---

5.3.3 Партію листів скла вважають прийнятою, якщо число дефектних листів у вибірці менше або дорівнює приймальному числу, вказаному у таблиці 7 для першого ступеня плану контролю, і бракують, якщо число дефектних листів більше або дорівнює бракувальному числу.

Якщо число дефектних листів у першій вибірці більше приймального, але менше бракувального числа, слід відібрати від тієї самої партії вибірку об'ємом, указаним у таблиці 7 для другого ступеня плану контролю і повторити випробування за всіма показниками, вказаними в 5.3.1, що контролюються.

Після повторної перевірки показників партію листів скла вважають прийнятою, якщо сумарне число дефектних листів у вибірках для першого і другого ступенів плану контролю менше або дорівнює приймальному числу, вказаному для другого ступеня, і вважають не прийнятою, якщо сумарне число дефектних листів дорівнює або більше бракувального числа, вказаного у таблиці 7 для другого ступеня контролю.

5.3.4 Для перевірки оптичних викривлень (4.1.3) складають вибірку із числа листів, прийнятих за 5.3.1 - 5.3.3 об'ємом, вказаним у таблиці 8.

5.3.3 Партию листов стекла считают принятой, если число дефектных листов в выборке меньше или равно приемочному числу, указанному в таблице 7 для первой ступени плана контроля, и бракуют, если число дефектных листов больше или равно браковочному числу.

Если число дефектных листов в первой выборке больше приемочного, но меньше браковочного числа, следует отобрать от той же партии выборку объемом, указанным в таблице 7 для второй ступени плана контроля и повторить испытания по всем контролируемым показателям, указанным в 5.3.1.

После повторной проверки показателей партию листов стекла считают принятой, если суммарное число дефектных листов в выборках для первой и второй ступеней плана контроля меньше или равно приемочному числу, указанному для второй ступени, и считают не принятой, если суммарное число дефектных листов равно или больше браковочного числа, указанного в таблице 7 для второй ступени контроля.

5.3.4 Для проверки оптических искажений (4.1.3) составляют выборку из числа листов, принятых по 5.3.1 - 5.3.3 объемом, указанным в таблице 8.

Таблиця 8

Таблица 8

ДСТУ Б В.2.7-115-2002 (ГОСТ 30733-2000) с.8

Партію вважають прийнятою, якщо всі листи відповідають вимогам 4.1.3. При невідповідності хоча б одного листа вимогам 4.1.3 проводять повторну перевірку за цим показником на подвоєній кількості листів. При одержанні незадовільних результатів повторної перевірки хоча б на одному листі партію вважають не прийнятою.

5.4 Періодичні випробування

5.4.1 Періодичні випробування за визначенням коефіцієнта направленого пропускання світла (4.1.4), коефіцієнта теплової емісії (4.1.5), величини залишкових внутрішніх напружень (4.1.8) проводять не рідше одного разу на шість місяців на трьох листах скла, прийнятих за 5.3.1, для кожного виду випробувань.

Періодичні випробування за визначенням вологостійкості (4.1.6), хімічної стійкості (4.1.7) проводять не рідше одного разу на рік на трьох листах скла, прийнятих за 5.3.1, для кожного виду випробувань.

При отриманні незадовільних результатів випробувань хоча б одного листа скла проводять повторні випробування на подвоєній кількості зразків.

Результати повторних випробувань розповсюджують на всю партію.

При одержанні незадовільних результатів повторних випробувань партію бракують і переводять випробування за даним показником у приймально-здавальні до отримання позитивних результатів не менше ніж для двох партій підряд.

При зміні технології виробництва, а також не рідше одного разу на три роки результати періодичних випробувань підтверджують випробуваннями, що проводяться у випробувальних центрах, акредитованих у встановленому порядку на право проведення цих видів випробувань.

5.4.2 Кожну партію скла супроводжують документом про якість, у якому вказують:

• найменування і/або товарний знак підприємства-виготовлювача;

• умовне позначення скла;

• дані щодо наявності сертифіката відповідності;

• кількість листів скла, шт. і м²;

• коефіцієнт теплової емісії;

• число та інвентарні номери ящиків, контейнерів або іншого виду тари;

• номер і дату складання документа.

Партию считают принятой, если все листы соответствуют требованиям 4.1.3. При несоответствии хотя бы одного листа требованиям 4.1.3 проводят повторную проверку по этому показателю на удвоенном числе листов. При получении неудовлетворительных результатов повторной проверки хотя бы на одном листе партию считают не принятой.

5.4 Периодические испытания

5.4.1 Периодические испытания по определению коэффициента направленного пропускания света (4.1.4), коэффициента тепловой эмиссии (4.1.5), величины остаточных внутренних напряжений (4.1.8) проводят не реже одного раза в шесть месяцев на трех листах стекла, принятых по 5.3.1, для каждого вида испытаний.

