Крім цього, на знаках з внутрішнім освітленням необхідно зазначити:
номінальну напругу у вольтах;
кількість ламп;
номінальну потужність кожної лампи, Вт.
9.2 Готові знаки повинні бути обгорнуті в пакувальний згідно з ГОСТ 8273 або волого-непроникний згідно ГОСТ 515 папір і складені в дощані риштування згідно з ГОСТ 12082 або фанерні ящики згідно з ГОСТ 5959. Дозволено в обґрунтованих випадках упаковувати знаки в пакувальний картон згідно з ГОСТ 7376.
Пакують знаки з внутрішнім освітленням згідно з ГОСТ 23216.
Маркують транспортну тару згідно з ГОСТ 14192.
У разі транспортування світловідбивальних знаків, лицеві поверхні треба обгортати вощеним папером і застосовувати прокладки. Установлюють знаки у ящики тільки вертикально.
Умови зберігання і транспортування знаків для врахування впливу кліматичних факторів — за групою умов збереження ОЖ4 ГОСТ 15150.
Транспортують та зберігають знаки з внутрішнім освітленням згідно з ГОСТ 23216.
Підприємство-виробник повинно гарантувати відповідність знаків вимогам цього стандарту у разі дотримання умов експлуатування, транспортування і зберігання.
Гарантійний строк для знаків з внутрішнім і зовнішнім освітленням — два роки, а для знаків з світловідбивальною поверхнею — один рік від дня введення в експлуатування.
11.1 Загальні положення
Знаки позначання трас потрібно розташовувати так, щоб їх добре бачили як у світлий, так і у темний час доби, була забезпечена зручність експлуатування і обслуговування, а також було неможливе їх ненавмисне пошкодження. У цьому разі вони не повинні бути закриті будівлями, спорудами, знаками дорожнього руху тощо.
Знаки позначання трас магістральних трубопроводів на перетинах із автомобільними дорогами встановлюють управліннями (власниками) автомобільних доріг згідно з заявками власників трубопроводів в місцях погоджених із підрозділами Державтоінспекції МВС України.
Встановлювання чи демонтування знаків позначання трас магістральних трубопроводів 1.1, 2.1, 2.2 без узгодження з підрозділами Державтоінспекції МВС України заборонено.
Знаки позначання трас, застосовування яких було спричинене причинами тимчасового характеру (аварійно-відновні роботи, капітальний ремонт, реконструкція тощо), потрібно установлювати на щитах жовтого кольору, розміри яких повинні перевищувати розміри знака не менше ніж на 0,1 м. Ці знаки повинні бути негайно демонтовані після усунення зазначених причин тимчасового характеру.
11.2 Загальні вимоги
11.2.1 Знаки із світловідбивальною поверхнею потрібно застосовувати на трасах магістральних трубопроводів, знаки з внутрішнім освітленням — на перетині трубопроводу з шосейними дорогами із стаціонарним освітленням, увімкненим на весь темний час доби, та водними шляхами.
Знаки із світловідбивальною поверхнею можна застосовувати на перетині трубопроводу з шосейними дорогами і залізницями, якщо буде забезпечено видимість знаків з відстані не менш ніж 100 м як у світлий, так і в темний час доби.
11.2.2 Знаки позначання трас потрібно встановлювати на залізобетонних (згідно з ГОСТ 25459), металевих або з полімерних матеріалів стовпчиках висотою від 1,5 м до 2 м (над поверхнею землі) на прямих дільницях у межах видимості, але не рідше ніж через 1000 м і на кутах повороту трубопроводів з позначанням на них кілометражу трубопроводу і фактичної глибини залягання труби.
Знаки позначання трас нафтогазопроводів установлюють на відстані 1 м справа від осі трубопроводу по напрямку транспортування продукту, аміакопроводів на відстані 5 м в напрямку кабелю зв'язку, якщо інше не позначено на табличці знаку.
Щоб позначити траси, дозволено використовувати контрольно-вимірювальні колонки (пункти) катодного захисту. В цих місцях разом із колонкою встановлюють залізобетонний стовпчик висотою від 1,5 м до 2 м (над поверхнею землі) на якому розміщують знаки позначання трас.
Кілометрові стовпчики нафтогазопроводів повинні бути пофарбовані в оранжевий колір, аміакопроводів — чергування смуг жовтого і чорного кольору шириною 25 см.
На багатониткових системах магістральних трубопроводів повинна бути позначена кожна нитка.
11.2.3 Відстань від нижнього краю знака (без урахування табличок до знаків позначання) до поверхні землі (висота встановлення) повинна становити:
від 1,5 м до 2 м — на трасі трубопроводу;
від 1,5 м до 2,2 м — у разі установлення на перетині з шосейними дорогами і залізницями.
11.2.4 Знаки не потрібно установлювати на відстані меншій ніж 1 м від проводів ЛЕП-0,4 кВ. В межах охоронної зони високовольтних ліній підвішувати знаки на тросах-розтяжках забороняється.
11.3 Попереджувальний знак
Попереджувальний знак застосовують для інформування учасників дорожнього руху про характер небезпеки і розташованість небезпечної ділянки дороги, рух якого потребує вжиття заходів відповідно до засторог на знаках.
Попереджувальний знак треба встановлювати у місцях перетинання трубопроводу із автомобільними і водними шляхами на відстані від 150 м до 300 м від осі трубопроводу або від осі крайніх ниток трубопроводу на багато ниткових ділянках.
