---

розташовуватися поза витяжною шафою, а штепсельні розетки - на

торцевій стороні робочого столу поза витяжною шафою.

17. Робочі столи та витяжні шафи, які призначені для робіт з

вогнем та вогневибухонебезпечними речовинами, повинні бути

повністю покриті неспалимим матеріалом, а при роботі з кислотами

та лугами - антикорозійними матеріалами та мати бортики з

неспалимого матеріалу. Наказом по підприємству повинна бути

призначена особа, відповідальна за зберігання кислот, лугів та

пожежонебезпечних рідин.

18. Запірні органи газопроводів та водопроводів на робочих

столах та у шафах повинні розташовуватись у передніх бортів та

встановлюватись таким чином, щоб запобігати можливість випадкового

їх відкривання.

19. Для миття хімічного лабораторного посуду повинне

передбачатися ізольоване мийне приміщення, яке розташоване в

центрі лабораторії. Миюче приміщення повинно бути обладнано

мийними столами; один - з витяжною шафою для утилізації сильно

пахучих речовин та для миття хромовою сумішшю та два відкритих -

для миття содовою та чистою водою.

15. Обов'язки адміністрації підприємства

1. Адміністрація підприємств з виробництва рослинних олій

зобов'язана:

Своєчасно розробляти нормативно-технічні документи з безпеки

праці при виробництві, застосуванні та зберіганні шкідливих

речовин.

Своєчасно виконувати комплекси організаційно-технічних,

санітарно-гігієнічних та медико-біологічних заходів, з метою

обмеження вмісту шкідливих речовин в початкових та кінцевих

продуктах.

Своєчасно проводити заходи з підтримування підприємства у

належному санітарному стані, забезпечувати правильне зберігання

сировини і продукції, проведення технологічного процесу, а також

утримування технологічного обладнання згідно санітарних вимог.

Забезпечувати працюючих необхідним спецодягом, спецвзуттям і

засобами індивідуального захисту відповідних стандартів,

необхідною кількістю мила, щіток для рук, рушників.

Забезпечувати прання, ремонт, дезинфекцію і видавання нового

(у належні строки) спецодягу та спецвзуття. Строки прання і

дезинфекції спецодягу встановлюються по узгодженню адміністрації з

органами сан нагляду.

Повертати після прання, та ремонту спецодягу, або дезинфекції

робітнику гой же спецодяг, яким він користувався раніше.

Стежити за тим, щоб під час роботи робітники і службовці

користувались спецодягом, спецвзуттям, та сан приладдям і постійно

були в чистому та зручному одязі.

Відповідальність за своєчасне видання та використання

спецодягу за призначенням накладається на начальника цеху, відділу

або ділянки посадовою інструкцією.

Обладнати гардероби для зберігання спецодягу, спецвзуття і

сан приладдя згідно норм.

Забезпечити кожного працівника, що підлягає медогляду,

особистою медичною книжкою встановленого зразку та організувати

зберігання їх. Медичне посвідчення повинні проходити:

- поступаючи при оформленні на роботу;

- персонал, який робить на виробництві періодично, у строки,

встановлені наказами Міністерства охорони здоров'я України.

Проводити спеціальну підготовку та інструктаж обслуговуючого

персоналу. Ті, що поступають на роботу повинні здати іспит по

санітарному мінімуму, а далі 1 раз в два роки. Навчання

працівників, і в тому числі тих, що приймаються на роботу,

включаючи фахівців лабораторій, може провадитись на базі установ

державної санепідслужби. Позачергові навчання, або додаткові на

вимогу адміністрації, можуть бути проведені на договірних засадах.

Слідкувати за своєчасним проходженням працівниками медичного

обстеження, а також організувати навчання та складення іспитів по

санітарному мінімуму.

2. Відповідальність за санітарний стан заводу (комбінату) і

за дотримання цих правил несе перший керівник.

Відповідальність за санітарний стан цехів, відділень, ділянок

підприємства несе керівник відповідного підрозділу (бригадир,

майстер, змінний інженер, начальник зміни).

Відповідальність за санітарний стан складів, лабораторій,

їдалень та підсобних приміщень несуть керівники за призначенням.

