В прольотах багатоповерхових рам, особливо в ригелях малих прольотів, можлива поява від'ємних згинних моментів. Значення цих моментів можна визначити таким чином:

- для ригелів двохпрольотних рам та крайніх ригелів трьохпрольотних рам

; (1)

- для ригелів середніх прольотів трьохпрольотних рам

; (2)

де - визначаються за табл. П5;

l - прольот ригеля.

Відстань від опор до точок перетину епюри моментів в ригелі з віссю ригеля визначається з наступних виразів:

; (3)

С. 50 ДБН В.2.6-6-95

ДБН В.2.6-6-95 С.50

- для ригелів однопрольотних рам та ригелів середніх прольотів трьохпрольотних рам

(4)

- для ригелів крайніх прольотів двох- та трьохпрольотних рам

(5)

У виразах (4) та (5) та відповідно, відстань від крайньої та середньої опор до точок перетину епюри згинних моментів з віссю ригеля.

Значення l_l , , повинні бути враховані при армуванні при опорних верхніх розтягнутих ділянок ригелів.

Максимальне значення поперечної сили в ригелях при дії вертикального навантаження g = 232 кг/м та р = 162 кг/м не перевищує:

1,4 т - для ригелів прольотом 3,6м

1,7 т - для ригелів прольотом 5,4 м

2,0 т - для ригелів прольотом 7,2 м

та при розрахунку похилих перерізів ригелів можна користуватися приведеними максимальними значеннями поперечних сил для відповідних прольотів. Для проміжних значень прольотів ригелів максимальні значення поперечних сил можна визначити інтерполяцією. При дії на ригель вертикального навантаження, відмінного від вищевказаних, поперечні сили повинні бути визначені із врахуванням коефіцієнта т, шляхом множення наведених вище максимальних значень поперечних сил на коефіцієнт m.

Графіки, формули та значення коефіцієнтів для визначення максимальних значень згинних моментів в стояках наведені в табл. П6.

В табл. П6 наведені значення згинних моментів в стояках, одержані при дії на ригелі рам висотою поверху 2,8 м вертикального навантаження g = 232 кг/м та р = 162 кг/м (g + р = 394 кг/м). При інших значеннях вертикального навантаження та висоти поверху максимальні значення згинних моментів повинні бути визначені з урахуванням коефіцієнтів m та n.

Максимальні значення згинних моментів в стояках одноповерхових рам при різних співідношеннях жорсткостей ригелів та стояків наведені в табл. П6 (п.п. 1¸5).

Максимальні значення згинних моментів в стояках багатоповерхових рам при різних співвідношеннях жорсткостей ригелів та стояків наведені в табл. П6 (п.п. 6¸20).

Значення згинного моменту, що діє в одному стояку (колоні), визначається з наступного виразу:

М'_в=М_в/к, М'_н=М_н/к, (6)

де М_в, М_н - значення згинного моменту в стояках, які визначаються за табл. П6.

При визначенні поздовжніх сил в колоні крім навантажень від перекриттів повинні бути враховані навантаження від покриття та від ваги стінових конструкцій.

Площу перерізу необхідної поздовжньої арматури в ригелях з бетону класу В25 в залежності від значення згинного моменту можна визначити по табл. П7 (п.1).

Площу перерізу необхідної поздовжньої арматури класу А-ІІІ на приопорних ділянках в верхній розрахунковій частині перерізів ригелів з бетону класу В25 в залежності від значення згинного моменту можна визначити за табл. П7 (п.2).

Площу перерізу поздовжньої арматури класу А-ІІІ позацентрово стиснутої колони з бетону класу В25 в залежності від згинного моменту можна підібрати за табл. П7 (п.3).

ДБН В.2.6-6-95 С.51

Таблиця П5 - МАКСИМАЛЬНІ ЗГИННІ МОМЕНТИ В РИГЕЛЯХ РАМ

ДБН В.2.6-6-95 C.52

Продовження таблиці П5

ДБН В.2.6-6-95 С.53

Продовження таблиці П5

ДБН В.2.6-6-95 C.54

Продовження таблиці П5