Ці записи повинні бути підтверджені підписами підривника і роздавальника.
Повернуті ВР і ЗП повинні зберігатися роздільно в спеціальних ящиках для повернення і видаватися в першу чергу.
При повторній видачі повернутих ВМ роздавальник повинен старанно перевірити їх стан і переконатися в їх доброякісності. Підривникам можна видавати тільки придатні ВМ.
Вибухові матеріали, визнані непридатними для підривних робіт, роздавальник повинен передати на поверхневий базисний або видатковий склад для знищення.
Під час спуску ВМ у шахту роздавальник зобов'язаний суворо стежити за виконанням таких правил:
переміщення ВМ по стволу шахти повинно проводитися тільки після того, як диспетчер (черговий по шахті) сповістить про це машиніста, рукоятчика, стволового і особу, відповідальну за підйом;
переміщення ВМ по стволу шахти під час підйому і спуску здійснювати при відсутності людей;
при навантаженні, розвантаженні і переміщенні ВМ по стволу шахти, в приствольному дворі і надшахтній будівлі біля ствола допускається присутність тільки підривника э проінструктованих робочих, що навантажують і розвантажують ВМ, рукоятчика, стволового і роздавальника;
доставка ВМ у вагонетках від стволу до складу повинна доручатися не менш ніж двом особам. Вагонетки повинні бути обладнані дерев'яною футеровкою і закриті кришкою з матеріалу, який не горить;
при спуску ВМ перебування сторонніх людей у кліті, бадді або вагонетці не допускається;
є) ящики або мішки з ВМ повинні займати не більш 2/3 висоти кліті, але не вище висоти дверей кліті; ящики з ВМ І групи дозволяється ставити тільки в один ряд. При спуску ВМ у шахту у вагонетках ящики з ВМ не повинні виступати вище бортів вагонетки, і останні повинні бути міцно закріплені в кліті. Детонатори спускаються в кліті окремо від ВР і укладаються не більш ніж в один ряд;
ж) доставка ВМ по вертикальних або похилих стволах повинна проводитися зі швидкістю не більш 5 м/сек.
При супроводі ВМ, які транспортуються електровозами, роздавальник зобов'язаний стежити за виконанням таких умов:
вибухові речовини і засоби підривання дозволяється перевозити акумуляторними і контактними електровозами, спеціальними составами зі швидкістю не більш 5 м/сек, при цьому ВР і ЗП повинні знаходитися в різних вагонетках, розділених одна від іншої такою кількістю порожніх вагонеток, при якій відстань між вагонетками та електровозом була б не менше 3 м. У рухомому складі, що перевозить ВМ, не повинно бути вагонеток, завантажених іншими вантажами;
на передній частині електровозу і позаду складу з ВМ повинні бути спеціальні світлові пізнавальні знаки, із значенням яких повинні бути ознайомлені всі працюючі в шахті;
машиністи електровозів і особи, пов'язані з перевезенням ВМ, повинні бути проінструктовані про правила перевезення;
крім машиніста електровоза, роздавальника, а також робітників, пов'язаних із перевезенням ВМ, у поїзді нікого не повинно бути; при цьому всі перелічені особи, крім машиніста електровоза, повинні розміщатися у вагонетці, яка причіплена позаду поїзду та обладнана для перевезення людей.
При веденні підривних робіт на відстані не менше 100 м від найближчих камер з ВМ роздавальник зобов'язаний закрити, опечатати склад і піти на безпечну відстань до закінчення підривних робіт.
При порушенні нормального провітрювання в шахті (виробці) роздавальник зобов'язаний негайно припинити роботу, видалити всіх людей зі складу, відключити електроенергію, закрити та опечатати склад, вийти на свіжий струмінь повітря і повідомити про те, що трапилось, завідуючого складом. Поновлення роботи на складі допускається тільки після провітрювання і з дозволу осіб технагляду.
При виявленні ознак можливого виникнення аварії (збільшений приток води в приміщенні складу, помітне осідання покриття і т.п.) роздавальник зобов'язаний негайно вжити заходів до переміщення ВМ у безпечне місце, а при неможливості виконати це - опечатати склад і повідомити завідуючого складом або особу технагляду.
Вимоги по забезпеченню пожежо-, вибухо- і електробезпеки.
Зберігання ВМ у підземних умовах повинно здійснюватись в спеціально облаштованих виробках - камерах або комірках, що необхідно розташовувати так, щоб вибух ВМ в одній з них не міг викликати детонацію у з'єднаннях.
