9.4   Засоби захисту від корозії зовнішніх надземних, підземних і внутрішніх поверхонь конст­рукцій резервуарів для холодної води, нафти і нафтопродуктів, запроектованих з вуглецевої і низьколегованої сталі або з алюмінію , повинні передбачатися відповідно до додатка K і таблиці 9, в тому числі внутрішніх поверхонь конструкцій резервуарів для нафти і нафтопродуктів - згідно з ДСТУ 4454. При захисті лакофарбовими покриттями зовнішніх поверхонь сталевих резервуарів, розташованих на відкритому повітрі, необхідно передбачати введення в лакофарбові матеріали алюмінієвої пудри (додаток Л). Допускається передбачати нанесення на монтажному майданчику всіх шарів лакофарбових покриттів на поверхню конструкцій, виготовлених у вигляді рулонів для негабаритних резервуарів.

Таблиця 12 - Ступінь агресивного впливу на сталеві конструкції резервуарів

Елементи конструкцій резервуарів

Ступінь агресивного впливу на сталеві конструкції резервуарів

сирої

нафти

нафтоп

родуктів

мазуту

дизельного

пального

бензину

гасу

Внутрішня поверхня днища й нижній пояс

Середньо­

агресивний

Середньо­

агресивний

Середньо­

агресивний

Слабоагре­

сивний

Середньо­

агресивний

Середні пояси й нижні частини понтонів і плаваючих дахів

Слабоагре­

сивний

Слабоагре­

сивний

Слабоагре­

сивний

Слабоагре­

сивний

Слабоагре­

сивний

Верхній пояс (зона періодич­ного змочування)

Середньо­

агресивний

Слабоагре­

сивний

Слабоагре­

сивний

Середньо­

агресивний

Слабоагре­

сивний

Покрівля й верх понтонів і плаваючих дахів

Середньо­

агресивний

Середньо­

агресивний

Середньо­

агресивний

Слабоагре­

сивний

Середньо­

агресивний

Примітка 1. Ступінь агресивного впливу мазуту приймається для температури зберігання до 90 °С.

Примітка 2. При вмісті в сирій нафти сірководню в концентрації понад 10 мг/л або сірководню і вуглекислого газу в будь-яких співвідношеннях ступінь агресивного впливу на внутрішню поверхню днища, нижній пояс, покрівлю та верх понтонів і плаваючих дахів підвищується на один ступінь.

 

 

9.5  Захист внутрішніх поверхонь резервуарів для гарячої води (в підводній частини) повинен здійснюватися електрохімічним захистом, деаерацією води і запобіганням повторного насичення її киснем в резервуарах шляхом нанесення на поверхню води плівки герметика АГ-4. Допускається передбачати фарбування підводної частини резервуарів для гарячої води емаллю В-ЖС-41 тов­щиною 200 мкм (три шари) при нанесенні покриття на чисту знежирену поверхню без ґрунтовки.

9.6   При проектуванні захисту внутрішніх поверхонь ємкостей для зберігання рідких мінеральнихдобрив, кислот і лугів, запроектованих з вуглецевої сталі, потрібно передбачати футеровку неметалевими хімічно стійкими матеріалами або електрохімічний захист в резервуарах для збе­рігання мінеральних добрив та кислот. При цьому конструкції повинні бути розраховані з ураху­ванням деформацій від температурних впливів на футеровочні матеріали.

Протикорозійний захист внутрішньої поверхні ізотермічного резервуара не виконується з умов зберігання продукту за температури нижче 0 °С. Проектування захисту зовнішньої поверхні мета­левого резервуара здійснюється відповідно до таблиці 9.

Зварні шви корпусів таких резервуарів потрібно проектувати стиковими. На конструкції резер­вуарів, захищених від корозії футеровки, не повинні передаватися динамічні навантаження від технологічного обладнання. Труби з гарячою водою або повітрям всередині таких резервуарів потрібно розміщувати на відстані не менше 50 мм від поверхні футеровки, а швидкохідні пере­мішуючі пристрої (частота обертання понад 300 об/хв) - на відстані від захисного покриття не менше 300 мм до лопат мішалок.

9.7  Матеріали покриттів для захисту від корозії внутрішніх поверхонь сталевих резервуарів для рідких середовищ згідно з 9.6 потрібно приймати відповідно до таблиці 13 і додатка М.

