Правила охорони праці під час виконання робіт на борту риболовних суден

Особи, які працюють зі ртуттю, повинні бути забезпечені шапочками і халатами без кишень із застібкою на спині. Спецодяг і особистий одяг повинні зберігатись окремо один від одного.
Зберігати запаси ртуті на суднах необхідно в спеціально виділеному приміщенні в залізному герметично закритому посуді, установленому в амортизаційному футлярі на металевому піддоні.
Не допускається зберігання ртуті у всіх приміщеннях, де можуть працювати люди, що обслуговують механізми й устатковання.
У приміщеннях, де є апарати чи прилади, що містять ртуть, у кожному рейсі, але не рідше двох разів на рік (у тому числі обов'язково один раз у літню пору), необхідно виконувати аналіз повітря на вміст випарів ртуті.
Зливати ртуть з апаратів чи приладів допускається тільки у спеціальний небиткий закритий посуд з притертою пробкою.
Під час наповнення ртуттю апаратів чи приладів необхідно користуватись піддонами, щоб уникнути проливання ртуті на палубу. Після наповнення пролиті крапельки ртуті слід ретельно зібрати.
Щоб уникнути поширення випадково пролитої ртуті в приміщенні, краплі ртуті необхідно збирати, починаючи з периферії забрудненої ділянки підлоги.
Для видалення крапель ртуті можуть бути використані такі способи:

за допомогою амальгамованих пластинок чи пензликів з білої жерсті (амальгамування здійснюється натиранням ртуті). Краплі ртуті, що пристали до амальгамованих поверхонь, слід скинути в посудину з водою, що закривається гумовою пробкою.

Амальгамовані пластинки і пензлики зберігають у закритій гумовою пробкою посудині;

усмоктування за допомогою гумової груші чи піпетки;
усмоктування за допомогою пилососа, обладнаного вузьким наконечником і водяною пасткою з усмоктувального боку.

1. Після видалення з палуби видимої ртуті механічним шляхом необхідно провести знешкодження палуби 20% розчином хлорного заліза.
2. Після закінчення роботи зі ртуттю слід ретельно вимити руки з милом, двічі намилюючи. У приміщеннях, де виконується робота з ртуттю, не допускається палити, зберігати й вживати їжу.
3. Якщо на судні відбулося розбризкування ртуті, після прибуття судна в порт необхідно провести лабораторний аналіз повітря у приміщенні на наявність випарів ртуті.
Робота з капроновими канатами
1. Під час роботи з капроновими канатами необхідно враховувати їх еластичність, оскільки під впливом робочих навантажень вони розтягуються до 25% від первинної довжини.

Унаслідок тривалого впливу навантаження (протягом 3-4 діб) величиною до 50% від розривного навантаження спостерігається явище "крипу" (канат повзе). Використання такого канату надалі не допускається.

Капронові канати повинні зберігатись на катушках або в бухтах у зачохленому вигляді, оскільки під впливом сонячної радіації вони старіють і їх міцність зменшується.

Не допускається зберігання канатів у місцях з високою температурою (поблизу парових котлів, паропроводів тощо).

Капронові канати слід оберігати від впливу кам'яновугільного дьогтю, оліфи чи фенолу, а також від попадання на них піску.

З метою відновлення антистатичних властивостей каната його не рідше одного разу на два місяці обмивають морською солоною водою, про що повинен бути зроблений запис у Судновому журналі.
Під час закладення огона необхідно зробити п'ять пробивань повними прядками і одне половинною прядкою.
Для запобігання випаданню коуша в разі розтягування під дією навантаження місце каната, що закладається в коуш, слід обшити парусиною, а коуш має бути заклетньований на канаті.
Під час зрощування каната необхідно зробити не менше чотирьох пробивань з обох кінців каната.
Для зменшення стирання капронових канатів у місцях їх контактів з киповими планками, швартовними клюзами та іншими поверхнями необхідно підкладати або обгортати канат парусиною .
Робочі поверхні пристроїв і механізмів, що стикаються з канатами, повинні бути гладенькими, без ушкоджень, задирак та іржі.
Не допускається використання синтетичних канатів:

якщо є ознаки стирання з розривом волокон, розрізами, зсувами прядок та іншими явними дефектами;
якщо діаметр тягових барабанів менше шестиразового діаметра каната і менше восьмиразового діаметра шківів, кнехтів, роульсів;
якщо температура навколишнього середовища нижче мінус 20°С і вище плюс 40°С.