Всі виробки складів ВМ повинні бути закріплені кріпленням, що не горить, і побілені.
У стійких породах кріплення підвідних виробок не обов'язкове.
Провітрювання складу необхідно здійснювати струменем свіжого повітря. Кількість повітря, що подається у склад, повинно забезпечити його чотириразовий годинний обмін в усіх виробках.
Вихідний зі складу повітряний струмінь не направляти у виробку зі свіжим струменем повітря.
Склад ВМ повинен бути забезпечений первинними засобами пожежегасіння (вогнегасники, ящики з піском, посудини з водою). Дозволяється обладнання автоматичних засобів пожежегасіння. Кількість і розміщення засобів пожежегасіння погоджується з командиром ВГСЧ.
Біля входу підвідних виробок до камер або комірок складу повинні бути влаштовані протипожежні двері.
У підвідних виробках і в складі ВМ шахт (рудників), небезпечних по газу або пилу, повинно застосовуватися електроустаткування у вибухобезпечному виконанні і для інших шахт (рудників) - у рудниковому нормальному виконанні. Освітлювальну електропроводку в складах і підвідних виробках дозволяється виконувати броньованим кабелем у свинцевій або полівінілхлоридній оболонці або гнучкими гумовими кабелями з негорючою ізоляцією та оболонкою.
Для живлення освітлювальних установок повинна застосовуватися напруга (лінійна) не вище 220 В. Освітлювальну мережу необхідно захищати від витока струму.
Підвідні виробки, допоміжні камери повинні освітлюватися світильниками, підвішеними до покрівлі виробки, а камери (комірки) для зберігання ВМ - косим світлом із підвідної виробки.
При обладнанні підземних складів ВМ автоматичною охоронною сигнализацією повинен забезпечуватися вивід сигналу на пульт чергового (диспетчера) підприємства.
На складах біля вхідних дверей і в камері видачі ВМ повинні бути встановлені телефони.
Порядок зберігання ВМ, утримання та охорони підземних роздавальних камер повинен бути таким же, як і в підземних складах ВМ.
При цьому ВР і засоби ініціювання (ЗІ) повинні зберігатись у відділеннях, відгороджених один від одного цегляною, бетонною і т.п. стіною товщиною не менше 25 см. У роздавальній камері повинне бути обладнане місце для видачі ВМ підривникам.
Роздавальні камери повинні влаштовуватись не ближче 200 м від місця посадки людей у пасажирські вагони і навантаження - розвантаження гірничої маси.
При ємкості до 1000 кг ВР роздавальні камери можуть обладнувати на розширенні виробок горизонтів, провітрюватися свіжим струменем повітря за рахунок загальношахтної депресії і відгороджуватися суцільною по висоті цегляною, бетонною і т.п. стіною товщиною не менше 25 см. Роздавальна камера ємкістю більше 1000 кг ВР повинна розміщатися в спеціально відведеній провітрюваній аналогічно складам ВМ виробці, на відстані не менше 25 м від виробок, що застосовують для постійного проходу людей.
Роздавальні камери повинні бути закріплені неспалимим кріпленням і мати стаціонарне освітлення. Підвідні виробки протягом не менше 5 м також повинні бути закріплені неспалимим кріпленням.
У підвідній виробці до роздавальної камери, повинні бути металеві двері, -суцільні (протипожежні) і ґратчасті з вікном для видачі і приймання ВМ. Двері повинні мати надійні запори.
Для розміщення ВМ у роздавальних камерах необхідно влаштовувати стелажі, а для зберігання підривних машинок, магістральних проводів, контрольно- вимірювальних приладів, поліетиленових мішків, ампул для гідрозабійки - установлювати ящики. ВР у заводській упаковці можуть зберігатися в штабелях. З боку струменя повітря, що надходить, у роздавальній камері повинен бути встановлений телефон і обладнаний пункт зберігання засобів протипожежного захисту.
Дільничний пункт зберігання ВМ повинен являти собою обгороджену ґратчастими стінками (перегородками) виробку або частину виробки, у якій встановлені спеціальні металеві шафи (ящики) або контейнери з ВМ, які замикаються на замки. Двері повинні замикатись на внутрішній замок.
