2.15. Роботодавець зобов'язаний забезпечувати прання, сушіння, дезінфекцію, дегазацію, дезактивацію і ремонт виданих працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.

2.16. Побутові приміщення вибухопожежонебезпечних виробництв слід розташовувати в окремих будівлях або на перших поверхах виробничих приміщень, але не ближче 20 м від приміщень вибухопожежних виробництв відповідно до вимог Загальних правил вибухобезпеки для вибухопожежонебезпечних хімічних, нафтохімічних і нафтопереробних виробництв, затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 06.09.88 (далі - НПАОП 0.00-1.41-88).

2.17. Цехи для виготовлення клеїв, лаку, герметиків, паст з використанням вибухопожежонебезпечних розчинників, підготовки сировини і виготовлення гумових сумішей, склади сировини і готової продукції в разі необхідності можуть сполучатися з основними виробничими корпусами переходами через протипожежні тамбур-шлюзи 1-го типу відповідно до класифікації протипожежних перешкод, визначеної ДБН В.1.1-7-2002. Вхід до переходів слід здійснювати через протипожежні двері 2-го типу.

2.18. У проектах будівництва нових підприємств не дозволяється підземне розміщення ємностей і безканальна прокладка в землі технологічних трубопроводів з легкозаймистими і горючими рідинами, а також заглиблені насосні для перекачування цих рідин.

2.19. Порядок роботи в цехах з легкозаймистими розчинниками і гумовими клеями повинен відповідати вимогам НАПБ А.01.001-2004.

2.20. Розміщення складів пом'якшувачів, розчинників, інших горючих легкозаймистих рідин необхідно здійснювати згідно з вимогами НАПБ Б.03.002-2007. При розміщенні в одному виробничому приміщенні різних за шкідливістю виробничих дільниць повинні бути передбачені заходи, що виключають розповсюдження хімічних речовин по виробничому приміщенню.

2.21. Для речовин, що використовуються у виробництві дубльованих гумотехнічних матеріалів та виробів з них, слід визначати показники пожежної небезпеки згідно з вимогами ГОСТ 12.1.044-89 "ССБТ. Пожаровзрывобезопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения".

2.22. Не дозволяється захаращення робочих місць і проїздів сировиною, напівфабрикатами і готовими виробами. Відходи виробництва повинні збиратись у виділених для цього місцях та в кінці зміни вивозитися з цеху.

2.23. Для витримки гумових сумішей, обгумовування корду та інших напівфабрикатів у цехах необхідно передбачати спеціальні місця. Кількість матеріалів, що підлягають витримці в цеху, не повинна перевищувати добової потреби.

2.24. Приміщення розподільних пристроїв керування технологічним процесом повинні мати повітряне опалення, поєднане з припливною вентиляцією.

2.25. У приміщеннях підготовки сировини, приготування гумових сумішей і в інших приміщеннях за наявності технологічних процесів з виділенням пилу нагрівальні прилади водяного опалення повинні мати гладку поверхню, що дозволяє легко видаляти з них пил.

2.26. У цехах, де виділяються шкідливі речовини I, II, III, IV класів небезпеки відповідно до ГОСТ 12.1.005-88, необхідно проводити періодичний контроль повітряного середовища на вміст у ньому шкідливих речовин за графіками, узгодженими з районною або міською санітарно-епідеміологічною станцією, затвердженими у встановленому на підприємстві порядку.

2.27. Обладнання, при експлуатації якого можливе виділення шкідливих речовин і пилу в повітря робочої зони, повинно бути облаштовано укриттями з місцевим відсмоктуванням. Місцеве відсмоктування необхідно виконувати у вигляді суцільного укриття на зразок витяжної шафи з періодично або постійно відкритим прорізом для виконання робіт. При неможливості облаштування суцільних укриттів слід передбачати парасолі. Пуск місцевого відсмоктування для видалення небезпечних хімічних речовин, що відповідають класифікації ГОСТ 12.1.007-76 "ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности", а також вибухонебезпечних речовин повинен бути зблокований з пуском технологічного обладнання.

2.28. Дільниці просіювання і розважування інгредієнтів, цех приготування гумових сумішей, інші виробничі дільниці із значним виділенням пилу повинні мати установки для механічного прибирання пилу.

2.29. У приміщеннях приготування клеїв, термостатування виробів з гуми, а також в інших місцях, де в результаті розгерметизації технологічного обладнання і порушення перебігу технологічного процесу можливе раптове надходження шкідливих та небезпечних речовин або вибухонебезпечних газів у повітря робочої зони, необхідно передбачати пристрій аварійної витяжної вентиляції.

