Угольник последовательно прикладывают ко всем углам плитки так, чтобы одна его сторона плотно прилегала к грани плитки, и измеряют наибольший зазор между другой стороной угольника и гранью плитки.
5.3 Обработка результатов
5.3.1 При всех измерениях плитки и вычислениях среднеарифметического значения толщины показание средства измерения и получаемые результаты округляют до 0,1 мм.
5.3.2 При всех измерениях ковра и вычислениях среднеарифметического значения длины и ширины ковра показание средства измерения и получаемые результаты округляют до 1 мм.
5.3.3 Каждое измеренное значение длины, ширины и величины рифления на монтажной поверхности плитки и ширины шва в ковре должно соответствовать требованиям, установленным нормативной документацией на конкретные изделия.
ДСТУ Б В.2.7-118-2002 (ГОСТ 27180-2001) с.7
5.3.4 За довжину і ширину килима приймають середньоарифметичне значення результатів трьох випробувань, при цьому результат кожного вимірювання повинен відповідати вимогам, що встановлені нормативною документацією на конкретний виріб.
5.3.5 За товщину квадратної (прямокутної) плитки приймають середньоарифметичне значення результатів чотирьох вимірювань, при цьому різниця між найбільшим і найменшим значеннями (різнотовщинність) не повинна перевищувати вимог, що встановлені нормативною документацією на конкретні вироби.
За товщину плитки, яка має форму, відмінну від квадратної (прямокутної), приймають середньоарифметичне значення результатів усіх вимірювань, якщо інше не вказано у нормативній документації на конкретні вироби.
5.3.6 За відхилення форми плитки від прямокутної (косокутність) приймають найбільше з вимірюваних значень.
5.3.7 Відхилення форми килима від прямокутної (косокутність) обчислюють за різницею довжин виміряних діагоналей.
5.3.8 За відхилення лицьової поверхні плитки від площинності (кривизну лицьової поверхні) приймають:
при проведенні вимірювань за 5.2.7.1 - найбільше з виміряних значень;
при проведенні вимірювань за 5.2.7.2:
а) найбільше з виміряних значень - при увігнутій лицьовій поверхні;
б) половину суми найбільшої виміряної величини зазору і товщини щупа - при випуклій лицьовій поверхні.
5.3.9 За викривлення граней плитки приймають:
при проведенні вимірювань за 5.2.8.1 - найбільше з виміряних значень;
при проведенні вимірювань за 5.2.8.2:
а) найбільше з виміряних значень - при увігнутій грані;
б) половину суми найбільшої виміряної величини зазору і товщини щупа - при випуклій грані.
5.3.4 За длину и ширину ковра принимают среднеарифметическое значение результатов трех измерений, при этом результат каждого измерения должен соответствовать требованиям, установленным нормативной документацией на конкретное изделие.
5.3.5 За толщину квадратной (прямоугольной) плитки принимают среднеарифметическое значение результатов четырех измерений, при этом разность между наибольшим и наименьшим значениями (разнотолщин-ность) не должна превышать требований, установленных нормативной документацией на конкретные изделия.
За толщину плитки, имеющей форму, отличную от квадратной (прямоугольной), принимают среднеарифметическое значение результатов всех измерений, если иное не указано в нормативной документации на конкретные изделия.
5.3.6 За отклонение формы плитки от прямоугольной (косоугольность) принимают наибольшее из измеренных значений.
5.3.7 Отклонение формы ковра от прямоугольной (косоугольность) вычисляют по разности длин измеренных диагоналей.
5.3.8 За отклонение лицевой поверхности плитки от плоскостности (кривизну лицевой поверхности) принимают:
при проведении измерений по 5.2.7.1 - наибольшее из измеренных значений;
при проведении измерений по 5.2.7.2:
а) наибольшее из измеренных значений - при вогнутой лицевой поверхности;
б) половину суммы наибольшей измеренной величины зазора и толщины щупа - при выпуклой лицевой поверхности.
5.3.9 За искривление граней плитки принимают:
при проведении измерений по 5.2.8.1 - наибольшее из измеренных значений;
при проведении измерений по 5.2.8.2:
а) наибольшее из измеренных значений - при вогнутой грани;
б) половину суммы наибольшей измеренной величины зазора и толщины щупа - при выпуклой грани.
ДCТУ Б В.2.7-118-2002 (ГОСТ 27180-2001) с.8
6 ВИЗНАЧЕННЯ МІЦНОСТІ НАКЛЕЮВАННЯ ПЛИТОК НА ПАПІР
6.1 Міцність наклеювання плиток розміром не більше 50 мм х 50 мм на папір у килимах визначають щільним скручуванням килима в рулон папером усередину і його наступним розгортанням. На початку скручування килима два суміжних крайніх ряди плиток повинні дотикатися поверхнями, наклеєними на папір.
Після трикратного скручування і розгортання жодна плитка не повинна відірватись від паперу.
6.2 Міцність наклеювання плиток розміром понад 50 мм х 50 мм до 150 мм х 75 мм на папір у килимах визначають, підвішуючи килим у вертикальне положення не менше ніж на 1 хв. При цьому жодна плитка не повинна відірватись від паперу.
ВИЗНАЧЕННЯ ВОДОПОГЛИНАННЯ
7.1 Засоби контролю
Шафа сушильна лабораторна з перфорованими полицями, що дозволяє автоматично підтримувати температуру (110 ± 5)°С.
Касети для встановлення зразків у вертикальному положенні так, щоб вони не дотикалися один до одного для тих разів, коли розміри сушильної шафи не дозволяють розмістити цілі плитки у горизонтальному положенні на полицях.
Ваги лабораторні технічні за ГОСТ 24104 з похибкою не більше 0,01 г при зважуванні зразків масою не більше 100 г і похибкою 0,1 г -при зважуванні зразків масою більше 100 г.
Плита електрична або газова побутова.
Ємкість для кип'ятіння з металевою сіткою або дротяною підставкою.
Тканина м'яка або губка.
Установка експрес-контролю водопогли-нання (ЕКВ), принципова схема якої наведена на рисунку 1.
6 ОПРЕДЕЛЕНИЕ ПРОЧНОСТИ НАКЛЕИВАНИЯ ПЛИТОК НА БУМАГУ
6.1 Прочность наклеивания плиток размером не более 50 мм х 50 мм на бумагу в коврах определяют плотным свертыванием ковра в рулон бумагой внутрь и его последующим развертыванием. В начале свертывания ковра два смежных крайних ряда плиток должны соприкасаться поверхностями, наклеенными на бумагу.
После трехкратного свертывания и развертывания ни одна плитка не должна оторваться от бумаги.
6.2 Прочность наклеивания плиток размером свыше 50 мм х 50 мм до 150 мм х 75 мм на бумагу в коврах определяют, подвесив ковер в вертикальное положение не менее чем на 1 мин. При этом ни одна плитка не должна оторваться от бумаги.
ОПРЕДЕЛЕНИЕ ВОДОПОГЛОЩЕНИЯ
7.1 Средства контроля
Шкаф сушильный лабораторный с перфорированными полками, позволяющий автоматически поддерживать температуру (110±5)°С.
Кассеты для установки образцов в вертикальном положении так, чтобы они не соприкасались друг с другом для тех случаев, когда размеры сушильного шкафа не позволяют разместить целые плитки в горизонтальном положении на полках.
Весы лабораторные технические по ГОСТ 24104 с погрешностью не более 0,01 г при взвешивании образцов массой не более 100 г и погрешностью 0,1 г - при взвешивании образцов массой более 100 г.
Плита электрическая или газовая бытовая.
Емкость для кипячения с металлической сеткой или проволочной подставкой.
Ткань мягкая или губка.
Установка экспресс-контроля водопогло-щения (ЭКВ), принципиальная схема которой приведена на рисунке 1.
ДСТУ Б В.2.7-118-2002 (ГОСТ 27180-2001) с.9
1 - сигналізатор рівня води; 2 - вакуумна камера;
3 - зразки; 4 - електромагнітний клапан подачі
та зливу води; 5 - бак з водою; 6 - вакуумний насос;
7 - вакуумметр; 8 - електромагнітний клапан сполучення камери з атмосферою
Рисунок 1 - Схема установки експрес-контролю водопоглинання
7.2 Зразки
Випробування проводять на цілих плитках або на частинах однієї плитки будь-якої форми масою не менше 50 г, які вважаються одним зразком, при цьому кількість частин плитки повинна бути не менше трьох.
Проведення випробування
7.3.1 Зразки, висушені за 3.5, охолоджують і зважують.
7.3.2 При проведенні випробування насичення зразків водою можна проводити як кип'ятінням, так і у вакуумній камері.
У арбітражних ситуаціях насичення зразків водою слід проводити кип'ятінням.
7.3.2.1 Зразки; підготовлені за 7.3.1, розміщують у ємкість для кип'ятіння на металеву сітку або дротяну підставку так, щоб вони не дотикалися один до одного. Потім наливають воду, рівень якої повинен бути вище зразків не менше ніж на 50 мм. Воду доводять до кип'ятіння і витримують зразки у кип'ячій воді протягом 1 год. У процесі кип'ятіння воду доливають, щоб її рівень був вище зразків. Потім зразки залишають у тій самій воді на 4 год для охолодження.
7.3.2.2 Зразки, підготовлені за 7.3.1, розміщують у вакуумну камеру, з якої відкачують повітря. Залишковий тиск у камері не повинен бути більше 2,7 кПа (~ 20 мм рт. ст.). При цьому тиску зразки витримують протягом 10 с, після чого у камеру подають воду до заданого рівня і з'єднують камеру з атмосферою. Насичення зразків при атмосферному тиску повинне продовжуватись протягом 60 с.
