Страница 10: ДБН В.1.2-2:2006. НАВАНТАЖЕННЯ І ВПЛИВИ Норми проектування (29646)

Примітки.

1. Коефіцієнти Сe1, Се2, Се3, Cе4 слід відносити до суми тисків на верхню і нижню поверхні навісів. Для від'ємних значень Сe1, Се2, Се3, Cе4 напрямок тиску на схемах слід змінювати на протилежний.
2. Для навісів із хвилястим покриттям Сf=0,04.

Схема 12а. Сфера

d – діаметр сфери, м;

w0 – визначається відповідно до 9.6, Па;

Ch – визначається відповідно до 9.9;

z – відстань, м, від поверхні землі до центра сфери;

,  – визначаються відповідно до 9.14, 9.15.

Примітка. Коефіцієнти Сe наведені при Re>4.105.

Схема 12б. Споруди з круговою циліндричною поверхнею

Примітки.

1. Re слід визначати за формулою до схеми 12а, приймаючи z = h1.
2. Коефіцієнт Сi слід враховувати при опущеному покритті ("плавуча покрівля"), а також при відсутності його.

Схема 13. Призматичні споруди

;

Таблиця 1

треба визначати за табл. 2, де , a і  – відповідно максимальний і мінімальний розміри споруди або її елемента в площині, перпендикулярній до напрямку вітру. Для стін із лоджіями при вітрі, паралельному до цих стін, Сf=0,1; для хвилястих покриттів Сf= 0,04.

Для прямокутних у плані будівель при l/b=0,1...0,5 і =40...50° =0,75; рівнодійна вітрового навантаження прикладена в точці 0, при цьому эксцентриситет е = 0,15b.

Число Рейнольдса Re слід визначати за формулою до схеми 12а, приймаючи z = h1, d – діаметр описаного кола.

Таблиця 2

Таблиця 3

Таблиця 4

Схема 14. Споруди та їхні елементи з круговою циліндричною поверхнею (резервуари, градирні, вежі, димарі), проводи і троси, а також круглі трубчасті і суцільні елементи наскрізних споруд

k – визначається за табл.1 схеми 13;

 – визначається за графіком.

Примітки.

1. Re слід визначати за формулою до схеми 12а, приймаючи z = h, d – діаметр споруди. Значення приймаються: для дерев'яних конструкцій =0,005 м; для цегляної кладки =0,01 м; для бетонних і залізобетонних конструкцій =0,005 м; для сталевих конструкцій =0,001 м; для проводів і тросів діаметром d=0,01 d; для ребристих поверхонь із ребрами висотою b=b.
2. Для хвилястих покриттів Сf=0,04.
3. Для проводів і тросів (у тому числі і вкритих ожеледдю) Cf=1,2. Для проводів і тросів d , вільних від ожеледі, значення Сх допускається знижувати на 10%.

Схема 15. Елементи споруд з прокатних профілів

Результуюча сила F може бути подана в двох варіантах:

як сума компонентів Fx і FY, спрямованих уздовж і поперек вітрового потоку, для обчислення яких використовуються аеродинамічні коефіцієнти Сх і Су;

як сума компонентів FN і FT, спрямованих уздовж характерних осей поперечного перерізу, для обчислення яких використовуються аеродинамічні коефіцієнти СТ і cn

Схема 16. Окремо розташовані плоскі ґратчасті конструкції

.

Вітрове навантаження слід відносити до площі, обмеженої контуром конструкції Ak, при цьому припускається, що сума площ Ai i-х елементів, що є проекціями на площину конструкції, задовольняє умову

.

Аеродинамічний коефіцієнт і-ro елемента конструкцій Сxi, для профілів визначається за схемою 15, при цьому допускається приймати Сxi=1,4, а для трубчастих елементів – за графіком до схеми 14 при (див. табл. 2 схеми 13).

Напрямок осі X збігається з напрямком вітру і перпендикулярний до площини конструкції.

Схема 17. Ряд плоских паралельно розташованих ґратчастих конструкцій

Для підвітряної конструкції коефіцієнт Сх1 визначається так само, як для схеми 16; припускається, що й у цій схемі .

Для другої і наступних конструкцій Сх2=Cх1 .

Для ферм із труб при при визначається за таблицею: