---

кіптяви тощо) фарбуються негашеним вапном або водостійкою фарбою з

додаванням 10 %-го розчина мідного купоросу по мірі забруднення.

11. Підлогу, сходи потрібно утримувати у належній чистоті, не

допускати утворення слизької поверхні від розлитої олії мастильних

матеріалів, води та інших речовин. У разі розливу олії на підлогу

збирають її, а місце обробляють за допомогою кальцинованої соди у

гумових рукавицях або використовують "Ексан-про".

12. Виробничі приміщення робочі місця, переходи забороняється

заставляти готовою продукцією, відходами виробництва, демонтованим

обладнанням і т.п.

13. Прибирання пилу, відходів з виробничих та складських

приміщень необхідно проводити пневматичним або іншим ефективним

засобом.

14. Для очищення стін, підлоги, стелі необхідно постійно мати

відповідний інвентар (пилососи, швабри, щітки) та інші

пристосування, що забезпечують безпеку і зручність прибиранням.

15. Iнвентар для прибирання (пилососи, тази, відра, щітки,

швабри та інше) має бути промаркованим та закріпленим за

відповідальним підрозділом.

16. Після закінчення прибирання інвентар необхідно почистити,

помити у гарячій воді, продезинфікувати у 2 % розчині хлорного

вапна, висушити і зберігати у встановленому місці.

17. Прибирання робочих місць у виробничому приміщенні повинно

виконуватись самими робітниками.

Для прибирання приміщень використовуються перерви між змінами

та встановлені за графіком санітарні дні.

18. Прибирання приміщень і обладнання в складах та елеваторах

насіння і шроту треба проводити щозмінно сухим засобом, прибирання

в інших приміщеннях - вологим методом.

19. Щомісячно у санітарні дні потрібно проводити прибирання

приміщень, мити обладнання, стіни, підлогу, вікна з застосуванням

миючих засобів таких як "Ексан-про", "Пимол", "Прост" та інших ,

дозволених МОЗ України для даних цілей і дезинфекції 1 %-ним

освітленим розчином хлорного вапна або Хлораміном Б.

20. Для підтримки чистоти у приміщеннях і сховищах насіння та

шроту при вході в них необхідно мати пристосування для чищення

взуття від бруду та пилу.

21. На підприємстві не повинно накопичуватись лушпиння від

переробки насіння. Лушпиння, яке не використовується в іншому

виробництві, необхідно утилізувати.

22. Прокладання транзитних трубопроводів системи опалення не

допускається через приміщення сховищ, електротехнічні приміщення,

пішохідні галереї і тунелі.

23. Прокладання або перехрещення в одному каналі

трубопроводів опалення з трубопроводами горючих рідин, пари і

газів з температурою спалаху пари 170 град.С і менше або

агресивної пари і газів не допускається.

24. У виробничих складських та побутових приміщеннях не

повинні мешкати гризуни, комахи та птахи.

25. Боротьбу з гризунами, тарганами та комахами проводять з

залученням спеціалістів дезінсекційної станції по боротьбі зі

шкідниками хлібних запасів на договірних умовах. Спеціалісти

повинні мати посвідчення на проведення цих робіт.

Насіння та продукція, які пройшли газацію, перевіряють на

повноту дегазації робітники ДХI (державної харчової інспекції)

органолептично або хім. засобом.

Застосування хімічних засобів для знешкодження гризунів,

тарганів та комах силами самого підприємства забороняється.

Ретельно слідкувати, щоб ці хімічні засоби не потрапляли в

сировину та харчові продукти.

26. Не дозволяється розташовувати елеватори упритул до

підприємств по зберіганню та переробці легкозаймистих та горючих

рідин, а також нижче цих підприємств по рельєфу місцевості згідно

з санітарними правилами N 173.

27. Зовнішні огороджуючи конструкції приміщень з

виробництвами категорії Б, а також виробничих приміщень робочих

будівель елеваторів над силосних та під силосних поверхів силосних

корпусів слід проектувати з конструкцій, які легко скидаються.

28. Стіни, покриття та підлоги будівель складів насіння

повинні бути без пустотними. Внутрішні поверхні стін складів

насіння повинні бути гладкими (без виступів, упадин,

горизонтальних ребер, поясів і т.п.) доступними для очистки та

дезінсекції.

29. В покриттях підлог складів насіння не дозволяється

застосування дьогтю та дьогтьових мастик.

30. В прохідних тунелях елеваторів та складів насіння слід

передбачати витяжну вентиляцію з однократним повітрообміном.

31. Не дозволяється використання бункерів, силосів для

зберігання пилу у виробничих корпусах.

32. Покриття поверхні стін силосів повинно відповідати

кращому стіканню сипкого матеріалу. Для легкосипких матеріалів

допускається гладка залізобетонна поверхня стін без додаткового

покриття або затерта цементним розчином, у стальних силосах -

пофарбована оліфою. Для важкосипких матеріалів покриття стін чи їх

нижньої частини, або випускних шиберів слід застосовувати

матеріали з нетоксичних складових, дозволених для використання МОЗ

України. Фактура поверхні повинна бути підготовлена під

високоякісне фарбування згідно СНиП 3.04.01.

33. Об'єднання мереж внутрішньо побутової та виробничої

каналізації в будівлях насіннєпереробних підприємств не

дозволяється.

34. Улаштування горизонтальних трубопроводів побутової

каналізації в приміщеннях для виробництва комбікормів і т.п. не

дозволяється.

35. Забороняється прокладання трубопроводів для

транспортування вибухопожежонебезпечних речовин через побутові,

підсобні та адміністративно-господарчі приміщення, розподільчі

електричні пристрої, приміщення щитів і пультів автоматизації,

вентиляційні камери, а також через виробничі приміщення, які

відрізняються категорією вибухопожежонебезпеки за ВНТП-24-86 та

класу приміщень/зон/ по ПУЕ від екстракційного цеху.

36. Не дозволяється розташовувати туалети (окрім першого

поверху) безпосередньо у виробничих приміщеннях насіннєпереробних

підприємств.

37. Виробничі приміщення, склади, їдальні, комори, збірники

сміття повинні бути недоступні для гризунів, вентиляційні та інші

отвори необхідно закривати металевими сітками.

38. Видавання та вживання молока повинно проводитись згідно з

ДНАОП 0.05-4.02 Про порядок безплатної видачі молока або інших

рівноцінних харчових продуктів робітникам і службовцям, які

зайняті на роботах з шкідливими умовами праці.

8. Санітарні вимоги до підсобних

та побутових приміщень

1. Улаштування підсобних та побутових приміщень повинно

відповідати вимогам ДНАОП 0.03-3.01, СНиП 2.09.04, СНиП 2.09.03.

2. При проектуванні будівництва нових об'єктів, підприємств

або їх реконструкції рекомендується планування санітарно-побутових

приміщень уникати зустрічних потоків робітників. Побутові

приміщення слід розташовувати з максимальним наближенням до

робочих місць.

3. Санітарно-побутові приміщення, які обслуговують робітників

у виробничих приміщеннях, що опалюються, повинні з'єднуватись з

виробничими будівлями теплими переходами.

Побутові приміщення, які розташовані у виробничих будівлях

або прибудовах до них повинні відділятись від виробничих приміщень

шлюзами, коридорами або східцевими клітинами.

4. Гардеробні для зберігання домашнього та санодягу, туалети,

умивальні та душеві повинні бути відділеними чоловіча від жіночої.

5. Підлога в гардеробних, дешевих, умивальних, туалетах та в

кімнатах для особистої гігієни жінки повинні бути вологостійкими,

з несковзькою поверхнею, світлих тонів, з ухилом до трапів.

6. Стіни та перегородки гардеробу санодягу, душових кімнат,

умивальників, туалетів, приміщень для сушіння спецодягу повинні

бути виконані з матеріалів, які можливо мити гарячою водою з

використанням миючих засобів, на висоту не менше 2 м. Стіни і

перегородки зазначених вище приміщень на відмітку вище 2 м, а

також стеля повинні мати водостійке покриття.

7. Побутові та підсобні приміщення повинні утримувати у

чистоті. Прибирання підсобних і побутових приміщень повинно

виконуватись прибиральницями. У зв'язку з специфікою роботи для

прибирання приміщень використовуються перерви між змінами та

встановлені за графіком санітарні дні.

8. У побутових приміщеннях прибирання проводять декілька

разів на день з застосуванням гарячої води та дезинфікуючих

засобів (1 % розчину хлорного вапна). Унітази, пісуари та раковини

періодично чистять від осаду сечокислих солей технічною соляною

кислотою. При цьому використовують індивідуальні засоби захисту.

Гардеробні.

1. Гардеробні призначені для зберігання вуличного,

домашнього, спеціального (робочого) одягу.

2. Санодяг та вуличний одяг у гардеробних повинні зберігатися

в одній шафі, яка розділена на два відділи перегородкою.

3. В гардеробних необхідно передбачати: комори для

роздільного зберігання чистого та брудного санодягу площею не

менше 3 куб.м кожна, приміщення для зберігання притирального

інвентарю, що обладнано низькою раковиною для миття інвентарю та

регістром з гладких труб для сушіння інвентарю.