Периодические испытания по определению влагостойкости (4.1.6), химической стойкости (4.1.7) проводят не реже одного раза в год на трех листах стекла, принятых по 5.3.1, для каждого вида испытаний.

При получении неудовлетворительных результатов испытаний хотя бы одного листа стекла проводят повторные испытания на удвоенном числе образцов.

Результаты повторных испытаний распространяют на всю партию.

При получении неудовлетворительных результатов повторных испытаний партию бракуют и переводят испытания по данному показателю в приемо-сдаточные до получения положительных результатов не менее чем для двух партий подряд.

При изменении технологии производства, а также не реже одного раза в три года результаты периодических испытаний подтверждают испытаниями, проводимыми в испытательных центрах, аккредитованных в установленном порядке на право проведении этих видов испытаний.

5.4.2 Каждую партию стекла сопровождают документом о качестве, в котором указывают:

• наименование и/или товарный знак предприятия-изготовителя;

• условное обозначение стекла;

• сведения о наличии сертификата соответствия;

• количество листов стекла, шт. и м²;

• коэффициент тепловой эмиссии;

• число и инвентарные номера ящиков, контейнеров или другого вида тары;

• номер и дату составления документа.

ДСТУ Б В.2.7-115-2002 (ГОСТ 30733-2000) с.9

6 МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

6.1 Довжину і ширину листів скла, а також довжину їх діагоналей вимірюють рулеткою за ГОСТ 7502 або іншим вимірювальним інструментом із ціною поділки не більше 1 мм.

6.2 Товщину скла вимірюють мікрометром із ціною поділки не більше 0,01 мм за ГОСТ 6507 в середині кожної сторони листа на відстані від кромки не менше його товщини. За товщину скла приймають середньоарифметичне значення результатів вимірювань.

Різнотовщинність скла визначають як різницю між максимальною і мінімальною товщинами листа скла.

6.3 Показники зовнішнього вигляду (вади) скла визначають візуально в прохідному світлі при розсіяному освітленні або подібному йому штучному (без прямого освітлення). Освітленість поверхні скла повинна бути не менше 300 лк.

Лист скла встановлюють вертикально на відстані 0,6 - 0,8 мм від спостерігача. Вади розміром більше 1 мм вимірюють лінійкою за ГОСТ 427 або іншим вимірювальним інструментом з ціною поділки не більше 1 мм. Вади розміром менше 1 мм вимірюють лупою з ціною поділки не більше 0,25 мм за ГОСТ 25706. Розміри вад визначають за найбільш чітко вираженими видимими обрисами.

Відстань між вадами (скупченість) скла визначають між їх центрами лінійкою за ГОСТ 427 або рулеткою за ГОСТ 7502 з ціною поділки не більше 1 мм.

6.4 Щербинки і відколки вимірюють лінійкою за ГОСТ 427 або іншим вимірювальним інструментом з ціною поділки не більше 1 мм.

Пошкодження кутів вимірюють з допомогою косинця за ГОСТ 3749 і лінійкою за ГОСТ 427 з ціною поділки не більше 1 мм.

6.5 Коефіцієнт направленого пропускання світла визначають за ДСТУ Б В.2.7-13 (ГОСТ 26302).

6.6 Оптичні викривлення визначають за ГОСТ 111, використовуючи екран типу "зебра".

6.7 Визначення вологостійкості скла

Суть методу полягає у визначенні здатності скла витримувати дію вологи протягом заданого часу без зміни зовнішнього вигляду.

6.7.1 Апаратура

Ванна з дистильованою водою.

6 МЕТОДЫ КОНТРОЛЯ

6.1 Длину и ширину листов, стекла, а также длину их диагоналей измеряют рулеткой по ГОСТ 7502 или другим мерительным инструментом с ценой деления не более 1 мм.

6.2 Толщину стекла измеряют микрометром с ценой деления не более 0,01 мм по ГОСТ 6507 в середине каждой стороны листа на расстоянии от кромки не менее его толщины. За толщину стекла принимают среднеарифметическое значение результатов измерений.

Разнотолщинность стекла определяют как разность между максимальной и минимальной толщинами листа стекла.

6.3 Показатели внешнего вида (пороки) стекла определяют визуально в проходящем свете при рассеянном освещении или подобном ему искусственном (без прямого освещения). Освещенность поверхности стекла должна быть не менее 300 лк.

Лист стекла устанавливают вертикально на расстоянии 0,6 - 0,8 м от наблюдателя. Пороки размером более 1 мм измеряют линейкой по ГОСТ 427 или другим мерительным инструментом с ценой деления не более 1 мм. Пороки размером менее 1 мм измеряют лупой с ценой деления не более 0,25 мм по ГОСТ 25706. Размеры пороков определяют по наиболее четко выраженным видимым очертаниям.

