---

9.5.3. Проектні рішення повинні передбачати раціональне використання природних ресурсів, виключення можливості незворотних техногенних змін природного середовища, у тому числі і при можливих аварійних викидах шкідливих речовин, обґрунтування оцінки надійності і безаварійності виробничих процесів і обладнання, оцінку ризику виникнення і можливих наслідків прогнозованих аварійних ситуацій, пов'язаних з викидом шкідливих речовин, а також рішення, спрямовані на запобігання, локалізацію, ліквідацію аварій і захист працюючих та населення від небезпечних виробничих факторів.

9.5.4. У проектній документації мають бути в повному обсязі представлені розрахунки і обґрунтування розмірів буферної зони газонебезпечних об'єктів, що виключають можливість перевищення на її межах встановлених Міністерством охорони здоров’я значень токсичних доз шкідливих речовин у приземному шарі атмосферного повітря при різних метеоумовах.

Розрахунки і обґрунтування буферної зони повинні бути виконані компетентною спеціалізованою організацією з урахуванням максимальних (за обсягом і тривалістю) прогнозованих аварійних викидів шкідливих речовин. На території буферної зони не допускається проживання населення. При вахтовому методі працюючим на родовищі дозволяється розміщатись у вахтових селищах, розташованих у буферній зоні, за умови виконання всіх проектних рішень щодо облаштування родовища.

9.5.5. По кожному з основних організаційно-технічних рішень, спрямованих на забезпечення газової безпеки персоналу і населення на період можливих аварійних викидів, у проектній документації повинні бути обґрунтовані та визначені конкретні типи і кількість необхідних приладів, матеріалів і обладнання, а також місця (споруди) для їх зберігання і підготовки до роботи.

9.5.6. При виявленні в пластовому флюїді першої розвідувальної свердловини сірководню, що не передбачалося проектом, подальше будівництво свердловини повинно проводитись з дотриманням вимог розділу 9 цих Правил.

9.5.7. В технічному завданні на проектування облаштування родовищ повинна обумовлюватися наявність та кількість токсичних речовин в пластових флюїдах.

Проект розробки родовища повинен додатково включати:

а) вимоги до інгібіторного захисту обладнання і труб;

б) основні рішення щодо охорони надр;

в) компонентний склад пластового флюїду та наявність в ньому токсичних та корозійно-активних компонентів;

г) вимоги з використання супутніх продуктів (сірководень, конденсат, гелій та ін.).

9.5.8. У проектах на будівництво свердловин додатково повинні бути надані:

а) умови розрахунку обсадних і насосно-компресорних (ліфтових) колон, виходячи з граничної напруги сталей труб, що прийняті не вище 0,75 від межі текучості;

б) конструкції свердловин з врахуванням наявності токсичних речовин в пластових флюїдах;

в) методи та періодичність перевірки зношення і контролю корозійного стану бурильних, ведучих, НКТ і елементів трубних колон;

г) типи нейтралізаторів, методи і технологія нейтралізації сірководню в буровому розчині, а також витрата реагентів з цією метою на весь процес буріння свердловини;

д) методи контролю вмісту сірководню і реагенту-нейтралізатора в буровому розчині;

е) методи і засоби провітрювання робочої зони площадки бурової, підвежового простору та приміщень бурової, включаючи приміщення насосного блоку і очищення бурового розчину;

ж) заходи щодо захисту людей і навколишнього середовища в процесі буріння, випробування і освоєння свердловини;

з) методи і засоби контролю вмісту сірководню в повітрі робочої зони;

и) місця встановлення стаціонарних газоаналізаторів для виявлення токсичних компонентів в повітрі робочої зони.

к) технологія розгазування бурового розчину з наступним відведенням газу на спалювання;

л) типи інгібіторів, їх необхідний обсяг при роботах з освоєння і випробування свердловин;

м) заходи щодо запобігання газонафтоводопроявам і їх раннього виявлення;

н) порядок збору і зберігання рідких продуктів у закритих місткостях до нейтралізації і подальшої утилізації;

о) методи контролю заповнення свердловини при підйомі інструмента;

п) методи контролю та регулювання параметрів бурового розчину і регулювання гідродинамічного тиску при здійсненні спуско-підіймальних операцій і циркуляції;

р) методи контролю витиснутого зі свердловини розчину при спуску інструмента;

с) об‘єм запасу бурового розчину при розкритті та випробуванні пластів, що містять токсичні речовини;

т) періодичність та засоби контролю і підтримки параметрів запасного бурового розчину;

у) тампонажні суміші, стійкі до дії сірководню, для цементування обсадних колон;

ф) таблиці з результатами досліджень щодо наявності в газі, нафті, газоконденсаті і пластовій воді токсичних речовин (по раніше пробуреним свердловинам);

х) середньо визначена по об’єму покладів (родовищ) наявність токсичних речовин і небезпеки ускладнень, які можуть виникнути при їх розробці;

ц) заходи по охороні надр і навколишнього середовища;

ч) пластові тиски та температури пластів, що містять токсичні речовини;

ш) технологія встановлення аварійного цементного мосту в процесі буріння та випробування.

