1. За потреби за розпорядженням керівництва ВС призначають позачерговий ЕА.

      2. Служба ЕМ повинна розробити нормативні документи ВС щодо проведення внутрішнього ЕА, виходячи з загально встановлених принципів організування та проведення ЕА. Розробляючи ці НД, необ­хідно керуватися чинними нормативно-правовими актами України, що регулюють діяльність у сфері ЕА.

      3. Для забезпечення об'єктивності та незалежності внутрішнього ЕА в структурі управління ВС необхідно підпорядкувати його тільки керівництву ВС, що його призначило.

    1. Висновки та пропозиції внутрішнього ЕА щодо усунення виявлених недоліків і рекомендації щодо підвищення ефективності використовування ПЕР, після розгляду і затвердження керівництвом ВС, є обов'язкові для виконання.

  1. ВИМОГИ ДО ПРОВЕДЕННЯ МОНІТОРИНГУ І ЗДІЙСНЕННЯ КОРИГУВАЛЬНИХ ДІЙ У СФЕРІ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ У ВИРОБНИЧІЙ СИСТЕМІ

    1. Керівництво ВС повинне організувати проведення моніторингу і здійснення коригувальних дій у сфері енергозбереження у виробничій системі.

    2. Метою проведення моніторингу і здійснення коригувальних дій є усунення причин неефек­тивного використовування ПЕР та функціювання СЕМ.

    3. Керівництво ВС повинне організувати розробляння методик визначання відповідальності і повноважень персоналу ВС під час проведення коригувальних дій, спрямованих на усунення при­чин наявних чи потенційних невідповідностей цілям у сфері енергозбереження.

    4. Керівництво ВС повинне забезпечувати вчасне коригування методики моніторингу спожи­вання ПЕР структурними підрозділами ВС відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів України у сфері енергозбереження.

    5. Керівництво ВС повинне організувати виконання коригувальних дій та оцінювання показ­ників їхньої ефективності. Показники повинні бути об'єктивні, перевірені і стосуватися безпосеред­ньої діяльності ВС у сфері енергозбереження.

  2. ВИМОГИ ДО ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ СИСТЕМИ ЕНЕРГЕТИЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ТА ЇЇ СЕРТИФІКАЦІЇ

    1. Аудит СЕМ провадять з метою перевіряння ефективності її функціювання СЕМ та для го­тування її до сертифікації. Аудит СЕМ та її сертифікацію проводять за ініціативою керівництва ВС.

    2. Керівництво ВС повинне визначити завдання стосовно проведення аудиту СЕМ. Прикла­дами типових завдань стосовно проведення аудиту СЕМ можуть бути:

  • визначання відповідності СЕМ виробничої системи критеріям аудиту;

  • визначання ефективності функціювання СЕМ;

  • визначання напрямків можливого вдосконалення СЕМ;

  • сертифікація СЕМ тощо.

  1. Керівництво ВС повинне визначити критерії аудиту СЕМ. До основних критеріїв аудиту СЕМ, зокрема, належать:

  • рівень реалізації положень енергозберігаючої політики та програми енергозбереження, у балах;

  • показники ефективності використання ПЕР;

  • фінансові результати функціювання СЕМ (економічна ефективність капіталовкладень в енер­гозберігаючі заходи, економічний ефект від упровадження СЕМ) тощо.

  1. Аудит СЕМ повинен охоплювати перевіряння:

  • змісту та виконання енергозберігаючої політики та програми енергозбереження;

  • структури СЕМ;

  • змісту та виконання внутрішніх нормативних документів ВС у сфері енергозбереження;

  • системи обліку та контролювання ПЕР;

  • матеріально-технічного забезпечення СЕМ;

  • навчально-методичного забезпечення тощо.

  1. Керівництво ВС організовує планування проведення аудиту СЕМ, який містить:

  • цілі та завдання проведення аудиту;

  • підстави для перевіряння (наприклад, організаційні зміни, зареєстровані випадки прояву недоліків, поточне перевіряння, нагляд тощо);

  • перелік видів процесів чи функцій, що підлягають перевірянню;

  • критерії аудиту;

  • перелік, терміни та тривалість проведення етапів аудиту;

  • процедури надання висновків і рекомендацій за результатами проведення аудиту.

  1. Керівництво ВС повинне забезпечити необхідними ресурсами проведення аудиту СЕМ.

  2. Керівництво ВС повинне визначити відповідальних осіб за проведення аудиту СЕМ, які формують склад групи енергоаудиторів, ураховуючи:

  • вимоги до кваліфікації персоналу, що проводить аудит СЕМ;

  • вид процесів чи функцій СЕМ, що підлягають аудиту тощо.