Кратність повітрообміну для приміщень категорій А, Б і В, а також для виробничих приміщень, у яких виділяються шкідливі речовини, встановлюється відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91.

2.30. Прокладання повітропроводів загальнообмінної і місцевої витяжної вентиляцій дільниць термостатування виробів, при якому можливе виділення шкідливих газів, а також повітропроводів припливної і витяжної вентиляцій приміщень виробництв категорій А і Б через приміщення інших категорій не дозволяється.

2.31. Місця охолодження звулканізованих виробів у виробництвах ГТВ слід облаштовувати місцевими відсмоктувачами витяжної вентиляції.

2.32. У приміщеннях і на дільницях, де можливе утворення вибухонебезпечних сумішей горючих парів і газів з повітрям, необхідно встановлювати промислові газоаналізатори або сигналізатори довибухових концентрацій горючих парів і газів у вибухонебезпечних зонах, що належать до 0, 1, 2 класів.

2.33. Пробовідбірні пристрої газоаналізаторів для вимірювання ГДК шкідливих речовин необхідно встановлювати в робочій зоні на висоті 1 - 1,5 м над рівнем підлоги або площадки в місцях постійного або тимчасового перебування обслуговуючих працівників. При цьому на кожні 200 м2 площі приміщення необхідно встановлювати не менше одного пробовідбірного пристрою і одного датчика на приміщення відповідно до вимог чинного законодавства.

При спрацьовуванні газоаналізаторів і сигналізаторів повинна бути забезпечена одночасна подача світлового і звукового сигналів в операторну, загазоване приміщення при постійному перебуванні в ньому працівників і на табло на вході в приміщення при періодичному перебуванні в ньому працівників.

Пуск аварійної вентиляції повинен здійснюватись автоматично при спрацьовуванні газоаналізатора або сигналізатора і за допомогою ручного пристрою, розташованого біля основних вхідних дверей ззовні приміщення.

2.34. Не дозволяється облаштовувати входи у вентиляційні камери із складських приміщень, а також з виробничих приміщень з вибухонебезпечними виробництвами або такими, що характеризуються значними виділеннями пилу і шкідливих речовин відповідно до вимог НАПБ Б.03.002-2007.

2.35. Огляд, випробування, обстеження машин, механізмів, устаткування вибухонебезпечних виробництв необхідно проводити відповідно до Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 N 687, і вимог ГОСТ 12.4.021-75.

2.36. Установлення світильників у зонах і накриттях місцевої витяжної вентиляції, що призначається для видалення від машин та агрегатів вибухонебезпечних і пожежонебезпечних газів, парів і пилу, не дозволяється. При необхідності такого розміщення світильники повинні бути у вибухобезпечному виконанні, що відповідає категорії і групі вибухонебезпечної суміші і класу вибухонебезпечної зони.

2.37. Технологічне обладнання і комунікації необхідно розміщувати з урахуванням забезпечення технологічного потоку виробництва, а також вільного доступу для їх безпечного обслуговування і ремонту.

2.38. Обладнання, яке працює під тиском, повинно відповідати вимогам чинного законодавства.

2.39. Усі рухомі частини машин, механізмів і технологічного обладнання (маховики, вали, муфти, передачі), розміщені на висоті менше 3 м від підлоги або площадки обслуговування, місця набігання стрічки на барабани і ланцюгів на зірочки конвеєрів, а також вантажі натяжних станцій конвеєрів повинні бути огороджені.

2.40. Для обслуговування обладнання, приладів, арматури і механізмів на висоті 1,8 м і вище від підлоги потрібно влаштовувати спеціальні площадки.

2.41. Справність пристроїв для аварійної зупинки валкових машин і закочувально-розкочувальних пристроїв, транспортерних стрічок повинна перевірятись працівником у присутності чергового електрика і майстра відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98 N 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98). Результати перевірки записуються до журналу обліку захисних засобів з підписами працівника, чергового електрика і майстра. Запис проводиться на кожну одиницю перевіреного обладнання. Робота на обладнанні з несправними захисними пристроями не дозволяється.

2.42. З метою попередження аварій на лініях, агрегатах для просочення, сушіння і термооброблення корду та технічних тканин необхідно перевіряти роботу аварійних вимикачів, встановлених на лінії розсування валків після зрізу запобіжних шайб. Електрична схема обладнання, яке було зупинено аварійним вимикачем, підлягає обов'язковій перевірці для з'ясування причин зупинки. Після встановлення причин зупинки та їх усунення електрична схема може бути підготовлена до роботи черговим електриком цеху.

