— назва селекційного сорту;
— дата зібрання врожаю;
— номер партії;
— товарний ґатунок;
— фактична маса партії (нетто), кг;
— кількість упаковок;
— дата останнього обробляння пестицидами, їх назва, норми витрати;
— результати випробовування якості хмелю за 3.4, а за вимогою замовника додатково за 3.2.1, 3.6 і 3.7 цього стандарту;
— позначення цього стандарту;
— дата, коли видано документ.
5.2.1 До результатів аналізу додають свідоцтво, що засвідчує належність хмелю до певного ароматичного сорту (додаток А).
5.2.1.1 Свідоцтво видає на основі документів попередньо проведеної у господарстві апробації хмеленасаджень і підписує та завіряє керівник господарства-виробника хмелю-сирцю і особи, відповідальні за достовірність інформації: керівник виробничого підрозділу, що вирощує хміль, або завідувач лабораторії, якщо за вимогою замовника сорт ідентифіковано в лабораторії. Супровідний документ про якість та свідоцтво про належність хмелю до певного селекційного сорту повинні супроводжувати хміль з моменту приймання до формування партії спресованого хмелю.
5.3 Для визначання якості хмелю-сирцю представник виробника разом з представником одержувача відбирають проби від кожної упаковки партії згідно з ДСТУ 4099.
5.3.1 Мішки з хмелем-сирцем, у яких знайдені сторонні (нехмелеві) домішки, прийманню не підлягають.
5.3.2 Після приймання хмелю за органолептичними показниками середню пробу, сформовану згідно з ДСТУ 4099, передають у лабораторію для визначання фізико-хімічних показників згідно з розділом 3.
5.3.3 Визначання вмісту пестицидів, радіонуклідів та токсичних елементів проводить лабораторія, атестована на виконання цих робіт у чинному порядку.
5.3.4 Хміль-сирець вважають прийнятим, якщо він відповідає всім нормам цього стандарту.
5.4 У разі незгоди між постачальником і одержувачем продукції щодо результатів контролювання якості хмелю, проводять повторне контролювання на знову відібраній пробі. Результати повторного контролювання поширюються на всю партію.
5.5 Якщо і після повторного контролювання постачальник і одержувач продукту не дійшли згоди, аналізи зразка повторного контролювання проводить арбітражна лабораторія, висновки якої остаточні і обов'язкові для обох сторін.
5.6 Періодичність контролювання за вмістом токсичних елементів здійснюють згідно з методичними вказівками «Порядок та періодичність контролю продовольчої сировини і харчових продуктів за показниками безпеки» [15].
5.7 За невідповідності хмелю деяким вимогам стандарту (окрім санітарно-гігієнічних), його можна використати у хлібопекарній, парфюмерній, лако-фарбовій промисловостях, як консервант для плодів і овочів тощо.
6 МЕТОДИ ВИПРОБОВУВАННЯ
6.1 Визначання органолептичних та фізико-хімічних показників якості хмелю, зазначених у таблицях 1 та 2, проводять згідно з ДСТУ 4099.
6.2 Визначають залишкові кількості пестицидів згідно з СанПиН 42-123-4540 [2].
6.З Визначають токсичні елементи згідно з ГОСТ, изазначені у таблиці 2 цього стандарту, готують проби згідно з ГОСТ 26929.
6.4 Визначають радіонукліди згідно з ДР-97 [1].
7 ПАКУВАННЯ, МАРКУВАННЯ, ЗВАЖУВАННЯ
7.1 Хміль-сирець пакують у цілі чисті мішки за розмірами 1 X 2 м з тканини за чинними нормативними документами, масою хмелю не більшою за 60 кг.
7.1.1 Дозволено пакувати хміль-сирець у мішки розмірами 1 X 2 м з іншої тканини, придатної для пакування харчових продуктів і погодженої з органами охорони здоров'я.
7.2 Хміль запаковують після легкого пресування або непресований.
7.3 Транспортне маркування хмелю проводять згідно з ГОСТ 14192.
7.4 До кожного паковання прикріплюють етикетку з білої тканини, на яку наносять такі відомості:
— назва господарства;
— район вирощування хмелю;
— назва продукції;
— назва селекційного сорту;
— дата зібрання врожаю
— номер партії;
— товарний ґатунок;
— номер паковання;
— фактична маса нетто, кг;
— позначення цього стандарту.
7.4.1 Кріплення етикетки на мішку треба здійснювати не менш як з двох її країв,
7.5 Зважування хмелю-сирцю у мішку здійснюють з точністю до 1 кг.