  1. Група енергоаудиторів готує звіт за результатами аудиту СЕМ, з висновками і рекоменда­ціями. Звіт за результатами аудиту СЕМ повинен містити:

  • перелік невідповідностей та недоліків (за наявності);

  • можливі причини таких недоліків;

  • оцінку виконання і ефективність коригувальних дій, які запропоновані в процесі попередньо­го перевіряння;

  • запропоновані коригувальні дії тощо.

  1. Звіт надають для розгляду керівництву ВС. За результатами аудиту СЕМ розробляють план коригувальних дій та проводять сертифікацію СЕМ.

  2. Рекомендації щодо проведення аудиту СЕМ наведено в додатку Б.

ДОДАТОК A

(довідковий)

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИБИРАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ
СЛУЖБИ ЕНЕРГЕТИЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

А.1 Завдання СЕМ у виробничій системі вирішує служба ЕМ. Для ВС рекомендовано викорис­товувати три основні типи організаційних структур служби ЕМ:

  • структуру, в якій служба ЕМ є частиною іншого підрозділу ВС;

  • структуру, в якій службу ЕМ (енергоменеджер) виділено в окремий підрозділ (посаду);

  • структуру, в якій службу ЕМ виділено в окремий підрозділ з керівником, ранг якого відпові­дає посаді заступника керівника ВС.

А.2 У виробничих системах, де штатним розписом не передбачено створення служби ЕМ, функції цієї служби виконують призначені наказом керівника ВС працівники. У цьому разі посадові (функційні) обов’язки цих працівників повинні містити положення, які б передбачали виконання ними вимог щодо діяльності служби ЕМ.

А.З За способом організування діяльності служби ЕМ можуть поділятися на:

  • службу ЕМ диференційованого типу;

  • службу ЕМ інтегрованого типу;

  • службу ЕМ змішаного типу.

  • .3.1 Служба ЕМ диференційованого типу

  • .3.1.1 У службі ЕМ диференційованого типу обов'язки співробітників розподілені за видами технологічних операцій. Подібний розподіл обов’язків виправдано для великих виробничих систем (виробничих об'єднань), в яких служба ЕМ містить більше ніж 10 осіб.

  • .3.1.2 До недоліків структури служби такого типу належать:

  • ізольованість сфер діяльності фахівців;

  • імовірність ситуацій, у яких, за неможливості виконання фахівцем з будь-яких причин своєї роботи, іншим фахівцям буде потрібна значна кількість часу, перш ніж вони кваліфіковано зможуть виконувати обов'язки відсутнього співробітника;

— організаційні складності прийняття комплексних рішень у сфері енергозбереження.

А.З.1.3 Переваги служби такого типу полягають в тому, що можна досконально вивчити вимо­ги і можливості у визначеній сфері діяльності, і здійснювати ефективніший менеджмент у цій сфері.

А.3.2 Служба ЕМ інтегрованого типу

А.З.2.1 У службі ЕМ інтегрованого типу персонал у складі підрозділу, що відповідає за діяльність у сфері енергозбереження у ВС, спільно виконує роботи, пов'язані з енергозбереженням. Такий тип структури служби ЕМ виробничої системи може бути досить поширений для середніх та малих ВС.

А.З.2.2 Переваги служби подібного типу:

  • взаємозамінність співробітників;

  • за відсутності будь-кого із співробітників інші фахівці можуть успішно виконати його обов’язки;

  • комплексний підхід під час вирішення питань, пов’язаних з одним видом енергоносія;

  • можливість розробляння ефективної енергозберігаючої політики, визначання комплексних цілей і задач ВС у сфері енергозбереження;

  • можливість ефективнішого енергоменеджменту; таку діяльність можна здійснювати тільки у разі комплексного підходу стосовно визначання енергозберігаючої політики, мети і задач.

А.З.З Служба ЕМ змішаного типу

А.З.3.1 Персонал служби ЕМ змішаного типу може виконувати обов’язки, пов'язані з різними технологічними операціями для конкретного виду ПЕР. Служби ЕМ такого типу мають переваги над службами наведених вище типів.

А.4 Структура служби ЕМ, її склад та чисельність визначається фактичними потребами СЕМ для виконання вимог енергозберігаючої політики та затверджується керівництвом ВС. Чисельність та склад служби ЕМ залежить від таких чинників, як:

  • кількість спожитих ПЕР;

  • потенціал енергозбереження;

  • економічний ефект від функціювання СЕМ;

  • розміри території ВС та кількість будівель;

— чисельність персоналу ВС.

А.5 Чисельність персоналу служби ЕМ в процесі роботи може змінюватись. Рекомендовано мати щонайменше одного постійного енергоменеджера у виробничій системі, якщо кількість спожитих ПЕР, виражених в умовному паливі, становить від 1 000 т до 10000 т [3].

