Рятувальні жилети і нагрудники допускається знімати тільки після виходу зі шлюпки на палубу судна чи на причал.
Під час спускання шлюпки :
фаліні шлюпки мають бути рознесені і закріплені;
лопарі шлюп-талів повинні стравлюватись рівномірно.
Як тільки шлюпка торкнеться води, шлюп-талі повинні бути розгорнуті і викладені.
Перед підійманням шлюпок лопарі талів повинні мати достатню слабину в залежності від висоти хвилі.
Під час спускання або підіймання шлюпки під час ходу судна слід дотримуватись таких заходів безпеки:
під час спускання шлюпки на воду в разі переднього ходу судна першими слід викладати кормові талі, а потім носові, у разі заднього ходу робиться навпаки;
під час підіймання шлюпки в разі переднього ходу судна розноситься і кріпиться носовий фалінь, першими закладаються носові талі, а потім кормові; у разі заднього ходу судна робиться навпаки;
не допускається здійснювати спускання і підіймання шлюпок на суднах, що йдуть із тралом, через наявність великої небезпеки попадання під ваєр.
Спускання у шлюпку допускається тільки по трапу, штормтрапу або рятувальними шкентелями, що мають мусинги.
Підніматись зі шлюпки допускається тільки по трапах і штормтрапах.
Не допускається спускатись у шлюпку по лопарях чи по інших кінцях.
Особи, що викладають чи закладають шлюпкові талі, повинні стояти біля талей з боку мідель-шпангоута шлюпки. Блоки слід брати двома руками тільки за щоки.
Не допускається перебувати між шлюпковими талями і штевнями шлюпки під час її спускання чи підіймання.
Нижні блоки шлюпкових талей щойно вони будуть викладені у шлюпці, повинні бути прибрані наверх.
Блоки слід підбирати спеціально заведеними відтяжками.
Не допускається брати в шлюпку пасажирів більше встановленої для даної шлюпки норми.
Вантажність шлюпки повинна бути зазначена на борту в носовій частині.
Людям, що перебувають у шлюпці, не допускається:
стояти;
сидіти на борту і транцевій дошці;
ходити по банках і ставати коліньми на них;
тримати руки на планширі під час підходу до борта судна або причалу під час відходу шлюпки;
ґ) навалюватись корпусом на румпель руля;
переміщуватись без дозволу командира шлюпки;
відштовхувати шлюпку від борта руками.
Не допускається перебування людей у шлюпці під час підіймання- спускання її стрілою.
Під час буксирування шлюпки за судном люди повинні бути висаджені зі шлюпки, а вантаж перевантажений на борт судна, до якого підчалена шлюпка.
Не допускається підіймати на борт судна плавзасоби (мотоботи, катери, кунгаси, шлюпки тощо) з вантажем і людьми, якщо це не передбачено технічною документацією.
При користуванні шлюпками не допускається:
зачохлювати шлюпки до того, як будуть набиті і закріплені лопарі шлюп-талей і закріплені всі стопорні пристрої, що утримують шлюпку в похідному положенні;
залазити на шлюпки, коли вони закриті чохлами.
У разі падіння людини за борт негайно слід кинути їй рятувальне коло, обладнане лином і світним буєм, або нагрудник. Подальші дії рятувальників повинні відповідати розпису дій за тривогою "Людина за бортом".
Під час надання допомоги потопаючому з борта шлюпки рятувальник повинен дотримуватись обережності, щоб самому не впасти у воду.
Потерпілого допускається витягати з води в шлюпку з боку корми. При цьому стояти в шлюпці можуть не більше двох чоловік, інші повинні сидіти. Стояти на настилі в кормовій частині краще на колінах.
Скидання рятувальних засобів у воду допускається тільки за відсутності в районі їхнього падіння сторонніх предметів і таким чином, щоб не травмувати людей, що перебувають у воді.
Стан індивідуальних рятувальних засобів повинен перевірятись старшим помічником капітана кожні 3 місяці. Несправні індивідуальні рятувальні засоби повинні бути відремонтовані чи замінені новими.
У разі використання забортних трапів для посадки і висадки людей під час хвилювання моря трапи повинні бути підняті так, щоб була виключена можливість перекидання шлюпок, а також можливість ударів по трапу або його пошкодження і травмування людей, що перебувають в шлюпці або на трапі.
