---

склотари визначається мікробіологічним аналізом, який проводиться

бактеріологічною лабораторією санепідемстанції.

2. Очистку, дезінфекцію, миття ємкостей належить проводити

таким чином, щоб уникнути необхідність прибування людей усередині.

3. Після проведення дератизації та дезінфекції приміщень з

застосуванням отруйних та небезпечний речовин треба добре

провітрювати приміщення.

4. Всі операції по обробці цистерн та бакового господарства

(усунення осаду, промивку, пропарювання слід проводити на

спеціальних естакадах механізованим способом, а робітника, якщо

виникає потреба заходити туди, повинні одягати спеціальні костюми,

суворо додержуючись заходів особистого захисту.

5. Перед наливанням олії залізничні та автомобільні цистерни

повинні оброблятися на промивно-пропарювальному пункті, який

повинен забезпечити:

- усунення з цистерн залишків раніше залитих речовин;

- промивання та пропарювання цистерн;

- усунення продуктів зачистки та промивних вод в спеціальні

збірники;

- бочки, бідони призначені для транспортування харчових олій

та фосфатидів слід пропарити гострою парою усередині та зовні

протягом 20-30 хвилин, вимити з застосуванням миючих засобів, які

дозволені МОЗ України, та знову пропарити.

6. Уся нова та оборотна склотара повинна бути перевірена

згідно з вимогами санітарно-гігієнічних правил.

7. Миття пляшок слід проводити на автоматичних та

напівавтоматичних машинах. Перед початком та після роботи миюче

обладнання необхідно промивати гарячою водою.

8. Ванну для лужного розчину необхідно регулярно очищувати.

9. Під час роботи треба слідкувати, за герметичністю з'єднань

водопроводу та водопідігрівачів, за нормальним постачанням води та

витримувати температурні режими та технологію миття.

10. Температурні режими миття пляшок та концентрації миючих

засобів визначаються типом обладнання, технологічними інструкціями

та регламентом.

11. Якість миття склотари повинна безперервно контролюватись

візуально.

12. Зачистка зовнішньої поверхні технологічного обладнання,

трубопроводів, конвеєрів та т.п. від заолієння, бруду, пилу,

заолифлювання та т.п., а також з небезпечних зон біля них, повинна

проводитись робітником, відповідальним за неї.

13. В процесі промивання технологічного обладнання содовим

розчином та при пропарюванні його, слід використовувати засоби

індивідуального захисту, щоб содовий розчин та пара не попадали в

обличчя та на відкриті поверхні шкіри.

14. Зачистка повинна проводитись за допомогою крючків, щіток,

лужними розчинами або розчинами, які руйнують жири. Всі розчини

повинні мати дозвіл МОЗ України.

15. Періодичність зачистки повинна бути достатньою для

запобігання травматизму обслуговуючого персоналу та відповідати

санітарно-гігієнічним вимогам.

Зливання-наливання та зберігання ЛЗР.

1. Порядок встановлення (подачі) залізничних цистерн під

зливання ЛЗР легко займисті речовини) повинні гарантувати безпечне

виконання операції та керуватись відповідними інструкціями,

розробленими на підприємстві та затвердженими головним інженером.

2. Обладнання та трубопроводи, де є ЛЗР повинні бути

герметичними.

3. Застосування в обладнанні та трубопроводах речовин, які не

стійкі до ЛЗР не дозволяється.

4. Роботи по зливанню ЛЗР повинні виконуватись 2-ма

досвідченими робітниками.

5. Зливання ЛЗР з резервуарів та стаціонарних ємкостей

повинно проводитись відповідними герметичними насосами.

6. Зливання ЛЗР з залізничних цистерн повинно проводитись на

бензоперекачуючих станціях механізованим зливно-наливним стояком.

7. Загальний об'єм складських ємкостей повинен, як правило,

бути більшим за об'єм транспортних цистерн, для того, щоб зливання

останніх здійснювалось без додаткових операцій, пов'язаних з

переключенням зливних трубопроводів або переливання ЛЗР.

8. Резервуари для ЛЗР повинні бути обладнані дихальним

клапаном та вогнезагороджувачем.

9. В процесі експлуатації необхідно здійснювати постійний

контроль за виправністю дихальних клапанів та вогнезагороджувачів.

10. Вогнезагороджувачі повинні відповідати встановленим

вимогам та перевірятись не рідше одного разу на місяць, а при

температурі нижче 0 град.С не рідше два рази на місяць.

11. Дихальні клапани та сітки в холодний період повинні

очищуватись від льоду.

12. Комунікації в місцях зберігання ЛЗР та насосної, повинні

бути такими, щоб у випадку аварії можливо було перекачати ЛЗР з

попсованого резервуара у виправний.

13. При зберіганні ЛЗР необхідно в резервуарах залишати

вільний об'єм на розширення продукту.

14. Обладнання, яке застосовується для транспортування ЛЗР

повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.044.

15. Устаткування, трубопроводи, арматура для ЛЗР повинні бути

захищені від можливого впливу тиску, який перевищує допустимий,

руйнування та механічних ушкоджень.

Транспортування.

1. При проведенні транспортних процесів сировини, матеріалів

готової продукції, відходів і т.п. потрібно дотримуватись

наступних вимог:

- ГОСТ 30333 "Паспорт безопасности вещества (материала).

Основные положення. Информация по обеспечению безопасности при

производстве, применении, хранении, транспортиравании,

утилизации".

- ГОСТ 12.3.20 ССБТ Процессы перемещения грузов на

предприятии. Общие требования безопасности.

2. Перевезення харчових олій повинно здійснюватися у

залізних, автомобільних цистернах, стальних бочках, призначених

для олій та відповідно промаркованих.

3. При транспортуванні олій трубопроводами слід виконувати

правила санітарії та безпеки на цьому виді транспорту.

4. Перед завантажуванням транспортних ємкостей оліями

лаборанти та робітники, які обслуговують бакове господарство

повинні перевіряти:

- придатність цистерн, бочок та т.п. для цього сорту олії;

- санітарний стан цистерн, бочок і т.п.;

- відсутність запаху в них;

- виправність кришки та зливного механізму цистерн;

- відпускання олій в залізничні та автомобільні цистерни, а

також у бочки повинно проводитись з механізацією процесу

наливання;

- при проектуванні нових об'єктів слід забезпечити

зливно-наливними пристроями роз'єднане приймання-відпускання

різних по сорту та якості олій.

Фарбування.

1. Фарбувальні роботи слід проводити згідно з ГОСТ 12.3.005.

2. Процес фарбування повинен бути безпечним на всіх стадіях:

- підготування поверхні під фарбування вбирає в себе -

убирання іржи, окалини, старих покриттів, знежирення та нанесення

перетворювачів іржи;

- нанесення лакофарбових матеріалів, включаючи приготування

робочих сумішей, миття та чистку тари, робочих ємкостей,

виробничого обладнання та захисних засобів;

- сушіння лакофарбових покриттів і т.п.

3. При проведенні фарбувальних робіт необхідно користуватися

засобами індивідуального захисту.

4. При проведенні фарбувальних робіт повинні бути передбачені

міри, які допомагають уникнути умов виникнення вибухів та пожеж в

технологічному обладнанні і приміщеннях, та усунути небезпечні або

шкідливі виробничі фактори, що супутні проведенню цих робіт.

13. Правила виробничої та особистої гігієни

для працюючих з харчовими продуктами

1. Медичне обстеження повинні проходити:

- поступаючи при оформленні на роботу;

- персонал, який працює на підприємстві періодично в терміни,

встановлені спеціальними наказами Міністерства охорони здоров'я

України.

2. Перед допуском до самостійної роботи робітник повинен

пройти навчання і перевірку знань по санітарному мінімуму, а далі

при атестації.

3. Обслуговуючий персонал підприємства повинен виконувати

такі санітарні вимоги та правила особистої гігієни:

- приходити на роботу в охайному та чистому одязі;

- чистити взуття від бруду при вході у виробниче приміщення;

- залишати верхній одяг у гардеробі в індивідуальній шафі;

- зберігати чистоту рук, обличчя, всього тіла, стригти

коротко нігті;

- приймати душ перед початком роботи при необхідності з

урахуванням технологічного процесу;

- мити руки водою з милом і щіткою після відвідування туалету

і після кожного забруднення рук з послідуючим споліскуванням їх

розчином хлораміну Б;

- сушити руки за допомогою електрорушника (рушника);

- на роботі слід носити чистий охайний санодяг і взуття з

застібками на всі ґудзики та шнурки;

- прибирати волосся під акуратно надійний капелюх або хустку;

- мати в кишенях санодягу завжди тільки чисту носову

хусточку;

- використовувати, у необхідних випадках, установлені

індивідуальні засоби захисту;

- утримувати у чистоті своє робоче місце.

4. Забороняється:

- виходити у санодязі з території підприємства, відвідувати у

ній туалет;

- заколювати санодяг шпильками та голками;

- носити на роботі прикраси та шпильки поверх хустки;

- їсти і палити у виробничих приміщеннях;

- носити до дому санодяг та взуття.