ДОДАТОК Б
(довідковий)

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ
СИСТЕМИ ЕНЕРГЕТИЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Б.1 До основних об'єктів, які підлягають перевірянню енергоаудиторами під час проведення аудиту СЕМ, належать:

  • структура служби ЕМ;

  • система обліку та контролювання ПЕР;

  • матеріально-технічне забезпечення СЕМ;

  • навчально-методичне забезпечення СЕМ.

Б.2 До основних задач, які вирішують енергоаудитори під час проведення аудиту СЕМ, належать:

  • розробляння рекомендацій щодо впровадження та функціювання СЕМ;

  • розробляння вимог щодо контролювання СЕМ з боку керівництва;

  • визначання рівня забезпеченості СЕМ людськими, технічними та фінансовими ресурсами;

  • розробляння рекомендацій щодо організації навчання, перепідготовлювання і підвищення кваліфікації персоналу ВС у сфері енергозбереження;

  • розробляння заходів стимулювання та інформування персоналу ВС щодо раціонального ви­користовування ПЕР;

  • визначання джерел фінансування функціювання СЕМ;

  • готування СЕМ до сертифікації.

Б.З До основної документально оформленої інформації, яка підлягає перевірянню енергоауди­торами під час проведення аудиту СЕМ, належать:

  • енергозберігаюча політика та програма енергозбереження;

  • внутрішні нормативні документи ВС у сфері енергозбереження;

  • посадові інструкції керівників та персоналу ВС;

  • проектні рішення щодо створення СЕМ виробничої системи;

  • плани впровадження енергозберігаючих заходів;

  • результати попередніх ЕА;

  • звітна документація;

  • експлуатаційна документація на СЕМ;

  • документація на засоби вимірювальної техніки;

  • програми навчання, готування та перепідготовлювання персоналу ВС;

  • положення про стимулювання персоналу ВС щодо раціонального використовування ПЕР на виробництві.

  • .4 До основних дій, які виконують енергоаудитори під час проведення аудиту СЕМ, належать такі: а) визначити наявність основної документально оформленої інформації згідно з Б.З.

  1. провести SWOT-аналіз СЕМ;

  2. розробити план проведення аудиту СЕМ;

  3. побудувати:

  • матрицю ЕМ;

  • причинно-наслідкову діаграму;

  • діаграму Парето;

  1. проаналізувати:

  • енергозберігаючу політику та програму енергозбереження;

  • стан внутрішніх нормативних документів ВС у сфері енергозбереження та відповідність їх чинному законодавству України;

  • ефективність структури СЕМ;

  • посадові інструкції керівників та персоналу ВС;

  • стан матеріально-технічного забезпечення СЕМ;

  • стан системи обліку та контролювання ПЕР;

  • стан навчально-методичного забезпечення;

  • програму навчання, готування та перепідготовлювання персоналу ВС;

  • положення про стимулювання персоналу ВС щодо раціонального використовування ПЕР на виробництві;

  • рівень забезпеченості СЕМ людськими, технічними та фінансовими ресурсами;

  1. проаналізувати та оцінити енергозберігаючі заходи, впроваджені у ВС.

  2. 5 До основних рекомендацій щодо вдосконалення функціювання СЕМ виробничої системи, які можуть бути запропоновані енергоаудиторами за результатами проведення аудиту СЕМ, належать:

  3. внесення доцільних змін до енергозберігаючої політики та програми енергозбереження, а також їхнє виконання;

  4. розробляння вимог до рівня професійної компетентності персоналу служби ЕМ;

  5. розробляння внутрішніх нормативних документів ВС у сфері енергозбереження;

  6. внесення змін до посадових інструкцій керівників та персоналу ВС;

  7. розробляння програм навчання, готування та перепідготовлювання персоналу ВС у сфері енергозбереження;

  8. розробляння (за відсутності) та коригування положення про стимулювання персоналу ВС щодо раціонального використовування ПЕР на виробництві.

ДОДАТОК В

(довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

  1. ISO/TR 10017:2003 Guidance on statistical techniques for ISO 9001:2000 (Настанови щодо використовування статистичних процедур в стандарті ISO 9001:2000)

  2. ISO/TR 13425:2003 Guidelines for the selection of statistical methods in standardization and specification (Рекомендації щодо вибирання статистичних методів в стандартизації та технічних вимогах (специфікації))

  1. З Energy management handbook/ by Wayne C. Turner. — 3-rd ed. 1997 (Уайн С. Тюрнер. Довідник з енергетичного менеджменту. — 3-є видання, 1997).побудувати: