7.19 На опорах крана має бути площадка для підтягування несучих канатів, обслуговування обладнання та входу на вантажний візок. Ширина площадок має бути не менше 1000 мм, а їх огорожа відповідати вимогам цих Правил.
7.20 Крани з хитними опорами мають обладнуватися спеціальними площадками та монтажними блоками для посадки противаги хитної башти. Площадки мають бути розраховані на навантаження від маси опори у разі зняття несучих канатів.
7.21 Тип канатів кранів кабельного типу вибирається відповідно до НД.
7.22 Несучі канати мають застосовуватися закритої конструкції і бути виконані з одного куска.
На кранах, призначених для монтажних робіт, у якості несучих канатів допускається застосування канатів одинарної звивки (спіральних) або канатів подвійної звивки з металевим осердям.
У випадку, коли вантажний візок рухається в обмеженій зоні прогону, допускається поза зазначеною зоною зрощувати несучий канат з’єднальною муфтою, але не більше, ніж в одному місці.
Для підвіски електрокабелів і зворотних віток робочих канатів мають застосовуватися канати з металевим осердям, переважно оцинковані.
7.23 Для підіймальних канатів і тягових канатів пересування візка і підтримок, канатів пересування опор мають застосовуватися канати подвійної звивки з органічним осердям. Для підіймальних канатів і канатів пересування опор допускається застосування канатів із металевим осердям.
Для підіймальних канатів слід застосовувати канати хрестової звивки. Допускається застосування канатів односторонньої звивки, якщо розкручування канатів або завивка віток поліспаста виключені.
Для тягових канатів пересування вантажного візка, підтримок і опор слід переважно застосовувати канати односторонньої звивки.
7.24 Пристрій для кріплення несучого каната на опорах має бути шарнірним і дозволяти регулювання натягу каната. У разі застосування кількох несучих канатів забезпечується рівномірний натяг канатів.
7.25 Несучий канат має кріпитися в муфті клинами або заливкою металевим сплавом.
На кранах із змінним прогоном допускається кріплення несучого каната затискачами, у цьому випадку кріплення має бути розраховане на зусилля, що дорівнює розривному зусиллю каната в цілому.
7.26 Діаметр барабанів і напрямних блоків для вантажних, тягових і грейферних (підтримуючих і замикаючих) канатів визначається за формулою:
D h • d,
де: D – діаметр барабана або блока по середній лінії навитого каната, мм;
d – діаметр каната, мм;
h – коефіцієнт вибору діаметра барабана або блока.
Мінімальні значення коефіцієнта використання каната Zp і коефіцієнта вибору діаметра h приймаються за таблицею 9.
7.27 Підіймальні, тягові канати, канати підтримок і канати для підвіски електричних кабелів мають бути цілими (без зрощуваних ділянок). В окремих випадках за проектом і технологією, розробленими спеціалізованою організацією відповідно до НД, допускається зрощування канатів. Довжина ділянок, що зрощуються, має становити не менше 1000 діаметрів каната.
7.28 Норми бракування сталевих канатів мають бути наведені в настанові з експлуатації крана.
Несучі канати підлягають заміні, коли обірвані поруч два суміжні дроти зовнішнього шару.
У разі припинення роботи крана з хитною опорою через спрацювання несучих канатів остання має бути встановлена на монтажний фундамент.
Таблиця 9 – Мінімальні коефіцієнти h і Zp
Призначення каната |
h |
Zp |
Несучий Підіймальний: гаковий монтажний гаковий перевантажувальний грейферний перевантажувальний* Тяговий: пересування вантажного візка, опори крана та підтримок Для утримання крана (опори) від угону під дією вітру в неробочому стані Для поліспастів заякорювання несучих канатів Для підвіски кулачкових підтримок, відтяжки щогл і опор, підвіски електричних кабелів Монтажний: ручний привод машинний привод |
– 30 40 50 30 40 50 30 40 50 30 30 30 – 12 20 |
3,0 5,0 4,5 4,0 5,5 5,0 4,5 6,0 5,5 5,0 4,0 2,5 6,0 3,0 4,0 4,0 |
*Приймається, що маса грейфера з матеріалом рівномірно розподілена на всі канати |
7.29 Статичне випробування крана проводиться навантаженням, що перевищує на 25 % його паспортну вантажопідіймальність. Вантажний візок установлюється посередині прогону, вантаж підіймається на висоту 100-200 мм і витримується в такому положенні протягом 30 хвилин. Після цього проводиться перевірка стану анкерування несучих канатів у муфтах і загального стану крана.