Таблиця 13 - Вибір матеріалів покриттів для захисту від корозії внутрішніх поверхонь сталевих резервуарів для рідких середовищ

Ступінь агресивного впливу середовища

Матеріали покриттів

Середньоагресивний

Газотермічне напилення алюмінієм, лакофарбові, армовані лакофарбові, рідкі гумові, мастикові, футеровочні1) гумувальні

Сильноагресивний

Газотермічне напилення алюмінієм з подальшим фарбуванням, листове облицювання, футеровочні комбіновані, гумувальні

1) Передбачаються по лакофарбовому або мастиковому покриттям за наявності абразивного середовища або ударних навантажень.




10 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

10.1   Матеріали, які використовуються для захисних покриттів у приміщеннях та інших місцях, призначених для перебування людей, тварин і птахів, продовольчих і лікарських складах і схови­щах, резервуарах для питної води, а також на підприємствах, де за умовами виробництва не допускається застосування шкідливих речовин, повинні бути безпечними для людей, тварин і птахів.

10.2   Будівельні матеріали й сировина, використовувані для захисту від корозії конструкцій, підлягають:

-   гігієнічній оцінці (експертизі) з оформленням санітарно-епідеміологічного висновку на кожний вид продукції;

-   перевірці на біостійкість із оформленням висновку про ступінь біостійкості матеріалу.

Всі будівельні матеріали й сировина, використовувані для захисту від корозії конструкцій, обирають відповідно до ГОСТ 12.0.003, ГОСТ 12.1.007.

10.3    При провадженні робіт із захисту поверхонь конструкцій будинків і споруд необхідно дотримувати правил техніки безпеки й пожежної безпеки, передбачених ДБН А.3.2-2. Сировина та

напівпродукти протикорозійних матеріалів повинні мати визначені показники пожежної небезпеки відповідно до розділу 2 ДБН В.1.1-7.

10.4  Всі фарбувальні роботи, пов’язані із застосуванням лакофарбових матеріалів у будівництві, повинні проводитися відповідно до загальних вимог безпеки згідно з ГОСТ 12.1.010, ГОСТ 12.3.002, ГОСТ 12.3.005 та ДСТУ Б А.3.2-10.

10.5   При проектуванні ділянок протикорозійного захисту, складів, вузлів готування емульсій, водяних розчинів, суспензій повинні дотримуватися вимоги діючих норм у частині санітарної, вибухової, вибухопожежної і пожежної безпеки відповідно до ДСТУ ГОСТ 12.2.061, ДСТУ 7237, ГОСТ 12.1.044, ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.3.028 .

10.6   Протикорозійний захист не повинен виділяти в зовнішнє середовище шкідливих хіміч­них речовин у кількостях, що перевищує гранично-допустимі концентрації (ГПK), затверджені у встановленому порядку. Заходи захисту працюючих - відповідно до ГОСТ 12.4.010, ГОСТ 12.4.013, ГОСТ 12.4.068.

10.7   Забороняється скидати або зливати у водойми санітарно-побутового використання й каналізацію матеріали протикорозійного захисту, їх розчини, емульсії, а також відходи, що утво­ряться від промивання технологічного устаткування й трубопроводів. У випадку неможливості виключення скидання або зливу вищевказаних матеріалів або відходів необхідно передбачати попереднє очищення стоків.



11 ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

11.1   При використанні конструкційного вогнезахисту необхідно передбачати додаткові заходи щодо забезпечення протикорозійного захисту конструкцій з урахуванням характеру й ступеня агресивного впливу середовища. Напилювані вогнезахисні речовини і тонкошарові вогнезахисні покриття повинні передбачатися стійкими до умов агресивного середовища або бути захищені спеціальними покриттями.

11.2   Пожежно-технічну класифікацію металевих конструкцій за вогнестійкістю та матеріалів систем протикорозійного захисту за показниками пожежної небезпеки необхідно приймати згідно з ДБН В.1.1-7.

11.3   Проектні рішення первинного захисту від корозії повинні враховувати вимоги до класу вогнестійкості для сталевих конструкцій згідно з ДСТУ-Н Б ЕN 1993-1-2 та для алюмінієвих конструкцій - згідно з ДСТУ-Н Б ЕN 1999-1-2. Проектні рішення вторинного захисту повинні передбачати сумісність і адгезію протикорозійних та вогнезахисних покриттів та їх спільний вплив на клас вогнестійкості конструкції.

