6.8. Аспіраційні системи повинні бути герметичні. Конструкція
місцевого відсмоктування не повинна ускладнювати контроль за
роботою устаткування та його ремонт. Стан герметичності
аспіраційних систем необхідно систематично перевіряти, а виявлені
порушення негайно ліквідовувати.
6.9. У молоткових і відцентрових дробарках у торцевих стінках
кожуха та в жолобах необхідно передбачати патрубки з фланцями для
підключення труб (байпасів). Переріз обвідної труби необхідно
брати з розрахунку 0,05 кв.м на 100 т виробництва на годину.
Завантаження жолоба повинно бути таким, щоб забезпечувати подачу
матеріалів у напрямку обертання ротора.
6.10. Очищення аспіраційних повітропроводів необхідно
проводити згідно з графіком, затвердженим роботодавцем. Для
зменшення пилоосадження у повітропроводах аспіраційних систем
необхідно прокладати їх за можливості з нахилом не менше ніж кут
природного укосу матеріалу.
Аспіраційні системи повинні бути змонтовані так, щоб була
забезпечена можливість їх очищення. У місцях можливого забруднення
повітропроводу (за відводами) та на прямих ділянках через кожні
15 м повинні бути обладнані оглядові люки.
6.11. В аспіраційному приладі у вибухопожежонебезпечних
виробництвах необхідно постійно контролювати такі параметри:
вміст вибухопожежонебезпечних речовин після тягодуттьових
машин;
перепад тиску до пиловловлювача та після нього.
Експлуатація аспіраційної системи повинна здійснюватись при
концентрації таких речовин не більше ніж 50% об'ємів від НКГЗ
відповідно до вимог підпункту 6.9 розділу VII цих Правил.
Аспіраційний прилад та технологічне обладнання повинні
вимикатися:
у разі підвищення концентрації вибухопожежонебезпечних
речовин більше ніж на 50% об'ємних від НКГЗ. У цьому випадку
необхідно вмикати продувну вентиляцію;
у разі різкого падіння перепаду тиску до 500 Па
(50 кгс/кв.см) до пиловловлювача та після нього.
6.12. Концентрацію вибухопожежонебезпечних речовин необхідно
визначати при такому завантаженні технологічного обладнання, при
якому вміст вибухопожежонебезпечних речовин у повітрі, що
аспірірується, є максимальним.
6.13. Повітря, що відсмоктується аспіраційними системами та
містить шкідливі й небезпечні речовини, перед викидом в атмосферу
необхідно очищати відповідно до вимог санітарних норм проектування
промислових підприємств.
6.14. Аспіраційні системи для видалення
вибухопожежонебезпечних речовин необхідно виготовляти у
вибухозахищеному виконанні та оснащувати розривними мембранами.
6.15. Для відведення вибухових газів після розривних мембран
необхідно встановлювати вихлопні труби.
Вихлопні труби повинні бути вертикальні або з нахилом до
горизонту під кутом не менше ніж 45 град. Довжина вихлопних труб
повинна бути не більше ніж 10 діаметрів розривної мембрани.
Вихлопні труби необхідно встановлювати так, щоб виключалась
можливість проникнення викидів газів під час вибуху на робочі
місця та у проходи, а також на кабельні лінії.
Викидні устя вихлопних труб необхідно захищати від
потрапляння атмосферних опадів. Цілісність захисних насадок
необхідно щоденно перевіряти.
6.16. Застосовувати пилоосаджувальні камери для очищення
повітря від вибухопожежонебезпечного та пожежонебезпечного пилу не
дозволяється.
7. Технологічні трубопроводи
7.1. Проектування, виготовлення, монтаж і випробовування
технологічних трубопроводів повинно відповідати вимогам СН 527-80
"Инструкции по проектированию технологических стальных
трубопроводов РУ до 10 МПа" та СНиП 3.05.05-84 "Технологическое
оборудование и технологические трубопроводы".
7.2. Трубопроводи, що призначені для транспортування
вибухонебезпечних, пожежонебезпечних та шкідливих речовин,
включаючи зріджені гази, незалежно від температури нагрівання, а
також арматура повинні бути виготовлені з матеріалів, що за своїми
технічними характеристиками відповідають робочим умовам
середовища, що транспортується.
Ці трубопроводи повинні відповідати вимогам Правил будови і
безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води,
затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці України
Міністерства праці та соціальної політики України від 08.09.98
N 177 ( z0636-98 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України
07.10.98 за N 636/3076 (далі - НПАОП 0.00-1.11-98), та інших
чинних нормативно-правових актів.