7.30 Динамічне випробування крана проводиться навантаженням, що перевищує на 10 % його паспортну вантажопідіймальність. Під час динамічного випробування крана 5-8 разів виконують:
а) повторне підіймання і опускання вантажу із зупинками на різних висотах;
б) повторне пересування вантажного візка з вантажем із зупинками у різних точках прогону;
в) повторне пересування крана в різних напрямках на різну відстань (крім стаціонарних кранів);
г) повторне підіймання або опускання вантажу з одночасним пересуванням вантажного візка.
7.31 Для реєстрації крана в органах Держнаглядохоронпраці до його паспорта, крім документів, зазначених у пункті 10.1.3 даних Правил, додаються:
а) акти приймання металоконструкцій (у-виробника та на монтажному майданчику);
б) акт випробування металоконструкцій, якщо таке випробування передбачене проектом;
в) проект кранової колії;
г) акт приймання фундаментів і кранових колій із інструментально перевіреними позначками та прив’язками;
д) акт на анкерування канатів у муфтах (у разі кріплення канатів у муфтах);
е) акт вимірювання провису несучих канатів;
ж) акт вимірювання натягу у відтяжках опор;
и) акт перевірки канатів за допомогою дефектоскопа;
к) акт перевірки положення хитної опори.
Провис несучого каната вимірюється від впливу вантажу, маса якого дорівнює паспортній вантажопідіймальності крана, та маси вантажного візка у разі його розташування посередині прогону. Фактична величина провису не повинна відрізнятися від проектної на величину, що перевищує встановлений допуск. Перевірка відповідності положення хитної опори проектному провадиться за умови розташування порожнього візка біля нехитної опори.
Під час перевірки кранових колій вимірюють кут нахилу (для похилих рейкових кранових колій), горизонтальність і прямолінійність колій, відстань між коліями однієї опори, відстань між коліями протилежних опор (тільки для пересувних паралельних кранів).
Перевірка стану рейкових кранових колій (тільки для пересувних кранів), анкерування канатів у муфтах і вимірювання натягу у відтяжках опор, а також перевірка відповідності проекту положення хитної опори (тільки для кранів із хитною опорою) і провису несучих канатів впродовж експлуатації здійснюється під час кожного технічного огляду крана.
Вимоги до кранів штабелеукладальників мостових
8.1 До кранів штабелеукладальників мостових застосовуються вимоги, викладені в розділах 1, 3 - 6 і 10 - 13 даних Правил, із змінами і доповненнями, передбаченими в даному розділі, а також чинними НД.
8.2 Вантажні візки кранів штабелеукладальників мостових обладнуються зворотними підхватами, що перешкоджають відриву коліс візка у випадку наїзду нижньої частини колони чи захватом на перешкоду. Для кранів штабелеукладальників мостових вантажопідіймальністю більше 2 т і кранів штабелеукладальників мостових, керованих з кабіни, підхвати мають включати пристрої, що забезпечують поступове наростання навантаження.
8.3 Механізм підіймання кранів штабелеукладальників мостових обладнується обмежниками вантажопідіймальності, слабини каната, а також двома обмежниками висоти підіймання, що спрацьовують послідовно.
8.4 Кабіна має бути закритою й обладнаною розстібними назовні дверима, а також уловлювачами, що спрацьовують від обмежника швидкості опускання кабіни. Канат обмежника швидкості опускання кабіни споряджається блокуванням, що не припускається зменшення його натягу.
8.5 Внутрішні розміри кабіни мають бути не менше: висота – 1800 мм, глибина - 800 мм, ширина - 800 мм. У робочій зоні машиніста в кабіні не повинно бути піднімальних стекол і фрамуг.
8.6 Кабіна має переміщуватися вздовж спеціальних напрямних за допомогою підхвату на рухомій частині колони (вантажопідйомнику) чи власного механізму підіймання. Посадка в кабіну і вихід з неї здійснюються тільки в нижньому положенні кабіни. У цьому випадку відстань по вертикалі від підлоги кабіни до підлоги приміщення не повинна перевищувати 250 мм.
8.7 Передбачаються блокування, що унеможливлюють увімкнення механізмів крана у випадку:
незамкнених зсередини дверей кабіни;
ослаблення каната обмежника швидкості опускання кабіни;
спрацьовування будь якого з двох обмежників верхнього положення захвата;
спрацьовування уловлювачів кабіни;
спрацьовування обмежника слабини вантажного каната;
спрацьовуванні обмежника вантажопідіймальності;
відриву коліс візка від рейок, викликаного наїздом нижньої частини колони, захвата чи вантажу на перешкоду.
8.8 Під час керування краном штабелеукладальником мостовим з підлоги підвісний пульт не повинен кріпитися до поворотної частини вантажного візка.
8.9 Під час розроблення проектів установлення кранів штабелеукладальників мостових виконуються наступні умови:
а) відстань по вертикалі від підлоги чи від верха платформи транспортних засобів до нижньої точки невисувної частини колони має бути не менше 100 мм;
б) відстань по вертикалі від нижньої точки моста крана до верха стелажів, розташованих у зоні роботи крана, має бути не менше 100 мм;
в) під час роботі кранів у проходах між стелажами бічні зазори між частинами крана, що перебувають в проході (з вантажем на захваті), має бути не менше:
150 мм на кожен бік у разі роботи з вантажами на стандартних піддонах, а також за довжини вантажу до 4 м (для кранів штабелеукладальників мостових вантажопідіймальністю до 1 т, кранів штабелеукладальників мостових, керованих з підлоги, у разі роботи з вантажами на стандартних піддонах допускається 75 мм на кожен бік);
200 мм на кожну сторону за довжини вантажу від 4 до 6 м;
300 мм на кожну сторону за довжини вантажу більше 6 м.
8.10 У зоні роботи крана штабелеукладальника мостового присутність людей не допускається (крім машиніста під час керування з підлоги). Транспортні засоби, що в’їжджають у зону роботи крана штабелеукладальника мостового, мають розташовуватися на спеціально позначеній площадці.
8.11 Крани штабелеукладальники мостові, призначені для роботи на одній крановій колії в стелажних складах, обладнуються пристроями, що унеможливлюють їх удари один об одне.
Вимоги до кранових підйомників, лебідок і колисок для підіймання людей
9.1 До кранових підйомників, лебідок і колисок для підіймання людей застосовуються вимоги, викладені в розділах 1, 3 - 6 і 10 - 13 даних Правил, із змінами і доповненнями, передбаченими в даному розділі.
9.2 Кранові підйомники і методи їх випробування мають відповідати вимогам ГОСТ 13556.
9.3 На внутрішньому боці кабіни кранового підйомника й біля шахтних дверей мають бути встановлені таблички з правилами експлуатації підйомника.
9.4 Лебідки з ручним приводом мають бути споряджені запобіжними рукоятками, конструкція яких допускає підіймання або опускання тільки шляхом безперервної дії на рукоятку, у цьому випадку швидкість опускання не повинна перевищувати 0,33 м/с.
9.5 Лебідки з електричним приводом мають бути споряджені гальмом нормально замкнутого типу, що автоматично замикається під час вимикання приводу. Коефіцієнт запасу гальмування має бути не менше 2.
9.6 Зв’язок вала електродвигуна з валом барабана має здійснюватися за допомогою зубчастої або черв’ячної передачі. Використовувати для цієї мети пасові та фрикційні передачі, фрикційні та кулачкові муфти не допускається.
9.7 Лебідки мають бути укріплені на фундаменті або споряджені баластом для забезпечення їх стійкості під час дії подвійного робочого навантаження.
9.8 Спосіб підвішування колиски для підіймання людей має унеможливлювати її перекидання. Колиски мають бути споряджені огородженням висотою не менше 1,2 м і обладнані скобами для кріплення карабінів запобіжних поясів працівників і фалів для інструменту. Влаштування дверцят в огорожі не дозволяється. У разі підвішування колисок до гака останній споряджується запобіжним замком для запобігання падінню колиски.
9.9 У тих випадках, коли можливе зачеплення колиски за виступаючі частини будівлі або споруди, а також коли швидкість руху колиски перевищує 0,33 м/с, мають бути встановлені жорсткі або гнучкі напрямні та вжиті заходи для захисту людей, що підіймаються, від можливого їх зачеплення за виступаючі частини будівлі, споруди.
9.10 У лебідок з електричним приводом із швидкістю підіймання й опускання більше 0,33 м/с має бути забезпечена плавна зупинка колиски.
9.11 Стаціонарно встановлені лебідки з електричним приводом повинні бути обладнані кінцевим вимикачем, який відключає електродвигун під час підходу колиски до верхнього робочого положення.
9.12 Керування електричною лебідкою, що встановлена стаціонарно, має провадитися з колиски шляхом безперервного натискання на кнопку апарата керування. Після припинення натискання на кнопку лебідка має зупинятися.
9.13 Розрахунок канатів та блоків повинен провадитися з умов групи класифікації М8.
9.14 Лебідки після встановлення, перед введенням в експлуатацію, а також періодично через кожні 12 місяців повинні підлягати повному технічному огляду.