11.4 Заборонні знаки
Заборонні знаки застосовують, щоб ввести обмеження руху.
Заборонні знаки потрібно установлювати безпосередньо перед ділянками трас магістральних трубопроводів, на яких необхідно ввести відповідне обмеження.
Щоб заборонити рух усіх транспортних засобів через підземний магістральний трубопровід, заглиблений менше ніж на 0,8 м, встановлюють знак 3.1 «Рух заборонено» згідно з ДСТУ 4100.
Знак 3.35 згідно з ДСТУ 4100 встановлюють, щоб заборонити стоянку транспортних засобів у межах охоронних зон магістральних трубопроводів. Дозволено разом зі знаком встановлювати таблички 5.1—5.4.
Знак 2.1 «Проходити заборонено» встановлюють перед входом до тунелю (у разі прокладання магістрального трубопроводу в тунелях), перед надземними переходами магістрального трубопроводу арочного типу, а також на загорожах кранових вузлів, амбарів, конденсатозбірників, ГРС, КС, НПС, PC, ГПС, СПС тощо.
Знак 2.2 «Якоря кидати заборонено» встановлюють на підводних переходах через судноплавні ріки і канали. Знак встановлюють на сигнальних стовпах на віддалі від 100 м до 350 м (залежно від діаметру трубопроводу) вище і нижче по течії від крайніх ниток трубопроводу на обох берегах, як правило, у місцях, що не затоплюються. Розміри сигнальних стовпчиків та порядок встановлення знаків повинні відповідати вимогам ГОСТ 26600.
11.5 Інформаційний знак
Інформаційний знак встановлюють на межах обслуговування ділянок трубопроводів і застосовують для зазначення ширини охоронної зони (відповідно до Правил охорони магістральних трубопроводів [2]) і повідомлення про місцеперебування власника (експлуатувальної організації) магістрального трубопроводу. Вид знака (3.1.1, 3.1.2) застосовують залежно від прийнятої на підприємстві системи розподілу меж обслуговування.
11.6 Інформаційно-вказівні знаки
Інформаційно-вказівні знаки застосовують для інформування про розташування трас магістральних трубопроводів і прив'язки їх до місцевості.
Знак 4.1 «Місце розташунку трубопроводу» потрібно застосовувати, щоб позначити місця розташовування магістрального трубопроводу, глибини його залягання і відстані від осі стовпчика до осі трубопроводу.
Знаки 4.2 «Поворот трубопроводу ліворуч» і 4.3 «Поворот трубопроводу праворуч» потрібно застосовувати, щоб позначити кут повороту трубопроводу.
Знак 4.4 «Місце розташунку кабелю зв'язку» застосовують, щоб позначити місце розташовування кабелю технологічного зв'язку магістрального трубопроводу.
11.7 Таблички доповнювальної інформації
Таблички доповнювальної інформації 5.1 — 5.4, 5.6 застосовують безпосередньо для попередження про можливу небезпеку.
11.8 Таблички до знаків позначання трас
11.8.1 Таблички до знаків позначання трас магістральних трубопроводів застосовують для уточнення, обмеження дії інших знаків. Таблички потрібно застосовувати тільки разом із знаками. Розташовувати їх потрібно безпосередньо під знаком.
З одним знаком допускають застосовувати не більше ніж дві таблички.
Таблички 5.1 — 5.4 «Аміак! Небезпечно для життя!», «Газопровід високого тиску!», «Вогненебезпечно. Нафтопровід високого тиску!», «Охоронна зона» потрібно застосовувати з попереджувальним і заборонними знаками, а також у місцях перетинання трубопроводів з іншими надземними і підземними комунікаціями з інформаційним знаком 3.1.1, 3.1.2. Розмір вказаної охоронної зони повинен відповідати Правилам охорони магістральних трубопроводів [2].
Табличку 5.5 «Кілометровий покажчик» потрібно застосовувати з інформаційно- вказівними та інформаційними знаками (у тому разі значення кілометражу не перехрещується). Для візуального пошуку необхідних дільниць з повітря таблички з вказаним кілометражем на кілометрових стовпчиках встановлюють з невеликим нахилом до горизонталі (кут перегину таблички відносно осі симметрії повинен бути не менше ніж 120 °С) чи горизонтально.
Табличку «Засторога про небезпеку» установлюють на підводних переходах через несудноплавні водні перешкоди, щоб попередити про можливу небезпеку та проінформувати про охоронну зону магістрального трубопроводу. Табличку 5.6 установлюють на сигнальних стовпах на відстані від 100 м до 350 м (залежно від діаметру трубопроводу) від осі крайніх ниток трубопроводу на обох берегах, як правило, у місцях, що не затоплюються.
ДОДАТОК А
(обов’язковий)
|
Попереджувальний знак |
Заборонні знаки |
|
|
1.1 |
2.1 |
2.2 |
Інформаційний знак |
|
|
3.1.1 |
3.1.2 |
Інформаційно-вказівні знаки |
|
|
4.1 |
4.2 |
|
4.3 |
4.4 |
|
Знаки доповнювальної інформації |
|
|
5.1 |
5.2 |
|
5.3 |
5.4 |
|
5.5 |
5.6 |
ДОДАТОК Б
(довідковий)
Публікація Міжнародної Комісії з освітлювання № 15 (Е-1.3.1), 1971 р. Центральне бюро МКО, том 4.
Постанова КМУ № 1747 від 16.11.02 Правила охорони магістральних трубопроводів.
УКНД 13.200
30
