---

прогонами, естакадами, міцними трапами з перилами, спеціальними

вагами й фіксаторами.

13.2.74. Для запобігання травмуванню обслуговуючого персоналу

у місцях вивантаження свиней із залізничних вагонів і автомашин

повинні бути передбачені загони, які мають пандуси для спускання

тварин.

Біля естакади, платформи має бути встановлений відбійний брус

для автомобільного транспорту.

13.2.75. Рух транспортних засобів у місцях вантаження свиней

організовується за схемою, затвердженою роботодавцем з

установленням відповідних дорожніх знаків, у разі потреби - також

знаків, прийнятих на залізничному і водному транспорті. Під'їзд до

вантажних майданчиків позначають добре видимими у будь-яку пору

доби написами "В'їзд" та "Виїзд".

13.2.76. В місцях проведення вантажно-розвантажувальних робіт

встановлюють естакади і напрямники руху тварин з огородженими

проходами уздовж них для працівників, які обслуговують свиней.

Висота розташування проходу для працівників повинна становити

0,25-0,30 м від опорної поверхні проходу, ширина проходу для руху

працівників 0,8-1,0 м, висота перил - 1,0-1,1 м.

13.2.77. Від країв бокових бортів кузова на естакаду

встановлюють пересувні щити-перегородки заввишки 1,0-1,1 м.

13.2.78. Для працівників, зайнятих вантаженням і

вивантаженням свиней, необхідно обладнувати острівки безпеки.

13.2.79. Скотовоз повинен бути укомплектований первинними

засобами пожежогасіння (вогнегасники, багри), а також засобами

безпечного поводження з тваринами (електропоганялки), які

розміщують із зовнішнього боку скотовоза.

13.2.80. У разі пожежі персонал повинен припинити вантаження

тварин. Використовуючи багри, необхідно відкрити бокові і задні

двері фургону, прибрати перегородки і вигнати свиней, вийти з

фургону, після чого приступити до гасіння пожежі.

13.2.81. Транспортні засоби перед вантаженням необхідно

звільнити від сторонніх предметів (цвяхів, дроту та ін.), днище

кузова посипати тирсою, подрібненою соломою. Металеве днище кузова

слід застилати дерев'яними щитами.

13.2.82. Свиней розміщують безприв'язно, групами з 5-6 голів,

із розділяючими перегородками. Розміщення і закріплення

перегородок у скотовозі повинне забезпечувати виведення тварин за

короткий строк

13.2.83. Сумарна вага свиней, які перевозяться, не повинна

перевищувати вантажопідйомність машини.

13.2.84. Не дозволяється перевозити в одній секції кузова

машини тварин різної статі, самок у тічці і тварин, які значно

розрізняються за живою вагою. При транспортуванні кнурів

дозволяється перевозити тільки одну тварину в секції.

13.2.85. Під час транспортування свиней перебування людей з

ними у кузові транспортного засобу забороняється.

13.2.86. При перевезенні свиней не дозволяється різке

гальмування і перевищення швидкості. На території

завантажувального майданчика необхідно рухатись із швидкістю не

більше 5 км/год.

13.2.87. Розміщення свиней в скотовозах та іншому спеціально

обладнаному транспорті повинне забезпечувати:

стійкість тварин під час руху транспортного засобу;

безпеку працівників;

можливість застосування і нормальне функціонування засобів

захисту і пожежної безпеки.

13.2.88. При вантаженні не допускається:

грубе поводження з тваринами;

об'єднання тварин із різних секцій;

накопичення або зустрічний прогін свиней в проходах, дверних

прорізах або біля них;

присутність сторонніх осіб і рух транспортних засобів у зоні

руху свиней при вантаженні й вивантаженні;

знаходження працівників у дверних прорізах під час руху

тварин.

13.2.89. Вантаження запасу кормів та підстілки в транспортний

засіб необхідно проводити після вантаження свиней і лише при

наявності спеціальних відсіків.

13.2.90. Після виконання вантажно-розвантажувальних робіт

місце проведення робіт, інвентар і засоби індивідуального захисту

дезінфікують відповідно до ветеринарних правил.

13.2.91. Роботодавець згідно з чинним законодавством

визначає, при якій температурі повітря і силі вітру необхідно

зупинити вантаження і вивантаження свиней на відкритому повітрі

або зробити перерви для обігріву працівників.

13.2.92. Вантажно-розвантажувальні роботи, що виконуються

вручну, повинні проводитися при дотриманні норм, які обмежують

піднімання і перенесення вантажів у залежності від статі й віку

працівника, відповідно до "Граничних норм підіймання і переміщення

важких речей жінками", затверджених наказом Міністерства охорони

здоров'я України від 10.12.93 N 241 та зареєстрованих

у Міністерстві юстиції України 22.12.93 за N 194

(ДНАОП 0.03-3.28-93) та "Граничних норм підіймання і переміщення

важких речей неповнолітніми", затверджених наказом Міністерства

охорони здоров'я України від 22.03.96 N 59 та

зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16.04.96 за

N 183/1208 (ДНАОП 0.03-3.29-96).

13.2.93. При необхідності виконання

вантажно-розвантажувальних робіт в умовах запиленості і

загазованості повітря працівники мають бути забезпечені

відповідними засобами індивідуального захисту органів дихання та

зору.

Забій свиней

13.2.94. Забій свиней (для господарчих потреб) слід

здійснювати в забійних пунктах або спеціально виділених

приміщеннях.

13.2.95. У процесі забою свиней і розділення туш працівники

наражаються на підвищену небезпеку ураження електрострумом при

застосуванні електрооглушення, травмування тваринами, падіння на

слизькій підлозі, порізів ножем або пилкою.

13.2.96. Бійці свиней, зайняті електрооглушенням, повинні

мати групу з електробезпеки не нижче другої та бути забезпечені

діелектричними калошами та рукавичками.

Підлога робочого місця бійця свиней, зайнятого

електрооглушенням свиней, повинна бути покрита діелектричним

килимком. Металеві частини майданчика, корпус електростека повинні

бути заземлені. Електростек повинен мати ізольовану рукоятку із

закритим ізольованим проводом і бути ввімкнений в електромережу

лише на час роботи.

13.2.97. Перед зняттям шкури туша мусить бути надійно

зафіксована для запобігання падінню з підвісних шляхів.

13.2.98. При розділі туш слід застосовувати спеціальні ножі

із запобіжними виступами на рукоятках, що запобігають

зісковзуванню руки на лезо.

13.2.99. Для правки ножів повинні використовуватись мусати

заводського виготовлення. Рукоятка мусату повинна мати кільце, що

захищає руку від порізу під час правки ручного інструменту.

13.2.100. Сікачі повинні мати ремінці для закріплення на

кисті, щоб попередити вислизання й падіння їх.

13.2.101. Працювати дозволяється лише стандартним

інструментом із неспрацьованими (не сточеними) лезами.

13.2.102. При виконанні технологічних операцій із ножем

необхідно правильно поєднувати рухи обох рук, щоб не поранити їх.

Найбільш безпечним є рух ножа "від себе і униз".

13.2.103. При перенесенні ножі, мусати, сікачі повинні бути

вкладені у піхви. Під час перерви в роботі ножі необхідно

прибирати в піхви або футляр на борті стола.

13.2.104. При обробці туш або субпродуктів (голів, ніг) у

шпарильному чані пара подається після того, як рівень води у чані

досягне встановленої відмітки. Отвори в перфорованих трубах не

повинні бути засмічені. При роботі на шпарильному чані руки

працівників повинні бути захищені рукавицями з тканини. Чани

повинні бути обладнані витяжною вентиляцією.

13.2.105. Під час розпилювання туші пилку необхідно тримати

без перекосів та пересувати плавно, без сильного натиску. Полотно

пилки не повинне мати зазублин, тріщин, зламаних зубців.

13.3. Вимоги до проведення ветеринарно-санітарних заходів

13.3.1. Безпека проведення ветеринарно-санітарних заходів у

свинарстві повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.3.002-75,

державного стандарту "Биологическая безопасность. Общие

требования" (ГОСТ 12.1.008-76) та Правилам.

13.3.2. Відповідальною особою за проведення

ветеринарно-санітарних заходів є головний (старший) ветеринарний

лікар. Він організовує навчання ветеринарних працівників з безпеки

праці, дотримання режиму праці і відпочинку під час ветеринарних

заходів, забезпечує інструкціями з безпечного виконання робіт,

справними технічними і фіксаційними засобами.

13.3.3. Вакцинації тварин проводять ветеринарні спеціалісти,

які мають вищу або середню спеціальну освіту, а також, під їх

керівництвом - оператори з ветеринарної обробки тварин.

13.3.4. Під час проведення ветеринарно-санітарних заходів не

допускається присутність сторонніх осіб.

13.3.5. Працівники, які мають незначні рани, садна або

захворювання шкіри, допускаються до роботи з дозволу медичного

працівника, за умови використання ними захисних засобів.

13.3.6. Препарати для лікувальних, профілактичних,

діагностичних і санітарних заходів слід застосовувати тільки при

наявності етикеток та супровідних документів, що посвідчують їх

найменування, якість, вагу і термін використання.