Суднові водолазні роботи
1. Суднові водолазні роботи слід виконувати відповідно до вимог НПАОП 45.24-1.07-90 "Єдині правила безпеки на водолазних роботах", затверджених Міністерством охорони здоров’я СРСР у 1990 (далі - Єдині правила безпеки на водолазних роботах), Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам рибного господарства, а також до вимог цього підрозділу.
2. Для керівництва водолазними роботами на судні капітан своїм наказом призначає відповідальну особу з командного складу, яка несе відповідальність за безпеку суднових водолазів під час виконання ними водолазних робіт.
3. Перед початком водолазних робіт під час стоянки судна в порту капітан повинен сповістити про початок цих робіт у Портовий нагляд, одержати дозвіл у капітана порту, сповістити диспетчера порту і судна, що стоять поруч.
4. Перед проведенням водолазних робіт необхідно провести таку підготовку судна і суднового екіпажа для забезпечення безпеки цих робіт:

на ноку реї того борта, з якого виконуються водолазні роботи, має бути піднятий прапоровий сигнал А (альфа) Міжнародного зводу сигналів;
по судновій трансляції має бути оголошено про виконання водолазних робіт;
у районі роботи водолазів мають бути закриті кінгстони, відключені зливальні патрубки і водозабірні отвори;
з борта, де ведуться водолазні роботи, мають бути припинені вантажні операції;

ґ) має бути виділена необхідна кількість людей для виконання підсобних операцій щодо забезпечення водолазних робіт;

у темний час доби має бути забезпечене освітлення місця спускання водолаза;
щоб уникнути повороту судна під час водолазного огляду стерно має бути закріплене;

є) на пультах керування головними двигунами мають бути вивішені попереджувальні плакати: "Двигуни не запускати!”, “Не провертати валоповоротні і підрулювальні пристрої!”, “Ведуться водолазні роботи!”;

мають бути зроблені відповідні записи в Судновому і Машинному журналах.

Під час проведення водолазних робіт не допускається:

користуватись устаткованням, що висувається за межі корпуса судна;
виконувати швартування плавзасобів до борта судна.

Огляд підводної частини судна допускається тільки тоді, коли судно стоїть на якорі або пришвартоване до причалу.
Спускання водолаза під воду виконується по спусковому канату. Не допускається спускати водолаза в підвішеному стані на шлангу, сигнальному чи будь-якому іншому кінці.
Виконувати водолазні роботи під корпусом судна у відкритому морі, де постановка на якір неможлива, допускається в тиху погоду за умови, що судно ляже в дрейф чи буде утримуватись від переміщення будь-яким іншим способом.
Роботи з ґрунту під корпусом судна допускається вести за умови, що відстань між кілем і ґрунтом не менше 1,0 м з урахуванням гойданки судна під впливом хвилювання. Під час виконання таких робіт, щоб уникнути заплутування сигнального кінця і шланга з якірним ланцюгом, слід ужити заходів проти розгортання судна вітром чи течією.
Роботи з очищення кінгстонів або корпуса судна, а також ремонт забортних пристроїв слід виконувати на альтанках або підкільних трапах.

Допускається користуватись підкільними кінцями тільки під час нетривалих оглядів підводних пристроїв або короткочасних робіт під корпусом судна.

1. Для перенесення трапів, альтанок чи підкільних кінців, а також для спостереження за ними, повинні бути виставлені вахтові матроси з обох бортів судна.
2. Під час роботи під корпусом судна, щоб уникнути нещасного випадку, водолаз, що веде роботи, повинен стежити за сигнальним кінцем, не допускаючи його ривків, зайвої слабини чи натягу.
3. За наявності в корпусі судна пробоїни, через яку у великій кількості надходить вода, не допускається спускати до неї водолазів, щоб уникнути їх затягування. Якщо немає загрози затоплення судна, слід затопити відсік повністю або завести пластир на пробоїну і тільки після цього спускати водолазів за борт для огляду і подальшого закладення пробоїни.
4. Під час знімання гвинтів, щоб уникнути нещасних випадків і ушкодження різьби вала, гвинт, який знімають, має бути остроплений, а натяжна гайка послаблена на валу до зрушення гвинта з конуса валу. Під час постановки гвинта особливо уважно слід стежити за чистотою шланга і сигнального кінця. Ключі великої маси, що використовуються для роботи, повинні бути підвішені на кінцях.
Роботи зі зняття судна з мілини
1. Роботи зі зняття судна з мілини необхідно виконувати під керівництвом капітана.
2. Під час зняття судна з мілини за допомогою іншого судна необхідно враховувати вимоги пункту 7.10.
3. Під час зняття судна з застосуванням паль не допускається:

