7.3.4. Промивати очі після опіку необхідно ретельно протягом 20-30 хв, а потім обов’язково звернутися до лікаря.


7.4. Перша допомога при пораненні


7.4.1. Той, хто подає допомогу при пораненні, повинен з милом помити руки, а якщо це неможливо - змазати пальці йодною настоянкою. Доторкуватися до рани навіть вимитими руками не дозволяється. Не дозволяється обмивати рану водою.

7.4.2. При незначних порізах рану обробляють йодною настоянкою і накладають марлеву пов’язку, яка захищає організм від мікробів і сприяє швидкому зсіданню крові.

7.4.3. При пораненні склом або іншим предметом рану промивають великою кількістю дистильованої води або тампоном, змоченим етиловим спиртом (етанолом); виймають осколки скла і знову промивають рану спиртом. Якщо рана забруднена, бруд видаляється лише навкруги, але ні в якому разі не з глибинних шарів рани. Шкіру навколо рани обробляють йодною настоянкою або розчином бриліантової зелені, перев’язують і звертаються в медпункт.

7.4.4. При серйозному порізі й сильній кровотечі необхідно накласти джгут вище рани, покрити рану стерильною марлею і негайно викликати лікаря.



8. відповідальність, обов’язки та права

посадових осіб


8.1. Відповідно до Закону України “Про охорону праці” і Положення про організацію охорони праці та порядок розслідування не-

щасних випадків у навчально-виховних закладах керівник навчального закладу:

- відповідає за створення безпечних умов праці в кабінеті (лабораторії) хімії;

- організовує навчання педагогічних працівників з питань безпеки життєдіяльності з наступною перевіркою знань відповідно до чинних нормативних актів;

- організовує роботу з розроблення інструкцій з безпеки для кабінету (лабораторії) хімії, а також їх періодичний перегляд один раз на три роки.

8.2. Завідувач кабінету (лабораторії) хімії :

- несе безпосередню відповідальність за безпечний стан робочих місць, обладнання, приладів, інструментів, інвентарю тощо;

- забороняє використання обладнання, що не передбачено Типовими переліками;

- здійснює навчання та інструктаж учнів і вихованців з охорони праці під час робіт, що передбачені навчальними програмами.

8.3. Вчитель хімії:

- відповідає за безпечне проведення навчально-виховного процесу, проводить інструктаж учнів на початку навчального року з реєстрацією в журналі обліку навчальних занять, а під час проведення позакласних і позашкільних заходів - з обов’язковою реєстрацією в журналі встановленої форми відповідно до Положення про організацію та порядок розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах;

- несе особисту відповідальність за збереження життя і здоров’я учнів під час навчально-виховного процесу;

- повідомляє керівника навчального закладу про кожний нещасний випадок, організовує надання першої допомоги потерпілому, а за необхідності - спеціалізованої медичної допомоги;

- організовує евакуацію учнів із приміщення у разі пожежі та під час інших аварійних ситуацій.

8.4. Щоразу перед проведенням експерименту вчитель повинен проінструктувати учнів про заходи безпеки під час проведення даного досліду, докладно розповісти про властивості хімічних речовин, що будуть використані, пояснити причини, що призводять до нещасних випадків, і засоби щодо їх запобігання.

8.5. Лаборант, який працює під керівництвом завідувача кабінету (вчителя хімії), стежить за дотриманням учнями правил безпеки і гігієни праці, відповідає за:

- зберігання та експлуатацію обладнання, підготовку його до лабораторних і практичних робіт, демонстраційних дослідів;

- профілактичне обслуговування (видалення вологи, витирання пилу тощо) хімічного посуду, приладів та апаратури, пристроїв і приладдя;

- наявність засобів надання першої допомоги і протипожежного інвентарю.

8.6. Завідувач кабінету, учителі хімії, керівники гуртків один раз на три роки проходять навчання на курсах підвищення кваліфікації з безпеки життєдіяльності з наступною атестацією.

8.7. Відповідальність за стан електрообладнання, вентиляції, водопровідної і каналізаційної мереж і сантехнічних споруд у кабінеті хімії несуть особи, призначені наказом керівника навчального закладу.

8.8. Вносити будь-які зміни, знімати або заміняти окремі елементи комунікацій (вмикати додаткові електроприлади тощо) можна тільки з дозволу особи, зазначеної в п.8.7.


Додаток 1


РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо нейтралізації відходів натрію

Відходи (обрізки) натрію необхідно знищувати в той самий день, коли вони одержані. Для цього обрізки натрію будь-яких розмірів загальною масою до 200 г розміщують в круглодонній колбі і заливають бензином так, щоб шар над верхнім шматочком металу був не менший, ніж 0,05 м. Колбу закріплюють на штативі і забезпечують зворотним водяним холодильником. Всередину колби через холодильник подають холодну воду. Об’єм разової порції становить близько 5 мл. Наступну порцію додають тоді, коли повністю прореагує попередня. Роль бензину і зворотного холодильника полягає в тому, щоб не припустити нагрівання рідини вище кімнатної температури. Колбу можна додатково охолоджувати ззовні за допомогою водяної бані.

