6.7.13. Превентери разом із хрестовинами та корінними засувками до встановлення на гирло свердловини опресовуються водою на робочий тиск, зазначений у паспорті. При кущовому способі буріння терміни опресування ОП на робочий тиск визначаються за узгодженням з органами Держнаглядохоронпраці України. Після ремонту, пов'язаного зі зварюванням і токарною обробкою корпусу, превентери опресовуються на пробний тиск.
Превентер із зрізуючими плашками повинен бути опресований на стенді на робочий тиск при закритих плашках, а працездатність превентера перевірена шляхом відкриття і закриття плашок.
Результати опресування оформлюються актом.
6.7.14. Після монтажу противикидного обладнання або спуску чергової обсадної колони, у тому числі потайної, до розбурювання цементного стакану противикидне обладнання до кінцевих засувок маніфольдів високого тиску повинне бути опресоване на тиск опресування обсадної колони. Після спуску експлуатаційної колони противикидне обладнання опресовується повітрям, у всіх інших випадках – опресовується водою.
Викидні лінії після кінцевих засувок опресовуються водою на тиск:
- 50 кгс/см2 (5 МПа) - для противикидного обладнання, розрахованого на тиск до 210 кгс/см2 (21 МПа);
- 100 кгс/см2 (10 МПа) - для противикидного обладнання, розрахованого на тиск вище 210 кгс/см2 (21 МПа). Результати опресування оформлюються актом.
6.7.15. Після монтажу та опресування противикидного обладнання сумісно з обсадною колоною, опресування цементного кільця за обсадною колоною подальше буріння свердловини може бути продовжене після одержання спеціального дозволу представника спеціалізованої аварійно-рятувальної служби.
6.7.16. Плашкові превентери повинні періодично перевірятись на закриття і відкриття. Періодичність перевірки встановлюється буровим підприємством.
6.7.17. При заміні деталей превентера або одного з вузлів противикидного обладнання, що вийшли з ладу, зміні плашок на гирлі, превентерна установка підлягає додатковому опресуванню на величину тиску випробування колони.
Результати опресування оформлюються актом.
6.7.18. Плашки превентерів, встановлених на гирлі свердловини, повинні відповідати діаметру бурильних труб, що використовуються.
Глухі плашки встановлюють у нижньому превентері, якщо в комплекті обладнання відсутній превентер зі зрізуючими плашками.
6.7.19. У випадку застосування у компоновці бурильної колони труб різних типорозмірів, на містках повинна знаходитись опресована бурильна (“аварійна”) труба, яка за діаметром повинна відповідати діаметру плашок превентера та міцнісним характеристикам верхньої секції бурильної колони, з кульовим краном у відкритому стані і перехідниками на інші діаметри труб, що застосовуються для роботи у свердловині. Бурильна труба, перехідник і кульовий кран фарбуються в червоний колір.
6.7.20. При спусканні обсадних колон у свердловини з розкритими високонапірними пластами (аномальний пластовий тиск) і невідповідності встановленого універсального превентера очікуваним гирловим тискам, плашки одного з превентерів замінюються на плашки, які відповідають діаметру обсадної колони, що опускається, або на прийомних містках повинна знаходитися спеціальна (сталева, з відповідними міцнісними характеристиками) бурильна труба з перехідником під обсадну трубу та кульовим краном у відкритому положенні, які опресовані на відповідний тиск.
6.7.21. Для безперешкодного доступу обслуговуючого персоналу до встановленого на гирлі противикидного обладнання під буровою повинен бути зроблений твердий настил.
6.7.22. Усі схеми противикидної обв'язки гирла свердловини у верхній частині повинні включати фланцеву котушку та рознімні воронку і жолоб для полегшення робіт з ліквідації відкритих фонтанів.
У разі вимушених простоїв на свердловині з розкритими продуктивними горизонтами бурильна колона повинна бути спущена в башмак проміжної колони або кондуктора, а гирло свердловини - загерметизоване. Тривалість простоїв, після яких необхідно спускати бурильну колону, а також періодичність промивок зі спуском колони на вибій встановлюються керівництвом підприємства (УБР, експедиція глибокого буріння тощо).
6.7.23. Підходи до гирлового обладнання, превентерів і засувок повинні мати тверде покриття (бетонне, металеве чи дерев’яне), що забезпечує безпечне обслуговування їх в процесі експлуатації.
Підходи повинні утримуватись в чистоті і не захаращуватись сторонніми предметами.
6.7.24. Монтаж, ремонт і обслуговування гирлового і противикидного обладнання на висоті більше 0,75м від рівня землі повинні здійснюватися з застосуванням спеціальних площадок, що відповідають вимогам діючих правил безпеки.
