6.1.40. На устаткування (машини, агрегати, механізми, апарати, ємкості, кон-трольно-вимірювальні прилади) у відповідності з ГОСТ 2.601-68, ГОСТ 12.2.003-91 повинна бути експлуатаційна документація (технічний опис, інструкція з експлу-атації, інструкція з монтажу, пуску, регулювання і обкатки виробів, паспорт).

Експлуатаційна документація повинна зберігатися до списання устаткування.

За інвентарними номерами устаткування заноситься в спеціальні журнали обліку і періодичних оглядів (опосвідчень).

6.1.41. Елементи технологічного устаткування, що являють небезпеку аварій і нещасних випадків, повинні мати сигнально-попереджувальне пофарбування у відповідності з ГОСТ 12.4.026-76*.

6.1.42. Контроль виконання вимог безпеки до технологічного устаткування необхідно проводити під час:

розробки конструкторської документації;

попередніх і приймальних випробувань дослідних зразків згідно з

ГОСТ 15.001-88;

приймально-здавальних і періодичних випробувань устаткування серійного виробництва згідно з ГОСТ 15.001-88;

монтажу і передачі в експлуатацію;

випробувань після модернізації і капітального ремонту;

сертифікаційних випробувань.

6.2. Контрольно-вимірювальні прилади, автоматика, прилади безпеки і арматура


6.2.1. Контрольно-вимірювальні прилади, прилади автоматики, прилади без-пеки і арматура повинні відповідати проектній документації заводу-виготовлюва-ча.

6.2.2. У кожному цеху повинен бути журнал для записів результатів оглядів, відміток про регулювання і ремонт контрольно-вимірювальних приладів і приладів автоматики.

6.2.3. Перевірку, випробування контрольно-вимірювальних приладів і авто-матичних пристроїв необхідно проводити у відповідності з ДСТУ 3400-96.

6.2.4. Терміни перевірки приладів, установлених на устаткуванні, у мережах автоматики, на трубопроводах тощо, визначаються підприємством у залежності від конкретних умов експлуатації, але не рідше одного разу в 6 місяців.

6.2.5. Перевірка манометрів з їх опломбуванням або клеймуванням повинна проводитись не рідше одного разу в 12 місяців. Крім цього, не рідше одного разу в 6 місяців власником посудини повинна проводитися додаткова перевірка робочих манометрів контрольним манометром із записом результатів у журнал контроль-них перевірок. За відсутності контрольного манометра допускається проводити додаткову перевірку перевіреним робочим манометром, що має ідентичну шкалу і клас точності.

6.2.6. На всіх манометрах, мановакуумметрах, дистанційних термометрах, амперметрах, вольтметрах, ваттметрах, фазометрах, шунтах, мостах, потенціомет-рах і дільниках напруги тощо повинно бути клеймо (пломба) із зазначенням дати останньої перевірки. Використовувати неперевірені в строк прилади, а також прилади без клейма забороняється.

6.2.7. Уся арматура і контрольно-вимірювальні прилади повинні розташовуватися в зручних для спостерігання і обслуговування місцях. Контрольно-вимірю-вальні прилади повинні встановлюватися не вище 2 м від рівня підлоги або площадки спостерігання за ними. У разі встановлення манометрів на висоті від 2 до 3 метрів їх діаметр повинен бути не менший ніж 160 мм. Розташування манометрів на висоті понад 3 м від рівня площадки не дозволяється.

6.2.8. Манометр повинен вибиратися з такою шкалою, щоб межа вимірю-вання робочого тиску знаходилась у другій третині шкали.

На шкалі манометра повинна бути нанесена червона риска, яка вказує робочий тиск у посудині.

6.2.9. Устаткування, що працює під тиском (розрідженням), для керування роботою і безпечності експлуатації в залежності від призначення повинно оснащатися:

запірною або запірно-регулювальною арматурою;

приладами для вимірювання тиску;

приладами для вимірювання температури;

запобіжними пристроями від підвищення тиску понад допустимий;

покажчиками рівня рідини.

6.2.10. Для запобігання гідравлічних ударів апарати, що працюють на парі, яка подається в парову сорочку, повинні оснащуватися конденсатовідвідниками.

Конденсатовідвідники у вигляді сифона допускається застосовувати за тиску пари не більшому ніж 0,1 МПа, підпірних шайб - до 0,5 МПа (5 кгс/см2), поплавкові з відкритими поплавками (типу “Автомат”) - до 1,3 МПа (13 кгс/см2) та із закритим поплавком - за тиску більшому ніж 1,3 МПа.

6.2.11. Автоклави, стерилізатори безперервної дії, паромасляні печі повинні мати робочі і контрольні прилади для вимірювання температури.

6.2.12. Апарати, що працюють під вакуумом, повинні мати вакуумметр і вакуумпереривник для безпечного вирівнювання тиску всередині апарата з атмосфер-ним.