1 - сигнализатор уровня воды; 2 - вакуумная камера; 3 - образцы; 4 - электромагнитный клапан подачи и слива воды; 5 - бак с водой; 6 - вакуумный насос; 7- вакуумметр; 8 - электромагнитный клапан сообщения камеры с атмосферой
Рисунок 1 - Схема установки экспресс-контроля водопоглощения
7.2 Образцы
Испытания проводят на целых плитках или на частях одной плитки любой формы массой не менее 50 г, считающихся одним образцом, при этом количество частей плитки должно быть не менее трех.
Проведение испытания
7.3.1 Образцы, высушенные по 3.5, охлаждают и взвешивают.
7.3.2 При проведении испытания насыщение образцов водой можно проводить как кипячением, так и в вакуумной камере.
В арбитражных ситуациях насыщение образцов водой следует проводить кипячением.
7.3.2.1 Образцы, подготовленные по 7.3.1, помещают в емкость для кипячения на металлическую сетку или проволочную подставку так, чтобы они не соприкасались друг с другом. Затем наливают воду, уровень которой должен быть выше образцов не менее чем на 50 мм. Воду доводят до кипения и выдерживают образцы в кипящей воде в течение 1 ч. В процессе кипячения воду доливают, чтобы ее уровень был выше образцов. Затем образцы оставляют в той же воде на 4 ч для охлаждения.
7.3.2.2 Образцы, подготовленные по 7.3.1, помещают в вакуумную камеру, из которой откачивают воздух. Остаточное давление в камере не должно быть более 2,7 кПа (~ 20 мм рт. ст.). При этом давлении образцы выдерживают в течение 10 с, после чего в камеру подают воду до заданного уровня и сообщают камеру с атмосферой. Насыщение образцов при атмосферном давлении должно продолжаться в течение 60 с.
ДСТУ Б В.2.7-118-2002 (ГОСТ 27180-2001) с.10
7.3.3 Після насичення зразків водою за 7.3.2.1 або 7.3.2.2 їх видаляють з води, протирають вологою м'якою тканиною або губкою для видалення з поверхні крапель вологи і зва-жують. Результати зважування округлюють до 0,1г.
7.4 Обробка результатів
Водопоглинання W, %, обчислюють за формулою
7.3.3 После насыщения образцов водой по 7.3.2.1 или 7.3.2.2 их извлекают из воды, протирают влажной мягкой тканью или губкой для удаления с поверхности капель влаги и взвешивают: Результаты взвешивания округляют до 0,1 г.
7.4 Обработка результатов
Водопоглощение W, %, вычисляют по формуле
, (1)
де т1- маса зразка, висушеного до постійної маси,г;
m2 - маса зразка, насиченого водою, г.
Результат обчислення округлюють до 0,1%.
За водопоглинання плиток даної партії приймають середньоарифметичне значення результатів випробувань усіх зразків.
ВИЗНАЧЕННЯ ГРАНИЦІ МІЦНОСТІ ПРИ ЗГИНІ
8.1 Засоби контролю
Пристрій будь-якої конструкції, що забезпечує можливість прикладання навантаження зі швидкістю 17-25 Н/с за схемою, наведеною на рисунку 2, та який має прилад, що дозволяє виміряти руйнівне навантаження з похибкою не більше 2 %.
Опори і деталь, що передає навантаження, у місці дотикання до зразка повинні мати циліндричну форму радіусом від 5 до 10 мм. Довжина опор і деталі, що передає навантаження, повинна бути не менше ширини зразка. Обидві опори повинні мати можливість гойдатись біля своєї горизонтальної осі.
Прокладки гумові завтовшки (2,5 ± 0,5) мм, завширшки (20 ± 5) мм і завдовжки не менше ширини зразка, який випробовують.
Шафа сушильна за 7.1.
Штангенциркуль за ГОСТ 166.
8.2 Зразки
Випробування проводять на цілих плитках, які не піддавались іншим випробуванням і які висушені за 3.5.
где т1- масса образца, высушенного до постоянной массы, г;
т2 - масса образца, насыщенного водой, г.
Результат вычисления округляют до 0,1 %.
За водопоглощение плиток данной партии принимают среднеарифметическое значение результатов испытаний всех образцов.
ОПРЕДЕЛЕНИЕ ПРЕДЕЛА ПРОЧНОСТИ ПРИ ИЗГИБЕ
8.1 Средства контроля
Устройство любой конструкции, обеспечивающее возможность приложения нагрузки со скоростью 17-25 Н/с по схеме, приведенной на рисунке 2, и имеющее прибор, позволяющий измерить разрушающую нагрузку с погрешностью не более 2 %.
Опоры и деталь, передающая нагрузку, в месте соприкосновения с образцом должны иметь цилиндрическую форму радиусом от 5 до 10 мм. Длина опор и детали, передающей нагрузку, должна быть не менее ширины образца. Обе опоры должны иметь возможность качаться около своей горизонтальной оси.
