Страница 6: ДСТУ Б В.2.6-193:2013. Захист металевих конструкцій від корозії. Вимоги до проектування (59349)

8.2    При проектуванні несучих конструкцій з алюмінію, що піддаються впливу агресивних середовищ (за винятком слабо агресивного впливу середовищ, що містять хлор, хлористий водень або фтористий водень групи газів В), потрібно дотримуватися вимог із захисту від корозії як для огороджувальних конструкцій з алюмінію. Для середовищ, зазначених у дужках, несучі конструкції з алюмінію всіх марок повинні бути захищені від корозії шляхом електрохімічного анодування (тов­щина шару t ≥ 15мкм). Конструкції, експлуатовані в воді з сумарною концентрацією сульфатів і хлоридів понад 5 г/л, повинні бути захищені електрохімічним анодуванням (t≥ 15 мкм) з подальшим фарбуванням водостійкими лакофарбовими матеріалами IV групи. Товщина шару лакофарбових покриттів для огороджувальних та несучих конструкцій з алюмінію повинна бути не менше 70 мкм.

Примикання конструкцій з алюмінію до конструкцій з цегли або бетону допускається тільки після повного твердіння розчину або бетону незалежно від ступеня агресивного впливу сере­довища. Ділянки примикання повинні бути захищені лакофарбовими покриттями. Обетонування конструкцій з алюмінію не допускається. Примикання пофарбованих конструкцій з алюмінію до дерев’яних допускається за умови просочення останніх креозотом.

8.3   Ступінь очищення поверхні несучих сталевих конструкцій від окисів (окалини, іржі, шла­кових включень) перед нанесенням захисних покриттів повинен відповідати вимогам, наведеним у таблиці 10. Поверхня несучих конструкцій, які призначені для середовищ з неагресивним ступенем впливу і окислених до ступеня Г згідно з ГОСТ 9.402, допускається очищати тільки від іржі, що відшаровується, і окалини. У технічно обґрунтованих випадках ступінь очищення поверхні сталевих конструкцій від окалини та іржі допускається підвищувати на один ступінь. Поверхню огороджу­вальних сталевих конструкцій під лакофарбові покриття потрібно очищати до ступеня очищення 1. За вказівками технічних умов на матеріали та захисні покриття шорсткість підкладки контролюється згідно з ГОСТ 9378.

Якість очищення поверхні алюмінієвих конструкцій від оксидів перед нанесенням лакофар­бових покриттів не нормується.

Таблиця 10 - Ступінь очищення поверхні сталевих конструкцій від окислів під покриття

8.4   У проектах несучих сталевих конструкцій потрібно вказувати, що якість лакофарбового покриття повинна відповідати класам згідно з ГОСТ 9.032: IV або V - для середовищ з середньо і сильноагресивним ступенем впливу і для конструкцій в слабоагресивних і неагресивних сере­довищах, що знаходяться в зоні робочих майданчиків; від IV до VI - для інших конструкцій в слабоагресивних середовищах і до VII - в неагресивних середовищах.

Для захисту сталевих та алюмінієвих конструкцій від корозії застосовуються лакофарбові матеріали (ґрунтовки, фарби, емалі, лаки) груп: I - пентафталеві, гліфталеві, епокси-ефірні, алкідно-стирольні, масляні, олійно-бітумні, алкідно-уретанові, нітроцелюлозні; II - фенолофор- мальдегідні, хлоркаучукові, перхлорвінілові та на сополімерах вінілхлориду, полівінілбутиральні,

поліакрилові, акрилсиліконові, поліефірсиліконові, сланцевінілові; III - епоксидні, кремнійорганічні, перхлорвінілові та на сополімерах вінілхлориду, сланцевінілові, полістирольні, поліуретанові, фенолоформальдегідні; IV - перхлорвінілові та на сополімерах вінілхлориду, епоксидні.

8.5   Допускається збільшення товщини лакофарбового покриття, наведеної в таблиці 9, не більше ніж на 20 % без зміни кількості шарів. Kонструкції повинні бути заґрунтовані в один шар за умови нанесення всіх або частини покривних шарів на заводі-виробнику; при нанесенні всіх покривних шарів на монтажному майданчику ґрунтування має передбачатися: для конструкцій будівель і споруд для виробництв із слабоагресивними середовищами - в два шари (один шар товщиною не менше 20 мкм на заводі-виробнику і один шар на монтажному майданчику ґрунтов­ками груп, зазначених у таблиці 9; для конструкцій будівель і споруд виробництв із середньо­агресивними і сильноагресивними середовищами - в два шари на заводі-виробнику ґрунтовками груп, зазначених у таблиці 9; допускається передбачати ґрунтовки ГФ-021 і ГФ-0119 (I групи) під емалі II і III груп; під покривні матеріали IV групи допускається передбачати ґрунтування конструкцій на заводі-виробнику ґрунтовкою ФЛ-ОЗK (II-III груп), при цьому має передбачатися нанесення на монтажному майданчику третього (технологічного в половину товщини) шару ґрунтовки ФЛ-ОЗК четвертого шару перхлорвінілової ґрунтовки (IV групи) або ґрунтовки на сополімерах вінілхлориду (IV групи) і покривних шарів відповідно до вказівок, наведених у таблиці 9 (при збільшенні числа ґрунтувальних шарів до чотирьох число покривних шарів має передбачатися не більше п’яти).

8.6  При проектуванні захист від корозії конструкцій будівель і споруд, що будуються в районах з розрахунковою температурою зовнішнього повітря нижче мінус 40 °С, необхідно виконувати відповідно до ГОСТ 9.401. За температуру зовнішнього повітря відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.1-27 приймається температура найбільш холодної п’ятиденки.

8.7   Гаряче цинкування та гаряче алюмінування методом занурення в розплав необхідно передбачати для захисту від корозії сталевих конструкцій: з болтовими з’єднаннями, з незамкну­того профілю зі стиковим зварюванням і кутовими швами, а також болтів, шайб, гайок. Цей метод захисту від корозії допускається передбачати для сталевих конструкцій зі зварюванням внапусток за умови суцільної обварки по контуру або забезпечення гарантованого зазору між елементами, що зварюються, не менше 1,5 мм.

Монтажні зварні шви з’єднань конструкцій повинні бути захищені шляхом газотермічного напилювання цинку або алюмінію або лакофарбовими покриттями III і IV груп із застосуванням протекторної ґрунтовки після монтажу конструкцій. Площини з’єднань конструкцій на високоміцних болтах повинні бути перед монтажем оброблені металевим дробом для забезпечення коефіцієнта тертя згідно з ДБН В.2.6-163.

Замість гарячого цинкування сталевих конструкцій (при товщині шару від 60 мкм до 100 мкм) допускається передбачати для дрібних елементів (з мірною довжиною до 1 м), крім болтів, гайок і шайб, гальванічне цинкування або кадміювання (при товщині шару 42 мкм) з подальшим хроматуванням. Цей метод захисту від корозії допускається передбачати для болтів, гайок і шайб при товщині шару до 21 мкм (товщина покриття різі не повинна перевищувати плюсових допусків) з подальшим додатковим захистом виступних частин болтових з’єднань лакофарбовими покрит­тями III і IV груп.

8.8   Газотермічне напилення цинку і алюмінію необхідно передбачати для захисту від корозії сталевих конструкцій зі зварними, болтовими і клепаними з’єднаннями. Газотермічне напилення на місця зварних монтажних з’єднань не проводиться. Захист монтажних з’єднань після монтажу конструкцій потрібно передбачати шляхом газотермічного напилення або лакофарбовими покрит­тями III і IV груп із застосуванням протекторної ґрунтовки. Допускається передбачати газотермічне напилення для захисту конструкцій, зазначених у 8.7, якщо цинкування або алюмінування зану­ренням в розплав не передбачено технологією.