В цих умовах змінюється механізм взаємодії натрію з водою - кисень вже не бере участі в реакції, тому і тепловий ефект відносно малий. Добавляння води припиняють тоді, коли розчиняться останні шматочки металу. Одержаний водний розчин гідроксиду натрію відокремлюють на розподільній воронці і використовують для будь-яких потреб.



Додаток 2

ГРУПИ ЗБЕРІГАННЯ ХІМІЧНИХ РЕАКТИВІВ


Номер групи

Загальні властивос-ті даної групи

Приклади речовин із Типових переліків для загальноосвітніх шкіл

Умови зберігання

1

Вибухові речовини

В Типових переліках немає

Заносити в нав-чальний заклад заборонено

2

Виділяють під час взаємодії з водою легкозаймисті гази

Літій, натрій, кальцій, карбід кальцію

У лаборантській у шафі під зам-ком або разом з легкозаймис-тими речовина-ми

3

Самозаймаються під час неправильного зберігання

В Типових переліках немає


4

Легкозаймисті рідини

Діетиловий ефір (етер), ацетон, бензол, спирти: етанол, бутанол

У лаборантській у металічному ящику

5

Легкозаймисті тверді речовини

Сірка, фосфор червоний

У лаборантській у шафі під замком

6

Займисті реактиви (окисники)

Перманганат калію, нітратна кислота, нітрати калію, натрію

У лаборантській у шафі окремо від 4 і 5-тої гр.

7

Підвищеної фізіо-логічної активності

Іод, бром, оксиди барію, кальцію, гідроксиди калію, натрію та кальцію, дихромат амонію та інші, наведені в п.6.3 Правил

У лаборантській у сейфі

8

Малошкідливі речо-вини і практично безпечні

Хлорид натрію, саха-роза, крейда, боратна кислота, сульфат магнію

тощо

У кабінеті в закритих шафах або в лаборан-тській у шафі

Додаток 3

ВІДОМОСТІ

про особливі властивості і групи зберігання речовин

(витяг із Типових переліків навчально-наочних посібників та

технічних засобів навчання для загальноосвітніх шкіл

/І, ІІ, ІІІ ступені/, затверджених наказом Міністерства освіти

України 15.05.96, №131)

Реактиви та матеріали хімічні, що визначені в Типовому перелі-ку, мають такі властивості:

1. Особлива примітка (графа 2). Якщо мається знак х, то речовина використовується тільки вчителем. Учням можна видавати речовину у вигляді розбавлених розчинів.

Якщо у графі стоїть знак хх, то речовина потребує особливого ставлення через те, що має високу фізіологічну активність у відносно малих дозах, підвищену пожежну небезпеку.

Якщо особливої примітки немає, то речовина використовується без обмеження за умови виконання правил безпеки.

2. Групи зберігання речовин визначаються в першу чергу їх хімічною сумісністю: при випадковому змішуванні речовин однієї і тієї самої групи між ними не повинно бути взаємодії або, якщо це виникає, продукти реакції і тепловий ефект не повинні викликати небезпеку (графа 3).

3. Дія на організм визначається у графі 4. Якщо речовина безпечна за хронічної чи короткочасної дії, у графі ставлять прочерк.


Назва речовини згідно з Типовим переліком

Особлива відмітка

Група збері-гання

Дія речовини на організм під час роботи з масою і об’ємом із Типового переліку

1

2

3

4

Неорганічні речовини

Алюміній металічний (гран)

Бром в ампулах по 5 г

Залізо відновлене (порош).

Йод кристалічний

Кальцій металічний (струж)

Літій металічний

Магній металічний (порош.)

Натрій металічний (плавл.)

Фосфор червоний


Цинк металічний (гран.)

Цинк (пил)

Мідь


хх

хх

х

х

х

х

х



х


8

7

8

7

2

2

2

2

5


8

8

8


-

Хімічний опік

-

Хімічний опік

Хімічний опік

Хімічний опік

-

Хімічний опік

Захворювання шкіри

-

-

-

1

2

3

4

Оксиди, гідрооксиди

Алюмінію оксид

Амоніак (аміак) 25-%-ний водний розчин

Барію оксид

Калію гідроксид

Кальцію гідроксид

Карбону оксид (вуглекислий газ)

Купруму(ІІ) оксид (порош.)

Купруму(ІІ) оксид (гран.)

Магнію оксид

Мангану(ІУ) оксид (пор.)

