметра залежно вiд вмiсту валунiв у пiщано-гравiйному
матерiалi.
Свердловини проходяться без застосування глинистого розчину,
хоча є досвiд одержання керна з непорушеною структурою добре сор-
тованих пiскiв iз застосуванням густого розчину, що не проникає в
тiло керна i створює пiсля висихання тверду кiрку, яка легко
вiдокремлюється. У всiх випадках важливо виключити засмiчення кер-
на, особливо пiскiв, що лiмiтуються за хiмiчним складом.
Проходка свердловинами обводнених пiскiв i пiщано-гравiйних
порiд здiйснюється з випереджувальною обсадкою (15-20 см).
Вихiд керна по свердловинах колонкового бурiння повинен бути
не менше 80 % по кожному рейсу. При непорушенiй структурi керна
визначається його лiнiйний вихiд; у випадку пухкого керна його ви-
хiд визначається зiставленням розрахункових i фактичних мас або
об'ємiв.
6.1.5 Щiльнiсть мережi розвiдувальних виробок для родовищ рi-
зних груп складностi i категорiй запасiв, не дивлячись на спроби
її унiфiкацiї у вiдповiднiй лiтературi, не може бути запропонована
як однозначно рекомендована до застосування. Кожне родовище несе
тiльки йому притаманнi риси будови покладiв, об'єктивна i достовi-
рна оцiнка яких потребує творчих рiшень геологiв-виконавцiв по ро-
змiщенню розвiдувальних виробок (допомiжних, промiжних i оконтурю-
вальних свердловин, структурних i контрольних виробок). Кiнцевий
варiант розвiдувальної мережi тому повинен випливати iз аналiзу
оперативних даних проходки виробок i не може бути попередньо вста-
новленим. Крiм того, у ринкових умовах господарювання видобувнi i
- 11 -
переробнi пiдприємства можуть мати рiзнi форми власностi, отже,
ставити свої умови щодо ступеня детальностi розвiдки родовищ або
їх частин, вибору розмiрiв дiлянок першочергової розробки, визна-
чення спiввiдношень запасiв рiзних категорiй та iн.
В цих умовах зростає роль i значення авторських обгрунтувань
щiльностi розвiдувальних мереж, а ДКЗ України - по визначенню дос-
товiрностi виявлених запасiв, що забезпечують сталу роботу
пiдприємств при мiнiмальних витратах на геологорозвiдувальнi робо-
ти.
Щiльнiсть розвiдувальних мереж з урахуванням геоло-
го-технологiчної специфiки, що застосовувалась в Українi до 1994
року, наведена у таблицi 1.
Таблиця 1
У метрах
-------------------------------------------------------------------
: Група: : Відстань між виробками :
: склад-: Розміри і геолого-генетичні : для категорій запасів :
: ності: типи родовищ :--------------------------:
: родо-: : А : В : С1 :
: вища : : : : :
:-----------------------------------------------------------------:
: 1 : 2 : 3 : 4 : 5 :
:-----------------------------------------------------------------:
: :Великі та середні пластопо- : : : :
: 1 :дібні родовища піску, пере- : 100-200 :200-300:300-600 :
: :важно морського, озерного чи : : : :
: :еолового походження; алювіаль-: : : :
: :ного великих річок, а також : : : :
: :піщано-гравійні поклади із : : : :
: :витриманою будовою, потуж- : : : :
: :ністю і якістю корисної : : : :
: :товщі : : : :
:-----------------------------------------------------------------:
: :Великі та середні пластові і : : : :
: :пластоподібні родовища всіх : : : :
: 2 :генетичних типів з невитрима- : - :100-200:200-400 :
: :ною будовою і потужністю ко- : : : :
: :рисної товщі або мінливою : : : :
: :якістю пісків та гравію : : : :
:-----------------------------------------------------------------:
: :Невеликі лінзоподібні родови- : : : :
: :ща всіх генетичних типів з : : : :
: :невитриманою будовою і мінли- : - : 50-100:100-200 :
: :вою потужністю корисної товщі : : : :
: :або непостійною якістю пісків : : : :
: :та гравію : : : :
:-----------------------------------------------------------------:
: :Cучасні руслові і терасові : : : :
: :поклади піску і піщано-гравій-: : : :
: 1-2 :них порід, що змінюють в річ- : - : - :200-400 :
: :ному або багаторічному циклі : : : :
: :просторове положення, форму, : : : :
: :розміри : : : :
-------------------------------------------------------------------
- 12 -
При розвідуванні видовжених покладів відстані між виробками
в лініях звичайно скорочувались у порівнянні з наведеними у
таблиці в залежності від особливостей будови покладів, а при роз-
відці алювіальних і воднольодовикових відкладень свердловини роз-
ташовувались профілями, які були зорієнтовані навхрест простиран-
ня долини.