8.9  Електрохімічний захист необхідно передбачати для сталевих конструкцій: споруд у ґрунтах згідно з ДСТУ Б В.2.5-29 та ДСТУ Б В.2.5-30, частково або повністю занурених в неорганічні рідкі середовища, наведені в таблиці 5, крім розчинів лугів; внутрішніх поверхонь днищ резервуарів для нафти і нафтопродуктів, якщо в резервуарах відстоюється вода. Електрохімічний захист конст­рукцій в ґрунтах необхідно передбачати спільно з ізоляційними покриттями, а в рідких середовищах допускається передбачати спільно з фарбуванням лакофарбовими матеріалами III і IV груп. Проектування електрохімічного захисту сталевих конструкцій виконується спеціалізованою проект­ною організацією.

8.10  Хімічне оксидування з подальшим фарбуванням або електрохімічне анодування поверхні повинні передбачатися для захисту від корозії конструкцій з алюмінію. Ділянки конструкцій, на яких порушена цілісність захисної анодної або лакофарбової плівки в процесі зварювання, клепки та інших робіт, виконуваних при монтажі, повинні бути після попередньої зачистки захищені лако­фарбовими покриттями із застосуванням протекторної ґрунтовки згідно з додатком Л.

8.11   Для конструкцій, розташованих в ґрунтах, потрібно передбачати ізоляційні покриття. Елементи круглого і прямокутного перерізу, в тому числі з канатів, тросів, труб, захищають згідно з ДСТУ Б В.2.5-29 та ДСТУ Б В.2.5-30 нормальними, посиленими та дуже посиленими покриттями з полімерних липких стрічок або на основі бітумно-гумових, бітумно-полімерних тощо складів з армуючою обмоткою; листові конструкції та конструкції з профільного прокату - бітумними, бітумно- полімерними або бітумно-гумовими покриттями при товщині шару не менше 3 мм. Монтажні зварні шви захищають після зварювання. До монтажу допускається передбачати ґрунтування місць монтажного зварювання бітумними ґрунтовками в один шар.

8.12   Доповнення встановленого переліку рекомендованих систем первинного і вторинного захисту проводиться при позитивних результатах порівняльних випробувань нових матеріалів і технологій з традиційними системами протикорозійного захисту (таблиця 9) відповідно до вста­новленої процедури підтвердження відповідності якості уповноваженими органами (випробу­вальними лабораторіями).

9 ЗАХИСТ СТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ ДИМОВИХ, ГАЗОДИМОВИХ ТА ВЕНТИЛЯЦІЙНИХ ТРУБ, РЕЗЕРВУАРІВ

9.1  Вибір сталі для газовідвідних стволів і матеріалів для захисту їх внутрішніх поверхонь від корозії потрібно проводити згідно з таблицею 11. Призначення матеріалу для ствола труби та системи протикорозійного захисту виконується після теплотехнічного розрахунку "точки роси" на всю висоту труби з урахуванням групи газів. У проектах з використанням нефутерованих сталевих труб необхідно передбачати пристрої для періодичних оглядів внутрішньої поверхні ствола, а для труб типу "труба в трубі" - також і для огляду міжтрубного простору. При проектуванні стволів труб з окремих елементів, підвішених до несучого сталевого каркаса, заходи захисту конструкцій каркаса від корозії необхідно застосовувати відповідно до додатка K і таблиці 9, а ступінь агресивного впливу середовищ визначати відповідно до таблиці 3 для газів групи С.

9.2   Kонструкції несучих сталевих каркасів, запроектовані із сталі марки 10ХНДП і призначені для будівництва у сухому та нормальному вологісних режимах при слабоагресивному ступені впливу зовнішнього повітря, допускається застосовувати без захисту від корозії. Верхня частина газовідвідного ствола димової труби повинна бути виконана з корозійностійкої сталі відповідно до таблиці 11.

Таблиця 11 - Засоби захисту сталевих конструкцій димових, газодимових та вентиляційних труб

9.3  Ступінь агресивного впливу середовищ на внутрішні поверхні сталевих конструкцій резер­вуарів для нафти і нафтопродуктів згідно з ДСТУ Б В.2.6-183 потрібно приймати відповідно до таблиці 12.