---

5.2. Пакувальні матеріали і тара мають бути виготовлені з

матеріалів, дозволених Міністерством охорони здоров'я України для

контакту з харчовими продуктами.

5.3. Тара для пакування продукції має відповідати вимогам

нормативних документів. Перед використанням тару (крім тари з

гофрованого картону) необхідно механічно очищати, мити гарячою

водою з мийними засобами, дезінфікувати, споліскувати і сушити.

Використання забрудненої і зараженої пліснявою тари забороняється.

5.4. Можливе повторне використання тари, якщо вона легко

піддається очищенню і дезінфекції.

5.5. Тара, яку використовують для зберігання охолодженої

продукції з льодом, має забезпечувати стікання води.

5.6. Пакувальні матеріали слід зберігати в спеціально

відведеному приміщенні поза ділянкою виробництва, захищеному від

пороху і забруднень.

5.7. Маркування на транспортну і споживчу тару наносять

відповідно до вимог чинного законодавства.

5.8. При експорті продукції на упаковці і в супровідному

документі має бути вказано: країна-відправник, зареєстрований

номер переробного підприємства чи судна та маркування відповідно

до вимог нормативних документів.

5.9. Зберігання і доставку продукції необхідно здійснювати у

термін, вказаний у супровідному документі відповідно до умов

нормативних документів, встановлених на даний вид продукції.

5.10. Не дозволяється зберігання і транспортування продукції

з водних живих ресурсів разом з іншими видами продукції, які

можуть призвести до погіршення її якості.

5.11. Продукцію, що визнана не придатною до їжі, необхідно

приймати лише на тимчасове зберігання в окремому приміщенні.

5.12. Транспортний засіб, призначений для транспортування

продукції з риби та інших водних живих ресурсів, не може

використовуватися для транспортування іншої продукції. У

виняткових випадках дозволяється його використання за умови

наступного ретельного миття та дезінфекції.

5.13. Внутрішня поверхня транспортного засобу повинна бути

виконана з матеріалу, що не діє шкідливо на продукцію, легко

піддається миттю та дезінфекції.

5.14. Автотранспорт для перевезення готової продукції повинен

мати санітарний паспорт, водій та експедитор зобов'язані мати при

собі особисту медичну книжку, чисті халати.

5.15. Транспорт, який використовують для перевезення живої

риби, має бути обладнаний ізотермічними цистернами, контейнерними

установками чи іншими засобами, що забезпечують збереження живої

риби відповідно до вимог нормативної документації.

5.16. Рибу (водні живі ресурси) , яку вивантажили із судна,

необхідно до транспортування зберігати в льоді чи в охолоджуваному

приміщенні, захищеному від сонця і джерел забруднення.

5.17. Вода для транспортування риби має бути чистою,

прозорою, без шкідливих домішок.

5.18. Дозволяється транспортування живої риби у водопровідній

воді, яка містить хлор, за умови попередньої її аерації протягом

30-40 хв.

6. Вимоги до розвантаження та оптового продажу

продукції з риби та інших водних живих ресурсів

6.1. Обладнання для розвантаження має виготовляти з

матеріалу, який легко очищується і дезінфікується.

6.2. Продукцію слід розвантажувати швидко і розміщувати без

затримок у захищене приміщення, що забезпечує температурні умови

її зберігання.

6.3. У приміщеннях аукціонів чи оптових ринків для продажу

продукції необхідно передбачити:

- стелю і стіни, що легко очищуються і знезаражуються;

- водонепроникну підлогу, що легко миється і дезінфікується,

забезпечену системою для стікання води;

- добре освітлення;

- туалети, умивальники для миття, дезінфекції рук і

одноразові чи електричні рушники;

- обладнану ділянку для санітарної обробки резервуарів, тари

після кожного продажу продукції;

- місце для приймання їжі та куріння;

- обладнану кімнату для інспекції продукції;

- надійне водозабезпечення, що відповідає вимогам, викладеним

в п. 3.4 цих санітарних правил;

- спеціальні водонепроникні приймачі з нержавіючого матеріалу

для продукції, не придатної до споживання.

6.4. Після розвантажування або продажу продукцію повинні

негайно доставляти до пункту призначення згідно п. 5.9 цих

санітарних правил.

6.5. Приміщення для аукціонів або оптових ринків повинні мати

холодильні приміщення достатнього розміру, які забезпечують

зберігання продукції відповідно до вимог нормативних документів.

7. Виробничий контроль за сировиною,

продукцією та умовами виробництва

7.1. Органолептичний та хімічний контроль

7.1.2. Органолептичний та хімічний контроль продукції

здійснюють згідно з вимогами нормативних документів.

