---

4.4.12. Під час зняття канатних, дротяних закруток із цистерн
ножі ножиць змащуються консистентним мастилом.

4.4.13. Не дозволяється огляд, установлення або зняття
запірно-пломбувальних пристроїв, канатних, дротяних закруток тощо
на верхні люки вагонів, а також пломбування верхніх люків вагонів
під контактним проводом.

4.4.14. Місця, на яких проводиться встановлення або зняття
запірно-пломбувальних пристроїв, канатних, дротяних закруток тощо,
пломбування вагонів, повинні мати освітлення не нижче 20 лк.

4.4.15. На платформі вантаж, вантажобагаж або багаж
розміщається відповідно до умов габариту наближення будівель.

4.4.16. Працівники, які беруть участь у навантаженні та
розвантаженні вантажів механізованим способом, не повинні стояти
під піднятим вантажем.

4.4.17. Не дозволяється перебування працівників та сторонніх
осіб на кранах, автонавантажувачах, електрокарах і причепах.

4.4.18. Тара перед навантаженням оглядається.

Не дозволяється застосовувати несправну тару.

4.4.19. Двері багажного вагона зачиняються та замикаються до
початку руху поїзда.

4.5. Вимоги безпеки під час виконання робіт на станціях з
електрифікованими коліями

4.5.1. Під час виконання робіт на станціях з
електрифікованими коліями слід дотримуватися вимог Правил безпеки
для працівників залізничного транспорту на електрифікованих
лініях, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної
політики України від 31.05.2000 N 120, зареєстрованих
у Міністерстві юстиції України 08.06.2000 за N 340/4561
(НПАОП 60.1-1.48-00).

4.5.2. Не дозволяється наближатися до неогороджених проводів
чи частин контактної мережі, що перебувають під напругою, на
відстань менше 2 м, а також торкатися до електроустаткування
електрорухомого складу як безпосередньо, так і через будь-які
предмети.

4.5.3. На електрифікованих ділянках постійного та змінного
струму роботи на стовпах, дахах, рухомому складі та інших
спорудах, розташованих на відстані від 2 до 10 м від частин
контактної мережі й повітряних ліній, що перебувають під напругою,
можуть проводитися без вимкнення напруги та заземлення контактної
мережі і повітряних ліній під наглядом спеціально призначеного та
проінструктованого керівником робіт працівника.

4.5.4. Установлення і робота високогабаритних
вантажопідіймальних машин та механізмів для піднімання вантажів та
людей біля контактної мережі і повітряних ліній, що перебувають
під напругою, проводяться згідно з вимогами Правил охорони
електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів
України від 04.03.97 N 209.

4.5.5. Для забезпечення безпеки працівників від ураження
електричним струмом та попередження перепалення проводів
контактної мережі поїзним диспетчерам та черговим по станції не
дозволяється:

відправляти електрорухомий склад на перегони в тих випадках,
коли з контактної мережі ближнього перегону знята напруга;

приймати електрорухомий склад або виконувати на станції
маневри з електрорухомим складом із заїздом на електрифіковані
колії, на яких відключена напруга;

на станціях стикування постійного та змінного струму приймати
та відправляти електрорухомий склад, не переконавшись у тому, що
на розташованій попереду поїзда секції контактної мережі є напруга
того роду струму, для роботи на якому призначений цей
електрорухомий склад.

4.5.6. У разі виявлення обриву проводів контактної мережі або
лінії електропередач, що перетинають залізничні колії, а також
звисання з проводів сторонніх предметів працівник станції або
вокзалу негайно повідомляє про це на найближчий черговий пункт
дистанції контактної мережі, черговому по станції або вокзалу,
енергодиспетчерові або поїзному диспетчеру.

4.5.7. До прибуття аварійної бригади району контактної мережі
небезпечне місце огороджується і вживаються заходи щодо
унеможливлення наближення людей на відстань ближче ніж 10 м до
місця обриву проводу.

4.5.8. У разі обриву контактного проводу або інших елементів
контактної мережі місце їх падіння огороджується сигналами зупинки
відповідно до вимог нормативно-технічних документів.

4.6. Прибирання приміщень, залів, перонів, платформ вокзалів
і привокзальних територій

4.6.1. Прибирання приміщень, залів, перонів, платформ
вокзалів і привокзальних територій здійснюється механізованим
способом за допомогою машин для миття підлоги, пилососів та інших
машин.

4.6.2. Пилозбірник і фільтр пилососів слід чистити в
спеціальному місці (камері, укритті тощо) тільки після відключення
пилососа від мережі живлення.