Расстояние между пороками (сосредоточенность) стекла определяют между их центрами линейкой по ГОСТ 427 или рулеткой по ГОСТ 7502 с ценой деления не более 1 мм.

6.4 Щербины и сколы измеряют линейкой по ГОСТ 427 или другим мерительным инструментом с ценой деления не более 1 мм.

Повреждения углов измеряют с помощью угольника по ГОСТ 3749 и линейкой по ГОСТ 427 с ценой деления не более 1 мм.

6.5 Коэффициент направленного пропускания света определяют по ГОСТ 26302.

6.6 Оптические искажения определяют по ГОСТ 111 с использованием экрана типа "зебра".

6.7 Определение влагостойкости стекла

Сущность метода состоит в определении способности стекла выдерживать воздействие влаги в течение заданного времени без изменения внешнего вида.

6.7.1 Аппаратура

Ванна с дистиллированной водой.

ДСТУ Б В.2.7-115-2002 (ГОСТ 30733-2000) с.10

Термометр за ГОСТ 28498 з похибкою не більше 1°С і діапазоном вимірювання 50-100°С.

6.7.2 Відбір зразків

Випробування проводять на зразках розміром не менше 300 мм  100 мм, які вирізані із трьох листів скла, відібраних із партії, що випробовується, і не мають вад зовнішнього вигляду.

6.7.3 Проведення випробування Зразки встановлюють у ванну з водою на відстані не менше 100 мм один від одного і стінок ванни. Нагрівають воду до температури (100-2)°С. Підтримують вказану температуру протягом 2 год, потім зразки охолоджують до кімнатної температури.

Визначають кількість і розмір вад на кожному зразку.

6.7.4 Оцінка результату

Зразки вважають такими, що витримали випробування, якщо в них після випробувань не виявлено жодної вади зовнішнього вигляду.

6.8 Визначення хімічної стійкості скла

Суть методу полягає у визначенні здатності скла витримувати дію різних хімічних реактивів протягом заданого часу без зміни зовнішнього вигляду.

6.8.1 Апаратура і реактиви

Циліндр із хімічно стійкого скла діаметром не більше 80 мм і висотою не менше 50 мм.

Мастика ущільнювальна (хімічно нейтральна) за ГОСТ 14791.

Метанол за ГОСТ 2222 або етиловий спирт за ГОСТ 17299.

Вода дистильована за ГОСТ 6709.

Розчини для випробувань:

№ 1 - розчин соляної кислоти, який приготований із 30 см³ соляної кислоти за ГОСТ 3118 з густиною 1,19 г/см³ і 970 см³ дистильованої води за ГОСТ 6709;

№ 2 - розчин гідроокису натрію х.ч. 0,1 %-й за ГОСТ 2263.

6.8.2 Відбір зразків

Випробування проводять на трьох зразках розміром не менше 100 мм  100 мм для кожного вказаного в 6.8.1 розчину, які вирізані із трьох листів скла, відібраних із партії, що випробовується, і не мають вад зовнішнього вигляду.

6.8.3 Проведення випробувань

Перед проведенням випробувань зразки скла ретельно обчищають метанолом або етанолом.

Термометр по ГОСТ 28498 с погрешностью не более 1°С и диапазоном измерения 50-100°С.

6.7.2 Отбор образцов

Испытания проводят на образцах размером не менее 300 мм  100 мм, вырезанных из трех листов стекла, отобранных из испытываемой партии и не имеющих пороков внешнего вида.

6.7.3 Проведение испытания

Образцы устанавливают в ванне с водой на расстоянии не менее 100 мм друг от друга и стенок ванны. Нагревают воду до температуры (100-2)°С. Поддерживают указанную температуру в течение 2 ч, затем образцы охлаждают до комнатной температуры.

Определяют число и размер пороков на каждом образце.

6.7.4 Оценка результата

Образцы считают выдержавшими испытания, если в них после испытаний не обнаружен ни один порок внешнего вида.

6.8 Определение химической стойкости стекла

Сущность метода состоит в определении способности стекла выдерживать воздействие различных химических реактивов в течение заданного времени без изменения внешнего вида.

6.8.1 Аппаратура и реактивы

Цилиндр из химически стойкого стекла диаметром не более 80 мм и высотой не менее 50 мм.

Мастика уплотняющая (химически нейтральная) по ГОСТ 14791.

Метанол по ГОСТ 2222 или этиловый спирт по ГОСТ 17299.

Вода дистиллированная по ГОСТ 6709.

Растворы для испытаний:

№ 1 - раствор соляной кислоты, приготовленный из 30 см³ соляной кислоты по ГОСТ 3118 с плотностью 1,19 г/см³ и 970 см³ дистиллированной воды по ГОСТ 6709;