Мінімальний залишковий тиск в ацетиленовому балоні має бути не менше зазначеного нижче.
За температури навколишнього повітря:
Від 00 і нижче 0,05 МПа
Більше 00 до 150 0,10 МПа
Від 150 до 250 0,14 МПа
Від 250 до 350 0,30 МПа
Ацетиленові та кисневі балони на судні мають зберігатись на спеціально виділених місцях, обладнаних пристроями для кріплення балонів.
Не допускається зберігати разом кисневі й ацетиленові балони.
Зберігати балони на відкритих палубах допускається у місцях, що виключають можливість випадкового механічного ушкодження.
Не допускається кріплення балонів на переділках житлових приміщень, а також зберігання їх у машинно-котельному і рефрижераторному відділеннях та у виробничих приміщеннях.
Перед початком газового зварювання та різання має бути виконана перевірка:
щільності й міцності приєднання газових шлангів до пальника (різака) та редукторів;
справності пальника (різака), редукторів, шлангів та вентилів;
наявності достатнього підсмоктування в інжекторній апаратурі.
Після зняття ковпака має бути проведений огляд і перевірка:
штуцера кисневого балона на відсутність видимих слідів змащувальних речовин і жирів, а також справність різьби штуцера і вентиля;
наявність і справність ущільнювальної шкіряної прокладки у гнізді з’єднувального штуцера ацетиленового балона.
Приєднання редуктора до кисневого балона допускається після:
огляду вхідного штуцера і накидної гайки редуктора, перевірки справності різьби гайки і відсутності слідів мастил і жирів, а також наявності і справності ущільнювальної фібрової прокладки й фільтра на вхідному штуцері редуктора;
продування штуцера балона плавним короткочасним відкриванням вентиля для видалення сторонніх часток.
Не допускається:
застосування несправної фібрової прокладки;
використання редуктора з несправною різьбою у накидній гайці та з іншими недоліками, а також з несправними манометрами або простроченими клеймами на них.
Не допускається розбирати і ремонтувати вентилі балонів своїми силами, ремонт повинен виконувати завод-наповнювач.
Якщо через несправність вентилів балонів газ не може бути використаний, на балоні має бути зроблений крейдою напис "Обережно! Повний!".
Пальники, різаки, шланги, редуктори, вентилі та інша апаратура мають перебувати в справному стані. Вентилі повинні перекривати, а сальники не пропускати газ. Не допускається експлуатація апаратури, що має нещільності.
Шланги мають застосовуватись відповідно до їхнього призначення. Не допускається використання кисневих шлангів для подачі ацетилену або навпаки.
Шланги (рукава) для газового зварювання і різання металів повинні відповідати ГОСТ 9356-75 "Гумові рукави для газового зварювання та різання металу. Технічні умови".
Газові шланги мають бути захищені від можливих ушкоджень. Під час укладання шлангів не допускається їх сплющування, скручування і перегинання. Не допускається використання замащених шлангів. Не можна допускати потрапляння на шланги іскор, вогню, важких предметів, а також впливу на них високих температур.
Під час роботи газорізальною апаратурою мають дотримуватися наступні вимоги безпеки:
не допускається під час роботи тримати шланги під пахвою, на плечах або затискувати їх ногами;
не допускається пересування зварника з запаленим пальником або різаком поза межами робочого місця, а також підіймання трапами, риштуваннями тощо;
під час перерви в роботі полум’я пальника (різака) має бути погашено, а вентилі на пальнику (різаку) мають бути щільно закриті;
під час тривалих перерв у роботі (обідня перерва тощо), крім вентилів на пальниках і різаках, мають бути закриті вентилі на кисневих і ацетиленових балонах, а натискні гвинти редукторів вивернуті до звільнення пружин;
ґ) у разі перегріву пальника (різака) робота має бути припинена, а пальник (різак) погашений і охолоджений. Для охолодження пальника (різака) використовується посудина з чистою холодною водою;
щоб уникнути виникнення хлопків і зворотніх ударів не допускається виконувати роботу із забрудненими вихідними каналами мундштуків;
у разі зворотнього удару полум’я слід негайно закрити вентилі на пальнику (різаку) і на балонах;
є) після кожного зворотнього удару шланги мають бути перевірені і продуті інертним газом.
У разі замерзання редуктора чи запірного вентиля кисневого балона відігрівати їх допускається тільки чистою гарячою водою, що не має слідів мастила.
Не допускається застосовувати кисень для чищення одягу, обдування виробів та пристроїв, а також для збагачування киснем повітря робочих приміщень.
Не рідше одного разу на місяць та в разі підозри на несправність мають перевірятись усі різаки й пальники на газонепроникність з наступною реєстрацією результатів перевірки у Журналі технічного стану. Не рідше одного разу на квартал має здійснюватись технічний огляд і випробування усіх кисневих та ацетиленових редукторів.
Запірний вентиль балона слід відкривати поволі, повертаючи його відразу не більше ніж на один оберт. Кисневий вентиль допускається відкривати й закривати тільки руками, а ацетиленовий - спеціальним ключем.
Не рідше одного разу на місяць та в разі підозри на забрудненість зварювальна киснева апаратура має бути знежирена етиловим спиртом.
Газове зварювання, різання та електрозварювання поверхонь з лакофарбовим та іншим покриттям, що виділяють під час горіння шкідливі речовини, допускається проводити тільки після зняття шару покриття на ширину не менше 200 мм (по 100 мм у кожний бік від лінії зварювання чи різання).
Робота з паяльними лампами
Під час роботи з паяльними лампами необхідно дотримуватись вимог Правил пожежної безпеки на суднах флоту рибного господарства України, а також вимог цього розділу.
Паяльні лампи, що є на судні, мають бути взяті на облік і пронумеровані. Паяльні лампи видають особам, що мають досвід і знають правила поводження з ними.
Зберігання разом справних і несправних ламп не допускається.
Не допускається використання бензинових паяльних ламп.
Має бути призначена відповідальна особа за зберігання, видачу і справність паяльних ламп.
Працювати паяльними лампами, що мають пропускання та запорошені форсунки, не допускається .
Запобіжні шпильки на корпусах ламп мають бути запаяні легкоплавким припоєм.
Фарбувальні роботи
Фарбувальні роботи повинні здійснюватися відповідно до вимог розділу 6.5 Правил пожежної безпеки на суднах флоту рибного господарства України, ГОСТ 12.3.005-75 „ССБП. Роботи фарбувальні. Загальні вимоги безпеки”, НПАОП 35.11-1.09-82 „Тимчасові правила з техніки безпеки, пожежної охорони і промислової санітарії при виконанні фарбувальних робіт у фарбувальних цехах (дільницях) машинобудівних заводів і на суднах флоту рибної промисловості”, а також вимог цього розділу.
Під час травлення старої фарби їдкими лугами необхідно одягати гумові рукавички і захисні окуляри, щоб уникнути опіків шкіри й очей; для захисту одягу і взуття одягаються прогумовані фартух і гумові калоші. Роботи з паяльними лампами щодо випалювання фарби мають виконуватись у брезентових рукавицях. Не допускається випалювання фарби паяльними лампами в закритих приміщеннях.
Очищення від іржі, окалини і старої фарби сталевими щітками, пневмоінструментом має здійснюватись у захисних окулярах. У закритих приміщеннях має бути забезпечена ефективна вентиляція робочих місць .
У разі робіт із шкідливими для організму фарбувальними матеріалами і розчинниками мають вживатись заходи захисту відкритих ділянок шкіри та органів дихання працівників. Приміщення, де виконуються роботи, повинні вентилюватись, у разі потреби працівники повинні користуватися масками-респіраторами або шланговими протигазами.
Під час фарбування кам’яновугільним лаком або очищення поверхонь, пофарбованих ним, необхідно оберігати обличчя і руки від бризок або старої фарби, що відлітає. Роботи з кам’яновугільним лаком за наявності сонячного освітлення на робочих місцях не дозволяються.
Під час тривалої роботи з фарбування працівники повинні щогодини виходити з приміщення на 10 хвилин на свіже повітря.
Під час роботи зі свинцевими фарбами палити допускається в спеціально відведених місцях і тільки за умови, що працівники попередньо ретельно вимиють руки з милом. Після роботи руки та інші відкриті частини тіла миють теплою водою з милом та в разі потреби нешкідливими розчинниками.
Не допускається виконувати фарбування пульверизатором у закритому приміщенні кам’яновугільним лаком та іншими шкідливими фарбами.
Під час зовнішнього механізованого фарбування судна лакофарбовими матеріалами на основі епоксидних і поліуретанових смол необхідно стежити, щоб сторонні особи знаходились на відстані не менше 25 м від зони фарбування .
Плоти, що застосовуються під час фарбування корпуса судна, повинні мати достатню вантажопідйомність та стійкість, леєрну огорожу, швартовні пристрої та рятувальні засоби. Кожний такий пліт повинен мати паспорт-сертифікат виробника і проходити щорічне опосвідчення як плавзасіб.
Фарбопульти та інші пневматичні апарати для фарбування мають випробовуватись один раз на рік подвійним робочим гідравлічним тиском, про що має складатись відповідний акт.
У разі нанесення фарби апаратами механічного розпилювання не допускається підвищення тиску вище робочого. Якщо помічені зовнішні несправності резервуара (вм’ятини, нещільності швів), апаратом працювати не допускається. Усі апарати для механічного розпилювання, що працюють під тиском, мають бути забезпечені манометрами і захисними клапанами.
Під час фарбувальних робіт не допускається застосовувати бензол для миття рук.
Не допускається поселяти людей у свіжопофарбовані приміщення раніше, ніж це передбачено настановами заводу-виробника фарби. Протягом зазначеного часу приміщення мають провітрюватись.
Фарби, що містять органічні розчинники, мають зберігатись у спеціальних приміщеннях, обладнаних витяжною вентиляцією. Посудини з розчинниками і фарбами мають бути герметично закупорені. Сухі фарби також повинні зберігатись у герметично закритій тарі.
Банки з сухими фарбами слід розкупорювати без ударів за допомогою спеціальних важільних ключів. Під час розкупорювання банок із сухими фарбами, що містять свинець або інші шкідливі речовини, необхідно працювати в протипилових респіраторах.
Наповнена й порожня тара з-під фарб, оліфи, розчинників тощо постійно має бути щільно закрита.
Під час фарбування машинних палуб, льял, машинних люків тощо шкідливими для організму фарбувальними матеріалами і розчинниками слід провітрювати приміщення і в разі потреби працювати в шланговому протигазі.
Фарбувальні роботи на висоті (на колонках, щоглах, фальштрубах тощо), за бортом судна та в погано вентильованих приміщеннях повинні проводитись під контролем посадових осіб судна і вжиттям необхідних заходів безпеки.
Роботи з епоксидними смолами
Роботи з епоксидними смолами повинні виконуватися відповідно до вимог ГОСТ 12.3.002-75, НПАОП 24.16-7.07-85 "ОСТ 24.006.14-85. Роботи з епоксидними смолами і матеріалами на їх основі. Вимоги безпеки", а також вимог цього розділу.
Члени екіпажу, що працюють з епоксидними смолами та їх твердниками, мають бути одягнені в спецодяг: халати, гумові нарукавники, ковпаки, захисні окуляри і рукавички гумові або поліетиленові на б’язевій підкладці, що захищають шкіру від потрапляння епоксидних смол та їх компонентів.
Особистий одяг і спецодяг мають зберігатися роздільно.
Приміщення, де проводяться операції з епоксидними смолами, мають бути ізольованими й мати припливно-витяжну вентиляцію. Кожне робоче місце для виконання робіт з епоксидними смолами має бути обладнане місцевою витяжною вентиляцією.
Якщо епоксидні смоли застосовують періодично і в невеликих кількостях, допускається працювати з ними в загальних приміщеннях на спеціально виділених і обладнаних для цього робочих місцях.
Робочі столи, на яких проводять роботу з застосуванням епоксидних смол, мають бути покриті цупким папером. Обробка дрібних деталей епоксидними смолами має проводитись на спеціальних металевих підносах, укритих папером.
Забруднений папір і обтиральний матеріал мають бути зібрані в металевий ящик з кришкою, який у кінці роботи необхідно очистити, а його вміст спалити у спеціально відведеному місці.
Готувати суміші смоли з твердником і перемішувати їх слід у поліетиленовому бачку, що щільно закривається і після закінчення робіт може бути легко очищений від залишків.
Під час виконання робіт, де потрібна невелика кількість епоксидної смоли, як ємность для неотверділої смоли застосовують картонні кружки, які після вживання знищують.
Рідкий твердник на судні слід зберігати в залізній банці з кришкою, що щільно закривається.
Інструмент та пристосування для нанесення епоксидних смол і їх сполук на вироби повинні мати на ручках захисні екрани з металу чи твердого картону.
У виробничих приміщеннях і на робочих ділянках для готування і нанесення епоксидної смоли не допускається палити і виконувати роботи з застосуванням відкритого вогню.
Епоксидна смола, що потрапила на робоче місце або інструмент, має бути видалена обтиральним матеріалом, змоченим невеликою кількістю ацетону, а потім поверхня промита теплою водою з милом.