6.7.25. Забороняється здійснювати будь-які роботи з усунення несправностей гирлового чи противикидного обладнання, що знаходиться під тиском.
6.7.26. Забороняється докриплювати фланцеві, нарізні і швидкозбірні з’єднання, що знаходяться під тиском.
6.7.27. Забороняється експлуатація гідроакумулятора при неповному комплекті закріплюючих деталей напівкуль його корпусу або невідповідності міцності кріпильних деталей вимогам заводу-виготовлювача.
6.7.28. Забороняється заправка гідроакумулятора повітрям чи іншим газом, не передбаченим інструкцією заводу-виготовлювача.
6.7.29. Забороняється здійснювати будь-який ремонт гідроакумулятора до повного випускання з нього азоту, стравлювання тиску масла і відключення подачі електроенергії від станції гідроприводу.
6.7.30. Перед пуском в роботу гідрокерування необхідно перевірити правильність з’єднання трубопроводів згідно зі схемою заводу-виготовлювача.
Забороняється приєднувати нагнітальні трубопроводи гідрокерування до ліній зливу для запобігання їх руйнуванню.
6.7.31. Перед проведенням електро- або газозварювальних робіт на гирлі свердловини необхідно підготувати місце і перевірити за допомогою газоаналізатора відсутність вибухонебезпечних концентрацій газу в пригирловій частині обсадної колони.
6.7.32. Електрозварювальні роботи повинні виконуватись з дотримуванням вимог безпеки і виробничої санітарії при електрогазозварювальних роботах.
6.7.33. До виконання зварювальних робіт допускаються кваліфіковані зварники, що мають посвідчення і атестовані відповідно до чинних вимог.
6.7.34. Електрообладнання і металеві будки станції гідроприводу і штурвалів ручної фіксації плашок превентерів повинні бути заземлені.
6.7.35. В місцях постійного переходу людей над викидними лініями противикидного обладнання повинні встановлюватися перехідні містки шириною не менше 1,0 м та перилами висотою не нижче 1,0 м.
6.7.36. Земляні амбари в кінці викидних ліній гирлового і противикидного обладнання при висоті обвалування менше 1,0 м повинні огороджуватися.
6.7.37. Опресування гирлового і противикидного обладнання на свердловині повинно проводитися, як правило, на протязі світлового дня.
Допускається проведення робіт з опресування в нічний час за умови виконання вимог освітленості згідно з діючими нормами.
6.7.38. В процесі опресування забороняється присутність людей біля противикидного обладнання, що знаходиться під тиском.
Перед початком опресування обслуговуючий персонал, що безпосередньо не задіяний у виконанні робіт, слід вивести у безпечне місце.
6.8. Освоєння і випробування закінчених бурінням свердловин
6.8.1. Роботи з освоєння та випробування свердловин можуть бути початі при забезпеченні наступних умов:
а) висота підняття цементного розчину за експлуатаційною колоною і якість цементного каменю відповідає проекту та вимогам охорони надр;
б) експлуатаційна колона прошаблонована, опресована сумісно з колонною головкою і превентерною установкою та герметична;
в) гирло з превентерною установкою, маніфольдний блок та викидні лінії обладнані і обв'язані відповідно до затвердженої схеми.
6.8.2. Гирло свердловини перед перфорацією експлуатаційної колони повинне бути обладнане превентерною установкою або перфораційною засувкою, за затвердженою схемою, а свердловина заповнена буровим розчином або іншою рідиною перфорації з густиною, яка відповідає вимогам п.6.5.26 цих Правил.
Перфораційна засувка повинна бути опресована на її робочий тиск до встановлення на свердловину, а після встановлення на гирлі провести опресування її на тиск, який становить не менше 110% від очікуваного на гирлі.
Тип засувки і тиск опресування повинні бути передбачені в технічному проекті і плані робіт на освоєння свердловини.
Каротажна партія повинна мати пристрій для рубки кабелю і його утримання після рубки. Лебідка каротажного підйомника повинна мати покажчик навантаження на кабель.
6.8.3. Під час перфорації виконавцем робіт повинне бути встановлене спостереження за рівнем рідини на гирлі свердловини. Його зниження не допускається.
6.8.4. Перед встановленням на гирлі свердловини фонтанні арматури опресовуються у зібраному вигляді на величину робочого тиску, а після встановлення - на тиск опресування обсадної колони.
Результати опресування оформлюються актом.
6.8.5. Стійкість привибійної зони пласта та збереження цементного кільця забезпечуються допустимою депресією, величина якої встановлюється підприємством за узгодженням із замовником з урахуванням проектних рішень і фактичного стану кріплення.