9.6. Буріння і кріплення свердловин

9.6.1. Перед розкриттям продуктивних горизонтів, флюїди яких містять сірководень, необхідно:

а) встановити станцію геолого-технічного контролю;

б) установити попереджувальні знаки навколо території бурової;

в) перевірити наявність та справність приладів контролю за вмістом сірководню в повітрі робочої зони, наявність і готовність засобів індивідуального захисту (ЗІЗ);

г) обробити буровий розчин нейтралізатором;

д) провести перевірку стану противикидного обладнання;

е) мати на буровій запас матеріалів і хімічних реагентів, у тому числі нейтралізуючих сірководень, достатній для обробки бурового розчину, в кількості не менше одного об‘єму свердловини;

ж) забезпечити цілодобове чергування автотранспорту;

з) визначити маршрути для виходу працівників з небезпечної зони при аварійних ситуаціях;

и) провести позачерговий інструктаж працюючих по їх діях згідно з ПЛАС.

9.6.2. Розкриття сірководневміщуючих горизонтів дозволяється після перевірки готовності бурової установки і персоналу спеціальною комісією, призначеною наказом по буровому підприємству за участю представників спеціалізованої аварійно-рятувальної частини, служби охорони праці підприємства, пожежників та органів Держнаглядохоронпраці (за погодженням). Результати перевірки оформлюються актом.

Роботи по розкриттю продуктивного горизонту та освоєнню свердловини виконуються під керівництвом відповідального інженерно-технічного працівника та бурового майстра в присутності представника спеціалізованої аварійно-рятувальної служби.

9.6.3. При бурінні пластів, що містять сірководень, слід контролювати наявність сірководню і сульфідів у буровому розчині. У разі їх виявлення необхідно додатково обробити буровий розчин нейтралізатором.

9.6.4. Буріння продуктивних горизонтів на об'єктах родовищ, що відповідають п.9.1.1 даних Правил, слід вести з встановленням над і під ведучою трубою кульових кранів у корозійно-стійкому виконанні.

На містках бурової необхідно мати опресовану спеціальну трубу, яка за діаметром та міцнісними характеристиками відповідає верхній секції бурильної колони. Труба повинна бути пофарбована в жовтий колір і оснащена кульовим краном, що знаходиться у відкритому положенні. До маніфольдної лінії противикидного обладнання підключається трапно-факельна установка.

9.6.5. Бурова вежа повинна монтуватися на підвежовому блоці, який забезпечує вільне розміщення противикидного обладнання, доступ до нього персоналу з двох напрямків, природну вентиляцію підвежового простору та відведення технологічних рідин до шламового амбару.

9.6.6. Віддаль від гирла свердловини до блоку бурових насосів повинна бути не менше, ніж 30 м. Приміщення насосної повинно бути відділене від відкритих ділянок циркуляційної системи суцільною перегородкою.

9.6.7. Газокаротажна станція та виробничі приміщення бурової установки повинні розташовуватися не ближче, ніж за 60 м від гирла свердловини. Вертикальна факельна установка повинна розміщуватися не ближче, ніж за 75 м від гирла свердловини. На період розкриття продуктивних горизонтів, що містять токсичні речовини, слід передбачити установку на відстані 70 м від гирла свердловини з врахуванням рози вітрів пересувного вагон-модуля з запасом засобів індивідуального захисту та медикаментів на випадок виникнення аварійної ситуації.

9.6.8. Дільниця циркуляційної системи від гирла до вібросит повинна бути закритою. Розгазування бурового розчину при наявності в газі токсичних компонентів повинна здійснюватися через вакуумний дегазатор з наступними нейтралізацією газу та відведенням його на факельну установку.

9.6.9. Перед виконанням робіт зі встановлення цементних мостів, спуску колон при розкритих пластах буровий розчин повинен бути оброблений нейтралізатором.

9.6.10. Бурильний розчин та пластові води перед зливом їх в амбар повинні бути нейтралізовані. Шлам, що утворюється в процесі буріння, повинен відводитися в шламовий амбар, заповнений нейтралізуючим розчином. Захоронення шламу, що містить токсичні компоненти, здійснюється за погодженням з місцевими органами санітарного нагляду.