6.2.13. Паропроводи до бланшувачів, обшпарювачів і іншого теплового ус-таткування, що не працює під тиском, повинні бути оснащені редукувальними і запобіжними клапанами, манометрами і запірними органами. Тиск пари, що поступає в них, не повинен перевищувати 0,05 МПа (0,5 кгс/см2).

6.2.14. Посудини, оснащені швидкознімними затворами, повинні мати запо-біжні пристрої, які унеможливлюють вмикання посудини під тиск при неповному закритті кришки і відкриванні її за наявності в посудині тиску.

6.2.15. Запірна і запірно-регулювальна арматура повинна встановлюватися на штуцерах, безпосередньо приєднаних до посудини або на трубопроводах, які під-водять до посудини або відводять з неї робоче середовище.

6.2.16. На маховику запірної арматури повинно бути вказано направлення його обертання при відкриванні або закриванні арматури.

6.2.17. Манометр повинен установлюватися на штуцері посудини або трубопроводі до запірної арматури.

Між манометром і посудиною повинен бути встановлений триходовий кран або інший пристрій, що дозволяє проводити періодичну перевірку манометра за допомогою контрольного.

У необхідних випадках манометр повинен забезпечуватися сифонною трубкою.

6.2.18. Важільно-вантажні і пружинні клапани повинні закриватися кожухом або ковпаком, які унеможливлюють самочинне збільшення навантаження клапана.

6.2.19. Посудина, розрахована на тиск менше тиску джерела, яке його живить, повинна мати на підвідному трубопроводі автоматичний редукувальний пристрій з манометром і запобіжним пристроєм, установленим на боці меншого тиску після редукувального пристрою.

6.2.20. Для групи посудин, апаратів, які працюють при однаковому тиску, допускається встановлювати один редукувальний пристрій з манометром і запо-біжним клапаном на загальному підвідному трубопроводі до першого відга-луження до одієї з посудин. У цьому випадку встановлення запобіжних пристроїв на самій посудині не обов`язкове, якщо в ній виключена можливість підвищення тиску.

6.2.21. Кількість запобіжних клапанів, їх розміри і пропускна спроможність повинна визначатися за розрахунком у відповідності з ГОСТ 12.2.085-82 і Прави-лами будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.

. Між посудиною і запобіжним пристроєм не повинно бути запірного органу.

6.2.22. Відвідні трубопроводи запобіжних пристроїв у місцях можливого накопичення конденсату повинні бути обладнані дренажними пристроями для видалення конденсату.

Установка запірних органів або іншої арматури на дренажних трубопроводах не допускається.

6.2.23. Запобіжний клапан повинен бути обладнаний пристосуванням, що захищає обслуговуючий персонал від опіків при спрацюванні клапана і перевірці його дії.

Пружинні запобіжні клапани повинні мати пристосування для підриву.

6.2.24. Порядок і терміни перевірки справності дії клапанів і інших запобіж-них пристроїв повинні бути вказані в інструкції з експлуатації запобіжних пристро-їв, розробленій у відповідності з вказівкою заводу-виготовлювача і затвердженій керівником підприємства.

Результати перевірки справності запобіжних пристроїв, відомості про їх наладку записуються в змінний журнал роботи посудин особами, які виконують заз-начені операції.

6.2.25. Покажчики рівня рідини повинні встановлюватись у відповідності з інструкцією підприємства-виготовлювача, при цьому повинна бути забезпечена ви-димість рівня рідини.

6.2.26. На посудинах, що обігріваються полум`ям або гарячими газами і в яких можливе зниження рівня рідини нижче допустимого, повинно бути установ-лено не менше двох покажчиків рівня прямої дії.

6.2.27. На кожному покажчику рівня повинні бути зазначені допустимі верх-ній і нижній рівні.

6.2.28. Покажчики рівня повинні бути оснащені арматурою (кранами і вентилями) для їх відключення від посудини і продування з відведенням середовища в безпечне місце.

6.2.29. Несправні засоби вимірювання до використання не допускаються.

6.3. Розміщення устаткування


6.3.1. Розміщення устаткування повинно забезпечувати потоковість і без-перервність технологічного процесу переробки сировини, надійність і безпечність експлуатації, зручність обслуговування та ремонту і безпечну евакуацію людей під час пожежі чи аварійної ситуації.

6.3.2. При розміщенні устаткування слід передбачати:

основні проходи за наявності постійних робочих місць шириною не меншою ніж 1,5 м;

проходи біля вікон, що доступні з підлоги чи площадки - шириною не меншою ніж 1 м;

проходи між устаткуванням для обслуговування і ремонту, а також проходи між устаткуванням і стінами - шириною не меншою ніж 1 м, за наявності робочих місць між ними - 1,4 м;

проходи між устаткуванням у вибухопожежонебезпечних приміщеннях - ши-риною не меншою ніж 1,5 м;

проходи між паралельно розташованими виробничими машинами, су-шарками - шириною не меншою ніж 2 м, а відстань між окремими машинами (апаратами) - не менша ніж 0,8 м.