6.8.6. Приплив флюїду із пласта викликається шляхом створення регламентованих депресій за рахунок заміни бурового розчину на розчин меншої густини, технічну воду, дегазовані вуглеводні, пінні системи, інертні гази.
6.8.7. Зниження рівня рідини в експлуатаційній колоні за допомогою свабування, використання свердловинних насосів, нагнітанням інертного газу, пінних систем або природного газу від сусідньої свердловини здійснюється відповідно до інструкцій з безпечного ведення робіт, розроблених підприємством. У разі використання повітря для зниження рівня рідини необхідно дотримуватись заходів щодо запобігання утворенню вибухонебезпечних сумішей (наприклад, застосування рідинних або газових роздільних пробок тощо). Дані заходи розробляються для конкретних ситуацій (залежно від типу, глибини свердловини, її стану тощо).
6.8.8. Глибинні вимірювання в свердловинах з надлишковим тиском на гирлі допускаються тільки з застосуванням лубрикаторів, параметри яких повинні відповідати умовам роботи свердловини.
6.8.9. Для кожної свердловини, що підлягає освоєнню, складається план з урахуванням технологічних регламентів на ці роботи і призначенням відповідальних осіб за їх виконання. План затверджується технічним керівником бурового підприємства і узгоджується з замовником.
6.9 Ліквідація аварій при бурінні свердловин
6.9.1. Бурові підприємства щорічно повинні розробляти і затверджувати в установленому порядку заходи щодо запобігання аваріям та ускладненням при будівництві свердловин, що враховують геологічні властивості регіону, технічний стан бурового обладнання, специфіку буріння та професійний рівень працівників.
6.9.2. Для розслідування причин аварій, ускладнень, а також розробки планів їх ліквідації та відвертання бурова організація створює під керівництвом головного інженера постійно-діючу комісію.
Для розслідування та розробки планів ліквідації складних аварій до роботи комісії можуть залучатися представники проектних та науково-дослідних організацій.
6.9.3. Про аварії з нещасними випадками підприємство зобов’язане негайно в установленому порядку повідомити державні органи контролю та нагляду.
6.9.4. Ліквідація аварій проводиться під безпосереднім керівництвом відповідального інженерно-технічного працівника згідно з затвердженим підприємством планом.
Перед початком ліквідації аварії бурова бригада повинна бути ознайомлена з планом робіт, а з виконавцями проведений інструктаж з відповідним оформленням в журналі інструктажів.
6.9.5. Переривати процес ліквідації аварії і відволікати бурову бригаду на інші роботи забороняється.
6.9.6. Під час проведення ремонтно-ізоляційних робіт забороняється перфорація обсадних колон в інтервалі можливого розриву пластів тиском газу, нафти (при ліквідації можливих газонафтоводопроявів та після виклику припливу), а також проникних непродуктивних пластів.
6.9.7. Під час тривалих зупинок або простоїв свердловин з розкритими, схильними до текучості породами бурильний інструмент повинен бути піднятий у башмак обсадної колони; періодично слід проводити шаблонування, а у разі необхідності, проробку відкритого стовбура до вибою. Періодичність проробок встановлюється технологічною службою бурового підприємства.
Виведення свердловини з простою слід проводити за спеціальним планом, погодженим і затвердженим у встановленому порядку.
6.9.8. Звільнення прихопленого бурового інструменту та насосно-компресорних труб торпедуванням слід проводити за спеціальним планом, погодженим з геофізичною службою, відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.17-92.
6.9.9. Перед спуском в свердловину ловильного інструменту необхідно скласти ескіз компоновки із зазначенням необхідних розмірів.
6.9.10. Для розбурювання внутрішніх деталей муфт ступеневого цементування стикувальних пристроїв в обсадних колонах необхідно виключити УБТ із компоновки бурильної колони і застосовувати долото без бокового армування твердими вставками або із зрізаними периферійними зубцями; за необхідності інтервал розміщення муфти ступеневого цементування або стикувального пристрою додатково проробити повномірним плоскодонним фрезом без бокового армування.
6.9.11. До виконання робіт на свердловинах з можливими газонафтоводопроявами допускаються робітники і інженерно-технічні працівники, які пройшли підготовку та перевірку знань з практичних дій при ліквідації проявів.
6.9.12. Розкриття продуктивних горизонтів в розвідувальних свердловинах і родовищах з АВПТ повинно проводитись після перевірки і встановлення готовності бурової до проведення даних робіт комісією під головуванням головного інженера УБР (експедиції) за участю представника спеціалізованої аварійно-рятувальної служби.