На дільничних пунктах в якості шаф (контейнерів) для ВМ можуть використовуватись металеві сейфи або ящики, виготовлені з металевих листів товщиною не менше 2 мм, а також шахтні вагонетки, обладнані металевими кришками. Зазначені ємкості з ВМ слід розміщувати безпосередньо у виробці, розділяючи перегородками, або встановлювати в нішах.
При сумісному зберіганні ВМ шафа (ящик) для зберігання ВМ повинна бути розділена не менш ніж на три відділення: для розміщення ВР і детонуючого шнура (ДШ), для зберігання вибухових і контрольно-вимірювальних приладів, проводів і т.п. і для касет (сумок) з ЕД або запальних трубок. Всі стінки відділення для зберігання детонаторів повинні бути облицьовані м'яким матеріалом.
Встановлені в дільничних пунктах металеві шафи для зберігання ВМ повинні заземлюватись. При цьому перехідний опір не повинен перевищувати 2 Ом. У проводах з високим питомим опором значення перехідного опору встановлюється місцевою інструкцією.
Окремі металеві ящики і контейнери (сейфи), призначені для зберігання ВМ поблизу місць підривних робіт повинні відповідати вимогам п.п. 3.2.13. і 3.2.14. примірної інструкції і мати внутрішні замки.
Не проводити підривні роботи ближче ЗО м від складів ВМ, роздавальних камер або дільничних пунктів зберігання ВМ.
При виявленні недоліків необхідно відразу припинити роботу і сповістити про це завідуючому складом ВМ або представнику технічного нагляду.
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ
По закінченні роботи роздавальник зобов'язаний упорядкувати робоче місце; оглянути приміщення, де проводилась видача ВМ, і старанно очистити його від пилу ВР.
Разом із роздавальником, що приймає зміну, перевірити фактичну наявність ВМ у сховищах і звірити його з записами в книгах обліку, а також перевірити стан освітлення, зв'язку, сигналізації, вентиляції, опалення і засобів пожежегасіння. Результати перевірки записати в «Книгу прийому і здачі зміни»,
У випадку відсутності наступної зміни роздавальник повинен доповісти про це завідуючому складом і надалі поступати по його вказівці.
Упорядкувати ручний інструмент і ЗІЗ.
Після закінчення роботи роздавальник повинен вимити обличчя, руки теплою водою з милом або прийняти теплий душ.
Якщо виникне сильний головний біль або запаморочення при поводженні з ВМ, що містять нітроефіри, необхідно негайно повідомити про це завідуючого складом і звернутися до лікаря.
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ
Загазованість, задимленість понад гранично припустимі норми, а також виявлення осідань гірничих порід і пливунів у гірничих виробках свідчать про можливі аварійні ситуації.
Для кожного об'єкта підземного будівництва розроблено план ліквідації аварій (ПЛА).
Особи, які не ознайомлені з ПЛА, і не знають його в частині, що відноситься до місця їх роботи і шляхів пересування, до роботи не допускаються. Кожне ознайомлення з ПЛА і виходами проводиться під розписку до початку роботи.
На кожному об'єкті підземного будівництва крім телефонного сп'язку повинна бути обладнана аварійна сигналізація (світлова, гучномовна, безпровідний радіозв'язок і ін.) з метою оперативного оповіщення працюючих про аварійні ситуації.
При виникненні аварії роздавальник повинен припинити роботу і діяти відповідно до ПЛА при будівництві метрополітенів і підземних споруд:
При всіх аваріях кожний робітник, як той, що виїхав (вийшов) на поверхню, так і той, що знаходився на поверхні у цей час, зобов'язаний, дізнавшись про аварію, доповісти про свій виїзд (вихід) і виконувати обов'язки відповідно до ПЛА або залишатися в розпорядженні відповідального керівника робіт з ліквідації аварії.
Порядок дій при наданні першої допомоги потерпілим під час аварії:
усунути вплив на організм факторів, що створюють, загрозу здоров'ю і життю постраждалого (звільнити від дії електричного струму, погасити палаючий одяг, витягти з води і т.п.), оцінити стан постраждалого;
визначити характер і тяжкість травми постраждалого і послідовність заходів щодо його порятунку;
виконати необхідні заходи щодо порятунку постраждалого (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, імобілізувати місце перелому, накласти пов'язку і т.п.);
викликати швидку медичну допомогу чи лікаря або вжити заходів для транспортування постраждалого до найближчої лікувальної установи;
підтримати основні життєві функції постраждалого до прибуття медичного працівника.
Київ 1999