Наведенi вiдстанi мiж розвiдувальними виробками в цiлому за-
безпечувались надiйнiстю пiдрахованих запасiв, однак вони можуть
прийматися лише для розрахункiв при проектуваннi розвiдування. Фа-
ктична мережа повинна бути розвинута на основi аналогiй з уточню-
ванням за оперативними даними пошукового бурiння i попереднього
розвiдування.
У випадках складної гiпсометрiї покрiвлi покладiв повиннi
проходитись додатковi розкривнi виробки. Дiлянки першочергового
вiдпрацювання запасiв повиннi розвiдуватись за найбiльш щiльною,
що прийнята для даного родовища, мережею.
6.1.6 Всi розвiдувальнi i експлуатацiйнi виробки, а також ви-
ходи тiл корисних копалин на поверхню документуються.
Повнота i якiсть первинної документацiї повиннi систематично
контролюватись (звiрятись iз натурою) вiдповiдними геологiчними
службами, а результати порiвняння - оформлюватись актами.
6.2 Методика випробування.
6.2.1 Корисна копалина по всiх розвiдувальних виробках i при-
родних оголеннях випробовується пошарово-секцiйно. Довжина iнтер-
валiв вiдбору проб - не бiльше 4 м. Iнтервали некондицiйних
порiд, що не пiдлягають селективному вiдпрацюванню, включаються у
сумiжну пробу.
На стадiях детального розвiдування, або при дорозвiдуваннi
родовища, яке розробляється, iнтервали випробування можуть бути
збiльшенi до значення висоти експлуатацiйних виступiв, а при бага-
тошаровiй будовi корисної товщi - до потужностi шарiв.
Вiдiбранi проби безгравiйних пiскiв скорочуються до потрiбної
маси шляхом квартування. У пробах пiщано-гравiйних порiд гравiйна
частина вiдокремлюється i розсiюється за фракцiями, а пiщана
скорочується до потрiбної маси квартуванням.
Вiдбiр пiску та гравiю в гiрничник виробках при сталiй будовi
проводиться борозною розмiром вiд 5х10 до 40х40см в залежностi вiд
крупностi матерiалу. При нестiйкому уламковому матерiалi випробу-
вання проводиться способом кратної баддi або валовим способом. При
застосуваннi каркасно-кiльцевого телескопiчного крiплення шурфiв
або дудок кратнiсть баддi повинна змiнюватись по мiрi зменшення
перерiзу стовбура виробки.
При вiдборi проб належить вживати заходiв по запобiганню
втрат дрiбних фракцiй i забрудненню вiд застосування iнструментiв
i обладнання (залiзо), а також органiчною речовиною рослинного ша-
ру та iн.
У випадку сумнiвiв щодо вiрогiдностi (представництву) керно-
вого матерiалу або випробування повинен застосовуватись для кон-
тролю бiльш надiйний спосiб одержання представницьких проб.
6.2.2 Обробка i скорочення проб, якi вiдiбранi для вивчення
хiмiчного складу корисної копалини, проводиться за схемами, що ро-
зробляються для кожного родовища. Величина коефiцiєнта К, що
характеризує несталiсть хiмiчного складу пiскiв, яка звичайно
приймається рiвною 0,04, повинна пiдтверджуватись достовiрними да-
ними по аналогiчних родовищах або експериментально.
- 13 -
6.2.3 В залежностi вiд призначення i потрiбного об'єму мате-
рiалу проби можуть бути рядовими, груповими, технологiчними i спе-
цiальними.
6.2.3.1 Рядовi проби вiдбираються пошарово-секцiйно по всiх
пройдених розвiдувальних виробках i природних оголеннях родовища
для проведення мiнiмально необхiдних лабораторних випробувань з
метою визначення принципової придатностi сировини для вiдповiдного
промислового призначення.
6.2.3.2 Груповi (об'єднанi) проби складаються iз дублiкатiв
наважок рядових проб однiєї виробки пропорцiйно їх довжинам у кi-
лькостях, що обумовленi будовою родовища i пред'явленим до сирови-
ни вимогам для визначення технологiчних (промислових) типiв сиро-
вини.
6.2.3.3 Технологiчнi проби вiдбираються iз природних предста-
вницьких для родовища рiзновидiв для визначення усього комплексу
необхiдних технологiчних параметрiв у лабораторних умовах (лабора-
торно-технологiчнi проби), а потiм, при необхiдностi - у промисло-
вих або напiвпромислових умовах (напiвзаводська технологiчна про-
ба).