2.43. У приміщеннях, де виконуються роботи на вальцях, каландрах, форматорах-вулканізаторах та індивідуальних вулканізаторах, повинно бути не менше двох працівників. Робота на гумообробному обладнанні одному працівникові не дозволяється.

2.44. Органи керування обладнанням повинні бути розміщені в межах робочого місця, знаходитись у справному стані і забезпечені захистом від самозапуску або випадкового переключення.

Кнопки пуску в роботу і зупинки обладнання повинні мати чіткі написи, що визначають їх призначення. Кнопки "Стоп" повинні бути пофарбовані в червоний колір.

2.45. Педалі керування верстатами, розміщеними на підлозі, повинні мати захисні огорожі для запобігання випадковому вмиканню та мати заземлення.

2.46. Пуск у роботу обладнання, машин і верстатів повинен здійснюватись відповідно до вимог ГОСТ 12.2.003-91 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.2.003-91).

2.47. Встановлення і знімання технологічного оснащення, пристосувань, пристроїв, прес-форм, окремих частин обладнання необхідно проводити за допомогою механізмів, що забезпечують їх надійне утримання і транспортування.

2.48. Не дозволяється очищення стрічки і барабана відбірного конвеєра від залишків гуми при працюючому конвеєрі.

2.49. Працівники, що зайняті розтарюванням, розважуванням, розфасуванням, обпудрюванням та на інших операціях, при яких можливе виділення пилу, повинні бути забезпечені протипиловими респіраторами.

2.50. Використання сухого обпудрювання листів гумової суміші і напівфабрикатів не дозволяється.

2.51. Клеї, лаки і розчинники в цехових коморах необхідно зберігати в закритій металевій тарі, встановленій на струмопровідній заземленій основі.

Чищення тари від залишків клею повинно виконуватись у спеціальних місцях, відведених для цих цілей.

2.52. Місця фасування клею, лаку, розчинників, промазування клеєм заготовок і виробів, складання гумових виробів із застосуванням клею повинні бути забезпечені місцевою витяжною вентиляцією. Столи, на яких здійснюється промазування клеєм і складання гумових виробів із застосуванням клею, повинні мати струмопровідні покриття, що приєднані до заземлювального контуру та заземлені.

2.53. Ємності для зберігання розчинників повинні знаходитись поза будівлями.

2.54. Лаки, клеї і розчинники, що використовуються для промазування або освіження гумових сумішей, повинні на робочих місцях знаходитись у спеціальних посудинах, виготовлених із матеріалів, що не викликають іскріння і забезпечені кришками та поплавками. Ці посудини повинні заповнюватись в об'ємах, не більших змінної норми.

2.55. Бензин, що використовується для виготовлення клею або освіження гумових виробів, повинен містити не більше 1 % бензолу, що обґрунтовується технологічним регламентом.

2.56. У випадку проливання лаку, клею або розчинника на спецодяг останній необхідно замінити. Підходити в такому спецодязі до місць паління або джерела відкритого вогню забороняється.

2.57. Для захисту рук працюючих від дії розчинників, клеїв і лаків повинні використовуватись латексні рукавички, біологічні мазі і пасти відповідно до вимог ГОСТ 12.4.068-79 "ССБТ. Средства индивидуальной защиты дерматологические. Классификация и общие требования".

2.58. Змащення обладнання під час роботи повинно здійснюватися за допомогою спеціальних пристроїв, що забезпечують безпеку його проведення.

2.59. Зберігання мастил дозволяється в шафах або ящиках з негорючих матеріалів з кришками, що щільно закриваються.

2.60. Для зниження рівня шуму, що виникає при скиданні відпрацьованого стисненого повітря з машин і верстатів, необхідно передбачати встановлення спеціальних пристроїв для глушіння шуму як засобу колективного захисту працюючих.

2.61. Стрічкові ножі, що використовуються для розкрою гумових матеріалів, повинні мати магнітні уловлювачі полотна ножа і сіткове огородження.

2.62. Для запобігання потраплянню пальців рук працівника під ніж шаблони для виготовлення деталей з використанням стрічкових ножів повинні мати бортики висотою не менше 5 мм.

2.63. Розміщувати на столі стрічкового ножа і вирівнювати матеріал перед його розкроєм слід на відстані не менше 200 мм від леза ножа.

2.64. Дискові ножі для різання заготовок і розкрою гумових деталей повинні бути огороджені і мати пристрій, що виключає потрапляння рук під ніж. Подавання напівфабрикатів і виробів під лезо дискового ножа слід провадити спеціальним штовхачем або іншим пристроєм, що виключає перебування рук у зоні обертання ножа.