7.1.3. У разі відхилень органолептичних показників сировини

та продукції з риби (водних живих ресурсів) необхідно провести

хімічні та мікробіологічні дослідження.

7.1.4. При експорті продукції з риби визначають такі хімічні

показники: азот летких основ, триметиламін, гістамін.

7.1.5. Згідно з вимогами Європейського Союзу

(директива 95/149) рибну продукцію вважають не придатною для

вживання в їжу при таких рівнях загального азоту летких основ

(ЗАЛО):

для риб групи А - 25 мг азоту на 100 г досліджуваної проби:

- Sebastes spp. (морські окуні);

- Holicolenus dastylopterus (синьороті окуні);

- Sebastichibus capensis (капські окунці);

для риб групи В - 30 мг азоту на 100 г досліджуваної проби:

- родина Pleuronectidus (правобічні камбали);

для риб групи С - 35 мг азоту на 100 г досліджуваної проби:

- Salmosalar (атлантичний лосось);

- родина Gadidae (тріскові).

7.1.6. Згідно з вимогами Європейського Союзу

(директива 91/493) рівень вмісту гістаміну регламентується тільки

у риб родини скумбрієвих, тунцевих, лососевих та оселедцевих.

Для визначення гістаміну з кожної партії відбирають 9 проб.

Результати оцінюють у кожній пробі окремо. У середній пробі з

дев'яти результат не повинен перевищувати 100 мг/кг.

7.1.7. Рівень умісту токсичних речовин не повинен

перевищувати норм, затверджених Міністерством охорони здоров'я.

7.2. Мікробіологічний контроль

7.2.1. Мікробіологічний контроль продукції з риби (водних

живих ресурсів) здійснюють відповідно до вимог нормативних

документів та "Инструкции по санитарно-микробиологическому

контролю производства пищевой продукции из рыбы и морских

беспозвоночных".

Мікробіологічні показники продукції з риби (водних живих

ресурсів) мають не перевищувати норм, установлених Міністерством

охорони здоров'я.

7.3. Контроль на наявність паразитів

7.3.1. Контроль рибної продукції на наявність паразитів

проводять відповідно до нормативних документів.

7.3.2. Контроль на наявність паразитів здійснюють:

- при прибережному лові - спеціалісти державних лабораторій

ветеринарної медицини;

- на берегових рибопереробних підприємствах - виробнича

лабораторія або іхтіопатологічні інспекції, або державна

лабораторія ветеринарної медицини;

- на морських добувних та переробних суднах - начальник

виробничої лабораторії чи помічник капітана з виробництва або

майстер зміни.

7.4. Декларація про відповідність (свідоцтво виробника про

якість)

7.4.1. Підприємство повинно гарантувати відповідність

продукції вимогам нормативних документів.

7.4.2. При реалізації кожна партія продукції має

супроводжуватися декларацією про відповідність (свідоцтвом

виробника про якість), підписаним відповідальним на підприємстві

за якість продукції.

7.4.3. Продукція, що поставляється на експорт, повинна

супроводжуватись міжнародним ветеринарним сертифікатом

установленого зразка.

7.5. Вимоги до рибної продукції, ураженої паразитами

7.5.1. При переробці риби, ураженої паразитами чи хворої на

інфекційні захворювання, слід виконувати такі вимоги:

- не викидати у водойму рибу або технологічні відходи;

- не згодовувати домашнім тваринам м'ясо та нутрощі риб,

уражених паразитами;

- охолоджену рибу з ураженням шкіри триходиною, костією,

холодонелою, іхтіофтиріусом тощо необхідно обливати гарячою водою

або 5 %-ним розчином кухонної солі до промивання у воді;

- після обробки ураженої риби слід проводити прибирання та

дезінфекцію цеху, обладнання, інвентарю, руки вимити з милом і

продезінфікувати 0,2 %-ним розчином хлорного вапна або іншим

дезінфекційним засобом;

- термічну обробку риби (варіння, обжарювання) проводити

відповідно до вимог нормативних документів;

7.5.2. Риба, виловлена з водойм, неблагополучних з

діфілоботріозу і опісторхозу, незалежно від ступеня інвазії

вважається "умовно придатною".

7.5.3. Реалізація "умовно придатної" риби через підприємства

громадського харчування і торгівлі забороняється.

У разі неможливості переробки "умовно придатної" риби на

місцях допускається її транспортування в найближчі пункти

переробки.

