---

в) працювати при відсутності або порушенні заземлення;

г) працювати при відсутності справних захисних засобів;

д) змащувати обертові і частини, що рухаються, під час роботи. 2.3. Порядок перевірки справності устаткування, інструмента.

2.3.1. При виявленні відхилень від умов сертифіката і порушень у пускових, попереджувальних, гальмових пристроях, системах блокування і сигналізації, вентиляції та освітлення машиніст зобов'язаний довести до відома керівництва дільниці.

2.3.2. При огляді і ремонті підіймача машиніст зобов'язаний вжити заходів, що виключають його самочинне вмикання.

2.3.3. Попередивши рукоятчика і стволового про початок випробування підіймача, машиніст зобов'язаний дотримувати наступного порядку:

а) не включаючи головний рубильник, перевірити справну дію контролера, повертаючи рукоятку з нульового положення в крайнє і назад;

б) включивши головний рубильник і, отримавши від рукоятчика сигнал, перевірити справність запобіжного гальма в такий спосіб: підняти кліть із завантаженою породою вагонеткою на 200-300 мм вище кулачків прийомної

площадки і загальмувати барабан підіймача за допомогою запобіжного і робочого гальма.

Повільним розгальмуванням робочого гальма необхідно переконатися в тому, що барабани підіймача не обертаються під силою впливу гальмових колодок запобіжного гальма на ободи барабанів машини.

Запобіжне гальмо на лебідках, які застосовуються при спорудженні похилих ходів, перевіряєтся шляхом включення його при русі скипа або тюбінгового візка.

2.3.4. Машиніст, який працює на підіймачі для проходки похилого ходу, повинен перевірити:

а) наявність і справність огородження барабана лебідки і пускових опорів;

б) справність запобіжних пристроїв для затримки скіпа або тюбінгового візка при обриві каната;

в) справність покажчика глибини (індикатора).

2.5. Про всі помічені несправності устаткування, пристроїв, захисних засобів, виявлених при огляді, машиніст повинний повідомити керівнику робіт (майстру, виконробу) і до усунення несправностей до роботи не приступати.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ

3.1. Відомості про безпечну організацію праці, про прийоми і методи безпечного виконання робіт.

3.1.1. Безпосередньо перед початком роботи підіймача шахтового, закінчивши його випробування, машиніст зобов'язаний довести до відома рукоятчика про готовність до роботи.

3.1.2. Машиніст повинен уважно стежити за сигналами рукоятчика і пускати машину в хід тільки після одержання відповідного для цього сигналу.

3.1.3. Кожний незрозумілий сигнал машиніст повинен вважати сигналом «Стоп».

3.1.4. При підйомі і спуску людей і вантажів машиніст повинен дотримуватись встановлених швидкостей руху клітей.

______Швидкості не повинні перевищувати такі величини:_____________________

Висота підйому, м | Найбільша швидкість, м/сек

До 40 2-2,5

До 100 3-4

Понад 100 6

3.1.5. В залежності від характеру вантажу машиніст повинен виконувати такі вимоги:

а) при спуску і підйомі в клітях вибухових матеріалів швидкість повинна бути не більше 2 м/сек;

б) при відсутності напрямних найбільша швидкість підйому і спуску людей в баддях не повинна перевищувати 1,0 м/сек;

в) при спуску або підйомі людей у баддях по напрчмній швидкість не повинна перевищувати 1/3 встановленої найбільшої швидкості підйому людей у клітях для відповідних висот;

г) при підйомі і спуску вантажів у баддях по напрямній швидкість повинна складати не більше 2/3 норми, встановленої для клітей;

д) при відсутності напрямних і обшивки баддевого відділення рух бадей з вантажем повинен проводитись зі швидкістю не більше 2 м/сек;

ж) при огляді ствола з кліті швидкість повинна бути не більше 0,3 м/сек; к) при огляді каната швидкість руху його повинна бути не більше 0,3 м/сек;

л) при підйомі вантажів у екіпаж по похилому ходу швидкість руху повинна бути не більше 1 м/сек;

м) при підйомі хворого в бадді швидкість повинна бути в два рази менша за нормальну;

н) прискорення та уповільнення підйомних посудин при підйомі і спуску людей не повинні перевищувати 0,75 м/сек;

п) збільшувати або зменшувати швидкість підйому (спуску) необхідно поступово, без ривків.

Особливу обережність слід дотримуватись при наближенні підйомної посудини до прийомної площадки або вибою, зупиняючи її без ударів.

3.1.6. Машиніст під час роботи на підіймачі повинен уважно стежити за покажчиком глибини (індикатором) для своєчасного початку гальмування: манометром, амперметром, вольтметром і швидкостеміром.

3.1.7. Машиніст повинен стежити під час підйому за якістю навивки канату на барабан, набігання одного витка на інший не допускається.

3.1.8. При багатошаровій навивці канату на барабан висота реборди барабана повинна виступати над верхнім прошарком навивки канату не менш ніж на 2,5 його діаметра.

3.1.9. Машиніст не повинен піднімати та опускати вантаж, вага якого перевищує встановлену вантажопідіймальність машини.

3.1.10. Підйом і спуск довгомірних вантажів дозволяється тільки за письмовим дозволом головного механіка організації, в якому повинні бути вказані порядок робіт і відповідальна особа за виконання цих робіт.