Натрію гідроксид

Нікелю оксид

Силіцію гідроксид (кремнезем)

Сульфуру(ІУ) оксид (сірковий газ)

Феруму(ІІІ) оксид

Цинку оксид




хх

хх

хх



х

х



хх


8

7

7

7

7

8

8

8

8

6

7

8

8

8

8

8



Катар в.дих. шляхів

0,2 г і вище- смерт. доза

Хімічні опіки

Язви на шкірі рук

-

Ураження шкіри

Алергія,лег. форма

-

-

Хімічні опіки

-

-


-

-

Солі

Алюмінію хлорид

Алюмінію фосфат

Алюмінію нітрат

Амонію карбонат

Амонію нітрат

Амонію хлорид

Амонію дихромат



Амонію сульфат

Аргентуму нітрат

Барію нітрат

Барію хлорид

Кальцію карбонат

Кальцію хлорид дигідрат

Кальцію дигідрогенфосфат

Кальцію гідрогенсульфат

Кальцію сульфат

Калію ацетат

Калію хлорид

Калію дихромат


Калію сульфат




хх


хх

хх




хх

хх

хх







хх



8

8

6

8

6

8

7



8

7

7

7


8

8

8

8

8

8

7


8


-

-

Канцероген

-

Канцероген

-

На шкірі язви, 1 г внутрішньо - сме-ртельна доза

-

Канцероген

0,2г і вище внут-рішньо-смерт.доза

-

-

-

-

-

-

-

1 г внутрішньо-смертельна доза

-

1

2

3

4

Калію перманганат


Калію нітрат


Калію тіоціанат


Калію хромат


Калію карбонат

Калію фосфат

Калію гексаціаноферат(ІІ)

(жовта кров’яна сіль)

Калію гексаціаноферат(ІІІ)

(червона кров’яна сіль)


Калію гідрогенфосфат

Калію йодид

Кобальту сульфат


Купруму карбонат

Купруму(ІІ) хлорид

Купруму сульфат пентагідрат (мідний купорос)

Купруму сульфат

Купруму нітрат

Магнію сульфат

Магнію хлорид

Магнію карбонат

Мангану(ІІ) сульфат

Мангану(ІІ) хлорид



Натрію ацетат

Натрію карбонат

Натрію хлорид

Натрію гідрогенсульфат

Натрію карбонат декагідрат

Натрію сульфат декагідрат

Натрію сульфід нонагідрат


Натрію сульфат

Натрію сульфіт

Натрію нітрат

Натрію бромід

Натрію фторид


хх


хх


х


хх




хх

хх



хх

х







хх




х

х









х




хх

хх

х


6


6


7


7


8

8

7

7


8

8

7


8

8

8

8

6

8

8

8

8



8

8

8

8

8

8

7

8

8

6

8

7


1 г і вище - смертельна доза

Канцероген


30 г внутрішньо-гострий психоз

Див.амонію дихро-мат

-

-

Під дією шлунково-го соку розкла-даються до ціанідів



-

-

Гостре отруєння від 1 г і вище

-

-

-

-

Канцероген

-

-

-

Погіршення зажив-лення мікротравм, подразнення ура-женої шкіри

-

-

-

-

-

-

3-5 г і вище - смертельна доза

-

Канцероген

-


0,2 г і вище - смертельна доза

1

2

3

4

Натрію фосфат

Ніколу сульфат

Плюмбуму сульфат

Феруму(ІІІ) хлорид (хлорне залізо)

Феруму(ІІІ) сульфат

Феруму(ІІ) сульфат гептагідрат

Хрому(ІІІ) хлорид

Цинку сульфат


Цинку нітрат

Цинку хлорид



хх

хх

х



хх

х




8

7

7

8

8

8

7

8


6

8


Канцероген

Канцероген

-


-

-


Канцероген

Подразнення шкіри і шлункові розлади

Канцероген

Шлункові розлади


Кислоти

Нітратна кислота,густ. 1,42

Боратна кислота

Мурашина кислота, 85-%

Ортофосфатна кислота

Сульфатна кислота (сірчана кислота), густ. 1,84

Хлоридна кислота (соляна кислота), густ. 1,19

Оцтова кислота льодяна, хч



7

8

7

8

7

7

7


Хімічний опік

-

Хімічний опік

Хімічний опік

Хімічний опік


Хімічний опік


Хімічний опік

Органічні речовини


Ацетон


Анілін+


Гліцерин

Глюкоза

Гексан

Гексахлорциклогексан (гексахлоран)

Діетиловий ефір (етер)

Кислота масляна+

Кислота стеаринова

Кислота пальмітинова

Кислота олеїнова

Кислота амінооцтова (гліцин)

Нафта (сира)

Спирт етиловий (етанол)

Спирт бутиловий (бутанол)

Сахароза





хх




хх

хх

хх







х





4


7


8

8

4

7

4

4

5

5

5

5

4

4

4

8



Наркотик у великих дозах

Отруєння у вигляді пару і через шкіру

-

-

-

Подразнення очей


Наркотик

Подразнення очей

-

-

-

-


Легке подразнення

Наркотик

Подразнення очей

-

1

2

3

4

Оцтовоетиловий ефір (естер)

Оцтовоізоаміловий ефір (естер)

Фенол+


Бензен (бензол)+

Формалін 40-% (формальдегід)

Фруктоза

Хлорметилен (метиленхлорид)

х


хх

хх


хх

х


хх

4


7


7

4

4

8

7

Дерматити і екзе-ми

Наркотик


Отруєння у разі потрапляння на шкіру

Отрута у всіх видах

Гострі отруєння


-

У вигляді парів си-льне отруєння


Матеріали

Активоване вугілля

Графіт

Пероксид водню (пероксоводень)


Сірка




х



5

5

6



5



-

-

Небезпечний при попаданні в орга-нізм

Алерген