7.5.4. Рибу з міксоспорідіями, що викликають ослаблення

консистенції мускулатури, необхідно після вилову швидко

заморозити, щоб звести до мінімуму прояви порушення консистенції

риби.

Розморожування повинно бути дуже швидким (до температури в

тілі риби не вище мінус 2 град. C).

Уражену міксоспорідіями рибу можна використати для

виготовлення консервів.

7.5.5. На переробних підприємствах необхідно забезпечити

заходи профілактики зараження працюючих личинками стьожаків і

опісторхіса.

Особи, що зайняті переробкою риби, повинні дотримуватися

заходів особистої профілактики. Забороняється куштувати сирий

фарш, інші напівфабрикати. Відходи, які отримують при розбиранні

риби, необхідно своєчасно знезаражувати.

7.5.6. При експорті рибної продукції слід керуватися

правилами візуального огляду для виявлення паразитів згідно з

рішенням Комісії 93/140/ЄЕС.

7.5.6.1. Візуальний огляд проводять неозброєним оком без

застосування лупи чи інших оптичних пристроїв.

7.5.6.2. Паразити характеризуються чіткими контурами тіла,

прикріпленого чи прилиплого до тканин риби.

7.5.6.3. Візуальний контроль повинен виконуватися на

кількості зразків, визначених нормативними документами.

8. Вимоги до виробництва і реалізації

живих двостулкових молюсків

8.1. Вимоги до районів вирощування живих двостулкових

молюсків

8.1.1. Райони морських акваторій для розміщення господарств з

вирощування молюсків мають бути узгоджені з органами державного

санітарно-епідеміологічного нагляду.

8.1.2. Рекомендовані мікробіологічні нормативи для морської

води в районах вирощування живих двостулкових молюсків указані в

табл. 2.

Таблиця 2

------------------------------------------------------------------

| Назва показника |Допустима кількість | Періодичність контролю |

| | живих клітин | |

|------------------+--------------------+------------------------|

| Бактерії групи | | Два рази на місяць |

| кишкових паличок | 4 | бактеріологом |

| в 1 куб. дм, | 2,5 х 10 | марігосподарства |

| не більше | | |

|------------------+--------------------+------------------------|

| Фекальні кишкові | | |

| палички | 3 | |

| в 1 куб. дм, | 1 х 10 | - " - |

| не більше | | |

|------------------+--------------------+------------------------|

| Патогенні | | |

| мікроорганізми, | Не допускаються | - " - |

| в т.ч. | | |

| сальмонели, | | |

| в 1 куб. дм | | |

|------------------+--------------------+------------------------|

| Патогенні | Те ж саме | Проводять |

| галофільні | | санепідстанції |

| вібріони | | при епіднеблагополуччі |

|------------------+--------------------+------------------------|

| Ентеровіруси, | Те ж саме | Проводять |

| в т.ч. | | санепідстанції |

| антиген вірусу | | при епіднеблагополуччі |

| гепатиту А, | | |

| в 10 куб. дм | | |

------------------------------------------------------------------

8.1.3. Можна в установлених місцях молюски:

- збирати для безпосереднього направлення на промислову

переробку;

- витримувати в чистій морській воді.

При експорті молюсків чиста морська вода повинна відповідати

вимогам, указаним у додатку 3.

8.1.4. Керівництво підприємства повинно відповідати за стан

джерел водопостачання (магістралі, загальні магістралі з проміжним

зберіганням, поверхнева та колодязна вода) та придатність води,

яку використовують на підприємстві для пиття.

8.1.5. На підприємстві має бути план сітки водопостачання,

схема розташування трубопроводів та стоків підприємства. Стоки

повинні бути відмічені на плані шляхом послідовної нумерації.

8.1.6. При хлоруванні води час контакту хлору з водою має

забезпечувати реакцію його з органічними сполуками і складати

20-30 хв.

Уміст залишкового хлору необхідно перевіряти не рідше одного

разу на день.

8.1.7. При виробництві продукції з риби та інших водних живих

ресурсів, яка призначена для експорту в країни ЄС, не слід

користуватися гіперхлорованою водою.

8.1.8. За мікробіологічними показниками вода повинна

відповідати нормам, вказаним у таблицях 1, 2 додатку 3.

8.1.9. Методи випробувань

8.1.9.1. Визначення числа загальних і фекальних колі-форм

проводять методом граничних розведень і результат виражають у

значеннях найбільш імовірного числа (НІЧ) чи методом мембранних

фільтрів.

Як тверде поживне середовище може бути використаний агар

Ендо.

Температура термостатування при визначенні загальних

колі-форм - 37 град. C, фекальних колі-форм - 44 град. C.