11.4   Підтвердження класу вогнестійкості металевих конструкцій виконується шляхом випро­бувань протикорозійного і вогнезахисного покриву (облицювання) балок згідно з ДСТУ Б В.1.1-13, колон - згідно з ДСТУ Б В.1.1-14. Допускається оцінювати вогнестійкість металевих конструкцій з вогнезахисними і протикорозійними покриттями розрахунковими методами за методиками, роз­робленими і затвердженими у встановленому порядку згідно з ДБН В.1.1-7.

11.5   Вогнезахисну здатність вогнезахисного покриву (облицювання) з протикорозійним пок­риттям треба визначати згідно з ДСТУ Б В.1.1-17. У разі відновлення та заміни протикорозійного покриття проводять повторні випробування вогнезахисного покриву з новою системою захисних покриттів.

11.6  Засоби вогнезахисту потрібно застосовувати відповідно до розробленого проектом вогне­захисту. Проект повинен містити дані про вогнезахисну здатність згідно з ДСТУ Б В.1.1-17 системи вогнезахисту (вогнезахисного покриття (облицювання), протикорозійного матеріалу і способу їх нанесення на металеву поверхню), а також відомості про умови застосування і експлуатації системи вогнезахисту.

11.7   З метою визначення якості виконаної вогнезахисної обробки конструкцій, захищених вогнезахисними засобами, проводиться візуальний огляд вогнезахисних покриттів для виявлення необроблених місць, тріщин, відшарувань, зміни кольору, сторонніх плям, сторонніх включень і інших ушкоджень, а також замір товщини нанесеного шару. Зовнішній вигляд і товщина шару вогнезахисного покриття, нанесеного на поверхню, що захищається, повинні відповідати вимогам нормативної документації на дане покриття.

11.8  Загальні вимоги безпеки при виготовленні конструкцій - відповідно до ДБН А.3.2-2.

11.9  Рівень шуму у робочій зоні не повинен перевищувати значень згідно з ГОСТ 12.1.003.

11.10     Санітарно-гігієнічні показники повітря робочої зони нормуються відповідно до ГОСТ 12.1.005.

11.11     Виробничі приміщення та параметри виробничого середовища мають відповідати вимогам державних санітарних норм і пожежних норм відповідно до ДСН 3.3.6.037, ДСН 3.3.6.039, ДСН 3.3.6.042, ГОСТ 12.1.004, ДСТУ Б А.3.2-12.

11.12    Працюючі при виготовленні конструкцій повинні бути забезпечені засобами індиві­дуального захисту відповідно до ДСТУ 7239.

11.13  Визначення концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони і контролювання за їх вмістом повинні здійснюватись відповідно до ГОСТ 12.1.005.

11.14    Вантажно-розвантажувальні роботи повинні виконуватися відповідно до ДСТУ 7237, ГОСТ 12.3.002, ГОСТ 12.3.009.




ДОДАТОKА

(довідковий)

ГРУПИ АГРЕСИВНИХ ГАЗІВ ЗАЛЕЖНО ВІД ЇХ ВИДУ І КОНЦЕНТРАЦІЇ

Таблиця А1

Найменування

Kонцентрація, мг/ м3, для груп газів

А

В

С

D

Вуглекислий газ

До 2000

Понад 2000

-

-

Аміак

До 0,2

Понад 0,2 до 20

Понад 20

-

Сірчистий ангідрид

До 0,5

Понад 0,5 до 10

Понад 10 до 200

Понад 200 до 1000

Фтористий гідроген

До 0,05

Понад 0,05 до 5

Понад 5 до 10

Понад 10 до 100

Сіркогідроген

До 0,01

Понад 0,01 до 5

Понад 5 до 100

Понад 100

Оксиди нітрогену1)

До 0,1

Понад 0,1 до 5

Понад 5 до 25

Понад 25 до 100

Хлор

До 0,1

Понад 0,1 до 1

Понад 1 до 5

Понад 5 до 10

Хлористий гідроген

До 0,05

Понад 0,05 до 5

Понад 5 до 10

Понад 10 до 100

1) Оксиди нітрогену, що розчиняються у воді з утворенням розчинів кислот.

Примітка. При концентрації газів, що перевищує межі, зазначені в графі D цієї таблиці, можливість засто­сування матеріалу для будівельних конструкцій треба визначати на підставі даних експеримен­тальних досліджень. За наявності в середовищі декількох газів приймається більш агресивна (від А до D) група, якій відповідає концентрація одного або більше газів.