4. Кількість місць при зберіганні одежі в шафах повинно

відповідати обліковій кількості всіх робітників.

5. Гардеробне обладнання треба приймати при будівництві або

реконструкції підприємств згідно з СНиП 2.09.04.

6. Не менш як один раз на тиждень шафи повинні прибиратись

вологим способом та не менш як один раз на місяць дезінфікуватись.

Душові.

1. Душові повинні розміщатись суміжно з гардеробом.

2. Душові кабіни повинні бути обладнані індивідуальними

змішувачами холодної та гарячої води з арматурою управління, а

також полицями для банного приладдя та гумовими килимками.

Використання пари для підігрівання холодної води в душових

забороняється.

3. Кількість душових сіток повинна визначатись по

розрахунковій кількості людей на одну душову сітку, які працюють в

найбільш багатолюдній зміні, в залежності від групи виробничих

процесів при будівництві або реконструкції підприємств згідно з

СНиП 2.09.04.

4. Для користування душовими кімнатами адміністрація повинна

скласти графік для працівників різних змін і цехів.

5. Щоб уникнути опіків, труби гарячого водопостачання у

доступних місцях повинні бути заізольовані або огородженні.

Туалети.

1. Туалети повинні розташовуватись на відстані не більше 75 м

від найбільш віддаленого робочого місця. Відстань до туалетів від

робочих місць поза будівлею не повинно перебільшувати 150 м.

2. Вхід в туалет повинно влаштовувати крізь тамбури з

дверима, які щільно закриваються.

3. В тамбурах при туалетах повинні бути встановлені

умивальники, вішалки для санодягу, рушників (або електрорушників)

полиці для мила, деззасобів.

4. Зовнішні туалети стаціонарного типу, які розташовані на не

каналізованих дільницях, не повинні забруднювати ґрунт, колодязі,

скважини питної та технологічної води.

5. В туалетах при умивальниках поруч з кранами повинно

знаходитись мило, електросушарка і дезинфікуючий розчин для

обробки рук, для цього використовують хлорамін Б.

6. Для прибирання і дезинфекції санітарних вузлів повинен

бути спеціальний інвентар (відра, совки, ганчірки, щітки) з

забарвленням, яким відрізняється від іншого інвентарю, і

маркуванням. Цей інвентар повинен зберігатись окремо від іншого.

Приміщення для особистої гігієни жінки.

1. При кількості жінок, які працюють у найбільш багатолюдній

зміні, від 15 до 100 слід передбачати приміщення для гігієнічного

душа розміром 2,4 x 1,2 м, яке розміщується в жіночому туалеті, з

входом з тамбура туалету.

2. При кількості жінок більш 100 слід обладнувати приміщення

для особистої гігієни жінок, у якому повинні передбачатись місця

для роздягання, а також індивідуальні кабіни дня процедур,

обладнані гігієнічним душем.

Кімната для паління.

1. Кімнати для паління повинні розміщатися суміжно з

туалетами або з приміщеннями для відпочинку та обігрівання

робітників, або в спеціально відведеному місці.

2. Площа кімнати для паління повинна бути не менш 9 кв.м.

3. В кімнатах для паління повинні бути встановлені урни з

водою для недокурків, лавки та електрозапальнички, кімната повинна

вентилюватись.

4. Місце для паління повинно мати добре примітний напис

"МIСЦЕ ДЛЯ ПАЛIННЯ".

5. Розташовувати місця для паління у вибухонебезпечній зоні

забороняється.

9. Санітарні вимоги до сировини та матеріалів

Загальні положення.

1. Транспортування сировини та матеріалів на підприємства

повинно здійснюватись найбільш безпечним та зручним для вантаження

та розвантаження способами, які дають змогу запобігти

захворювання, фізичного перенапруження, інтоксикації, забруднення

тіла та одежі робітників, а також зараження ґрунту, повітря, води

на території підприємства та навколишнього середовища.

2. Засоби транспортування повинні зручно завантажуватись

механізованими способами. Для завантаження та розвантаження

повинні застосовуватись спеціальні пароплави, вагони, цистерни,

автомашини, які забезпечують безпечну для людей та навколишнього

середовища обробку сировини та матеріалів.

3. На підприємствах повинні бути достатньої ємкості склади,

які забезпечені під'ємно-транспортними засобами в залежності від

габаритів, ваги та призначення матеріалів, щоб повністю

механізувати, автоматизувати, комп'ютеризувати, та зробити