Відповідальність за санітарний стан обладнання, що

обслуговується, апаратури і робочого місця (цехові площадки,

відділення) несе робочий цеху, відділення, станка, апарата.

3. Кожен працівник повинен бути ознайомлений з даними

санітарними правилами.

4. Особи, винні в порушенні цих санітарних правил несуть

відповідальність згідно з чинним законодавством.

16. Принципіальна технологічна схема виробництва

олії з насіння методом пресування та екстракції.

Насіння на підприємства доставляють головним чином

залізницею, автотранспортом та морським транспортом.

Після розвантаження та зважування насіння піддають ретельному

очищенню від сміттєвих та металевих домішок, висушують або

зволожують в залежності від вологості, сортують та подають в

елеватори (склади) для зберігання.

З елеваторів насіння подають на ваги, для важення та очищення

від сміттєвих та металевих домішок з наступним обрушенням (якщо це

потрібно).

Потім проводять очищення від лушпиння, лушпиння контролюють

на вміст ядра та ядрового пилу і направляють в котельні або на

гідролізні підприємства (бавовняне лушпиння - на годування

худоби).

Ядро підроблюють на вальцях, ретельно очищують від металевих

домішок, проводять волого-теплову обробку і направляють на преси,

для віджимання олії.

Одержану олію подають для первинної очистки на фузоловках

(або віброситах), і далі на фільтрацію.

Очищену олію гідратують, в процесі гідратації білкові та

слизисті речовини набухають, коагулюють та випадають в осад. З

осаду одержують фосфатидний концентрат, а олію подають на

рафінацію та дезодорацію.

Макуху з пресів підроблюють на дробарках для одержання

оптимальної структури, або пелюсткують при необхідності перед

екстракцією (у разі двократного пресування - волого-теплова

обробка з очисткою дивись вище), а також можлива екстракція

гранульованої макухи після прес-грануляторів.

В екстракторах різного типу розчинником екстрагують олію з

макухи у вигляді місцели. Після очищення на фільтрах, місцелу

направляють на дистиляцію для відгонки розчинника, який знов

використовують в технологічному процесі.

Знежирений матеріал (шрот) подають з екстрактора на випарні

установки шнекового або чанного типу для усунення розчиннику і

далі транспортуються на склад (елеватор) шроту (а макуха у склади

макухи). Шрот та макуху використовують у якості кормів для худоби

та птахів.

Лабораторія підприємства проводить щоденний контроль за

якістю олії та шроту (макухи).

Додаток А

ВИЗНАЧЕННЯ

вмісту пари ЛЗР в повітрі виробничих

та інших приміщень

Визначення вмісту пари ЛЗР в повітрі має метою - контроль за

дотриманням санітарно-гігієнічних норм, з також умов, які

забезпечують вогне- та вибухобезпеку роботи.

Вміст пари ЛЗР в повітрі визначається за допомогою

універсальних переносних газоаналізаторів УГ-1, УГ-2, або

газоаналізаторами класу не нижче.

Відбір проб повітря з метою контролю за дотриманням

санітарно-гігієнічних норм проводиться на висоті 1,5 м від

підлоги:

- всередині приміщення у зоні дихання людини;

- у тунелях на вході;

- всередині та у кінці тунелю;

- на фіксованих місцях робітників.

Відбір проб повітря з метою виявлення вогне- та

вибухонебезпечних концентрацій проводиться на висоті 0,15-0,2 м

від підлоги у різних місцях приміщення. В умовах

олійно-екстракційних заводів відбір проб повітря проводиться окрім

того у наступних місцях:

1. Приярки, траншеї для трубопроводів та обладнання на висоті

0,15-0,2 м від дна приярка, траншеї.

2. Місце можливого виділення пари ЛЗР обладнанням:

сальникові ущільнення на 0,2-0,3 м нижче сальника та на 0,5 м

на відстані від нього з підвітряної сторони;

оглядові вікна - на 0,2-0,3 м нижче вікна та на 0,5 м на

відстані від нього;

фільтри на висоті 0,15-0,2 м від підлоги та на відстані

0,5 м;

лійка водовідділювача та шламовипарника - в місці, на 0,3 м

нижче лійки та 0,5 м від неї з підвітряної сторони;

транспортер, редлер, шнек в місці на 0,3 м нижче та на

транспортер, редлер, шнек в місці на 0,3 м нижче та на

відстані 0,5 м;

вихлопна труба вентиляційна - всередині труби (крізь отвір

проти потоку) на прямолінійній ділянці на відстані у 2-3 діаметри

від місця згинання труби.

3. Олієзбірний резервуар у 0,5 м над поверхнею олії.

4. Бункер, силос елеватора (складу) шроту з 0,5-1,5 м від

поверхні шроту, у залежності від висоти повітряного простору над

шротом.

Визначення запиленості повітря

виробничих приміщень

Визначення запиленості повітря має метою контроль за

додержанням умов, які забезпечують вибухобезпеку виробництва, а

також за додержанням санітарно-гігієнічних норм.

Визначення запиленості повітря здійснюється за допомогою

апаратури, основним елементом якої є: ротаційна переносна

установка або аспіратор рудничного типу АЭР-1, АЭР-4, або інший

класом не нижчий.

Відбір проб повітря з метою встановлення наявності

вибухонебезпечних концентрацій пилу в ньому повинен проводитись у

2-3 місцях на відстані 0,3-0,4 м від місця викиду обладнанням

запиленого повітря.

Відбір проб проводиться за допомогою рудничного аспіратора зі

швидкістю просування 20 л/хв. протягом 1,5-2 хв.

Додаток Б

РОЗПОДIЛ

вибухонебезпечних сумішей по категоріям та групам

--------------------------------------------------------------------------------------------------

¦Категорія ¦Група вибухонебезпечної суміші ¦

¦вибухонебезпечної¦------------------------------------------------------------------------------¦

¦суміші ¦А ¦Б ¦Г ¦Д ¦

¦-----------------+---------------------+----------------------+--------------------+------------¦

¦1 ¦Аміак, метан, ¦Оцтовий ангідрид, ¦Уайт-спірит, ¦ ¦

¦ ¦дихлоретан, оцтова ¦ізопропен, бутиловий ¦циклогексан, ¦ ¦

¦ ¦кислота, сольвент ¦спирт (третинний), ¦етилдихлортіофосфат,¦ ¦

¦ ¦кам'яновугільний, ¦ізобутиловий спирт, ¦скипидар, розчинник ¦ ¦

¦ ¦ізопропіловий спирт, ¦вінілацетат, ¦N 651 ТУ МХП 4537, ¦ ¦

¦ ¦циклогексаном, ¦амілацетат, ¦поліефір ТГМ-3 ¦ ¦

¦ ¦альфа-метилстирол, ¦метилметакрилат, ¦ ¦ ¦

¦ ¦метилхлорформіат, ¦розчинники: ¦ ¦ ¦

¦ ¦хлористий метил, ¦N 646 ГОСТ 5630, ¦ ¦ ¦

¦ ¦розчинники: ¦N 647 ГОСТ 4005, ¦ ¦ ¦

¦ ¦Р-5 ТУ МХП 2191, ¦N 648 ГОСТ 4006, ¦ ¦ ¦

¦ ¦РС-1 ТУ МХП 1763, ¦N 649 ТУ МХП 1812, ¦ ¦ ¦

¦ ¦Р-4 ГОСТ 7827, ¦РКБ-1 ТУ МХП 2533, ¦ ¦ ¦

¦ ¦РЭ-1 ТУ МХП Ку 376, ¦РКБ-2 РТУ М(2), СНХП ¦ ¦ ¦

¦ ¦метилфенілдихлорсилан¦109, ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦РДВ ГОСТ 4399, ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦РС-2 ТУ МХП 1763, ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦Р-40 ¦ ¦ ¦

¦-----------------+---------------------+----------------------+--------------------+------------¦

¦2 ¦Етан, пропан, ацетон,¦Бутан, пентан, ¦Гексан, паливо Т-1, ¦ ¦

¦ ¦хлористий етил, ¦пропілен, ¦ацетальдегід, ¦ ¦

¦ ¦діетиламін, ¦нітроциклогексан, ¦етилцелозолін, ¦ ¦

¦ ¦триетиламін, бензол, ¦метиловий спирт, ¦"гептил", "самін", ¦ ¦

¦ ¦толуол, ксилол, ¦етиловий ¦етил меркаптан, ¦ ¦

¦ ¦етилбензол, ¦спирт, бутиловий ¦бутилметакрилат, ¦ ¦

¦ ¦хлорбензол, ¦спирт, бутилацетат, ¦бензин А-66, бензин ¦ ¦

¦ ¦ізопропілбензол, ¦дивініл, діоксан, ¦Б-70, триметиламін ¦ ¦

¦ ¦стирол, ¦ізопентан, нітрил ¦гідрований керосин з¦ ¦

¦ ¦діізопропіловий ¦акрилова кислота, диме¦трибутилфосфатом, ¦ ¦

¦ ¦ефір, доменний газ, ¦тилдихлорсилан, ¦тетрагідрофуран, ¦ ¦

¦ ¦бензин Б-100, ¦діетилдихлорсилан, ¦бензин А-72, бензин ¦ ¦

¦ ¦нафталін, ¦фурфурол, ¦А-76 ¦ ¦

¦ ¦піридин, хлористий ¦метилакрилат, ¦ ¦ ¦

¦ ¦вініл, ¦метиламін, ¦ ¦ ¦

¦ ¦циклопентандієн. ¦диметиламін, ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦метилвінілдихлорсилан,¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦етилацетат ¦ ¦ ¦

¦-----------------+---------------------+----------------------+--------------------+------------¦

¦3 ¦Етилен, світильний ¦Окис етилену, окис ¦Сірчаний ефір, ¦ ¦

¦ ¦газ, коксовий газ ¦пропілену ¦етилдихлорсилан, ¦ ¦

¦ ¦(метану 40%, водню ¦ ¦вінілтрихлорсилан ¦ ¦

¦ ¦60%.) ¦ ¦ ¦ ¦

¦-----------------+---------------------+----------------------+--------------------+------------¦

¦4 ¦Водень, водяний газ ¦Метилдихлорсилан ¦Сірководень, ¦Сірковуглець¦

¦ ¦ ¦ ¦трихлорсилан ¦ ¦

--------------------------------------------------------------------------------------------------

Додаток В

Питомий електричний опір

(об'ємний) деяких речовин

----------------------------------------------------------------------

¦Речовина ¦При вологості ¦Питомий електричний ¦

¦ ¦речовини, % ¦опір, Ом*см ¦

¦----------------------+----------------------+----------------------¦

¦Шрот соняшниковий ¦3-8 ¦10(13)-10(15) ¦

¦----------------------+----------------------+----------------------¦

¦Шрот бавовняний ¦6-7 ¦10(12)-3,2*10(12) ¦

¦----------------------+----------------------+----------------------¦

¦Шрот льняний ¦6,3 ¦2,0*10(13) ¦

¦----------------------+----------------------+----------------------¦

¦Шрот соєвий ¦7,7 ¦1,1*10(13) ¦

¦----------------------+----------------------+----------------------¦

¦Шрот з арахісу ¦5,1 ¦8,8*10(13) ¦

¦----------------------+----------------------+----------------------¦

¦Місцела (з різним ¦- ¦6,3*10(3)-3*10(10) ¦

¦вмістом екстракційного¦ ¦ ¦

¦бензину) ¦ ¦ ¦

¦----------------------+----------------------+----------------------¦

¦Екстракційний бензин ¦- ¦5,1*10(10)-3,0*10(12) ¦

¦ГОСТ 462 ¦ ¦ ¦

¦----------------------+----------------------+----------------------¦

¦Рідкі вуглеводи ¦- ¦10(10)-10(18) ¦

¦----------------------+----------------------+----------------------¦

¦Гума електропровідна ¦- ¦2,0*10(4)-2,0*10(8) ¦

¦----------------------+----------------------+----------------------¦

¦ерунт ¦- ¦6,0*10(4)-5,0*10(6) ¦

¦----------------------+----------------------+----------------------¦

¦Дистильована вода ¦- ¦10(8) ¦

¦----------------------+----------------------+----------------------¦

¦Дерево сухе ¦- ¦10(10)-10(12) ¦

¦----------------------+----------------------+----------------------¦

¦Скло ¦- ¦10(13)-10(10) ¦

¦----------------------+----------------------+----------------------¦