перебувати під палею і в безпосередній близькості від неї під час набивання каната, закріпленого за верхній кінець палі;
перебувати під палею і в безпосередній близькості від неї під час набивання п’ятних канатів, закріплених за нижній кінець палі, під час витягування палі з ґрунту;
працювати з палею до ослаблення набитих канатів.

1. Під час підіймання кінця палі для встановлення її за бортом необхідно користуватись розвилками або хрестоподібно зв'язаними жердинами при цьому необхідно остерігатись переміщення палі вздовж борта.
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ОБСЛУГОВУВАННЯ СУДНОВОГО ОБЛАДНАННЯ
1. Загальні вимоги безпеки під час обслуговування головних машин, парових котлів і допоміжних механізмів
  1. Експлуатацію головних машин, парових котлів та допоміжних механізмів і пристроїв слід проводити відповідно до вимог нормативної документації з експлуатації технічних засобів, настанов, складених заводами- виробниками, нормативно-правових актів з охорони праці. Не допускається експлуатація суднових енергетичних установок з порушеннями зазначених вимог, за винятком випадків, пов’язаних з запобіганням загрозі людському життю, забезпеченням безпеки судна або, щоб уникнути можливості аварій.
  2. На кожному робочому місці має бути вивішена інструкція з безпечного виконання відповідного виду робіт.
  3. У машинно-котельному відділенні мають бути розміщені схеми трубопроводів суднових систем із зазначенням клапанів, вентилів, засувок та їх призначення.
  4. Світлові люки машинно-котельного відділення, коли вони відкриті, повинні бути огороджені надійно закріпленими гратами чи леєрами, а також освітлюватися у темний час доби.
  5. Система вентиляції машинно-котельного відділення має утримуватися у справному стані, що допускає регулювати повітрообмін під час руху і стоянки судна в різних кліматичних умовах і за різних режимів роботи головної силової установки.
  6. Поблизу трапів мають бути встановлені світильники з плафонами з матового скла.
  7. Плити настилів машинного відділення мають закріплятися гвинтами, усі вирізи в них мають бути закриті. Пристосування для відкривання люків і підйому плит мають бути нарівні з поверхнею.
  8. Установлені огородження й кожухи мають бути закріплені.
  9. Грати, плити і трапи в машинному відділенні утримуються чистими і сухими. Пролиті на них мазут, мастило, воду тощо слід одразу прибирати.
  10. Настил має виготовлятися з листів рифленого металу.
  11. Деталі механізмів, що рухаються і не потребують постійного нагляду, мають бути огороджені надійними кожухами чи щитами, пофарбованими в інший колір, ніж навколишні об’єкти, їх не допускається знімати під час роботи механізму.
  12. Поручні, установлені для забезпечення безпечного обслуговування проміжних і гребних валів у тунелях валопроводів, а також знімні кожухи, що огороджують фланцеві з’єднання валів, мають перебувати на штатному місці й бути закріпленими.
  13. Усі трубопроводи, парові котли, а також поверхні агрегатів, що виділяють надлишкову теплоту, повинні мати теплоізоляцію. Ізоляція має утримуватися справною і періодично поновлюватись. Температура на поверхні ізоляції не повинна перевищувати 40°С.
  14. Теплоізоляція маховиків, держаків та інших пристосувань, що мають температуру поверхні понад 40°С, має бути справною і періодично поновлюватись.
  15. На основних маховиках, вентилях, держаках тощо мають бути бирки, що вказують їх призначення й напрямок повороту "відкрито - закрито".
  16. Не допускається розкривати горловини, роз’єднувати й обтискати з’єднання трубопроводів, проводити розбирання форсунок, клапанів та інших пристроїв і систем, що перебувають під тиском.
  17. Перед розбиранням трубопроводів, клапанів, розкриттям горловин і проведенням інших робіт на устаткуванні, що перебувало під тиском, мають бути вжиті заходи, що виключають надходження до місця виконання робіт робочого агента (палива, пари, води тощо).