6.2.3.4 Спецiальнi проби вiдбираються для вивчення специфiч-
них властивостей пiскiв, гравiю i валунiв - радiацiйно-гiгiєнiчної
оцiнки, агрохiмiчних властивостей, петрографiчного складу, наявнос-
тi важких i рiдкiсних металiв i каменiв. Це можуть бути штуфнi
проби валунiв на механiчну мiцнiсть або петрографiчний склад, що
характеризують точку вiдбору; борозновi проби, що характеризують
iнтервали глибин або площину, та проби, якi одержують методом кра-
тного вiдбору i якi характеризують об'єм.
6.3 Методика вивчення якiсних показникiв i їх контролю.
6.3.1 Вивчення якостi пiску i гравiю необхiдно проводити з
урахуванням їх комплексної оцiнки, визначення всiх можливих i най-
бiльш рацiональних напрямiв використання. Комплексна оцiнка якостi
пiскiв повинна виключати можливiсть застосування високоякiсних пi-
скiв для виробництва скла, формувальних та iнших пiскiв як будiве-
льних.
6.3.2 Оцiнка якостi сировини проводиться на основi вивчення
його зернового, хiмiчного i мiнералопетрографiчного складу, фiзи-
ко-механiчних властивостей i за результатами технологiчних випро-
бувань у лабораторних i, при необхiдностi, промислових або напiв-
промислових умовах.
Комплексне вивчення повинно починатись з найбiльш простих ви-
значень - мiнерального та зернового складiв, вмiсту пиловидних i
глинистих часток, а для гравiю - також мiцнiсть за дробимiстю i
вмiсту зерен слабких порiд. Додатковi визначення проводять послi-
довно у порядку збiльшення їх складностi, вартостi, трудомiсткостi
при позитивних результатах попереднiх визначень з метою встановле-
ння придатностi пiску i гравiю для конкретних призначень.
6.3.3 Випробування проводиться за скороченою або повною прог-
рамами в залежностi вiд стадiї геологорозвiдувальних робiт та по-
будови корисної товщi.
- 14 -
Скороченi випробування складаються з визначення зернового i
петрографiчного складу, а також показника, що має вирiшальне зна-
чення в конкретнiй галузi застосування (наприклад,вмiст пиловидних
i глинистих часток для будiвельних пiскiв, коефiцiєнта фiльтрацiї
для пiскiв морозозахисного i фiльтрувального шарiв автодорiг).
Повний комплекс випробувань вмiщує у доповнення до скорочено-
го всi визначення, якi лiмiтуються вiдповiдними нормативними доку-
ментами стосовно до вимог галузей промисловостi.
6.3.4 Хiмiчний склад пiскiв повинен бути вивченим з достат-
ньою повнотою для оцiнки сировини для всiх можливих напрямкiв ви-
користання. Хiмiчнi аналiзи проводяться за методиками, якi затвер-
дженi вiдповiдними нормативними документами.
Хiмiчнi аналiзи пiскiв проводяться скороченi i повнi. По бi-
льшостi проб проводяться скороченi аналiзи. У скляних, керамiчних
i формувальних пiсках визначаються вмiст SiО2, Fе2Оз, Аl2Оз. По
частинi рядових проб i по усiх об'єднаних проводяться повнi аналi-
зи з визначенням вмiсту SiО2, Аl2Оз, Fе2Оз, FеО, ТiО2, СаО, МqО,
К2О, Nа2О, сульфатної i сульфiдної сiрки, витрат при прожарюваннi,
а в скляних пiсках додатково Сг2Оз та iнших фарбуючих оксидiв, фо-
сфору та в окремих випадках - фтору.
6.3.5 Для характеристики технологiчних або природних типiв
корисної копалини постiйно, а при значнiй потужностi пласта - поу-
ступно складаються груповi (об'єднанi) проби. При цьому маси нава-
жок, що вiдбираються iз дублiкатiв рядових проб, повиннi бути про-
порцiйними їх довжинам. Складання проб iз декiлькох виробок не
допускається. Кiлькiсть групових проб, а також компоненти, якi в
них визначаються, обумовлюються особливостями родовищ та вимогами
до сировини.
6.3.6 Якiсть аналiтичних робiт пiдлягає систематичному кон-
тролю вiдповiдно до дiючих методичних рекомендацiй.
6.3.7 Геологiчний контроль аналiзiв (внутрiшнiй, зовнiшнiй,
арбiтражний) проб проводиться геологiчним персоналом незалежно вiд
лабораторного контролю.
6.3.7.1 Внутрiшнiй контроль проводиться для визначення вели-