4.6.3. Прибирання приміщень, залів, перонів, платформ і
привокзальних територій необхідно виконувати відповідно до графіка
та, по змозі, у години найменшого потоку пасажирів.

4.6.4. Скло світлових прорізів вокзалів (вікна, світлові
ліхтарі тощо) систематично очищається механізованим способом або
вручну від пилу та бруду, але не рідше двох разів на рік.

4.6.5. Люстри та світильники вокзалів систематично очищаються
від пилу та бруду, але не рідше двох разів на рік.

4.6.6. До початку робіт вживаються заходи щодо перевірки
справності та міцності віконних рам та заходи щодо захисту від
падіння уламків скла.

4.6.7. Під час протирання люстр та світильників на висоті
працівники забезпечуються засобами індивідуального захисту від
падіння.

4.6.8. Місце виконання робіт на висоті має бути огороджене й
охоронятися.

4.6.9. Для безпечного виконання робіт з очищення скла, люстр
та світильників підходи до них забезпечуються спеціальними
пристроями (телескопічні вишки, постійні або переносні драбини,
пересувні візки тощо).

4.7. Вимоги безпеки під час робіт з акумуляторами

4.7.1. Під час виконання робіт з ремонту та заряджання
акумуляторів можуть мати місце такі основні небезпечні та шкідливі
виробничі фактори:

термічні фактори (вибухи під час заряджання акумуляторів;
опіки кислотою, лугом, електролітом);

наявність в повітрі робочої зони шкідливих речовин (парів
кислот та лугів, аерозолю свинцю).

4.7.2. Відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98
роботи з ремонту та зарядки кислотних і лужних акумуляторів
проводяться в окремих приміщеннях, які оснащені необхідним
устаткуванням, приладами, пристроями та інструментами згідно з
нормативно-технологічною документацією.

4.7.3. Під час виконання робіт з ремонту акумуляторів у
приміщенні повинна працювати вентиляція.

Припливно-витяжна вентиляція зарядного відділення включається
перед початком заряджання акумуляторів та відключається після
повного видалення газів, але не раніше ніж через 1,5 години після
закінчення заряджання.

4.7.4. Пуск вентиляції зарядного відділення повинен бути
зблокований із зарядним пристроєм.

4.7.5. Для переміщення акумуляторів територією та в
приміщеннях необхідно користуватися спеціальними візками,
платформа яких унеможливлює падіння акумуляторів.

4.7.6. Під час перенесення вручну малогабаритних акумуляторів
необхідно використовувати пристрої (захвати) та додержуватись
застережних заходів, щоб уникнути обливання електролітом.

4.7.7. Готувати кислотний електроліт необхідно в спеціальних
посудинах (керамічних, скляних, термостійких пластмасових і
т.ін.).

Під час приготування кислотного електроліту необхідно
спочатку налити дистильовану воду, а потім вливати кислоту тонким
струменем.

4.7.8. Переливати кислоту з бутлів слід тільки за допомогою
спеціальних пристроїв (качалок, сифонів тощо).

4.7.9. Переливати кислоту вручну, а також вливати воду в
кислоту не дозволяється.

4.7.10. Бутлі з кислотою та електролітом дозволяється
переносити на спеціальних ношах або інших пристроях, які
виключають падіння бутлів, а також перевозити, надійно закріпивши
їх на візках.

4.7.11. Під час перенесення або перевезення бутлів з кислотою
та електролітом пробки на них щільно закриваються.

4.7.12. Усі посудини з кислотою та електролітом повинні мати
відповідні написи.

4.7.13. Під час приготування лужного електроліту посудину з
лугом слід відкривати обережно, не докладаючи великих зусиль.

Щоб полегшити відкривання посудини, пробка якої залита
парафіном, дозволяється прогрівати горловину посудини ганчіркою,
змоченою гарячою водою.

4.7.14. Великі куски їдкого калію необхідно дробити,
накриваючи їх чистою тканиною для запобігання розлітанню дрібних
частинок.

Не дозволяється брати їдкий калій руками; його слід брати за
допомогою стальних щипців, пінцета або металевої ложки.

4.7.15. Акумулятори, що встановлюються для заряджання,
з'єднуютьсь між собою тільки проводами із наконечниками, які
щільно прилягають до клем акумуляторів та унеможливлюють іскріння.

З'єднувати наконечники акумуляторів дротом-закруткою не
дозволяється.

4.7.16. Приєднувати та від'єднувати акумулятори необхідно
тільки до виключеного зарядного устаткування.

4.7.17. Контроль за ходом заряджання здійснюється за
допомогою спеціальних приладів (термометра, навантажувальної
вилки, ареометра тощо).

Перевіряти акумулятор коротким замиканням не дозволяється.

4.7.18. Перед заряджанням акумуляторів необхідно відкрити
пробки акумуляторів та ввімкнути витяжну вентиляцію.

4.7.19. Для огляду під час ремонту акумуляторів необхідно
користуватися переносними світильниками у вибухобезпечному
виконанні напругою не більше 42 В.

4.7.20. Під час проведення акумуляторних робіт не
дозволяється:

входити в зарядне відділення з відкритим вогнем (запаленим
сірником, цигаркою тощо);

виконувати роботи з виключеною або несправною вентиляцією;

користуватися в зарядному відділенні електронагрівальними
приладами;

зберігати в акумуляторному приміщенні бутлі з сірчаною
кислотою більше добової потреби, а також порожні бутлі та
посудини;

зберігати та заряджати кислотні та лужні акумулятори в одному
приміщенні;

перебування сторонніх осіб та працівників у зарядному
відділенні, крім обслуговувального персоналу.

4.7.21. У приміщеннях для ремонту та зарядження акумуляторів
повинні бути умивальник, мило, вата в упаковці, рушник.

Крім того:

у приміщеннях для ремонту та зарядження кислотних
акумуляторів повинні бути закриті посудини з
5-10%-ним нейтралізувальним розчином питної соди для шкіри та
2-3%-ним розчином питної соди для очей;

у приміщеннях для ремонту та зарядження лужних акумуляторів
повинні бути закриті посудини з 5-10%-ним нейтралізувальним
розчином борної кислоти для шкіри та 2-3%-ним розчином борної
кислоти для очей.

4.7.22. У разі попадання кислоти, лугу або електроліту на
відкриті частини тіла необхідно негайно промити цю ділянку тіла
відповідним нейтралізувальним розчином, а потім водою з милом.

У разі попадання кислоти, лугу або електроліту в очі
необхідно промити їх відповідним нейтралізувальним розчином, потім
водою та негайно звернутися до лікаря.

4.7.23. Кислота, луг або електроліт, пролиті на стелаж,
верстак тощо, необхідно витерти ганчір'ям, змоченим у відповідному
10%-ному нейтралізувальному розчині, а пролиті на підлогу -
спочатку посипати тирсою, зібрати її, а потім це місце змочити
відповідним нейтралізувальним розчином і протерти насухо.

4.7.24. На вхідних дверях в акумуляторне приміщення вивішують
написи: "Акумуляторна", "Забороняється палити", "Вхід стороннім
заборонено", "Вогненебезпечно" та знаки безпеки відповідно до
вимог ГОСТ 12.4.026.

4.7.25. Не дозволяється зберігати продукти харчування та
вживати їжу в акумуляторному приміщенні.

4.7.26. Після закінчення робіт в акумуляторному приміщенні
необхідно старанно вимити з милом обличчя та руки та прийняти душ.

5. Основні вимоги пожежної безпеки

5.1. У виробничих і складських приміщеннях і на території
станцій та вокзалів мають бути забезпечені протипожежні заходи
відповідно до вимог, що регулюються нормативно-технічними
документами.

5.2. У кожному цеху або на виробничій дільниці встановлюється
й обладнується місце для паління.

5.3. Резервуари, баки й інші ємності для зберігання горючих і
вибухонебезпечних рідин на території станції та вокзалу
облаштовуються та розташовуються в суворій відповідності до вимог
СНиП II-89-80 "Генеральные планы промышленных предприятий".

5.4. Електричні мережі й електроустаткування, що
використовуються на станції та вокзалі, повинні відповідати
вимогам діючих ПУЕ та НПАОП 40.1-1.21-98.

5.5. Обладнання установками автоматичного пожежогасіння та
пожежної сигналізації (уключаючи системи оповіщення про пожежу) у
виробничих і складських будівлях виконується з урахуванням вимог
Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом
Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004
N 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України
04.11.2004 за N 1410/10009 та інших нормативних документів щодо
обладнання установками протипожежного захисту.

5.6. Будівництво, реконструкція та перепланування будівель і
споруд здійснюються відповідно до вимог ДБН В.1.1-7-2002 та вимог
пожежної безпеки.

Начальник управління організації
державного нагляду за промисловою
безпекою на виробництвах
і об'єктах підвищеної небезпеки В.М.Морозов