8 ЗБЕРІГАННЯ
8.1 На період заготовлювання та переробляння заготівельно-переробними підприємствами хміль зберігають у чистих, сухих, затемнених, попередньо продезинфікованих від шкідливих комах, складських приміщеннях з нерегульованою температурою, у яких відсутні сторонні запахи та джерела вологи.
8.2 Розміщують хміль на чистій дерев'яній підлозі, або на дерев'яному настилі з щілинами для циркуляції повітря під настилом.
8.3 У приміщеннях, призначених для зберігання хмелю-сирцю, не дозволено зберігати будь-які матеріали, які шкідливо впливають на якість хмелю і не мають відношення до нього.
8.4 Рекомендовано складські приміщення для зберігання хмелю-сирцю ізолювати від вільного доступу зовнішнього повітря з відносною вологістю, що перевищує 75 %.
8.5 Термін зберігання хмелю-сирцю — до 6 місяців.
9 ТРАНСПОРТУВАННЯ
Упакований хміль транспортують у критих транспортних засобах та у контейнерах згідно з ГОСТ 18477 транспортом усіх видів відповідно до правил перевезення вантажів, чинних для транспорту даного виду.
Криті вагони і контейнери повинні бути сухі, без щілин з водонепроникним дахом, з люками і дверима, що добре зачиняються.
Не можна відправляти хміль у брудних вагонах, контейнерах і трюмах із слідами вантажів, що забруднюють вмістища (вугілля, вапно, цемент, сіль тощо), отруйних та з запахом, а також у вагонах, контейнерах і трюмах, які не висохли після фарбування або мають запах фарби.
Перед завантажуванням хмелю вагони, контейнери і трюми повинні бути ретельно очищені, якщо необхідно, промиті та продезинфіковані, підлога застелена папером або чистими паперовими обрізками, іншими матеріалами. У залізничних вагонах гачки та гострі частини, що виступають, обгортають папером або тканиною.
Під час перевезення хмелю автомобільним транспортом мішки з хмелем треба укладати на дерев'яні піддони. За відсутності піддонів кузов автомобіля вистеляють брезентом, папером або чистими паперовими обрізками. Після укладання мішки з хмелем або інше паковання накривають брезентом чи іншим матеріалом, що захищає від опадів та пилу.
Виробник гарантує сортову чистоту хмелю, а також відповідність хмелю вимогам цього стандарту за умови дотримування вимог транспортування та зберігання.
ДОДАТОК А (довідковий)
БІБЛІОГРАФІЯ
1 ДГН-6.6.1-6.5.001-98 Державні гігієнічні нормативи: ДР-97 Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Cs і 90Sr у продуктах харчування та питній воді. Надано чинності постановою № 61 Головного державного санітарного лікаря України 05.11.97 р.
2 СанПиН 42-123-4540-87 Максимально-допустимые уровни содержания пестицидов в пищевых продуктах и методы их определения.
3 Постановление № 15 от 10.06.95 г. об утверждении Главным государственным санитарным врачом Украины значений гигиенических нормативов: Перечень санитарно-гигиенических норм. Допустимые уровни содержания пестицидов в сельскохозяйственном сырье, пищевых продуктах, воздухе рабочей зоны, атмосферном воздухе, воде водоемов, почве.
4 СП № 1042-73 Санитарные правила организации технологических процессов и гигиенические требования к производственному оборудованию.
5 ДСП-201-97 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними і біологічними речовинами). Затв. наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.07.97 р.
6 РД-52.04.186-89 Руководство по контролю загрязнения атмосферы. Утверждено зам. председателя Госкомгидромет СССР 01.06.89 г. и Главным санитарным врачом СССР 16.05.89 г.
7 СанПиН № 42-128-4690-88 Охрана почвы от загрязнения бытовыми и промышленными отходами.
8 СаНПиН 4630-88 Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения.
9 CH № 3223-85 Санитарные нормы допустимых уровней шума на рабочих местах. Москва, 1985.
10 CH № 3041-84 Санитарные нормы и правила при работе с машинами и оборудованием, создающими локальную вибрацию, передающуюся на руки работающих.
11 СНиП II-4-79 Искусственная и естественная освещенность.
12 СНиП 2.01.02-85 Противопожарные нормы.
13 СНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование.
14 СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания.
15 MB 5.08.07/1232-95 Порядок та періодичність контролю продовольчої сировини та харчових продуктів за показниками безпеки. Затв. Головним державним лікарем України 11.10.95 р.
Ключові слова: хміль ароматичний спресований, показники якості, методи контролюван-ня, транспортування, сортова чистка, правила приймання, установа-оригінатор, органо-лептичні та фізико-хімічні показники