3.1.11. Машиніст, який працює на підіймачі для проходки похилого ходу, повинен стежити за рухом скіпу або тюбінгового візка і при сході їх з рейок негайно виключити підіймач шахтовий або лебідку.

3.1.12. Після проведення будь-яких робіт у стволі, а також при перерві в роботі машиніст зобов'язаний перший підйом зробити з порожніми клітями або баддями зі швидкістю не більше 0,5 м/сек.

3.1.13. Під час роботи підіймача машиніст не повинен:

а) залишати робоче місце або випускати з рук рукоятку керування;

б) доручати керування підіймачем іншим особам;

в) допускати до машинного приміщення сторонніх осіб і розмовляти.

3.2. При будь-яких помічених відхиленнях у виробничому процесі роботу необхідно припинити і сповістити про це особі технічного нагляду або керівництву організації.

3.2.1. Машиніст зобов'язаний негайно зупинити підіймач шахтовий в таких випадках:

а) при поломці механічної частини;

б) при несправності рукояток керування;

в) при виході з ладу контрольно-вимірювальних приладів;

г) при появі стукоту в редукторі на підшипниках;

д) при появі поштовхів під час обертання барабанів, які помітні по різкому посмикуванню канатів, і різкого відхилення від установленого положення;

є) при неправильному намотуванні канату на барабан;

ж) при виході з ладу сигналізації і блокувань.

Машиніст при несправності робочого або запобіжного гальма зобов'язаний включити аварійне гальмо і доповісти про те, що сталось, начальнику зміни або механіку дільниці.

3.3. Вимоги по забезпеченню пожежо-, вибухо- і електробезпеки.

3.3.1. Виявивши загоряння або появу будь-яких ознак пожежі, машиніст зобов'язаний негайно сповістити про це особі технічного нагляду або керівництву організації.

3.3.2. Не зберігати в приміщенні підіймача свіжі і відпрацьовані паливно-мастильні матеріали.

3.3.3. Самовільно не включати і не виключати рубильники, крім аварійних випадків, а також для вивільнення постраждалих від струму, при пожежі і т.п.

3.3.4. Виправляти патрон електричної лампи, заміняти перегорілі плавкі вставки, заміняти електролампи повинен слюсар-електрик з ремонту шахтного обладнання, устаткування, машин та механізмів при знятій напрузі; машиніст підіймача шахтового виконувати ці роботи не повинен.

Для уникнення ураження електричним струмом не торкатися проводів і вводів освітлювальної мережі навіть тоді, коли зовнішній огляд не виявив пошкодження ізоляції.

3.3.5. Не застосовувати в якості переносних світильників звичайні електричні лампи, що живляться електричним струмом напругою 127 і 220 В.

Переносні світильники повинні живитись від електричної мережі напругою 12 В.

3.3.6. При виникненні пожежі електробладнання та електропроводка повинні бути негайно відключені від загальної електричної мережі. При неможливості відключення за допомогою рубильника проводи слід обірвати або перерубати за допомогою предметів, що не проводять струм (сокири, лопати із сухою дерев'яною ручкою). У цьому випадку дозволяється гасити пожежу тільки вуглекислотними (порошковими) вогнегасниками або сухим піском. Не гасити пожежу водою або звичайними пінними вогнегасниками в місцях, де не можна відключити електроенергію.

3.4. При нещасних випадках або раптових захворюваннях, фактах порушення технологічного процесу, виявлених несправностях устаткування, пристосувань, інструментів, що створюють загрозу життю і здоров'ю працівників, необхідно відразу припинити роботу і повідомити про це безпосередньому керівнику робіт або представнику технічного нагляду.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. По закінченні зміни машиніст зобов'язаний:

а) загальмувати підіймач шахтовий робочим і запобіжним гальмами;

б) очистити підйомну установку за допомогою щіток і дрантя;

в) зробити прибирання машинного приміщення;

г) оглянути основні механізми і вузли, зробити змащення основних вузлів підіймача.

4.2. Разом із змінником оглянути підіймач, перевірити наявність інструмента, засобів пожежогасіння, пристосувань та ін.

Результат огляду записати в «Журнал приймання і здачі змін», розписатися в здачі зміни і доповісти про це начальнику зміни.

4.3. По закінченні роботи машиніст зобов'язаний упорядкувати робоче місце, скласти в призначене місце ручний інструмент та ЗІЗ.

4.4. Після закінчення роботи машиніст повинен вимити обличчя, руки теплою водою з милом або прийняти теплий душ.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. При виникненні аварії машиніст повинен діяти відповідно до ПЛА при будівництві метрополітенів і підземних споруд.

5.2. Порядок дій при наданні першої допомоги потерпілим під час аварії:

- усунути вплив на організм факторів, що створюють, загрозу здоров'ю і життю постраждалого (звільнити від дії електричного струму, погасити палаючий одяг, витягти з води і т.п.), оцінити стан постраждалого;

- визначити характер і тяжкість травми постраждалого і послідовність заходів щодо його порятунку;

- виконати необхідні заходи щодо порятунку постраждалого (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, імобілізувати місце перелому, накласти пов'язку і т.п.);

- викликати швидку медичну допомогу чи лікаря або вжити заходів для транспортування постраждалого до найближчої лікувальної установи;

- підтримати основні життєві функції постраждалого до прибуття медичного працівника.