9.6.11. Контроль рівня бурового розчину в приймальній та доливній місткостях повинен здійснюватися приладовим методом.

9.6.12. На робочому місці верхового робітника повинен постійно знаходитися ізолюючий дихальний апарат.

9.7. Ведення промислово-геофізичних робіт

9.7.1. Промислово-геофізичні роботи (ПГР) у свердловинах, де розкриті пласти, що містять сірководень, повинні проводитись за планом, затвердженим технічними керівниками геофізичного підприємства і підприємства-замовника та погодженим спеціалізованою аварійно-рятувальною службою. Планом робіт слід додатково передбачити:

а) періодичність промивок та максимальну тривалість циклу промислово-геофізичних робіт між промивками;

б) графік контролю токсичних речовин в повітрі робочої зони та в буровому розчині;

в) інформація про застосовувані нейтралізатори бурового розчину та інгібітори корозії;

г) схему розміщення на буровій геофізичного обладнання та шляхи евакуації персоналу.

9.7.2. ПГР дозволяється проводити після перевірки стану свердловини, обладнання і засобів зв'язку та оформлення відповідного акта.

Перед проведенням прострілочно-вибухових робіт (ПВР) під час шаблонування свердловини необхідно визначити гідростатичний тиск в інтервалі прострілу. Проводити ПВР дозволяється лише у випадку, якщо заміряний гідростатичний тиск перевищує пластовий на величину, визначену в п.6.5.26 даних Правил.

9.7.3. Роботи з випробування пластів, що містять сірководень, трубними випробувачами в процесі буріння свердловин повинні проводитись за планами, погодженими з територіальними органами Держнаглядохоронпраці і спеціалізованою аварійно-рятувальною службою.

9.7.4. Стан вікон салонів геофізичних лабораторій та підйомника повинен забезпечувати можливість огляду робочої площадки і швидкого провітрювання салону.

9.7.5. При роботі в умовах, які утруднюють подачу сигналів про наявність сірководню (вітер, сніг, туман і т.п.), керівником ПГР повинен бути виділений працівник для нагляду за цими пристроями, який повинен бути проінструктований і забезпечений необхідними ЗІЗ та засобом зв'язку.

9.7.6. ПГР в ускладнених умовах, а також ПВР та роботи по ліквідації аварій у свердловинах повинні виконуватися під безпосереднім керівництвом головних спеціалістів геофізичного підприємства.

9.7.6. На свердловині повинен бути запас нейтралізатора, достатній для виконання необхідної кількості промивок, передбачених комплексом ПГР.

9.7.7. Прилади та геофізичний кабель при підйомі з свердловини повинні безперервно омиватися водою.

9.7.8. Кожна геофізична партія повинна забезпечуватися засобами контролю газоповітряного середовища та ЗІЗ, що повинні знаходитися в спецтранспорті в спеціальних ящиках.

9.7.9. ПГР забороняється виконувати при концентрації токсичних речовин в повітрі робочої зони вище ГДК. Під час перерви в роботі персонал геофізичної партії повинен виходити за межі небезпечної зони. Самохідна геофізична техніка повинна бути постійно готовою до переміщення.

9.8. Освоєння і гідродинамічні дослідження свердловин

9.8.1. Перед освоєнням і дослідженням нафтових, газових, газоконденсатних свердловин повинен бути складений план роботи, затверджений технічними керівниками підприємства-замовника та підприємства, відповідального за проведення цих робіт, та погоджений спеціалізованою аварійно-рятувальною службою.

У плані робіт слід зазначити число працюючих, заходи і засоби забезпечення їх безпеки, включаючи дихальні апарати, заходи для запобігання аваріям, засоби і графік контролю вмісту сірководню в повітрі робочої зони та заходи на випадок перевищення ГДК.

З планом повинні бути ознайомлені всі працівники, пов'язані з освоєнням і дослідженням свердловин.

До плану робіт повинна додаватись схема розташування обладнання, машин, механізмів з зазначенням маршрутів виходу з небезпечної зони в умовах можливої аварії та загазованості при будь-якому напрямку вітру, а також схема розташування об'єктів у санітарно-захисній зоні і прилеглих населених пунктах.

9.8.2. Фонтанна арматура повинна бути з'єднана з продувними відводами, спрямованими в один бік. Кожен відвід повинен мати довжину не менше 100 м і з'єднуватися з факельною установкою з дистанційним запалюванням.

Типи нарізних з’єднань труб для відводів повинні відповідати очікуваним тискам, бути змонтовані і випробувані на герметичність опресуванням на величину 1,25 від максимального тиску.