6.3.3. Розміщати устаткування в прольотах світлоаераційних фонарів не дозволяється.

6.3.4. Відстань між паралельно розташованими лініями устаткування і конвеєрами повинна бути не менша ніж:

з врахуванням проїздів для електрокар, візків - 2,5 м;

без проїздів для наземного транспорту - 1,8 м.

Відстань між двома паралельно встановленими конвеєрами повинна бути не менша ніж 1,0 м, ширина проходу між паралельно встановленими конвеєрами, закритими по всій довжині сітчатим огородженням - 0,7 м.

6.3.5. Мінімальна відстань від підлоги до гака електротельфера, що знаходиться у верхньому положенні, має бути не менша ніж 3,0 м.

6.3.6. Мийні машини, дробарки, преси для віджимання соків, протиральні машини, бланшувачі, інспекційні транспортери і наповнювачі рідких продуктів повинні розміщатись на підлозі з відповідними схилами до трапів.

6.3.7. Установлення машин і агрегатів, що є джерелом шуму і вібрації (вен-тилятори, відцентрові насоси, компресори, сепаратори тощо) повинно виконуватися на окремих фундаментах, не зв`язаних з фундаментами будівель.

6.3.8. Вертикальні автоклави періодичної дії повинні установлюватися на площадці чи в приямку з дотриманням таких вимог:

при стерилізації консервів в автоклавах з протитиском, із застосуванням програмних регуляторів температури і тиску відстань між осями апаратів повинна бути - у ряду між апаратами - 2,5 м, між рядами автоклавів - 3,5 м;

висота установки автоклавів над рівнем підлоги повинна бути не менша ніж 0,8 м (до фланця кришки).

6.3.9. Устаткування підготовчих і допоміжних технологічних процесів, що вимагає постійного обслуговування і працює в теплий період року, може встанов-люватись під навісами: устаткування для завантаження мийних машин (бункери, перекидачі, транспортери, ємкості), машини для первинного миття сировини, сушилки для відходів, горохомолотилки тощо.

6.3.10. Устаткування, що не вимагає постійного обслуговування, може встановлюватися на відкритих площадках: великі резервуари, барометричні конденсатори, первинні гідротранспортери, машини для миття ящиків, бункери для склобою і відходів виробництва тощо.

6.4. Автоматичні і потокові лінії


6.4.1. Автоматичні і потокові лінії повинні мати центральні пульти керування для роботи в налагоджувальному і автоматичному режимі.

Відповідна система автоматичного керування лінією повинна унеможлив-лювати самочинне переключення лінії з налагоджувального на автоматичний ре-жим або пуск її з пульту під час наладки. На пульті керування повинні бути розташовані прилади і пристрої, що показують стан устаткування в лінії.

6.4.2. Кожне робоче місце автоматичної лінії повинно бути обладнане сиг-налізацією, що попереджає не менше ніж за 20 с (звуком і світлом) обслугову-ючий персонал про пуск машин і апаратів.

6.4.3. Біля машин, що вмикаються дистанційно або автоматично, повинні бу-ти написи: ОБЕРЕЖНО. ВКЛЮЧАЄТЬСЯ АВТОМАТИЧНО!

6.4.4. На кожному робочому місці автоматичної лінії повинні бути пристрої, що дозволяють зупинити машину чи апарат.

Агрегати і машини потокових ліній, які мають самостійний привод, повинні вмикатися в роботу тільки з робочих місць персоналу, який їх обслуговує.

6.4.5. Автоматична лінія з жорстким зв`язком між машинами повинна бути обладнана блокувальними пристроями, які забезпечують при зупинці однієї маши-ни зупинку всіх інших машин на ділянці від початку лінії до цієї машини.

6.4.6. Автоматичні потокові лінії виробництва томатного соку, томатної пас-ти, фруктових соків, пюре тощо повинні мати блокувальні пристрої, що вимикають насоси при заповненні збірних баків.

Збірні баки повинні бути обладнані переливними трубами з випуском у єм-кість.

6.4.7. Потокова лінія повинна мати звукову сигналізацію між послідовними робочими місцями в разі неможливості нормального зв`язку голосом між робітниками.

6.4.8. Автоматичні потокові лінії повинні мати проходи або обладнуватися переходами через них. Максимальна відстань між переходами - 20 м.

6.4.9. Автоматична лінія повинна мати стаціонарну електропроводку за зни-женою напругою (12 В, 42 В) для вмикання переносних ламп і електрифікованого інструменту.

6.4.10. Для очищення і прибирання автоматичної лінії необхідно передбачати спеціальні пристрої пневматичної, гідравлічної або іншої дії.

6.4.11. Керування автоматичною лінією повинно здійснюватися з централь-ного пульта.

6.5. Площадки, сходи, драбини, містки