5. Робота персоналу на виробничих ділянках без передбачених

нормами санодягу та індивідуальних засобів захисту не

дозволяється.

6. При поганому самопочутті, підвищеній температурі, підозрі

на захворювання та появі гнійничкових захворювань шкіри, опіків,

порізів слід негайно звернутися до адміністрації цеху,

підприємства та у медичний пункт підприємства.

14. Санітарні вимоги до лабораторії

1. Лабораторія повинна мати приточно-витяжну вентиляцію,

водопровід, каналізацію, електропостачання, центральне опалення та

гаряче водопостачання.

2. Лабораторне приміщення, окрім загальної приточно-витяжної

вентиляції, повинні бути обладнані місцевими вентиляційними

пристроями на витяжних шафах.

3. Кімнати, призначені для робіт з отруйними речовинами,

повинні бути ізольованими від інших приміщень лабораторії та

обладнані згідно з діючими "Правилами устройства техники

безопасности, производственной санитарии и личной гигиены при

работе в лабораториях (отделениях, отделах)

санитарно-эпидемиологических учреждений системы Министерства

здравоохранения СССР".

4. Легкозаймисті та горючі рідини (ефіри, бензин, бензол,

ацетон, спирт, та т.п.) повинні знаходитися у лабораторному

приміщенні у товстостінних банках (склянках) з написами назв

рідини. Банки повинні знаходитися у спеціальній металевій шафі

(ящику), який обладнано витяжкою, з дверцятами (кришкою), що

щільно закривається. Стінки та дно шафи (ящику) повинні бути

покриті азбестом. Загальний запас вогненебезпечних рідин, які

одночасно знаходяться у кожному робочому приміщенні лабораторії,

не повинен перевищувати дводенної потреби.

5. Зберігати у лабораторному приміщенні низько киплячі

речовини (діетиловий ефір, ацетон та т.п.) категорично

забороняється.

По закінченні роботи ці речовини повинні бути винесені на

зберігання у спеціальне приміщення (склад, сховище).

6. Шафа з горючими рідинами повинна бути встановлена на

підлозі удалині від проходів та від нагрівальних приладів з

зручним проходом до неї. На внутрішній стороні дверці шафи повинен

бути нанесений чіткий напис з вказівкою найменувань та загальної

норми зберігання горючих та легкозаймистих рідин для цього

приміщання.

Примітка. Ємкість скляного посуду для легкозаймистих рідин не

повинна перебільшувати 1 л., при більшій ємкості вона повинна бути

обладнана герметичними металевими футлярами.

7. Легкозаймисті та горючі рідини необхідно доставляти зі

складів у лабораторію в закритому посуді, який не б'ється або у

скляному посуді, який поміщають у футляр.

8. Усі роботи з легкозаймистими речовинами та горючими

рідинами повинні проводитись в сокслетних у витяжній шафі при

працюючій вентиляції.

9. Переганяти та нагрівати низько киплячі вогненебезпечні

речовини (ацетон, бензол, ефіри, спирти та т.п.) необхідно у

колбах, які виготовлено з тугоплавкого скла. Нагрівання посудин з

низько киплячими вогненебезпечними рідинами дозволяється на

водяній бані, паровій бані або піщаній бані.

10. Рідини з температурою кипіння більш 100 град.С повинні

нагріватись на електронагрівальних приладах закритого типу -

колбонагрівачах.

11. Всі роботи, які пов'язані з випарюванням, навіть

невеликих кількостей отруйних речовин, повинні проводитись тільки

у витяжній шафі.

12. При нагріванні ЛЗР у кількості більше 0,5 л необхідно під

прибор ставити кювети достатньої ємкості для попередження розливу

рідини у випадку аварії.

13. Посудини, в яких проводились роботи, повинні бути негайно

промиті.

14. Відпрацьовані горючі рідини необхідно збирати в

спеціальну тару, яка у кінці робочого дня повинна убиратися з

лабораторії для регенерації або знешкодження цих рідин. Спуск

горючих рідин в каналізацію забороняється.

15. Витяжні шафи, в яких проводять роботи, з виділенням

шкідливої та горючої пари та газів, повинні обладнуватись верхніми

та нижніми відсосами, а також бортиками, які запобігають стікання

рідини на підлогу.

Швидкість повітря у перетині відкритих на 15-20 см стулок

шафи повинна бути з межах від 0,5-0,7 м/с. При роботі з особливо

шкідливими речовинами швидкість повітря повинна бути в межах від

1 до 1,2 м/с.

16. Витяжні шафи повинні бути обладнані електричними

лампочками в герметичній арматурі, вимикачі яких повинні