13.3.7. Дезінфекційні засоби, отрутохімікати, луги і кислоти

необхідно зберігати в закритих складських приміщеннях у міцній

справній тарі з маркуванням, із зазначенням найменування,

заводу-виготовлювача, дати виготовлення, терміну зберігання,

номера партії, маси тощо.

13.3.8. Отруйні і сильнодіючі препарати слід зберігати в

сейфах або металевих шафах під замком у спеціально виділених

приміщеннях, вікна яких обладнують металевими решітками, а двері

обшивають бляхою. Ця група лікарських речовин підлягає

предметно-кількісному обліку в спеціальних журналах.

13.3.9. До роботи, пов'язаної із зберіганням, відпусканням і

застосуванням лікарських засобів, допускаються особи, які мають

вищу чи середню спеціальну ветеринарну або фармацевтичну освіту

відповідно до вимог "Правил охорони праці в лабораторіях

ветеринарної медицини", затверджених наказом Держнаглядохоронпраці

України від 20.04.99 N 67 та зареєстрованих у

Міністерстві юстиції України 11.10.99 за N 695/3988

(ДНАОП 2.1.20-1.03-99).

13.3.10. Приміщення, в яких проводиться обстеження і

лікування тварин, повинні бути обладнані станками для фіксації

тварин, забезпечені спеціальними шафами для зберігання апаратури,

приладів та інструменту.

13.3.11. Відбір тварин з метою проведення

ветеринарно-санітарних заходів необхідно здійснювати за допомогою

спеціальних пристроїв, розколів тощо.

13.3.12. Для заспокоєння, знерухомлення тварин з метою

забезпечення безпеки працівників необхідно застосовувати (залежно

від показань) нейроплегічні, аналгезивні, міорелаксивні препарати

відповідно до вказівок щодо їх застосування.

Проведення ветеринарно-санітарних заходів

13.3.13. З метою профілактики та ліквідації хвороб тварин,

охорони людей від інфекційних та інвазійних захворювань, спільних

для людей і тварин, на свинарських підприємствах необхідно

забезпечувати комплекс спеціальних заходів, до яких відносяться

дезінфекція, дегельмінтизація, дезінвазія, дезінсекція і

дератизація.

13.3.14. При плануванні ветеринарно-санітарних заходів,

спрямованих на запобігання розповсюдженню інфекційних захворювань,

слід дотримуватися вимог чинного законодавства.

13.3.15. Дезінфекцію необхідно проводити профілактичну і

вимушену (поточну й заключну) при виникненні інфекційного

захворювання.

13.3.16. При виборі дезінфектанту потрібно враховувати:

властивість і стійкість збудника інфекції;

об'єкт дезінфекції (приміщення, вигули, спеціальний одяг

тощо);

можливість перевезення дезінфекційного засобу;

його дію на людей і тварин;

температуру, концентрацію і норми витрати дезрозчину;

швидкість і напрямок вітру (при дезінфекції за межами

приміщень);

експозицію й спосіб подавання розчину до об'єкта дезінфекції.

13.3.17. Перед проведенням вологої дезінфекції необхідно

відключити приміщення від джерел електричної енергії та звільнити

від кормів і тварин.

13.3.18. Під час проведення дезінфекції і вакцинації з

використанням аерозольних генераторів АГП, АГ-УД-2 або інших

потрібно обов'язково забезпечити працівників ЗІЗ та первинними

засобами пожежогасіння.

13.3.19. Установки для дезінфекції під час роботи на

відкритому повітрі необхідно розташовувати з навітряного боку,

забезпечуючи при цьому зручність і безпеку їх обслуговування.

13.3.20. Застосування фізичних методів дезінфекції

(спалювання, обпалювання паяльними лампами, газовими пальниками

тощо) необхідно здійснювати відповідно до НАПБ А.01.001-2004

.

13.3.21. Під час проведення дезінфекції території і зовнішніх

стін приміщень не можна допускати попадання струменя розчину на

оголені електричні проводи.

13.3.22. Заходити в приміщення під час дезінфекції аерозолями

або протягом експозиції знешкодження дозволяється тільки в

протигазі з відповідним фільтром.

13.3.23. Після закінчення експозиції знешкодження необхідно

відчинити усі вікна та двері, провітрити приміщення, підмести

підлогу, а все сміття з комахами, що осипалися, знищити.

13.3.24. Пестициди на комплексах і фермах застосовують

відповідно до вимог чинного законодавства.

13.3.25. Миття та дезінфекцію транспортних засобів і тари

необхідно проводити відповідно до вимог чинних нормативно-правових

документів.

13.3.26. Миття, дезінфекція, газація транспортних засобів і

тари повинні проводитись в ізольованих камерах, які герметично

закриваються, мають пристрої для відведення відходів у відстійник