Під час підготовки шлюпки до відходу необхідно перевірити вкомплектованість шлюпки, а також наявність сигнальних засобів.
Робота у важких метеорологічних умовах
У разі одержання штормового попередження або появи ознак погіршення погоди мають бути вжиті такі заходи безпеки:
попереджено про це весь екіпаж;
припинені палубні роботи і промисел;
перевірена надійність закриття вантажних люків;
прибрані і надійно закріплені знаряддя лову;
ґ) перевірені і додатково закріплені вантаж, вантажні стріли, аварійні пристрої, рятувальні шлюпки, шкіперське й інше майно;
якорі в клюзах узяті на додаткові стопори;
задраєні палубні люки, двері, ілюмінатори та інші отвори, через які можливе попадання води всередину приміщень;
є) перевірена справність шпігатів та інших отворів для стікання води;
усі канати, що не перебувають на в'юшках, прибрані з палуби, а канати, що перебувають на в'юшках, закріплені;
перевірена надійність кріплення чохлів;
на палубі натягнуті штормові леєри для безпечного пересування людей;
перевірена готовність аварійно-рятувальних засобів, засобів зв'язку і сигналізації.
Перехід людей по відкритих палубах у штормову погоду здійснюється тільки з дозволу вахтового помічника капітана і в зазначеному ним порядку. Вахтовий помічник капітана повинен створити безпечні умови для переходу й особисто спостерігати за людьми, що проходять палубою.
У темний час доби в штормову погоду не допускається перебувати на відкритій палубі і ходити по ній без особливої потреби.
Металеві водонепроникні двері під час шторму повинні відкриватись двома руками. Переступаючи через комінгс, потрібно застерігатись ударів дверима під дією вітру.
Не допускається залишати двері відкритими без узяття на стопор.
Під час буксирування маломірних суден у штормову погоду капітан судна, що буксирує, повинен прийняти на борт людей з суден, які буксирують, з усіма наявними на них індивідуальними рятувальними засобами.
Авральні роботи в штормову погоду повинні виконуватись під безпосереднім керівництвом старшого помічника капітана.
Дозвіл на виконання цих робіт дає капітан, який доводить прийняте ним рішення до відома вахтового помічника капітана.
Під час авральних робіт у штормову погоду ті, хто працює на відкритих палубах, повинні бути в жилеті робочому страхувальному (ЖРС) і запобіжних поясах зі страховими кінцями. За людьми, що працюють, необхідно вести безперервне спостереження. У темний час доби місце роботи повинно бути освітлене.
Під час авральних робіт на палубі судна, що заливається хвилею, судно повинно бути розташоване щодо хвилі таким чином, щоб заливання було найменшим.
До роботи на палубі за штормових умов слід залучати осіб, які мають відповідну кваліфікацію (боцман, старший матрос, матроси 1 класу).
Такелажні роботи
Такелажні роботи повинні виконуватись у захищених від негоди місцях з використанням справного устаткування, спеціального інструменту і пристосувань.
Усі промислові судна і буксири повинні бути обладнані верстатами для різання сталевих канатів.
Рослинні і синтетичні канати слід розрізати спеціальними ножами, канат повинен перебувати у висячому положенні або на спеціальній дерев'яній підставці.
Не допускається розрубувати рослинні і синтетичні канати сокирою, зубилом тощо, а також перепалювати їх.
Для з'єднання рослинних і синтетичних канатів, штертів, шнурів і линей застосовуються вузли і сплесні, випробувані морською чи рибальською практикою.
Перед розрубуванням сталевих канатів і канатів "Геркулес" з обох боків від місця розрубування на відстані, що дорівнює 2-3 діаметрам каната, повинні бути накладені дві марки з м'якого сталевого дроту або каболки прядив'яного каната.
Розрубування сталевих канатів і канатів "Геркулес" повинно виконуватись на спеціальних верстатах або за допомогою ковальського зубила і кувалди на спеціальній чавунній або сталевій закріпленій плиті.
Не допускається розрубувати канати на предметах суднового устаткування (кнехтах, стійках, механізмах тощо) чи деталях судна (планширі, палубі тощо).
Не допускається розрубувати сталеві канати і обрубувати їх кінці, ударяючи ковальським зубилом безпосередньо по канату.