На запірних пристроях мають бути вивішені попереджувальні плакати "Не відкривати! Працюють люди!".

1. Паливні, повітряні, парові, аміачні, хладонові та інші шланги і переносні трубопроводи перед застосуванням повинні бути оглянуті, крім того повинні проводитися щоквартальні перевірки їхнього технічного стану із записом у формулярах (паспортах) і випробування пробним тиском у встановлені терміни (але не рідше одного разу на рік).
2. Деталі та вузли енергетичного обладнання, що мають масу понад 14 кг, слід піднімати й переміщувати відповідними вантажопідйомними пристроями.
3. Не допускається підвішувати вантажопідйомні пристрої до трубопроводів та інших суднових конструкцій, за винятком спеціально передбачених для цього римів або інших елементів корпуса судна.
4. Не допускається проводити роботи, що супроводжуються ударами (рубання, карбування тощо), на трубопроводах, котлах, балонах стисненого повітря та інших посудинах, що перебувають під тиском, а також поблизу таких посудин і систем.
5. Не допускається оглядати паливні та мастильні цистерни, кофердами, насосні відділення та інші приміщення, де можуть накопичитися шкідливі гази та утворитись вибухонебезпечні концентрації газів, а також виконувати в них ремонтні роботи без попередньої дегазації цих приміщень і аналізу відібраних з них проб повітря.
6. В аварійних ситуаціях допускається вхід до таких приміщень до проведення дегазації тільки з використанням шлангових протигазів, захисного одягу й взуття.
7. Не допускається задраювати горловини танків подвійного дна, парових котлів та інших ємностей без попереднього їх огляду і не переконавшись у відсутності в них людей. Про огляд робиться відповідний запис у Машинному та Судновому журналах, де відзначається також, ким проведено огляд і задраювання горловин.
8. Один раз на місяць під час технічного обслуговування стаціонарних систем пожежогасіння вони мають бути перевірені на відсутність витікань вогнегасної речовини з балонів (резервуарів).
9. У разі розміщення в машинному відділенні холодильної установки не допускається проводити поблизу неї роботи з використанням відкритого вогню.
10. Біля кожного виходу з місць розташування холодильних машин повинні перебувати два дихальних апарати у вертикальному положенні, дві пари гумових чобіт і рукавичок. Дихальні апарати мають бути індивідуально розписані з урахуванням розміру маски. Прізвище члена екіпажу, допущеного до роботи в таких апаратах, указується табличкою (биркою) біля місця зберігання кожного апарата.
11. Обтиральний матеріал повинен прийматися на судно тільки в сухому вигляді й зберігатися в сухих приміщеннях.
12. Ящики з промащеним відпрацьованим ганчір’ям потрібно розташовувати від трубопроводів і частин машин, що нагріваються, на відстані не ближче 1 м. Промащене ганчір’я повинно видалятись з машинного приміщення не рідше одного разу на добу.
13. Не допускається зберігати легкозаймисті й горючі речовини в приміщенні машинно-котельного відділення.
14. Не допускається застосовувати обтиральний матеріал, у якому присутні колючі та гострі предмети.
15. У разі перевищення припустимих норм шуму в машиннокотельному відділенні обслуговувальний персонал забезпечується індивідуальними засобами захисту (протишумовими навушниками чи пробками).
16. На дверях та люках аварійних виходів має бути попереджувальний напис "Аварійний вихід. Не захаращувати!".
17. Не допускається доступ до машинно-котельного відділення сторонніх осіб без дозволу головного (старшого) або вахтового механіка.
18. За справністю газовитяжної системи з цистерн рідкого палива, чистотою полум’япереривальних сіток газовитяжних труб і самозапірними кранами міряльних труб має бути встановлений постійний нагляд.
19. У машинному відділенні мають бути акумуляторні ліхтарі напругою не вище 12 В.
Вимоги безпеки під час експлуатації суднових двигунів внутрішнього згоряння
1. Під час підготовки двигуна до пуску для запобігання нещасних випадків слід: