в) застосування малошумних машин, зміна конструктивних елементів машин, їх збірних одиниць;

г) удосконалення технології ремонту та обслуговування машин;

д) дотримання режимів праці та відпочинку працівників на шумних робочих місцях.

5.6. Шумовібробезпека праці на підприємствах вугільної промисловості повинна забезпечуватися:

а) дотриманням правил та умов експлуатації машин та ведення технологічних процесів, використанням машин та устаткування за призначенням;

б) підтримкою технічного стану ГШО та параметрів технологічних процесів на рівні вимог НТД, своєчасним проведенням планово-запобіжних ремонтів;

в) удосконаленням режимів роботи машин та елементів виробничого середовища, виключенням контакту працюючих із вібруючими поверхнями за межами робочого місця;

г) покращенням умов праці, зниженням або виключенням дії супровідних неблагодійних чинників;

ґ) контролем шумових та вібраційних характеристик машин та шумовібраційного навантаження на робітника.


6. Профілактика шумової та вібраційної захворюваності

6.1. Заходи щодо профілактики шумової та вібраційної захворюваності регламентуються нормативами та вказівками органів охорони здоров’я і містять вікові обмеження та професійний відбір тих, хто влаштовується на роботу, медичні огляди за участю лікарів із спеціальностей: терапевт, невропатолог, отоларинголог, хірург, офтальмолог.

6.2. Для захисту від шкідливої дії шуму повинні застосовуватися засоби індивідуального захисту органа слуху (далі – ЗІЗОС) за ГОСТ 12.4.051–87.

Застосування ЗІЗОС рекомендується робітникам наступних професій.

Вкладиші одноразового користування типу “Беруши” – усім працівникам вугільних шахт, що зазнають впливу виробничого шуму з рівнем до 100–105 дБ.

Вкладиші багаторазового користування з еластичних полімерних матеріалів – виконавцям робіт, не пов’язаних із важкою фізичною працею, та таким, що не мають протипоказань. Захищають від шуму з рівнем до 105–110 дБ.

Навушники незалежні – робітникам, що обслуговують шахтні стаціонарні установки, що створюють шуми з рівнем до 120–125 дБ, а також особам, яким протипоказане використання вкладишів.

Навушники, суміщені із шахтарською каскою, – робітникам (у тому числі підземним), що обслуговують перфоратори, бурильні установки, а також прохідницьке устаткування з пневматичною енергією.

ЗІЗОС видаються для індивідуального користування особам, що потребують їх регулярного носіння протягом усієї або частини робочої зміни, коли рівні шуму перевищують встановлені допустимі значення.

ЗІЗОС можуть використовуватися як “чергові”. У разі передачі ЗІЗОС іншій особі необхідна їх дезинфекція.

Остаточне рішення щодо застосування ЗІЗОС приймається медичними працівниками на підставі результатів медичного огляду та аудіометричного обстеження працюючого.

Особам, що страждають на захворювання середнього вуха, а також підвищеною подразнювальністю шкіри слухового каналу, застосування вкладишів не рекомендується.

Видавання, прийом та санітарна обробка ЗІЗОС здійснюється працівниками респіраторної або спеціально навченим персоналом.

6.3. Для захисту від шкідливого впливу загальної та локальної вібрації повинні застосовуватися засоби індивідуального захисту (взуття, рукавиці та ін.), які повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.024–76 та ГОСТ 12.4.002–97.

6.4. Якщо вібрація перевищує гранично допустимі рівні для конкретного робочого місця або виконання конкретних технологічних операцій, встановлюється раціональний режим праці робітників вібронебезпечних професій.

6.5. Основні положення режиму праці та відпочинку наводяться у табл. 5.


Таблиця 5

Режими праці та відпочинку шахтарів, що зазнають дії шуму та вібрації

Режим праці

Заходи щодо обмежування часу впливу шуму та вібрації

1

2

Внутрішньо-змінний

Залежно від перевищення гранично допустимого рівня вібрації визначається допустимий сумарний час дії вібрації за робочу зміну за допомогою таблиці 6.

Якщо допустимий сумарний час дії вібрації більший за необхідний технологічний час праці, то останній повинен довільно розподілятися у межах робочої зміни з додержанням двох регламентованих перерв (перша – 20 хвилин за 1–2 години від початку роботи, друга – на 30 хвилин через 2 години після обідньої перерви або після першої регламентованої перерви, коли відсутня обідня перерва).

Якщо допустимий сумарний час дії вібрації менший за необхідний технологічний час роботи за зміну, то встановлюється часова структура робочої зміни, при котрій на протязі однієї години робота у контакті з вібрацією чергується з роботою без вібрації.


Добовий

Відпочинок між змінами повинен бути не меншим подвійної тривалості робочої зміни. Роботи у нічну зміну повинні скорочуватися. Не дозволяються понаднормові роботи.



Продовження табл. 5

1

2

Тижневий

Перехід з однієї робочої зміни до іншої варто планувати не частіше ніж через 5–6 днів.

Місячний

Загальна тривалість робіт, пов’язаних із впливом шуму та вібрації, не повинна перевищувати 18 робочих днів на місяць. Вихідні дні повинно планувати рівномірно протягом місяця.


Таблиця 6

Допустимий сумарний час дії вібрації залежно від перевищення її гранично допустимого рівня

Перевищення гранично допустимого рівня вібрації, дБ

Допустимий сумарний час дії вібрації за зміну, хв.

Перевищення гранично допустимого рівня вібрації, дБ

Допустимий сумарний час дії вібрації за зміну, хв.

1

384

7

95

2

302

8

76

3

240

9

60

4

191

10

48

5

151

11

38

6

120

12

30


У разі неможливості впровадження рекомендованих внутрішньозмінних режимів праці за погодженням з органами охорони здоров’я можуть розроблятися та впроваджуватися інші форми обмеження часу роботи в шумонебезпечних або вібронебезпечних умовах праці.

6.6. Одним із дійових та ефективних заходів щодо профілактики шумової та вібраційної патології є підвищення захисних сил організму. Ці заходи спрямовані на зменшення втомлюваності, підвищення працездатності, відновлення порушеного обміну речовин, покращення периферійного кровообігу.

До таких засобів належать:

а) комплекс фізіотерапевтичних процедур (ультрафіолетове опромінення, масаж, лікувальна гімнастика, теплові гідропроцедури та ін.);

б) курс вітамінопрофілактики;

в) санація в санаторіях-профілакторіях;

г) санаторно-курортне лікування.

6.7. Основні лікувально-профілактичні заходи для гірників шумонебезпечних та вібронебезпечних професій наведені в табл. 7








Таблиця 7

Лікувально-профілактичні заходи для гірників

шумонебезпечних та вібронебезпечних професій

Ступінь шумовібро-небезпеки робіт

Група ризику розвитку профпато-логії

Стажові групи:

1 – до 1 року

2 – 1–4 роки

3 – 5–9 років

4 – 10 та більше років

Лікувально-профілактичні заходи та їхня періодичність

1

2

3

4

I – малонебезпеч-ні умови праці

I – мінімаль-ний ризик

1 – 4

1. Загальнооздоровчий комплекс (заняття фізкультурою, загартовування, психопрофілактика та ін.) – постійно.

2. Профілактичний курс полівітамінів, ультрафіолетове опромінення – 1 раз на рік (весною) в умовах медпункту.

II – середньонебез-печні умови праці

II – підвище-ний ризик

1 – 4

пункти 1–2 цієї таблиці, плюс:

3. Масаж (самомасаж) рук.

4. Введення адаптогенів 2 рази на рік (у весняний та осінній періоди) в умовах медпункту

III –

високо- та особливо небезпечні умови праці

III – високий ризик

1

пункти 1–4 цієї таблиці, плюс:

5. Теплові гідропроцедури під час роботи з перфораторами – 2 рази на рік (в осінній та зимовий періоди) в умовах санаторію-профілакторію.

6. Сухе нагрівання рук під час роботи с відбійними молотками та свердлами – 2 рази на рік (в осінній та зимовий періоди) в умовах санаторію-профілакторію



2–3


пункти 1–6 цієї таблиці, плюс:

7. Лікувальна гімнастика.

8. Фізіотерапевтичний комплекс на сферу соскоподібних відростків (іонофорез, струми Бернара та ін.) (в осінньо-зимовий періоди): 1-й раз у медпункті, 2-й раз в умовах санаторію-профілакторію.

4

пункти 1–8 цієї таблиці, плюс:

9. Спазмолітики та гангліоблокатори (під час дії високочастотної вібрації)

10. УВЧ на “комірцеву зону”, грязеві, парафінові, голчасті аплікатори, сульфідні та нафталанові ванни, масаж плечового поясу (під час дії низько- та середньочастотної вібрації). Обов’язкове обстеження та лікування один раз на рік в умовах стаціонару та один раз в умовах санаторію-профілакторію (у зимовий період).