Під час проведення такелажних робіт зі сталевими канатами і канатами "Геркулес" слід користуватись спеціальними захисними рукавицями, а під час розрубування канатів і виготовлення огонів також захисними окулярами з небиткого скла або захисними масками.
Спецодяг повинен бути з довгими рукавами і довгими штанами, взуття зашнуроване, одяг повинен бути застебнутий на всі ґудзики, а зверху має бути надітий прогумований фартух.
Кувалда і ковальське зубило, що застосовуються для розрубування сталевих канатів і канатів "Геркулес", повинні бути надійно насаджені на дерев'яні рукоятки довжиною не менше 1,0 м, при цьому зубило повинно бути загострено належним чином.
Обрубуючи кінці, що залишились після зрощування сталевих канатів і канатів "Геркулес", їх необхідно тримати так, щоб вони не відскакували в бік.
Не допускається використання вузлів для з'єднання сталевих канатів і канатів "Геркулес".
Кінці сталевих канатів і канатів "Геркулес", що використовуються у роботі, повинні бути забиті марками шириною не менше двох діаметрів каната, виготовленими з каболок прядив'яного каната. Кінці сталевих канатів можуть бути забиті заливанням легкоплавким металом.
Забивання кінців сталевих канатів і канатів "Геркулес" повинно бути таким, щоб кінці дротів каната щільно прилягали один до одного.
Сталеві канати і канати "Геркулес" довжиною понад 100 м, а рослинні і синтетичні канати довжиною понад 200 м у неробочому положенні повинні бути намотані на спеціальні барабани і в'юшки або прибрані в трюм. Канати меншої довжини допускається укладати на палубі в бухти, закріпивши їх обтяжками.
Заправлення свайки між пасмами каната слід виконувати зусиллям рук. Не допускається заправляти свайку між пасмами каната, натискаючи на неї частинами тіла.
Під час виготовлення огонів і сплеснів на кінці прядок, а також у місці, до якого розпускається канат, повинні бути накладені тимчасові марки.
Сплесні й огони в місцях з’єднання на сталевих канатах і канатах "Геркулес" повинні бути обклетньовані.
Під час виготовлення огонів і сплеснів не допускається просовувати пальці між пасмами каната.
Робота на висоті і за бортом
Роботи на висоті і за бортом допускається вести тільки з дозволу старшого помічника капітана.
До робіт на висоті і за бортом допускаються матроси не нижче першого класу, що мають відповідну підготовку, з обов'язковим проведенням цільового інструктажу з безпеки праці. Старший помічник повинен особисто перевірити справність і надійність застосовуваних з цією метою засобів і оформити наряд-допуск на проведення робіт.
Робота на висоті понад 1,5 м і за бортом має проводитись під постійним наглядом спеціально призначеного члена екіпажу.
Під час роботи на висоті і за бортом необхідно застосовувати запобіжні пояси з рослинними страхувальними кінцями.
Під час виконання будь-якої роботи за бортом на працівникові повинен бути одягнений жилет робочий страхувальний (ЖРС).
Підіймання людини для виконання робіт на висоті має здійснюватись за допомогою спеціально заведених горденів на альтанці або люльці, які повинні мати огородження для запобігання падінню людини.
Для виконання короткочасних робіт на висоті допускається підіймання по скоб-трапах і вибленках вантів.
Канати і гордені, призначені для підіймання людей, повинні мати не менше ніж двадцятиразовий запас міцності.
Усі інструменти, які повинен мати з собою працівник, що працює на висоті, повинні бути закріплені штертами за його пояс або міститися в сумці.
Під час ходу судна не допускається виконувати всі види забортних робіт і робіт на висоті, крім аварійних.
Під час робіт на висоті не допускається:
працювати під час швидкості вітру понад 10 м/с і хвилюванні моря понад 5 балів, а також у разі зледеніння щогл, за винятком аварійних випадків;
застосовувати для підіймання людей зрощені гордені;
підіймати людей, якщо блок горденя заїдає або гордень зіскакує з блока;
перебувати на щоглах під час спускання і підіймання антен;
ґ) підніматись на щоглу під час роботи радіопередавального пристрою (РПП). На РПП вивісити табличку "Не включати! Працюють люди!";
підніматись на щогли і працювати на них під час експлуатації вантажного пристрою;
виконувати одночасно роботи двома і більше особами, що перебувають одна над одною, якщо між ними немає суцільного настилу;
