Страница 11: ДБН В.2.6-6-95. Конструкції будінків та споруд. Проектування, будівництво та експлуатація будинків системи "ПЛАСТБАУ" (56302)

ДБН В.2.6-6-95 С.46

Таблиця П3 - Основні сполучення навантажень, кгс/м, на ребра перекриттів (покриттів), (коефіцієнт сполучень див. в табл. П2)

ДБН В.2.6-6-95 С.47

Таблиця П4 - Навантаження на погонну довжину 1м стіни в залежності від вантажного прольоту

ДБН В.2.6-695 С.48

Закінчення таблиці П4

Примітка 1. Значення над рисою - нормативне навантаження, значення під рисою - розрахункове навантаження.

Примітка 2. Навантаження надані з урахуванням коефіцієнтів сполучень (за СНіП 2.01.07-85).

Примітка 3. * - зірочкою позначені навантаження для умов зведення будинків. В навантаження не включена вага монтажних стояків.

Примітка 4. Значення для інших вантажних прольотів визначати з таблиці по інтерполяції.

ДБН В.2.6-6-95 С.49

П2 Дані для проектування елементів конструкцій

Дані, наведені нижче (табл. П5-П7), одержані на основі аналізу та розрахунку одно-, двох-, трьох-прольотних одно-, двох та трьохповерхових плоских рам з прольотами 3,6-7,2 м, висотою поверху 2,8м та з співвідношенням згинних жорсткостей ригелів і стояків a = Е×Ір/Е×Іст = 2,02; 4,04; 8,08; при дії вертикальних навантажень на ригелі, наведених в П1: постійного розрахункового - g = 232 кг/м; тимчасового розрахункового - р=162кг/м; g+р = 394 кг/м; p/g = 0,7. Значення a відповідають випадкам:

2,02 - на один ригель (ребро перекриття) приходяться два стояки; 4,04 - на один ригель - один стояк; 8,08 - на один ригель - половина стояка.

Одержані результати розрахунку з достатньою для практичних цілей точністю можуть бути застосовані при проектуванні плоских рам з наступними параметрами:

крок рам

максимальна кількість прольотів

максимальна кількість поверхів

прольоти

висота поверху

вертикальне навантаження

- 0,6 м;

- 3;

- 5;

- 3,0-8,0 м;

- 2.8-3.3м;

- g = 232 кг/м,

- р = 150-280 кг/м,

- g+p = 382-484 кг/м,

- p/g =0,65-1,08;

співвідношення жорсткостей ригеля та стояків - a = 0¸¥.

При фіксованих розмірах конструкцій коефіцієнт a залежить тільки від кількості стояків (колон), що приходяться на один ригель і може бути представлений у вигляді a = 4,04/к (к - кількість стояків, що приходяться на один ригель).

При крокові стояків, що враховуються при розрахунку (м): 0,3; 0,6; 0,9; 1,2; 1,5; 1,8; 2,1; 2,4, кількість стояків, що приходиться на один ригель складає відповідно: 2; 1; 2/3; 1/2; 2/5; 1/3; 2/7; 1/4.

Для рам висотою на один поверх, що відрізняються від 2,8 м при визначенні згинних моментів за табл. П5 - П6, значення параметра a необхідно визначати з урахуванням коефіцієнта n=h/2,8, де h - реальна висота поверху рами (в метрах), тобто в цьому випадку a буде дорівнювати a=(Е Ір / Е Іст) n=4,04п/к.

При дії на ригелі тимчасових навантажень, що відрізняються від р = 162 кг/м, значення згинних моментів, одержані за табл. П5 - П6 повинні бути помножені на коефіцієнт m = (232+р) / 394, де -реальне значення тимчасового розрахункового навантаження.

Максимальні значення згинних моментів в ригелях одноповерхових рам при різних значеннях співвідношень жорсткостей ригелів та стояків наведені в табл. П5 (п.п. 1-4).

Максимальні значення згинних моментів в ригелях двохповерхових рам при різних значеннях співідношень жорсткостей ригелів та стояків наведені в табл. П5 (п.п. 5-12).

Максимальні значення моментів в ригелях для рам 3-5 поверхів при різних значеннях співвідношень жорсткостей ригелів та стояків наведені в табл. П5 (п.п. 13-24). При цьому значення згинних моментів в ригелях першого поверху багатоповерхових рам відповідають значенням згинних моментів в ригелях першого поверху трьохповерхової рами, значення згинних моментів в ригелях середніх поверхів багатоповерхових рам — значенням згинних моментів в ригелях другого поверху трьохповерхової рами, значення згинних моментів в ригелях останнього поверху багатоповерхових рам - значенням згинних моментів в ригелях третього поверху трьохповерхової рами.