7.3. Обладнання, виготовлення, монтаж і експлуатація
трубопроводів пари з тиском більше ніж 0,07 МПа або гарячої води з
температурою понад 115 град.С повинні відповідати вимогам
НПАОП 0.00-1.11-98 ( z0636-98 ) і НПАОП 40.1-1.02-01 ( z1002-01 ).
7.4. Запірні пристрої та арматура для апаратів і
трубопроводів до їх встановлення та після кожного ремонту повинні
випробовуватися на герметичність. Ці випробовування необхідно
здійснювати після закінчення пригінки та слюсарно-механічної
обробки. Гідравлічне випробовування на тиск необхідно проводити
відповідно до ГОСТ 356-80 "Арматура и детали трубопроводов.
Давления условные пробные и рабочие. Ряды". Цей тиск повинен бути
не нижче пробного гідравлічного тиску агрегату. Після
випробовування необхідно складати акт.
7.5. Трубопроводи в будівлях цехів необхідно прокладати
відкрито. Прокладати трубопроводи для кислот і лугів над робочими
майданчиками, проходами, робочими місцями не дозволяється.
Прокладати трубопроводи для транспортування
вибухопожежонебезпечних, пожежонебезпечних, а також отруйних і
їдких речовин через побутові, допоміжні та адміністративні
приміщення, розподільні пристрої, електро- та вентиляційні
приміщення не дозволяється.
Прокладати будь-які трубопроводи через димові труби, лежаки
та інші подібні пристрої не дозволяється.
7.6. Фланцеві з'єднання трубопроводів, що перебувають під
тиском, повинні бути надійно ущільнені. Ущільнювальні поверхні
фланців для з'єднання трубопроводів, а також матеріали та
конструкція прокладок для них повинні бути розраховані на робочий
тиск, температуру та фізико-хімічні властивості середовища, що
транспортується.
7.7. Фланцеві з'єднання трубопроводів кислот і лугів повинні
бути обладнані захисними кожухами (муфтами). Захисними кожухами
повинні також бути обладнані фланцеві з'єднання технологічних і
парових трубопроводів у місцях проходу людей під ними.
7.8. На вводах трубопроводів у будівлі цехів повинна бути
встановлена запірна, а за необхідності й регулювальна арматура.
7.9. Запірну та регулювальну арматуру трубопроводів необхідно
встановлювати в доступних і безпечних для обслуговування місцях
або обладнувати дистанційним керуванням. Необхідність застосування
арматури з дистанційним керуванням або ручним приводом повинна
бути визначена умовами технологічного процесу для забезпечення
безпечної роботи.
Місця розташування на трубопроводах арматури, що потребує
постійного обслуговування, повинні бути освітлені.
7.10. Під час проведення ремонтних робіт у місцях
встановлення запірної та іншої арматури масою, що перевищує 30 кг,
повинна бути передбачена можливість застосування
вантажопідіймальних механізмів.
7.11. Усі металеві трубопроводи необхідно заземлювати при
вводі в будівлі цехів і при виводі з них на контур заземлення
цехових електроустановок.
На фланцеві з'єднання трубопроводів, що призначені для
транспортування вибухопожежонебезпечних продуктів, необхідно
встановлювати струмопровідні перемички.
Перевірку захисного заземлення необхідно проводити відповідно
до вимог чинних нормативно-правових актів.
7.12. Для всіх трубопроводів, призначених для транспортування
небезпечних і шкідливих продуктів, повинна бути передбачена
можливість продування їх інертним газом або водяною парою.
Підведення інертного газу або пари до технологічних трубопроводів
здійснюється за допомогою знімних ділянок трубопроводів або
гнучких рукавів, що відповідають вимогам ГОСТ 18698-79, із
встановленням запірної арматури з обох боків знімної ділянки.
Після закінчення продування запірну арматуру необхідно закрити, а
знімні ділянки трубопроводів або рукава зняти.
Біля запірної арматури технологічних трубопроводів повинна
бути встановлена заглушка.
7.13. Виконувати будь-які ремонтні роботи на трубопроводах,
що перебувають під тиском, а також на трубопроводах, якими
транспортують вибухопожежонебезпечні розріджені пари та гази, не
дозволяється.
Вогневі роботи на вибухопожежонебезпечних об'єктах газового
господарства повинні проводитися відповідно до вимог чинних
нормативно-правових актів.
7.14. Після пуску устаткування з підвищенням параметрів
(тиску нагнітання доменного дуття, тиску в барабанах котлів тощо,
температури середовища, що транспортується) або після його
модернізації необхідно провести ретельний огляд ділянок
трубопроводів, на яких параметри підвищилися, а до того замінити
арматуру, що відпрацювала більше половини нормативного терміну при
колишніх параметрах, а також замінити гнуті й зварні коліна й
окремі ділянки трубопроводів.
7.15. Розпізнавальне фарбування, попереджувальні знаки та
маркування технологічних трубопроводів повинні відповідати вимогам
ГОСТ 14202-69 "Трубопроводы промышленных предприятий.
Опозновательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные
щитки" (далі - ГОСТ 14202-69).
До розпізнавального пофарбування повинні належати:
кодова дільниця, колір якої визначає групу речовини, що
транспортується;
сигнально-попереджувальні кільця, маркувальні написи, що
визначають найбільш важливі властивості речовин, що
транспортуються.
Кодові дільниці необхідно наносити на найбільш відповідальних
ділянках комунікацій (на відгалуженнях, біля місць з'єднання
фланців, у місцях проходів трубопроводів крізь стіни, перегородки,
перекриття).
Маркувальні щитки необхідно застосовувати для додаткового
позначення виду речовин та їх параметрів (температури, тиску
тощо), необхідних за умовами експлуатації.
8. Огородження
8.1. Усі відкриті рухомі частини устаткування, що розташоване
на висоті не вище ніж 2,5 м від рівня підлоги, доступні для
випадкового дотику, повинні бути огороджені. Огородження може бути
виконане суцільним, сітчастим (з розміром чарунок не більше ніж
20х20 мм) або у вигляді поручнів при відстані до рухомих чи
обертових частин устаткування не менше ніж 1 м. Місця встановлення
цих огороджень, наявність у них хвірток або отворів, знімних
ділянок, блокування повинні бути обов'язково позначені на
кресленнях розробника устаткування. На всіх хвіртках і отворах в
огородженнях, призначених для доступу обслуговуючого персоналу до
устаткування, необхідно вивішувати попереджувальні написи безпеки.
Під час роботи устаткування, окремі деталі якого рухаються,
обслуговуючому персоналу не дозволяється заходити за огородження
або виконувати будь-які роботи на цих деталях і механізмах.
8.2. У разі, якщо окремі виконавчі органи машин і рухомі
частини агрегатів, небезпечні для людей, не можуть бути огороджені
під час їх обслуговування, ці машини та агрегати дозволяється
огороджувати загальним огородженням з додержанням вимог підпункту
8.1 розділу VII цих Правил.
8.3. Зубчасті, пасові та ланцюгові передачі, а також муфти
незалежно від висоти їх розташування та швидкості обертання
повинні мати суцільне огородження знімними кожухами, кріплення
яких знімаються за допомогою спеціального інструменту.
8.4. Противаги, розташовані зовні устаткування, повинні бути
огороджені або розташовані в закритих напрямних пристроях
(колодязях, трубах, шахтах), що унеможливлюють доступ людей у
небезпечну зону.
8.5. Для виконання ремонтних і регулювальних робіт, а також
для спостереження за технологічним процесом і роботою механізмів в
огородженнях дозволяється робити вікна і люки, які повинні
закриватися, щоб унеможливити випадкове падіння в них людини, та
бути зблоковані з пусковим пристроєм устаткування, машин і
механізмів.
8.6. Знімні огородження, а також двері у них повинні
відповідати вимогам підпункту 8.3 розділу VII цих Правил.
8.7. У кожному цеху повинен бути складений і затверджений
роботодавцем перелік елементів устаткування, знімні огородження
якого повинні мати блокування. На об'єктах, що будуються та
реконструюються, ці блокування повинні передбачатися проектом.
8.8. Огородження повинно бути складовим елементом цього
устаткування та відповідати проекту. Робота устаткування та
механізмів з несправним огородженням або без нього не
дозволяється.
8.9. Справність огороджень необхідно перевіряти в кожній
зміні. Виявлені несправності треба негайно усувати.
8.10. Ремонт, очищення вручну та закріплення частин і
огороджень під час роботи устаткування не дозволяється.
8.11. Знімати огородження для ремонту устаткування
дозволяється тільки після повної зупинки механізмів. Пуск
механізмів після ремонту, огляду та очищення дозволяється лише
після встановлення огородження на місце та закріплення всіх його
частин.
9. Майданчики та сходи
9.1. Для обслуговування запірної, регулювальної та іншої
арматури, а також опалювальних і вентиляційних пристроїв і
приводів, розташованих на висоті два та більше метрів від підлоги,
повинні бути обладнані спеціальні стаціонарні майданчики.
Застосовувати для цього приставні драбини не дозволяється.
Якщо проектом передбачено дистанційне керування арматурою,
обладнувати стаціонарні майданчики не потрібно. У такому випадку
повинні бути передбачені пересувні майданчики, підвісні колиски,
спеціальні машини, обладнані телескопічними вишками для огляду та
ремонту арматури.
